Справа № 129/1513/24
Провадження №11-сс/801/448/2024
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
03 червня 2024 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5
за участі учасників провадження:
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
заявника ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Гайсинського районного суду Вінницької області від 27 травня 2024 року,
якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_7 на постанову слідчого від 28.12.2023 р. про закриття кримінального провадження №12023020090000483 від 06.12.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
Зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.
30.04.2024р. до Гайсинського районного суду Вінницької області надійшла скарга ОСОБА_7 на постанову слідчого від 28.12.2023р. про закриття кримінального провадження №12023020090000483 від 06.12.2023, в якій просив скасувати постанову про закриття кримінального провадження №12023020090000483 від 06.12.2023 р.
Свою скаргу скаржник мотивував тим, що 06.12.2023 відкрито кримінальне провадження №12023020090000483 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
28.12.2023 постановою слідчого СВ Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_8 кримінальне провадження №12023020090000483 закрито на підставі п.2 ч. 1 ст. 284 КПК України за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, з якою він не згоден та вважає її безпідставною та незаконною, а тому постанова підлягає скасуванню.
ОСОБА_7 в судовому засіданні скаргу підтримав з наведених у ній підставі, просив її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_6 в судовому засіданні проти задоволення вимог скарги заперечив, просив відмовити у її задоволенні, через безпідставність.
Ухвалою слідчого судді Гайсинського районного суду Вінницької області від 27 травня 2024 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 на постанову слідчого від 28.12.2023р. про закриття кримінального провадження №12023020090000483 від 06.12.2023р.
У своїх висновках слідчий суддя вказав, що в провадженні Гайсинського районного суду Вінницької області перебувають кримінальні провадження відносно за обвинуваченням ОСОБА_9 та ОСОБА_7 у вчинені злочинів, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, за фактом бійки між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , в ході якої вони зазнали тілесних ушкоджень, тобто на розгляді суду перебувають кримінальні справи за тими самими фактами, що відбувалися 14.07.2023р.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді Гайсинського районного суду Вінницької області від 27.05.2024 та постановити нову ухвалу про скасування постанови про закриття кримінального провадження №12023020090000483 та направити матеріали для продовження досудового розслідування.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що висновки суду суперечать фактичним обставинам кримінального провадження, є необґрунтованими та не мотивованими. Судом не було взято до уваги показання учасників подій (потерпілого, свідків) ночі 17.04.2023, з яких зрозумілі обставини цих подій, а приймає точку зору досудового слідства, яка суперечить реальності. Старший слідчий спирається на докази зібрані в межах іншого кримінального провадження. Також вважає хибними твердження слідчого судді, що в суді вже розглядаються справи за фактом бійки між ОСОБА_9 та ним, оскільки бійки не було, і він не завдавав ОСОБА_10 тілесних ушкоджень. Висновок експерта у кримінальній справі щодо нього є сумнівним. Вважає, що кримінальні справи які перебувають на розгляді у суді відносно нього та ОСОБА_10 не мають жодного відношення до вказаної кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.186 КК України.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_7 апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи.
Прокурор у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого судді суду першої інстанції без змін, так як вважає її законною та обґрунтованою.
Мотиви суду.
Дослідивши матеріали судового та кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 06.12.2024 за №12023020090000483, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення заявника, заперечення прокурора, колегія суддів приходить до висновку, що вказана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Згідно п.3 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до ст.21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Відповідно до ч.1 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; повага до людської гідності; доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів; забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Згідно з приписами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
При розгляді скарги на постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя повинен на підставі пояснень заявника, слідчого (прокурора) та матеріалів кримінального провадження встановити, чи вжив слідчий всіх, передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження як обставин зазначених в заяві про скоєння кримінального правопорушення так і обставин встановлених ним в кримінальному провадженні, і чи є, передбачені ст. 284 КПК України, підстави для його закриття.
Відповідно до ст.2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Досудове розслідування злочинів здійснюється у формі досудового слідства у відповідності до вимог розділу ІІІ КПК України шляхом проведення слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) дій.
Закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження у сукупності (ст.ст.9, 283, 284 КПК України).
Положеннями ст.110 КПК України визначено, що постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася із повідомленням про кримінальне правопорушення та відповіді на поставлені нею питання, які виключають провадження у справі та зумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Розглядаючи скаргу на постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя, серед іншого, повинен перевірити наявність приводів та підстав для винесення такої постанови, законність джерел отриманих даних, які стали підставою для винесення постанови про закриття кримінального провадження тощо.
Перевіряючи в апеляційному порядку ухвалу слідчого судді, апеляційним судом встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею були дотримані.
Так, з матеріалів судового провадження вбачається, що старшим слідчим Слідчого відділення Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області проводилося досудове слідство у кримінальному провадженні за №12023020090000483 від 06.12.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Постановою старшого слідчого Слідчого відділення Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області від 28.12.2023 року вказане кримінальне провадження закрито, у зв'язку з встановленням відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, в діях водія ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст.9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують або обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити йому прийняття законного і неупередженого процесуального рішення.
Своє рішення про закриття кримінального провадження за №2023020090000483 від 06.12.2023 слідчий обґрунтував тим, що 18.04.2023 за заявою ОСОБА_7 було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023025090000066 за ч.1 ст.122 КК України за фактом спричинення заявнику тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , що мало місце 17.04.2023 близько 00:30 год., на відритій місцевості по АДРЕСА_1 .
Станом на момент звернення ОСОБА_7 щодо відкритого заволодіння належним йому монтажним ломом, слідчим вже досліджувалися події, які відбувалися між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 в нічний час 17.04.2023, в тому числі факт наявності під час конфлікту монтажного лому і те, що зазначений лом під час бійки забрав з собою ОСОБА_9 .
В провадженні сектору дізнання Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області на той час перебували матеріали кримінального провадження No12023025900000070 від 22.04.2023 за заявою ОСОБА_12 за фактом спричинення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_7 при тих же обставинах та у той же час.
Також 22.04.2023 за заявою ОСОБА_9 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023025090000071 за ч. 1 ст. 122 КК України за фактом спричинення заявнику тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , що мало місце 17.04.2023 близько 00:30 год., на відкритій місцевості по вул. Польового с. Краснопілка Гайсинського району.
Таким чином обставини бійки зазначених осіб досліджувалися органами досудового розслідування одразу у трьох кримінальних провадженнях, розпочатих на підставі зустрічних заяв учасників бійки. В тому числі досліджувалися вже на той час відомі обставини зникнення монтажного лому з місця події, який в ході слідчих дій вилучено та визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12022025090000070.
Зазначений лом добровільно видав працівникам поліції ОСОБА_9 та на протязі всього досудового розслідування у кримінальних провадженнях визнав, що дійсно, в ході виниклого конфлікту 17.04.2023 близько 00:30 год. по АДРЕСА_1 , забрав з місця події під час бійки монтажний лом, належний ОСОБА_7 , маючи на меті припинити конфлікт та попередити подальше нанесення ударів вказаним ломом. Наміру заволодіти монтажним ломом він не мав, а причини бійки пов'язані жодним чином з існуванням цього предмету, який в результаті став предметом злочину, з використанням якого наносились тілесні ушкодження.
В ході розслідування кримінального провадження за фактом відкритого заволодіння металевим ломом допитано свідків події, а саме дружину ОСОБА_7 - ОСОБА_13 і його тещу- ОСОБА_14 , які пояснили, що дійсно в ході виниклої бійки між ОСОБА_7 , ОСОБА_12 та ОСОБА_9 , останній забрав належний ОСОБА_7 . монтажний лом, який у нього був із собою, а свідок ОСОБА_12 пояснив, що ОСОБА_7 наносив удари по тілу ОСОБА_9 вказаним монтажним ломом.
Опитаний у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_9 наполягав у своїх поясненнях на тому, що монтажний лом він забрав з місця події з метою припинити побиття ОСОБА_7 , мети заволодіти ломом він не мав, будь-якої цінності зазначений предмет не становить, дії, вчинені ним на місці події 17.04.2023 охоплені наміром, направленим на припинення спричинення тілесних ушкоджень, а не на заволодіння чужим майном із застосуванням насилля.
Слідчий враховуючи той факт, що ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12023025090000071 за ч. 1 ст. 122 КК України повідомлено про підозру за фактом нанесення середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , вважав, що намагаючись уникнути покарання у майбутньому за вчинений злочин, він вдається до надуманих заяв в сторону ОСОБА_9 з метою затягування слідства та бажає більш тяжкого покарання для останнього з метою помсти.
Тому оцінивши докази здобуті в ході досудового розслідування зазначеного кримінального провадження в їх сукупності та взаємозв'язку, аналізуючи обставини, при яких ОСОБА_9 заволодів металевим ломом ОСОБА_7 , слідчий прийшов до висновку, що встановлені обставини події виключають наявність в них умислу на протиправне заволодіння чужим майном з корисливою метою, а значить в діях ОСОБА_9 відсутня суб'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України.
Так, у відповідності до ст.186 ч.1 КК України відповідальність настає за відкрите викрадення чужого майна (грабіж) - карається штрафом від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до чотирьох років.
З об'єктивної сторони грабіж є відкритим викраденням чужого майна, тобто вилученням майна в присутності власника або інших осіб, які усвідомлюють вчинення викрадення. Водночас і особа, яка викрадає майно, усвідомлює, що її дії помічені іншими і оцінюються ними як викрадення. Але вона ігнорує це.
Якщо винний помиляється і вважає, що його дії помічені сторонніми і оцінюються як викрадення, а фактично цього немає (наприклад, сторонні бачать, що винний бере майно, але не розуміють, що це викрадення), відповідальність повинна наставати за грабіж. Грабіж матиме місце і в тому випадку, коли викрадення розпочалося таємно, але в процесі вчинення злочину переросло у відкрите і це усвідомлюється винним (наприклад, при вчиненні крадіжки з'явився охоронець, але винний ігнорує це і, схопивши викрадене, втікає).
Грабіж вважається закінченим, коли майно вилучене і винний має реальну, хоча б початкову, можливість розпорядитися ним як власним (винести, сховати, передати, викинути тощо).
З суб'єктивної сторони грабіж передбачає тільки прямий умисел: особа усвідомлює, що посягає на чужу власність, таємно вилучає чуже майно, на яке вона не має ніякого права, передбачає спричинення матеріальної шкоди в певному розмірі і бажає спричинити таку шкоду.
Обов'язковими суб'єктивними ознаками грабежу є: корисливий мотив - спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна; корислива мета - збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винний.
Суб'єктом грабежу є фізична, осудна особа, яка досягла 14-ти років до моменту вчинення грабежу.
Відповідно до ст.11 КК України злочином є передбачене цим Кодексом суспільне небезпечне діяння, вчинене суб'єктом злочину. Склад злочину містить в собі чотири елементи: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона злочину. Відсутність хоча б однієї з необхідних ознак свідчить про відсутність у діянні особи складу конкретного злочину.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками органу досудового слідства та слідчого судді, що в даному випадку відсутній в діях ОСОБА_9 склад злочину, передбачений ст.186 ч.1 КК України.
Під час огляду матеріалів кримінального провадження за №12023020090000483 від 06.12.2023 в ході судового розгляду апеляційним судом встановлено, що слідчим під час проведення досудового розслідування по даному кримінальному провадженні було допитано усіх свідків, а також досліджено здобуті в ході досудового розслідування докази, для з'ясування обставин справи та надання належної правової оцінки.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається у випадку встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
Прийняття такого процесуального рішення можливе лише після повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин та безпосередньої оцінки отриманих фактичних даних слідчими органами.
Відповідно до ст.94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Апеляційний суд вважає, що розглядаючи скаргу ОСОБА_7 на постанову слідчого від 28.12.2023р. про закриття кримінального провадження №12023020090000483 від 06.12.2023р., слідчий суддя, на якого кримінальним процесуальним кодексом України покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, перевіривши законність прийнятої слідчим постанови, обґрунтовано зазначив, що слідчий, приймаючи процесуальне рішення про закриття кримінального провадження, дотримався вимог кримінального процесуального закону, належним чином дослідив обставини кримінального провадження, дав їм правову оцінку та виклав в оскаржуваній постанові мотиви прийнятого рішення, яке за своїм змістом відповідає фактичним обставинам, встановленим під час досудового розслідування та містить обставини, які обумовлюють закриття кримінального провадження.
На думку колегії суддів рішення слідчого є законним, оскільки викладені висновки відповідають фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, підстави, які виключають провадження у справі та обумовлюють її закриття достатньо вмотивовані, ґрунтуються на оцінці доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що орган досудового розслідування повно, всебічно та об'єктивно провів досудове розслідування, прийняв вмотивоване рішення про закриття кримінального провадження, а слідчий суддя, належним чином перевіривши доводи скарги, обґрунтовано визнав її такою, що не підлягає задоволенню.
Ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог ст.370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а доводи апеляційної скарги викладених в ній висновків суду не спростовують.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для її скасування, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 422 КПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Гайсинського районного суду Вінницької області від 27 травня 2024 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_7 на постанову слідчого від 28.12.2023 р. про закриття кримінального провадження №12023020090000483 від 06.12.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4