Справа № 686/11187/24
Провадження № 3/686/4064/24
06 червня 2024 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Трембач О.Л., за участі особи, щодо якої направлено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 та захисника Кеміня С.В., особи, щодо якої направлено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 та захисника Бейлика А.Б., розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого АДРЕСА_1 , ФОП, та
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, проживаючої АДРЕСА_2 , не працюючої,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
встановив:
З протоколу про адміністративне правопорушення АА № 083419 від 15.04.2024 року вбачається, що «15 квітня 2024 року, о 12 год. 00 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання, а саме АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство економічного характеру та психологічного, чим було завдано економічної та психологічної шкоди ОСОБА_2 ..
Такі дії ОСОБА_1 інспектором взводу № 1 роти ТОР УПП в Хмельницькій області ДПП ст. лейтенантом поліції Малішевським С. кваліфіковано, як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Окрім того, з протоколу про адміністративне правопорушення ГР № 175776 від 15.04.2024 року вбачається, що «15 квітня 2024 року о 18 год. 00 хв. ОСОБА_2 перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_2 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру, а саме погрозами та викликами до ОСОБА_1 , який є її чоловіком, поліцію, чим перешкоджала вихованню дітей, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю.».
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що не вчиняв домашнього насильства відносно дружини. Дану позицію ОСОБА_1 підтримав його захисник Кемінь С.В..
ОСОБА_2 вину не визнала та пояснила, що хибних викликів поліції для залякування чоловіка не здійснювала. Пояснення ОСОБА_2 підтримав її захисник Бейлик А.Б.
Заслухавши думку учасників процесу та дослідивши матеріали справ, суддя приходить до висновку про недоведеність наявності в діях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 події і складу інкримінованого адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим провадження по справі слід закрити. При цьому суддя виходить з наступного.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності до закону. На цьому акцентував увагу Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу № 524/5741/16-а.
Так, стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
П. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
П. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи
Про те, при зазначені суті правопорушення вчиненого ОСОБА_1 посадовою особою не зазначено та не конкретизовано, які саме дії вчинив ОСОБА_1 щодо своєї дружини ОСОБА_2 , тим самим заподіявши економічне та психологічне насильство насильство.
Окрім того, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ГР №175776 від 15.04.2024 року та пояснень ОСОБА_1 дружина погрожувала здійснити виклик поліції щодо неправомірних дій, які він не вчиняв, тобто здійснити хибний виклик поліції. В свою чергу, відповідальність за завідомо неправдивий виклик спеціальних служб передбачена ст. 183 КУпАП, а не ст. 173-2 КУпАП, за якою кваліфіковано дії ОСОБА_2 ..
Разом з тим, враховуючи те, що особи, щодо яких направлено протоколи про адміністративне правопорушення підтвердили факт конфлікту між ними, суддя приходить до висновку, що даний конфлікт пов'язаний з розподілом подружжя спільно набутого майна подружжя та розподілом майна набутого від підприємницької діяльності, що є цивільно-правовими відносинами.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи, суд не має права у будь-який спосіб конкретизувати пред'явлене посадовою особою адміністративне обвинувачення та його змінювати, оскільки це суперечить загальним засадам судочинства, які передбачені ст. 129 Конституції України.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку з чим, керуючись вимогами ст. 62 Конституції України, ч. 2 ст. 7 КУпАП, вважає за необхідне справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити за недоведеністю вини останніх у вчиненні адміністративних правопорушень та відсутності їх складу.
Керуючись ст. ст. 247, 268, 277, 283 КУпАП, -
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за недоведеністю вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення та відсутності його складу.
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за недоведеністю вини останньої у вчиненні адміністративного правопорушення та відсутності його складу.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення її через Хмельницький міськрайонний суд.
Суддя