вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
04.06.2024м. ДніпроСправа № 904/626/24
за позовом Керівника Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області, м. Жовті води в інтересах держави в особі Божедарівської селищної ради, смт Божедарівка Кам'янського району Дніпропетровської області
до ОСОБА_1 , смт Божедарівка Кам'янського району Дніпропетровської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Кам'янська районна державна адміністрація - військова державна адміністрація Дніпропетровської області, м. Кам'янське Дніпропетровської області
про зобов'язання повернути земельну ділянку, -
Суддя Бажанова Ю.А.
Секретар судового засідання Григорчук М.І.
від прокуратури: Скрипник К.Ю. службове посвідчення № 078897, прокурор
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
Керівник Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Божедарівської селищної ради звернувся з позовом, в якому просить суд зобов'язати Фізичну особу - підприємця Зюзь Віталія Юрійовича повернути на користь Божедарівської територіальної громади в особі Божедарівської селищної ради, з приведенням у придатний для використання стан, земельну ділянку загальною площею 26,6318 га кадастровий номер 1222085000:02:001:0162, що розташована на території Божедарівської територіальної громади, Кам'янського району, Дніпропетровської області, шляхом підписання акту приймання-передачі земельної ділянки. Судові витрати просить покласти на відповідача.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 12.03.2024; залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Кам'янську районну державну адміністрацію - військову державну адміністрацію Дніпропетровської області.
У судовому засіданні, яке відбулося 12.03.2024, господарським судом оголошено перерву до 09.04.2024.
14.03.2024 від Керівника Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додатків до позовної заяви, які роздруковані в кращій якості.
19.03.2024 від Керівника Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про уточнення позовної заяви в якій просить суд зобов'язати ОСОБА_1 повернути на користь Божедарівської територіальної громади в особі Божедарівської селищної ради, з приведенням у придатний для використання стан, земельну ділянку загальною площею 26,6318 га кадастровий номер 1222085000:02:001:0162, що розташована на території Божедарівської територіальної громади, Кам'янського району, Дніпропетровської області, шляхом підписання акту приймання-передачі земельної ділянки. Судові витрати просить покласти на відповідача.
У судове засідання, яке відбулося 09.04.2024 представник відповідача та третьої особи не з'явилися.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2024 прийнято заяву про уточнення позову до розгляду; продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче провадження у справі у засіданні на 07.05.2024.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2024 позовну заяву залишено без руху; запропоновано Керівнику Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області, протягом 5 днів з дати отримання цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати до суду докази відправлення ОСОБА_1 копії уточненої позовної заяви з додатками на адресу: АДРЕСА_1 .
15.04.2024 Керівник Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Божедарівської селищної ради надійшла заява якою усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2024 продовжено розгляд справи № 904/626/24 та призначено підготовче засідання на 07.05.2024.
Копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2024 по справі 904/626/24 господарським судом направлено на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 та юридичну адреса: АДРЕСА_3 ), однак поштове відправлення повернулось на адресу суду із відміткою Укрпошти: "Адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Так, ухвалою суду від 16.04.2024 у даній справі, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на уточнену позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
З огляду на правильність наявної в матеріалах справи адреси відповідача, враховуючи вищевикладені обставини, а також термін зберігання поштової кореспонденції відділенням поштового зв'язку і її повернення до суду "адресат відсутній за вказаною адресою", суд дійшов висновку, що останнім днем строку для подання відзиву на позов необхідно вважати 03.05.2024, оскільки 18.04.2023 - день проставлення поштової відмітки про причину повернення конверту, яким направлялась відповідачу ухвала суду у справі за якою було зобов'язано надати відповідача відзив на позов.
Відзиву на позов відповідач до суду не надав.
Будь-яких клопотань про продовження зазначеного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску наведеного строку суду також не повідомлено.
07.05.2024 через систему "Електронний суд" від Божедарівської селищної ради до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Божедарівської селищної ради.
У судове засідання 07.05.2024 з'явився представник прокуратури, представники позивача, відповідача та третьої особи не з'явилися.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2024 закрито підготовче провадження та призначено розгляд по суті в засіданні на 04.06.2024.
У судовому засіданні, яке відбулось 04.06.2024, прокурор підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити; представник позивача не з'явився (в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи без участі представника позивача); відповідач не з'явився (про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (ухвали - судової повістки) №0600265494517 та №0600265494533, які отримані відповідачем 17.05.2024), про припини неявки в судове засідання не повідомив.
У судовому засіданні 04.06.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
25.07.2005 між Криничанською районною державною адміністрацією (орендодавець) та приватним підприємцем Зюзем Віталієм Юрійовичем (орендар) (свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи від 25.04.2003 №040522287Ф0010671, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.04.2003 № 22050170000000598) укладено договір №168 оренди земельної ділянки.
Відповідно до пункту 1 даного договору орендодавець - Криничанська районна державна адміністрація надає, а орендар приватний підприємець Зюзь Віталій Юрійович приймає в строкове платне користування земельну ділянку для рибогосподарських потреб.
Умовами пункту 6 договору оренди №168 від 25.07.2005 передбачено, що договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору оренди орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Згідно з пунктом 16 вищевказаного договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
Умовами пункту 36 договору вищевказаного договору передбачено, що даний договір набуває чинності після його підписання сторонами та його державної реєстрації.
Даний договір оренди земельної ділянки №168 підписано сторонами 25.08.2005, посвідчено у Покровській сільській раді Криничанського району за №33/168 та зареєстровано у Криничанському відділі ДРФ ДП "ЦДЗК", про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 06.09.2005 №040512200250.
У подальшому, зазначеній земельній ділянці водного фонду було присвоєно кадастровий номер 1222085000:02:001:0162.
Відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки від 25.08.2005 Криничанська районна державна адміністрація в особі голови райдержадміністрації Дідича В.В. передала, а приватний підприємець Зюзь В.Ю. прийняв у користування терміном на 10 років земельну ділянку водного фонду, загальною площею 26,6318 га, в тому числі під водоймою 15,5193 га, прибережною захисною смугою 11,1125 га для рибогосподарських потреб.
Відповідно до положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013 визнаються дійсними, якщо реєстрацію таких прав було проведено відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.
Враховуючи відповідні положення законодавства, строк договору оренди земельної ділянки №168 закінчився 06.09.2015, відповідно вказаний договір оренди земельної ділянки площею 26,6318 га є припиненим.
Спірна земельна ділянка водного фонду кадастровий номер 1222085000:02:001:0162, загальною площею 26,6318 га, розташована на території колишньої Покровської сільської ради Кам'янського (колишнього Криничанського) району.
На підставі Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" Божедарівською селищною радою прийняте рішення від 22.07.2016 № 01-13/VII "Про добровільне об'єднання територіальних громад", відповідно до якого територія колишньої Покровської сільської ради була приєднана до Божедарівської селищної ради Кам'янського району Дніпропетровської області.
Керуючись Законом України від 28.04.2021 № 1423-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин” Божедарівською селищною радою прийнято рішення від 24.02.2023 №19-32/ХІІІ "Про прийняття у комунальну власність Божедарівської селищної ради" відносно земельної ділянки водного фонду з кадастровим номером 1222085000:02:001:0162, площею 26,6318 га, але станом на дату подачі позову право комунальної власності на вказану земельну ділянку за селищною радою не зареєстроване.
Таким чином, власником та розпорядником земельних ділянок водного фонду, розташованих за межами населеного пункту, на теперішній час є саме Божедарівська селищна об'єднана територіальна громада в особі Божедарівської селищної ради Кам'янського району Дніпропетровської області.
Таким чином уповноваженим державою органом на реалізацію повноважень у спірних правовідносинах є Божедарівська селищна рада Кам'янського району Дніпропетровської області.
Прокурор посилається на те, що відповідач в порушення пункту 16 договору та чинного законодавства після припинення дії вказаного договору не повернув земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду, що і є причиною виникнення спору.
Предметом спору є зобов'язати ОСОБА_1 повернути на користь Божедарівської територіальної громади в особі Божедарівської селищної ради, з приведенням у придатний для використання стан, земельну ділянку загальною площею 26,6318 га кадастровий номер 1222085000:02:001:0162, що розташована на території Божедарівської територіальної громади, Кам'янського району, Дніпропетровської області, шляхом підписання акту приймання-передачі земельної ділянки.
Предметом доказування у справі є обставини укладання договору оренди земельної ділянки №168 від 25.07.2005, строк дії договору, виконання орендарем повернути земельну ділянку після закінчення строку дії договору оренди, наявність / відсутність підстав для зобов'язання повернути спірну земельну ділянку.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (статті 1, 13 Закону України "Про оренду землі").
Відповідно до статті 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення договору оренди землі, орендар обов'язаний повернути орендареві земельну ділянку на умовах, визначених договором.
Згідно з частинами 1-3 статті 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладання договору оренди. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладання договору оренди землі навий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди.
Відповідно до статті 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі, Орендар зобов'язаний повернути Орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
Відповідно до пункту 16 договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
Матеріалами справи підтверджується, що спірний договір оренди земельної ділянки є припиненим, тому позовні вимоги про повернення на користь Божедарівської територіальної громади в особі Божедарівської селищної ради, з приведенням у придатний для використання стан, земельну ділянку загальною площею 26,6318 га кадастровий номер 1222085000:02:001:0162, що розташована на території Божедарівської територіальної громади, Кам'янського району, Дніпропетровської області, шляхом підписання акту приймання-передачі земельної ділянки, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно із частиною першою статті 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (пункт 1 частини першої статті 20 Господарського кодексу України).
З аналізу вказаних норм прав убачається, що фізичні особи, які на час звернення з позовом не є підприємцями, можуть звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів. Припинення підприємницької діяльності позивача до звернення з позовом до суду не є перешкодою для розгляду справи в порядку господарського судочинства, оскільки спірні правовідносини у цій справі виникли саме щодо виконання договору поставки, укладеного між суб'єктами господарської діяльності. Тобто стороною правочину виступала фізична особа - підприємець і припинення надалі підприємницької діяльності не змінює правовий статус особи у зобов'язанні.
Аналогічний правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 760/13915/18 від 26.06.2019.
Відкриваючи провадження у даній справі між товариством (юридичною особою) та фізичною особою суд врахував, що за змістом статей 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, статей 202-208 Господарського кодексу України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємцем (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Оскільки на момент укладення договору оренди земельної ділянки №168 від 25.07.2005 ОСОБА_1 був фізичною-особою підприємцем, а на момент подачі позовної заяви припинив діяльність як фізична особа-підприємець, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вказаний спір має розглядатися в порядку господарського судочинства.
Отже позивач, звертаючись до господарського суду, прокурор обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як фізичної особи-підприємця не припинились.
Аналогічний правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 910/8729/18 від 13.02.2019.
Щодо представництва прокурором інтересів держави в суді необхідно вказати наступне прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (частина 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (частина 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України).
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (частина 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України).
Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень.
Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також іншими документами, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.
Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
Керівник Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області особі, звертаючись з позовом в інтересах Божедарівської селищної ради, зазначив підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом та представництва інтересів держави те, що позивачем як органом, уповноваженим на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах, не вжито належних заходів щодо усунення порушень в межах своїх повноважень, в тому числі шляхом звернення до суду.
Прокурором розцінена така поведінка як нездійснення уповноваженими органами, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, захисту інтересів держави, а тому у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду з метою захисту інтересів держави.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п.43).
Отже, у цій справі прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави
Судом враховано, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Отже, у цій справі прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Керівника Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Божедарівської селищної ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Кам'янська районна державна адміністрація - військова державна адміністрація Дніпропетровської області про зобов'язання повернути земельну ділянку задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути на користь Божедарівської територіальної громади в особі Божедарівської селищної ради (юридична адреса: 52323, Дніпропетровська область, Кам'янський район, смт. Божедарівка, вул. Кооперативна, буд.23, код ЄДРПОУ 04338397), з приведенням у придатний для використання стан, земельну ділянку загальною площею 26,6318 га кадастровий номер 1222085000:02:001:0162, що розташована на території Божедарівської територіальної громади, Кам'янського району Дніпропетровської області шляхом підписання акту приймання-передачі земельної ділянки.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 38, ІВАN-UA 228201720343160001000000291, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02909938, банк: Державна казначейська служба України м. Київ) 2 422,40 грн судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 06.06.2024
Суддя Ю.А. Бажанова