20 травня 2024 року м. Харків Справа №922/4115/19
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.,
за участю секретаря судового засідання Ярош В.В.,
за участю представників:
апелянта - арбітражний керуючий Чичва О.С.;
боржник - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу арбітражного керуючого Чичва Олега Сергійовича (вх.№995Х/1) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.03.2024 року у справі №922/4115/19,
за заявою ОСОБА_1 , м.Харків,
про неплатоспроможність ОСОБА_1 , м.Харків, РНОКПП НОМЕР_1 ,-
Постановою Господарського суду Харківської області від 18.03.2021 року, зокрема, припинено процедуру реструктуризації боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 ; припинено повноваження керуючого реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 - арбітражного керуючого Чичви О.С.; визнано фізичну особу ОСОБА_1 банкрутом та введено процедуру погашення боргів боржника; призначено керуючим реалізацію майна боржника - фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Чичву О.С.
28.03.2024 року у справі №922/4115/19 (повний текст складено та підписано 03.04.2024 року, суддя Усатий В.О.) винесено окрему ухвалу за виявленими фактами порушень законності в діяльності керуючого реалізацією ОСОБА_1 арбітражного керуючого Чичви Олега Сергійовича, яку направити Східному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції для вжиття заходів реагування до арбітражного керуючого Чичви Олега Сергійовича (свідоцтво №448 від 19.03.2013 року) як керуючого реалізацією у справі №922/4115/19 про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Встановлено Східному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції строк для надання відповіді на окрему ухвалу - місяць з дня її отримання.
Оскаржувана ухвала мотивована тим, що упродовж трьох років керуючим реалізацією Маслова В.В. арбітражним керуючим Чичвою О.С. до суду подавалися незмістовні, ідентичні, формальні звіти без документів, які б підтверджували виконання ним погашення боргів боржника; крім того арбітражний керуюча Чичва О.С. систематично не з'являвся в судові засідання; зі спливом трьох років процедури погашення боргів боржника керуючим реалізацією, не вчинено всіх необхідних дій з виконання вимог постанови суду від 18.03.2021 та Кодексу України з процедур банкрутства.
Арбітражний керуючий Чичва О.С. з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм права, на неповне з'ясування обставин справи та на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати окрему ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.03.2024 року. Витрати зі сплати судового збору стягнути з Господарського суду Харківської області за рахунок бюджетних асигнувань.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що наявність встановленого судом обов'язку про надання до господарського суду звіту за наслідком проведеної процедури реалізації майна у справі про банкрутство №922/4115/19 фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), та попередження щодо можливого застосування судом штрафних санкцій, арбітражний керуючий Чичва О.С. у своєму проміжному звіті, та подальшому клопотанні щодо відкладення розгляду підсумкового звіту, вкотре звернув увагу суду на обставини, як об'єктивні та незалежні від волі керуючого реалізацією, перешкоджають формуванню та подачі звіту.
Скаржник вказує, що керуючий реалізацією не має можливості сформувати та подати до суду підсумковий звіт за наслідком проведення процедури реалізації та погашення боргів через наявність об'єктивних та непереборних обставин - неможливість реалізації належним чином не зареєстрованого активу боржника (земельної ділянки), перебування боржника поза межами території України (що виключає можливість здійснення боржником належної реєстрації активу), перебування первинної документації на земельну ділянку у боржника. Окрім того, арбітражним керуючим, наголошувалось, що чинне законодавство встановлює безпосереднє звернення суб'єкта реєстрації права власності до відповідного реєструючого органу задля можливості реєстрації такого права, однак боржником такого не вчинено. Арбітражний керуючий, не має можливості здійснити ці дії від імені боржника та зареєструвати належним чином відповідне майно. Тобто, неможливість здійснення реалізації активу, який було виявлено під час провадження у справі про банкрутство, виключає можливість завершення процедури реалізації у справі №922/4115/19 та подання арбітражним керуючим підсумкового звіту.
Недобросовісна поведінка боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом, проте суд першої інстанції такого не врахував і обставину недобросовісної поведінки боржника поклав на арбітражного керуючого і застосував до нього відповідальність. Ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім'ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з'ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, не може бути покладена в основу для відповідальності саме та виключно арбітражного керуючого.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Чичви О.С. на ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.03.2024 року у справі №922/4115/19. Встановлено учасникам справи строк на протязі якого учасники справи мають право подати до суду відзиви на апеляційну скаргу, а також встановлено строк на протязі якого учасники справи мають право подати до суду клопотання, заяви, документи та докази в обґрунтування своєї позиції по справі. Справу призначено до розгляду в судове засідання і роз'яснено шляхи реалізації права учасників справи на участь у судовому засіданні, а також шляхи реалізації права учасників справи на подання документів до суду засобами електронного зв'язку. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/4115/19.
Вказана ухвала суду була направлена учасникам справи засобами електронного зв'язку до електронного кабінету користувача і доставлена їм 23.03.2024 року.
26.04.2024 року матеріали справи №922/4115/19 надійшли до суду апеляційної інстанції.
У судовому засіданні 13.05.2024 року після заслуховування позиції апелянта, з метою дотримання принципів судочинства в господарському процесі та з метою повного і всебічного розгляду справи по суті, враховуючи неможливість закінчення розгляду справи в даному судовому засіданні, керуючись приписами ст. 216 Господарського процесуального кодексу України протокольно оголошено перерву у розгляді справи до 20.05.2024 року.
У судовому засіданні 20.05.2024 року апелянт підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги і наполягав на її задоволенні.
В ухвалі суд доводив до відома учасників справи, що нез'явлення у судове засідання апеляційної інстанції (особисто чи представників) належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, а також відсутність відповідного клопотання, не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті.
У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представника апелянта, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Відповідно до ст.246 Господарського процесуального кодексу України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
У провадженні Господарського суду Харківської області перебуває на розгляді справа про неплатоспроможність фізичної особи - ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )
Постановою Господарського суду Харківської області від 18.03.2021 року по справі №922/4115/19 визнано фізичну особу ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) банкрутом та введено процедуру погашення боргів боржника; керуючим реалізацією майна боржника призначено арбітражного керуючого Чичву Олега Сергійовича (свідоцтво №448 від 19.03.2013 року).
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 130 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника. Постановою про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника господарський суд також призначає керуючого реалізацією майна в порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 114 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи користується всіма правами арбітражного керуючого відповідно до законодавства, у тому числі має право: отримувати інформацію з державних реєстрів, у тому числі з бюро кредитних історій, у порядку, передбаченому законодавством; здійснювати огляд майна боржника.
Так, арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов'язаний:
- розглядати заяви кредиторів із грошовими вимогами до боржника, що надійшли у встановленому цим Кодексом порядку;
-повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;
- скласти та у випадках, передбачених цим Кодексом, вести реєстр вимог кредиторів;
- скликати збори кредиторів та організовувати їх проведення;
- організувати виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації), визначити його вартість;
- сформувати ліквідаційну масу;
- брати участь у розробленні плану реструктуризації боргів боржника, забезпечити його розгляд зборами кредиторів та подання на затвердження до господарського суду;
- відкрити спеціальний рахунок для розрахунків із кредиторами;
- погашати вимоги кредиторів згідно з черговістю у процедурі погашення боргів боржника, а якщо планом реструктуризації передбачено продаж майна боржника - відповідно до плану реструктуризації за рахунок коштів, отриманих від продажу такого майна;
- якщо планом реструктуризації передбачено продаж майна боржника, звітувати перед господарським судом та зборами кредиторів про результати продажу майна боржника протягом трьох робочих днів з дня такого продажу;
- виконувати функції з управління та розпорядження майном боржника;
- здійснювати інші повноваження відповідно до законодавства.
З метою виявлення майна, яке підлягає державній реєстрації, та іншої інформації про боржника, арбітражний керуючим надіслано запити до наступних установ:
- до Сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України - метою виявлення автотранспорту та причепів;
- до Управління Держспоживслужби - з метою виявлення сільськогосподарської техніки, що обліковується за боржником;
- до Державної авіаційної служби України - з метою виявлення авіатехніки боржника;
- до Управління Держпраці - з метою виявлення спецтехніки та великотоннажного транспорту;
- до Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті - з метою виявлення плавзасобів боржника;
- до Головного управління Держгеокадастру з метою виявлення земельних ділянок, що обліковувалися за боржником;
- до Державної служби статистики України - з метою отримання інформації щодо звітності боржника за останні три роки та встановлення наявності працівників на підприємстві;
- до Державної податкової служби- з метою отримання інформації щодо відкритих рахунків боржника у національній та іноземних валютах та рахунків у цінних паперах;
- до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - з метою виявлення великих пакетів акцій, що є у власності боржника;
- до Фонду державного майна України - з метою отримання інформації про наявність чи відсутність державного майна, що було передано боржнику на баланс чи в управління;
- до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України - з метою отримання інформації щодо зареєстрованих боржником декларацій про початок будівельних робіт, про готовність об'єктів нерухомості та про видані дозволи;
- до Державної служби інтелектуальної власності - з метою отримання інформації про наявність зареєстрованих за боржником об'єктів інтелектуальної власності;
У відповідь на вказані запити було отримано наступну інформацію: про відсутність обліку за боржником земельних ділянок, як на праві власності, так і у можливому користуванні за договорами оренди; про відсутність обліку за боржником права власності на сільськогосподарську техніку, самохідні машини та механізми; про відсутність інформації щодо зареєстрованих боржником декларацій про початок будівельних робіт, про готовність об'єктів нерухомості та про видані дозволи; про відсутність реєстрації за боржником великовантажних та інших технологічних транспортних засобів; про відсутність записів щодо суден, власником яких є боржник; про відсутність будь-якого майна та майнових прав зареєстрованих за боржником.
Із відкритих реєстрів реєструючих органів було встановлено наступне: за боржником відсутнє право власності на будь які об'єкти інтелектуальної власності; за боржником не зареєстровано будь-яких повітряних суден; емітент акцій - ВАТ «Вільшанське ремонтне підприємство», часткою яких володів боржник - припинений , про що свідчить відповідний запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Від територіального сервісного центру МВС №6341 було отримано інформацію про реєстрацію за ОСОБА_1 транспортного засобу: Тоуоta Саmrу (2008) д.н. НОМЕР_2 .
З метою виявлення майна, було здійснено виїзд за адресою банкрута, за результатами якого складено акт огляду квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Провівши візуальний огляд квартири виявлено наступне майно: предмети щоденного побутового особистого вжитку для задоволення щоденних фізіологічних та гігієнічних потреб (посуд, постільна білизна, засоби гігієни), речі індивідуального користування (одяг, взуття, дитячі речі); меблі - по одному ліжку та стільцю на кожну особу, один стіл, одна шафа на сім'ю; один холодильник на сім'ю; один телевізор, персональний комп'ютер на сім'ю, один мобільний телефон - на кожну особу.
Керуючим реалізацією встановлена інформація про наявність у банкрута державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, площею 0,1539 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_3 .
Керуючим реалізацією проведено спільно з боржником інвентаризацію майна боржника та складено зведений акт інвентаризації майна фізичної особи ОСОБА_1 станом на 05.04.2021 року. У подальшому, з метою формування ліквідаційної маси боржника здійснювались наступні заходи: розшук транспортного засобу Toyota Camry 2.4 (2008); направлена на адресу Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області заяви про кримінальне правопорушення, передбаченого статтею 289 КК України. 13.06.23 року було повторно направлено заяву про кримінальне правопорушення, передбаченого статтею 289 КК України на адресу Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області; запит про надання інформації стосовно вищезазначеної заяви про кримінальне правопорушення.
Крім того, від імені та в інтересах керуючого реалізацією до Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області було направлено адвокатський запит з метою отримання інформації відносно стану розгляду направлених з боку керуючого реалізацією заяв про вчинення кримінального правопорушення, які направлялись до поліції у 2021 та 2023 роках. За наслідком розгляду даного запиту, від Харківського районного управління поліції №3 отримано відповідь із додатками, у якій повідомлено, що за матеріалами порушення кримінальних справ з внесенням відомостей до Єдиного реєстру кримінальних проваджень не відбувалось в зв'язку з відсутністю обставин які засвідчують наявність складу злочину.
Відповідно до опрацьованих матеріалів гр. ОСОБА_2 отримав від гр. ОСОБА_1 25.06.2015 року довіреність на керування та експлуатацію транспортного засобу «Toyota Camry 2.4» 2008 року випуску, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , відомостей, щодо поінформованості гр. ОСОБА_2 про факт відізвання довіреності 24.10.2020 року гр. ОСОБА_1 на зазначений вище транспортний засіб не встановлено, на час передачі транспортного засобу, остання відбувалась відповідно до волі гр. ОСОБА_1 та у визначеному законом порядку.
Відповідно до наданих у відповіді копій документів, встановити місце перебування ОСОБА_2 також не виявилось можливим.
Державна реєстрація та присвоєння кадастрового номеру на земельну ділянку, площею 0,1539 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_3 не проведено.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що з боку ОСОБА_1 не завершено здійснення заходів щодо реєстрації права власності на земельну ділянку 0,1539 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_3 ., а також, ним не завершені заходи щодо безпосередньої реєстрації земельної ділянки в Держреєстрі речових прав на нерухоме майно, яка є обов'язковою для підтвердження права власності.
У проміжних звітах керуючого реструктуризації неодноразово наголошувалось суду на тому, що дані обставини не дають можливості завершити формування реалізаційної маси та здійснення продажу майна боржника.
13.032023 року на адресу фізичної особи ОСОБА_1 арбітражним керуючим направлено лист-запит щодо отримання інформації про завершення заходів реєстрації земельної ділянки. Проте відповідь надана не була.
Таким чином, керуючого реалізацією підготовлено та подано до суду клопотання про зобов'язання боржника здійснити відповідні дії задля належного оформлення права власності на зазначену земельну ділянку та проведення її оцінки, з метою проведення процедури реалізації майна боржника.
За наслідком розгляду вказаного клопотання, ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.09.2023 року у задоволенні клопотання керуючого реалізацією було відмовлено у повному обсязі.
Матеріали справи свідчать, що керуючий реалізацією неодноразово направлялив клопотань про зобов'язання вчинити певні дії за адресою реєстрації боржника, а також за адресою його реєстрації, як переселенця. Проте відповіді на них не надано.
Арбітражним керуючим, засобами електронної пошти, було отримано заяву від боржника - ОСОБА_1 від 12.12.2023 року, у якій останній зазначив, що він перебуває поза межами території України. У заяві визначено, що з його боку не завершені заходи щодо безпосередньої реєстрації земельної ділянки в Держреєстрі речових прав на нерухоме майно також, ним не завершені заходи щодо оцінки земельної ділянки.
З боку боржника та керуючим реструктуризацією до суду надано заяву про зупинення провадження у справі, у зв'язку з перебування боржника поза межами України, а також, неможливістю вчинення передбачених КУзПБ дій задля належного завершення процедуру реалізації.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.12.2024 року у задоволені заяви боржника та клопотання керуючого реалізацією про зупинення провадження у справі було відмовлено.
Враховуючи наявність встановленого судом обов'язку щодо надання до господарського суду звіту за наслідком проведеної процедури реалізації майна у справі про банкрутство №922/4115/19 та попередження щодо можливого застосування судом штрафних санкцій, арбітражний керуючий Чичва О.С. у своєму проміжному звіті, та подальшому клопотанні щодо відкладення розгляду підсумкового звіту, вкотре звернув увагу суду на обставини, які об'єктивно та незалежно від його волі перешкоджають формуванню та подачі звіту.
Зокрема, було зазначено, що звіт за наслідком проведеної процедури реалізації майна боржника та погашення вимог кредиторів - є завершальним етапом в межах справи про банкрутство, який передбачає наявність здійснення усієї повноти дій з боку арбітражного керуючого, реалізацію усіх виявлених активів боржника, які увійшли до ліквідаційної маси боржника, та здійснення погашення вимог кредиторів. Звіт, по суті, підсумовує вчинення даних дій, та містить відповідні докази, які підтверджують належне виконання арбітражним керуючим покладених на нього обов'язків. В межах справи про банкрутство № 922/4115/19 фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), керуючий реалізацією не має можливості сформувати та подати до суду підсумковий звіт за наслідком проведення процедури реалізації та погашення боргів через наявність об'єктивних та непереборних обставин - неможливість реалізації належним чином не зареєстрованого активу боржника (земельної ділянки), перебування боржника поза межами території України (що виключає можливість здійснення боржником належної реєстрації активу), перебування первинної документації на земельну ділянку у боржника.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 року у справі №903/806/20 наголосив, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених ст.ст. 123, 126, 128 КУзПБ. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.
Такими обставинами можуть бути, серед іншого ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім'ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з'ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.
Судом першої інстанції, при постановлені оскаржуваної ухвали було зазначено, що упродовж трьох років керуючим реалізацією - арбітражним керуючим Чичвою О.С. до суду подавалися незмістовні, ідентичні, формальні звіти без документів, які б підтверджували виконання ним погашення боргів боржника; також суд зазначає, що арбітражний керуюча Чичва О.С. систематично не з'являється в судові засідання; крім того, суд зауважує на тому, що зі спливом трьох років процедури погашення боргів боржника керуючим реалізацією, яким не вчинено всіх необхідних дій з виконання вимог постанови суду від 18.03.2021 та Кодексу України з процедур банкрутства, подано до суду необґрунтоване клопотання про закриття провадження у справі.
Однак, матеріали справи свідчать, що справа №922/4115/19 ініційована самим боржником шляхом подачі відповідної заяви до господарського суду.
Звертаючись із відповідною заявою до суду, фізична особа ОСОБА_1 мав на меті здійснити погашення своєї заборгованості перед своїми кредиторами через механізми передбачені спеціальним законодавством, та звільнитись від того об'єму заборгованості, який не зможе покрити належне йому на праві власності виявлене та можливе до реалізації майно. За нормами чинного законодавства на боржника в межах справи про банкрутство покладаються також певні обов'язки і в нього виникають зобов'язання, зокрема, вчиняти всі необхідні дії для надання інформації керуючому реструктуризацією та дії щодо формування ліквідаційної маси і її реалізації. Натомість матеріалами справи підтверджено, а арбітражним керуючим доведено, що з боку боржника мала місце бездіяльність, яка перешкодила виконанню ліквідаційної процедури та своєчасному наданню підсумкового звіту.
Постановляючи оскаржувану окрему ухвалу від 28.03.2024 року, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції допустився значного формалізму та неврахування усіх обставин даної справи, зокрема в частині неможливості належного завершення керуючим реалізацією передбачених Кодексом дій та подання підсумкового звіту. При цьому, керуючим реструктуризацією повідомлялось суду про обставини, що ускладнюють складання та надання такого звіту.
Поза увагою суду залишились факти виїзду боржника за межі території України, відсутність взаємодії боржника із арбітражним керуючим, ненадання останнім оригіналів документації, невчинення ним необхідних дій з метою формування реалізаційної маси. При цьому, процесуальні документи, які подавались арбітражним керуючим в межах справи про банкрутство були спрямовані як на досягнення належного оформлення майнових активів за боржником, так і на встановлення його місцеперебування - судом відхилялись, і, у підсумку, всупереч обставинам справи, та наявним у ній матеріалах, зроблено висновок про неналежне виконання своїх обов'язків власне арбітражним керуючим.
Колегія суддів вважає, що застосування саме до арбітражного керуючого відповідальності у вигляді винесення окремої ухвали за бездіяльність саме боржника є помилковим.
За змістом п.2 ч.1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення.
Відповідно до ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
За таких обставин, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду за результатами перегляду справи в апеляційному порядку, дійшла висновку, що апеляційна скарга арбітражного керуючого Чичва Олега Сергійовича підлягає частковому задоволенню, а окрема ухвала Господарського суду Харківської області від 28.03.2024 року у справі №922/4115/19 скасуванню.
Часткове задоволення апеляційної скарги обумовлено тим, що однією з вимог є стягнення витрати зі сплати судового збору з Господарського суду Харківської області за рахунок бюджетних асигнувань, яка задоволенню не підлягає, оскільки чинним законодавством не передбачено такого порядку розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 269, 270, ст.275, ст.ст. 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Чичва Олега Сергійовича задовольнити частково.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.03.2024 року у справі №922/4115/19 скасувати.
Матеріали справи №922/4115/19 повернути до Господарського суду Харківської області.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 05.06.2024 року.
Головуючий суддя В.С. Хачатрян
Суддя В.В. Россолов
Суддя О.І. Склярук