вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"29" травня 2024 р. Справа №910/17443/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
секретар судового засідання - Ярітенко О.В.
представники сторін:
від позивача: Костишена В.Л.
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Талан Системс"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 (повний текст складено 06.03.2024)
у справі №910/17443/23 (суддя Курдельчук І.Д.)
за позовом Фізичної особи-підприємця Носова Івана Віталійовича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Талан Системс"
про стягнення 1 228 342,47 грн,
Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються
26.02.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Талан Системс" (далі - ТОВ "Талан Системс") про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 у справі №910/17443/23 до 15.09.2024, але не менше ніж на вісім місяців з дня ухвалення цього рішення.
В обґрунтування вищенаведеної заяви відповідач посилається на те, що приватним виконавцем Київського виконавчого округу міста Києва Левченко Яною Олександрівною відкрито виконавче провадження №74176725 з примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 у справі №910/17443/23. Також, накладено арешт на грошові кошти та майно боржників. На жаль, в цей час у ТОВ "Талан Системс" склалась ситуація, коли у товариства тимчасово відсутні грошові кошти, оскільки господарська діяльність зазнала негативного впливу внаслідок військової агресії російської федерації проти України. Вищезазначені обставини, на даний час, роблять неможливим виконання відповідачем рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 у справі №910/17443/23.
Заперечення позивача
Заперечення позивача мотивовані тим, що наведені відповідачем підстави для відстрочення виконання судового рішення, зокрема, повномасштабного вторгнення російської федерації та введення воєнного стану в Україні не є тими виключними обставинами, які б давали підстави для відстрочення виконання судового рішення на якому наполягає останній у поданій до суду заяві, оскільки ТОВ "Талан Системс" своїх зобов'язань по оплаті не виконував з 2023 року, що свідчить про негативні явища в поточній діяльності відповідача, яка за приписами статті 42 Господарського кодексу України (далі - ГК України) є самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, відтак, не є підставою вважати збиткову фінансову діяльність відповідача винятковим випадком, у розумінні статті 121 ГК України, що зумовлював би ускладнення чи відсутність можливості виконати судове рішення. До того ж, згідно із статтею 617 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відсутність у боржника необхідних коштів не звільняє його від відповідальності за порушення зобов'язання
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 у справі №910/17443/23 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Талан Системс" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 у справі №910/17443/23.
Постановляючи вищенаведену ухвалу, суд першої інстанції оцінивши наведені боржником посилання на обставини, які на його думку, ускладнюють виконання рішення суду, надані ним до заяви документи, з огляду на відсутність доказів вчинення боржником дій, направлених на добровільне виконання судового рішення, дійшов висновку, що наведені доводи не підтверджують наявності виключних обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим його виконання у розумінні статті 331 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що зумовлює відмову у задоволенні його заяви про відстрочення виконання рішення.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "Талан Системс" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 у справі №910/17443/23 та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 у справі №910/17443/23 до 15.09.2024, але не менше ніж на вісім місяців з дня ухвалення цього рішення.
В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги ТОВ "Талан Системс" посилається на те, що підставою для апеляційного оскарження зазначеного судового рішення, є неправильне застосування судом першої інстанції норм статей 236, 331 ГПК України, оскільки суд дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для відстрочення виконання судового рішення.
Так, скаржник зазначає, що висновки місцевого господарського суду не відповідають фактичним обставинам, оскільки боржник надав належні та достовірні докази того, що на протязі серпня-вересня 2024 року ним очікується надходження коштів на загальну суму 9 219 315,00 грн, відповідно до договору від 15.12.2023 №ТС15122023/1 на закупівлю ліцензійного програмного продукту - MPL Talan "Система виявлення об'єктів для дронів" та договору від 15.02.2024 №15022024-01 на закупівлю ліцензійного програмного продукту - з розпізнаванням UBIP Talan. При цьому, суд не зазначив будь-яких обставин, які підтверджують можливість не отримання боржником коштів у строки визначені умовами договорів. Отже, висновки суду першої інстанції ґрунтуються тільки на нічим не обґрунтованих припущеннях, що є недопустимим. Таким чином, суд безпідставно не прийняв наданих боржником доказів та прийшов до висновків, які не відповідають обставинам справи.
На думку апелянта, висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення, обґрунтовуються виключно на припущенні про умисел відповідача не виконувати рішення суду в майбутньому.
Крім того, відповідача зазначає, що суд першої інстанції, безпідставно та упереджено, при постановленні оскаржуваної ухвали про відмову у задоволенні заяви про відстрочку, зазначив про відсутність доказів вчинення боржником дій, направлених на добровільне виконання судового рішення.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 15.03.2024 апеляційну скаргу ТОВ "Талан Системс" у справі №910/17443/232 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 апеляційну скаргу ТОВ "Талан Системс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 у справі №910/17443/23 залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.
01.04.2024, через систему "Електронний суд", скаржником подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №910/17443/23. Розгляд апеляційної скарги ТОВ "Талан Системс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 у справі №910/17443/23 призначено на 01.05.2024. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 25.04.2024.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 розгляд апеляційної скарги ТОВ "Талан Системс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 у справі №910/17443/23 відкладено до 29.05.2024.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу
25.04.2024, через систему "Електронний суд", позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Талан Системс", а ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 у справі №910/17443/23 залишити без змін.
Так, у відзиві позивач зазначає, що наявність укладених договорів на закупівлю ліцензійного програмного продукту не може вважатись достатнім аргументом для підтвердження платоспроможності відповідача та гарантувати виконання умов договору третіми особами. Очікування одержання прибутку в серпні-вересні 2024 року є виключно суб'єктивними та оціночними судженнями скаржника, оскільки не можуть бути підтверджені чи гарантовані жодними документами. Суб'єктивні очікування прибутку ТОВ "Талан Системс" не є тими обставинами, які б підтверджували факт отримання прибутку за вказаними договорами та його спрямування на виконання рішення суду, яке апелянт оскаржує в апеляційному порядку.
Також, позивач вказує, що складне фінансове становище боржника, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не може бути безумовною підставою для надання відстрочення виконання судового рішення.
Крім того, позивач звертає увагу, що з однієї сторони апелянт просить відстрочити виконання рішення суду, а з іншої його оскаржує з підстав відсутності заборгованості, оскільки договір про надання послуг від 01.12.2022 №0112/22-03 вважає неукладеним. Позиція ТОВ "Талан Системс" є суперечливою та такою, що не відповідає наміру апелянта спрямованого на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 у справі №910/17443/23.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
У судове засідання 29.05.2024 з'явилася представник позивача.
Слід зазначити, що 28.05.2024, через систему "Електронний суд", представником відповідача подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи.
В обґрунтування вищенаведеного клопотання представник відповідача посилається на неможливість прибути в судове засідання, призначене на 29.05.2024, через хворобу, у зв'язку з чим просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.
Розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач знав про розгляд цієї справи з моменту відкриття провадження, а також завчасно повідомлявся судом про судові засідання.
Крім того, представником відповідача вже подавались клопотання про перенесення судового засідання, в зв'язку з чим розгляд справи відкладався та переносився.
Також, колегія суддів зазначає, що товариство не обмежене у праві вибору представника і у рамках свого права користується можливістю залучити будь-якого іншого представника для представництва своїх інтересів та участі у судовому засіданні.
Відповідно до статті 202 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 273 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Таким чином, враховуючи те, що явка представників сторін у судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача.
У зв'язку з наведеним, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.
Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 у справі №910/17443/23 залишити без змін.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції
Згідно зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина 1 статті 271 ГПК України).
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 у справі №910/17443/23 позов задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ "Талан Системс" на користь ФОП Носова І.В. 1 000 000,00 грн основного боргу, 17 342,47 грн трьох процентів річних, 184 000,00 грн пені та 14 416,10 грн судового збору.
Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення ухвалено нарахувати три проценти річних за формулою: сума трьох процентів річних = С х 3 х Д : 365 : 100 (С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення) : на суму боргу 1 000 000,00 грн за період з 11.11.2023 до моменту виконання рішення суду відповідачем.
Роз'яснено органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у випадку часткової сплати ТОВ "Талан Системс" суми основного боргу, нарахування трьох процентів річних повинно здійснюватися на залишок заборгованості. В іншій частині позову відмовлено.
13.02.2024 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 у справі №910/17443/23 видано відповідний наказ.
26.02.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ТОВ "Талан Системс" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 у справі №910/17443/23 до 15.09.2024, але не менше ніж на вісім місяців з дня ухвалення цього рішення.
Обґрунтування заяви наведено вище за текстом цієї постанови.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Відповідно до статті 1291 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
За приписами статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.
Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Надання заявникові відстрочки або розстрочки виконання рішення є правом господарського суду, при цьому, закон не обмежує це право точним переліком господарських спорів або обставин, за яких суд має право надання відстрочки. Проте, визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення. При цьому, матеріальний стан визначено як обставину, яка також враховується судом, але стосовно саме фізичної, а не юридичної особи, згідно з приписами статті 331 ГПК України.
Питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.
Господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки, як для відповідача (боржника) при виконанні рішення у встановлений строк, так і для позивача (стягувача) при затримці виконання рішення. Тобто, обов'язковими умовами відстрочення виконання рішення суду мають бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Таким чином, в основу судового акта про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. А в системному розумінні відповідної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Окрім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.
У рішенні від 29.06.2004 №56849/00 Європейський суд з прав людини у справі "Півень проти України" дійшов висновку, що державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не можна прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як "виняткові обставини". За висновками суду, представлені відповідачем докази скрутного фінансового становища, не можна вважати винятковими обставинами для відстрочення виконання судового рішення, так як такі докази є тільки одним з елементів, який свідчить про незадовільний фінансовий стан підприємства.
За приписами статті 42 ГК України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно з пунктом 1 статті 44 ГК України підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.02.2018 у справі №910/15430/16, від 27.04.2018 у справі №910/313/17 та від 02.05.2018 у справі №910/3816/16.
У контексті наведеного колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідач, як юридична особа, що здійснює підприємницьку діяльність на власний ризик, враховуючи принципи, закріплені в статті 6 ЦК України, взяв на себе відповідні зобов'язання (здійснити своєчасний/повний розрахунок з позивачем), і об'єктивно усвідомлював усі можливі ризики ведення господарської діяльності та виконання зобов'язань за договором.
Ризики при збитковій підприємницькій діяльності несе суб'єкт господарювання, а відповідно нерентабельність та неприбутковість відповідача стосується діяльності самого відповідача, у зв'язку з чим наведені ризики не можуть бути ризиками іншої сторони, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 30.06.2009 №16-рп/2009, виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.
Апеляційним судом зазначається, що Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 13.12.2012 у справі №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 25.04.2012 у справі №11-рп/2012). Аналогічна правова позиція наведена в рішенні Конституційного Суду України від 26.06.2013 у справі №17/2013.
Виходячи з того, що згідно зі статтею 1 Конституції України, Україна є правовою державою, то обов'язковість виконання судових рішень є обов'язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Апеляційний суд констатує, що враховуючи те, що існування заборгованості, підтверджене обов'язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи, у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності, суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити:
1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами;
2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання ухваленого на його користь судового рішення та індексації присудженої суми;
3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони";
4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов'язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.
Так, колегією суддів зазначається, що введення в Україні воєнного стану, складне фінансове становище відповідача, відсутність достатніх коштів, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не є підставою для надання відстрочки виконання судового рішення.
При цьому, місцевий господарський суд слушно зазначив, що долучені до пояснень документи, а саме договір від 15.12.2023 №ТС15122023/1 про закупівлю ліцензійного програмного продукту, а також договір від 15.02.2024 №15022024-01 на закупівлю ліцензійного програмного продукту не підтверджують факт отримання заявником прибутку за вказаними договорами і його спрямування на виконання рішення суду. З наведеного можна лише припускати отримання прибутку та його спрямування на виконання рішення, відстрочення якого просить здійснити відповідач.
Разом із тим, доказів добросовісного вжиття заходів направлених на врегулювання заборгованості як-то пропозицій, графіків, отримання кредитів, позик для погашення боргу, часткові оплати, тощо, боржник не надав.
При цьому, колегією суддів, як і судом першої інстанції враховано матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання рішення суду, з врахуванням інфляційних процесів в економіці держави, також порушує матеріальні інтереси стягувача, що призведе до негативних наслідків у його діяльності. Відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності, з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника. Стягувач та боржник знаходяться в рівних економічних умовах, а відстрочення виконання рішення суду, в даному випадку, призведе до надання переваг боржнику у порівнянні зі стягувачем за відсутності для цього підстав. Боржником не доведено винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов'язує можливість надання відстрочки виконання рішення суду. Також, боржником не надано жодного доказу на підтвердження того, що через вісім місяців він зможе виконати судове рішення належним чином.
З огляду на наведене, проаналізувавши наведені у заяві про відстрочення виконання рішення суду доводи, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що вони самі по собі не можуть засвідчувати факт відсутності у боржника можливості виконати судове рішення без надання відстрочки або наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим.
Враховуючи вищевикладене, заява відповідача про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 у справі №910/17443/23 задоволенню не підлягає.
Інші доводи апеляційної скарги, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.
Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянтів, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції, за результатами розгляду апеляційної скарги, має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду залишає апеляційну скаргу ТОВ "Талан Системс" без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 у справі №910/17443/23 - без змін.
Розподіл судових витрат
Згідно зі статтею 129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на ТОВ "Талан Системс".
Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Талан Системс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 у справі №910/17443/23 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 у справі №910/17443/23 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/17443/23 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано - 06.06.2024.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран