вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"30" травня 2024 р. Справа№ 910/4720/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яценко О.В.
суддів: Хрипуна О.О.
Палія В.В.
секретаря судового засідання Вороніної О.С.,
за участю представників учасників справи відповідно до протоколу судового засідання від 30.05.2024
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Політичної партії "Європейська солідарність"
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2024
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ"
про відшкодування судових витрат
у справі №910/4720/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ"
до Політичної партії "Європейська солідарність"
про стягнення 3 531 358,11 грн
за зустрічним позовом Політичної партії "Європейська солідарність"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ"
про внесення змін до договору
Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ" (далі - ТОВ "Підприємство "Київ") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Політичної партії "Європейська солідарність" (далі - ПП "Європейська солідарність") про стягнення 3 014 286,00 грн заборгованості по сплаті орендних платежів, 381 451,61 грн пені, 107 374,84 грн інфляційних втрат, 28 245,66 грн 3% річних.
ПП "Європейська солідарність" подала зустрічну позовну заяву до ТОВ "Підприємство "Київ" з такими вимогами: п. 6.1 договору на період дії воєнного стану в Україні не застосовується, внести зміни у п. 6.2 договору оренди нежитлових приміщень від 15.10.2019 №к-206 шляхом викладення їх в такій редакції: "6.2. Загальна сума місячної орендної плати, яка підлягає сплаті орендарем за користування приміщеннями у період впродовж якого орендар позбавлений можливості повноцінно користуватись приміщеннями за цим договором, у період з 01.09.2022 до 31.03.2023 становить 100,00 грн".
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.11.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2024, закрито провадження у справі №910/4720/23 в частині первісних позивних вимог ТОВ "Підприємство "Київ" до ПП "Європейська солідарність" про стягнення 600 грн; в решті позовні вимоги ТОВ "Підприємство "Київ" задоволено; в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ПП "Європейська солідарність" на користь ТОВ "Підприємство "КИЇВ" заборгованість в розмірі 3 013 686,00 грн, пеню в розмірі 381 451,61 грн, інфляційні втрати 107 374,84 грн, 3% річних в розмірі 28 245,66 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 52 961,37 грн.
21.11.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ТОВ "Підприємство "Київ" про стягнення з ПП "Європейська солідарність" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 156 026,03 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 28.03.2024 у справі №910/4720/23 заяву ТОВ "Підприємство "Київ" про відшкодування судових витрат задоволено частково; стягнуто з ПП "Європейська солідарність" на користь ТОВ "Підприємство "Київ" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 78 013,01 грн; у задоволенні решти вимог заяви ТОВ "Підприємство "Київ" відмовлено.
Не погоджуючись з додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 28.03.2024 у справі №910/4720/23, ПП "Європейська солідарність" звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ "Підприємство "Київ" в задоволені заяви про відшкодування судових витрат .
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ТОВ "Підприємство "Київ" не надало суду розрахунків витрат, інших документів, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правової допомоги.
Скаржник також зазначає, що інформація, яка міститься в акті здачі-прийняття робіт (наданих послуг), зокрема, перелік наданих послуг та фіксований розмір гонорару, не може вважатись тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правової допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2024 апеляційна скарга передана на розгляд колегії суддів у складі: Яценко О.В. (головуючий суддя), Палій В.В., Хрипун О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 апеляційну скаргу ПП "Європейська солідарність" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2024 у справі №910/4720/23 залишено без руху на підставі ст. 174, ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України); надано скаржнику десять днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали, скаржником вчасно усунуто недоліки апеляційної скарги та надано суду докази надсилання копії апеляційної скарги іншим сторонам у справі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 відкрито апеляційне провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 30.05.2024.
24.05.2024 від ТОВ "Підприємство "Київ" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржене у справі судове рішення залишити без змін як таке, що є законним та обґрунтованим.
27.05.2024 від ТОВ "Підприємство "Київ" надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Сторони участь своїх представників у судовому засіданні 30.05.2024 не забезпечили, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно зі ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічний висновок викладений у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 року у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 року у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 року у справі № 904/3583/19, від 11.11.2021 року у справі 910/7520/20).
Отже, під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц та в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West" проти України").
Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, у позовній заяві ТОВ "Підприємство "Київ" повідомило, що попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат на правову допомогу складає 200 000,00 грн.
Водночас, у клопотанні від 21.11.2023 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу ТОВ "Підприємство "Київ" просить суд стягнути з позивача відповідні витрати в загальному розмірі 156 026,03 грн.
У вищевказаній заяві зазначено, що адвокатами Адвокатського об'єднання «Ел Сі Еф» (далі - АО «Ел Сі Еф») надані наступні послуги ТОВ "Підприємство "Київ": консультування керівництва ТОВ «Підприємство «Київ» з приводу правової позиції у справі, підготовка процесуальних документів, безпосереднє представинцтво інтерсів ТОВ «Підприємство «Київ» в суді, консультування керівництва ТОВ «Підприемство «Київ» з інших питань у справі. З березня по листопад 2023 року співробітники Адвокатського об'єднання «Ел Сі Еф» витратили загалом понад 95 годин. Робота з представництва інтересів позивача в суді включала: аналіз документів, необхідних для підготовки позову; запит нових документів, необхідність подання яких виявилася при підготовці позову; періодичні внутрішні наради по проекту; здійснення розрахунку позовних вимог; підготовку та подання позовної заяви; аналіз інших заяв учасників справи по суті справи; аналіз заяв з процесуальних питань; формування матеріалів у справі; визначення правової стратегії у справі; погодження необхідних процесуальних документів, забезпечення їх подання до суду та іншим учасникам справи; пошук актуальної судової практики з подібної категорії судових спорів; підготовку до участі в судових засіданнях; участь в судових засіданнях; листування та/або телефонні переговори з клієнтом.
На підтвердження понесених позивачами судових витрат у матеріалах справи наявні наступні докази (завірені копії):
- договір про надання правової допомоги від 10.02.2022 №71-АО/22;
- додаткова угода №7 від 30.12.2022 до договору № 71-АО/22 від 10.02.2022;
- додаткова угода №10 від 16.03.2023 до договору № 71-АО/22 від 10.02.2022;
- рахунок на оплату №45 від 16.03.2023;
- повідомлення про зарахування коштів №180 від 16.05.2023;
- рахунок на оплату №71 від 18.04.2023;
- повідомлення про зарахування коштів №367 від 21.07.2023;
- акт №ОУ-0000147 здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 31.07.2023;
- рахунок на оплату №181 від 14.08.2023;
- повідомлення про зарахування коштів №43 від 19.10.2023;
- повідомлення про зарахування №89 від 03.11.2023;
- акт №ОУ-0000229 здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 17.11.2023;
- наказ АО «ЕЛ СІ ЕФ» №118-К від 10.07.2019 «Про прийняття на роботу ОСОБА_2 на посаду адвоката;
- наказ АО «ЕЛ СІ ЕФ» №130-К від 22.10.2019 «Про переведення» ОСОБА_1 на посаду адвоката;
- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія КС №7112/10 від 19.10.2018;
- ордер серія АІ №1348428 від 08.02.2023;
- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ЗП 002383 від 22.10.2019;
- ордер серія АР № 1136485 від 01.08.2023.
Так, 10.02.2022 між Адвокатським об'єднанням «Ел Сі Еф» (Фірма) та ТОВ "Підприємство "Київ" (Клієнт) укладений договір №71-АО/22 про надання правової допомоги (Договір).
Відповідно до умов вищевказаного Договору фірма зобов'язується надавати Клієнту правову допомогу (Послуги) за окремими завданнями Клієнта (Завдання), а Клієнт зобов'язується оплачувати Фірмі винагороду (гонорар) за надання Послуг та авансувати або відшкодовувати Фірмі фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 1.1 Договору).
Згідно з п. 1.2 Договору сторони погодили, що перелік та обсяг Послуг відповідно до кожного Завдання, порядок, строки їх надання та винагорода (гонорар) Фірми, а також, за потреби, інші умови надання Послуг деталізується сторонами у окремих додаткових угодах та/або додатках до цього Договору, що є його невід'ємними частинами (Додатки).
Згідно з п. 5.2 Договору розмір гонорару за надання послуг в рамках кожного окремого завдання, строки та порядок його сплати та/або повернення визначаються у додатках або погоджуються шляхом обміну повідомленнями сторонами відповідно до п.п. b) п.1.2. цього договору.
Відповідно до пункту 1 додаткової угоди від 30.12.2022 №7 до Договору Договір діє до 31.12.2023.
Згідно з п. 1.1 додаткової угоди від 16.03.2023 №10 до Договору клієнт доручає Фірмі, а Фірма зобов'язується надати Клієнту на умовах та в порядку, передбачених Договором та цією Додатковою угодою, правову допомогу щодо комплексного судового супроводу інтересів Клієнта в суді першої інстанції (Господарський суд міста Києва) у справі про стягнення з Політичної партії "Європейська Солідарність" заборгованості по орендній платі за договором оренди нежитлових приміщень №к-206 від 15.10.2019 за період з березня 2022 року по березень 2023 року, а також нарахованих штрафних санкцій (Послуги).
Відповідно п. 1.2 додаткової угоди до Договору від 16.03.2023 №10 Послуги включають:
- розробку стратегії судового захисту прав та інтересів,
- підготовку та подачу позову, а також необхідних процесуальних документів,
- представництво інтересів під час судових засідань, ознайомлення з матеріалами справи, супроводження компенсації витрат на правову допомогу та вчинення інших необхідних дій, необхідних для виконання Завдання.
Пунктом 2.1 додаткової угоди від 16.03.2023 №10 до Договору передбачено, що вартість Послуг, що надаються згідно п. 1.1 цієї Додаткової угоди є фіксованою сумою у розмірі 4 000,00 доларів США, не включаючи ПДВ, що є еквівалентом на дату укладання цього Договору 146 274,40 грн. за курсом валют, встановленим Національним банком України станом на 16.03.2023.
31.07.2023 сторони договору підписали акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000147, згідно з яким Фірма частково надала, а Клієнт прийняв правову допомогу щодо комплексного судового супроводу інтересів Клієнта в суді першої інстанції (Господарському суді міста Києва) у справі про стягнення з Політичної партії «Європейська Солідарність» заборгованості по орендній платі за договором оренди нежитлових приміщень N° к-206 від 15.10.2019 за період з березня 2022 року по березень 2023 року, а також нарахованих штрафних санкцій, а саме: етап 1: розробка стратегії судового захисту прав та інтересів; етап 2: підготовка та подача позову, а також необхідних процесуальних документів. Загальна вартість наданих Фірмою послуг складає 97 516,27 грн без ПДВ, по рахунку на оплату N45 від 16.03.2023 та №71 від 18.04.2023.
17.11.2023 сторони договору підписали акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000229, згідно з яким Фірма частково надала, а Клієнт прийняв правову допомогу щодо комплексного судового супроводу інтересів Клієнта в суді першої інстанції (Господарському суді міста Києва) у справі про стягнення з Політичної партії «Європейська Солідарність» заборгованості по орендній платі за договором оренди нежитлових приміщень N° к-206 від 15.10.2019 за період з березня 2022 року по березень 2023 року, а також нарахованих штрафних санкцій, а саме: етап 3: представництво інтересів під час судових засідань, тощо. Загальна вартість наданих Фірмою послуг складає 58 509,76 грн без ПДВ, по рахунку на оплату N181 від 14.08.2023.
На підставі рахунків АО «Ел Сі Еф» від 16.03.2023 №45, від 18.04.2023 №71 ТОВ "Підприємство "Київ" оплатило юридичні послуги згідно з додатковою угодою до Договору від 16.03.2023 №10 на загальну суму 97 516,27 грн, що підтверджується повідомленнями про зарахування коштів від 16.05.2023 №180, від 21.07.2023 №367.
На підставі рахунків АО «Ел Сі Еф» від 16.03.2023 №45, від 18.04.2023 №71 ТОВ "Підприємство "Київ" оплатило юридичні послуги згідно з додатковою угодою до Договору від 16.03.2023 №10 на загальну суму 58 509,76 грн, що підтверджується повідомленнями про зарахування коштів від 19.10.2023 №43, від 03.11.2023 №89.
Отже, згідно з поданими відповідачем документами, під час розгляду справи судом першої інстанції відповідачу були надані послуги правничої допомоги на загальну суму 156 026,03 грн.
Північний апеляційний господарський суд зазначає про те, що наведена у вищевказаних актах та детальному описі послуг інформація щодо наданої правничої допомоги підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, подані ТОВ "Підприємство "Київ" документи щодо наданих послуг на професійну правничу допомогу адвоката в рамках розгляду спору у даній справі в суді першої інстанції є належними і допустимими доказами в підтвердження обставин реальності понесених стороною витрат, визначених ст. 126 ГПК України.
Вищенаведеним спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що ТОВ "Підприємство "Київ" не надало суду розрахунків витрат на професійну правничу допомогу, а також документів, що підтверджують обсяг та вартість відповідних послуг.
При цьому підлягає урахуванню те, що за змістом п. 2.1 додаткової угоди від 16.03.2023 №10 до Договору сторони передбачили, що гонорар адвоката встановлюється у формі фіксованого розміру, а саме: вартість послуг, які надаються згідно п. 1.1 цієї Додаткової угоди є фіксованою сумою у розмірі 4 000,00 доларів США, не включаючи ПДВ, що є еквівалентом на дату укладання цього Договору 146 274,40 грн. за курсом валют, встановленим Національним банком України станом на 16.03.2023.
Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Частинами 1 та 2 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру та погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення. Так, при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Північний апеляційний господарський суд звертається до правової позиції, зазначеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, згідно якої Велика Палата зробила наступні висновки.
За положенням ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Пункт 1 частини 3 цієї статті визначає верховенство права однією із основних засад (принципів) господарського судочинства.
Зміст вказаного принципу неодноразово і досить детально аналізував Конституційний Суд України. Зокрема, в абзаці 2 підпункту 4.1 пункту 4 рішення від 02.11.2004 №15-рп/2004 ним акцентувалася увага на тому, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Так, ч. 3 ст. 126 ГПК України передбачає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду узагальнила, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).
Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.
Велика Палата Верховного Суду також зауважила, що ч. 3 ст. 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.
Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.
Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов'язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.
Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
У той же час, при визначенні суми відшкодування необхідно виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
До того ж, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. (зазначений правовий висновок викладено також в постанові Верховного Суду від 11.11.2021 року у справі № 910/7520/20 та від 24.01.2022 року № 911/2737/17).
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому, згідно зі статтею 74 ГПК України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням вищевикладеного, дослідивши надані ТОВ "Підприємство "Київ" докази понесення витрат на правову допомогу в розмірі 156 026,03 грн, колегія суддів дійшла висновку, що витрати ТОВ "Підприємство "Київ" на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 156 026, 03 грн не є співмірними із складністю предмету спору, у зв'язку з чим витрачання часу на надання послуг, зазначених в актах здачі-прийняття не є виправданим.
Зокрема, спір про стягнення заборгованості по орендній платі не є складним спором, який потребує значного часу та специфічних професійних навичок.
При цьому, підлягає урахуванню, що за результатом аналізу Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що спір про стягнення орендної плати у справі, яка розглядається, між цими сторонами не єдиний, зокрема ТОВ "Підприємство "Київ" з аналогічних підстав було подано позови у справах №910/13704/21, №910/13719/21, №910/10440/21 та №910/8651/22.
Отже, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) з врахуванням критеріїв ч. ч. 5-7, 9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, може відступити від вказаного вище загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду у справі №922/3436/20, у справі №910/7586/19, у справі №910/16803/19.
З огляду на вищевикладені обставини та правову позицію Верховного Суду, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав зменшення розміру адвокатських витрат з власної ініціативи.
Відтак, зважаючи на те, що на момент звернення з даним позовом у справі №910/4720/23, вже була сформована судова практика по аналогічним спорам та той факт, що всі ці спори є ідентичними, витрати позивача за первісним позовом на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 156 026,03 грн не є співмірними із складністю предмету спору, колегія суддів, керуючись вимогами щодо співмірності, обґрунтованості, розумності, справедливості та пропорційності, доходить висновку про зменшення заявлених витрат на професійну правничу допомогу на 50% до 78 013,01 грн.
При цьому, колегія суддів враховує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 року від №640/8316/20, від 21.10.2021 року у справі №420/4820/19 тощо).
З урахуванням вищезазначеного судова колегія погоджується з судом першої інстанції, який обґрунтовано задовольнив заяву ТОВ "Підприємство "Київ" про відшкодування судових витрат частково та стягнув витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 78 013,01 грн.
З наведених підстав доводи апеляційної скарги не спростовують правомірних висновків суду та з урахуванням встановлених обставин справи не впливають на результат розгляду апеляційної скарги, не доводять порушення або неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення в оскарженій частині відсутні.
Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Політичної партії "Європейська солідарність" залишити без задоволення.
2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2024 у справі №910/4720/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 05.06.2024.
Головуючий суддя О.В. Яценко
Судді О.О. Хрипун
В.В. Палій