Миколаївської області
Справа №477/348/24
Провадження №1-кс/477/525/24
про продовження дії запобіжного заходу
28 травня 2024 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Жовтневого районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваної ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою в кримінальному провадженні №42023152410000050, відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такої, що народилася у м. Нова Одеса Миколаївської області, керівника благодійного фонду «Крок у майбутнє», з повною вищою освітою, проживає в АДРЕСА_1 , заміжню, має на утриманні неповнолітню дитину, не судиму,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 15, частиною третьою статті 332 КК України
23 травня 2024 року слідчий відділу СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_5 в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42023152410000050 від 08 вересня 2023 року з можливістю звільнення під заставу на умовах визначених в ухвалі Миколаївського апеляційного суду від 02 травня 2024 року.
В обґрунтування поданого клопотання вказує, що слідчим відділом СУ ГУНП в Миколаївській області за фактом сприяння групою осіб, з корисливих мотивів, у незаконному переправленні через державний кордон України місцевим мешканцям м. Миколаєва порадами та наданням засобів, а також шляхом надання документів щодо непридатності до військової служби у воєнний час з виключенням їх з військового обліку за станом здоров'я 08 вересня 2023 року внесено відомості до ЄРДР за №42023152410000050 та розпочато досудове розслідування за частиною третьою статті 15, частиною третьою статті 332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлений факт ймовірного замаху на сприяння в незаконному переправленні особи через державний кордон України порадами та наданням засобів та усуненням перешкод організованою групою, до складу якої ввійшли ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 з корисливих мотивів.
29 лютого 2024 року у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 15, частиною третьою статті 332 КК України, а саме у незакінченому замаху на сприяння в незаконному переправленні особи через державний кордон України порадами та наданням засобів та усуненням перешкод організованою групою, з корисливих мотивів.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 01 березня 2024 року до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів та визначено розмір застави для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 514 000 (один мільйон п'ятсот чотирнадцять тисяч) гривень з покладенням відповідних обов'язків в разі внесення визначеного слідчим суддею розміру застави.
Обраний відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід було продовжено ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 02 травня 2024 року до 29 травня 2024 року включно та визначено ОСОБА_5 заставу 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн з покладенням на неї у разі внесення застави обов'язків, передбачених частиною п'ятою статі 194 КПК України.
Строк дії ухвали про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою спливає 29 травня 2024 року.
У свою чергу, як вказує слідчий у поданому клопотанні досудове розслідування неможливо закінчити до дати закінчення терміну дії запобіжного заходу, так як для цього необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, направлених на збирання доказів та проведення повного, всебічного та об'єктивного розслідування усіх обставин справи.
Оскільки встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу ризики, передбачені статтею 177 КПК України, не зменшились, а обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, за змістом клопотання, повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, перелік яких наведений у клопотанні, слідчий ОСОБА_6 просить продовжити строк дії запобіжного заходу ОСОБА_5 у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави на умовах, визначених ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 02 травня 2024 року на 60 днів.
Наявність указаних ризиків слідчим обґрунтовується тим, що на даний час продовжує існує ризик переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та/або суду; ризик знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; ризики незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Застосування до підозрюваної ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу не дозволить запобігти зазначеним вище ризикам.
У судовому засіданні прокурор групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_3 підтримала клопотання слідчого про продовження підозрюваній ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просила його задовольнити, указувала про те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України.
Підозрювана ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання слідчого. Зазначала, що підозра не обґрунтована, а дій, що зазначені у клопотанні слідчим направлених на змову та сприянні в незаконному переправленні особи через державний кордон України вона не вчиняла, оскільки має бездоганну репутацію.
Захисник підозрюваної адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні також заперечував проти задоволення клопотання слідчого, посилаючись на надуманість та необґрунтованість цього клопотання, а також на не доведеність ризиків належними та достатніми доказами. Вказував, що підозра повідомлена ОСОБА_5 не обґрунтована, докази здобуті органом досудового розслідування необґрунтовані та містять суб'єктивні припущення.
Крім того, захисник ОСОБА_11 вказував і на те, що інші підозрювані у цьому кримінальному провадженні перебувають під дією запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, тому вважав можливим також застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заслухавши позиції учасників судового провадження, дослідивши докази по заявленому клопотанню, слідчий суддя встановив наступне.
СУ ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 15, частиною третьою статті 332 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 вересня 2023 року, що підтверджується витягом з ЄРДР №42023152410000050.
У цьому кримінальному провадженні 29 лютого 2024 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 15, частиною третьою статті 332 КК України.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 01 березня 2024 року до підозрюваної ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів та визначено розмір застави для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та відповідно до частини п'ятої статті 194 КПК України на підозрювану покладені певні обов'язки.
Постановою керівника Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_12 від 23 квітня 2024 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023152410000050 від 08 вересня 2023 року продовжений до 29 травня 2024 року.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 25 квітня 2024 року ОСОБА_5 продовжено дію раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 29 травня 2024 року з можливістю звільнення під заставу на умовах визначених в ухвалі слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 01 березня 2024 року, зі зменшенням розміру застави до 450 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 360 350 гривень.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 02 травня 2024 року, постановленої за наслідками перегляду ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 25 квітня 2024 року, ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 25 квітня 2024 року щодо ОСОБА_5 - скасовано та постановлено нову ухвалу, якою клопотання слідчого в ОВС СУ ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_6 про продовження підозрюваній ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задоволено частково; застосовано щодо підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк по 29 травня 2024 року та визначено розмір застави для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн.
Відповідно до частини п'ятої статті 194 КПК України, на підозрювану ОСОБА_5 , в разі внесення застави, покладено обов'язки.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 28 травня 2024 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023152410000050 від 08 вересня 2023 року до шести місяців, тобто до 29 серпня 2024 року включно.
Зі змісту ухвали Миколаївського апеляційного суду від 02 травня 2024 року вбачається, що обираючи (продовжуючи) запобіжний захід, судом було досліджено надані стороною обвинувачення докази, які свідчили про наявність як і обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчинення інкримінованих їй діянь, так і наявність ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, а запобіжний захід ОСОБА_5 визначено до 29 травня 2024 року.
За приписами частини четвертої статті 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто, при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу.
Загальні підстави і порядок застосування та продовження запобіжного заходу визначені у статті 194, 199 КПК України, конструкції яких передбачають такі критерії дослідження слідчим суддею обставин (фактів): наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу; обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.
Щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи статті 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини.
З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, пункт 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28 жовтня 1994 року, пункт 55).
Зі змісту поданого клопотання та долучених до нього матеріалів вбачається причетність ОСОБА_5 до організації та вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 15, частиною третьою статті 332 КК України.
Дослідженими слідчим суддею доказами підтверджується достатність вагомих підстав вважати, що ОСОБА_5 , діючи у складі організованої групи з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , з метою реалізації спільного злочинного умислу, направленого на незаконне зняття осіб з військового обліку за станом здоров'я, та переправлені їх через державний кордон України, налагодила механізм виготовлення підроблених документів, в тому числі довідок військово-лікарських комісій та тимчасових посвідчень військовозобов'язаних, із внесенням до них завідомо неправдивих відомостей про стан здоров'я військовозобов'язаних (тобто осіб - замовників таких документів), як наслідок останні за станом здоров'я рахувались не придатними для військової служби за станом здоров'я та одночасно набували права безперешкодно перетину державного кордону України.
За встановлених органом досудового розслідування обставин, вбачається, що починаючи з вересня 2023 року, ОСОБА_5 створила організовану групу осіб, члени якої, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , добровільно зорганізувались з метою злочинної діяльності, пов'язаної із сприяння в незаконному переправленні особи через державний кордон України порадами та наданням засобів та усунення перешкод, вчиненому організованою групою з корисливих мотивів. Вказані особи були взаємо обізнані про вчинення злочинних дій членами організованої групи для досягнення єдиної мети - отримання прибутку.
З метою виконання свого злочинного наміру, ОСОБА_5 , діючи у складі організованої групи із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 відповідно до розробленого плану, з метою реалізації свого злочинного умислу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, забезпечили отримання ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 медичних документів із завідомо неправдивими відомостями про хворобу, на підставі яких його виключено з військового облікуотримання, а ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 другої групи інвалідності, що надавало йому можливість безперешкодно перетнути державний кордон України.
Проте, з причин, що не залежали від волі ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , останні не перетнули державний кордон України, у зв'язку із тим, що документи в яких внесені недостовірні відомості були вилучені правоохоронними органами, а діяльність організованої групи припинено.
Описана у клопотанні фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження на даному етапі провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 15, частиною третьою статті 332 КК України.
Долучені до клопотання прокурором докази, зібрані у ході досудового розслідування, зокрема: матеріали УСБУ в Миколаївській області, щодо виконання доручення №64/20-7800 від 29.09.2023 року; протокол про результати проведення негласної слідчої розшукової дії, передбаченої статтею 263 КПК України, зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_8 №64/3413 від 20.11.2023 року (в якому міститься інформація про протиправну діяльність ОСОБА_8 та інших осіб); протокол про результати проведення негласної слідчої розшукової дії, передбаченої статтею 263 КПК України, зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_5 №64/3595 та №64/3596 від 05.12.2023 року (в яких міститься інформація про протиправну діяльність ОСОБА_5 та інших осіб); протокол про результати проведення негласної слідчої розшукової дії, передбаченої статтею 263 КПК України, зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_10 №64/3597 від 05.12.2023 року (в якому міститься інформація про протиправну діяльність ОСОБА_10 та інших осіб); протокол про результати проведення негласної слідчої розшукової дії, передбаченої статтею 263 КПК України, зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_8 №64/3795 від 25.12.2023 року (в якому міститься інформація про протиправну діяльність ОСОБА_8 та інших осіб); протокол про результати проведення негласної слідчої розшукової дії, передбаченої статтею 263 КПК України, зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_5 №64/3658/1 від 10.12.2023 року (в якому міститься інформація про протиправну діяльність ОСОБА_5 та інших осіб); протокол про результати проведення негласної слідчої розшукової дії, передбаченої статтею 263 КПК України, зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_9 №64/3414 від 20.11.2023 року (в якому міститься інформація про протиправну діяльність ОСОБА_8 та інших осіб); протокол про результати проведення негласної слідчої розшукової дії, передбаченої статтею 263 КПК України, зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_16 №64/3415 від 20.11.2023 року (в якому міститься інформація про протиправну діяльність.); протокол про результати проведення негласної слідчої розшукової дії, передбаченої статтею 260 КПК України, аудіо-, відео контролю особи мереж стосовно ОСОБА_8 від 20.11.2023 року (в якому міститься інформація про протиправну діяльність ОСОБА_5 та інших осіб); протокол про результати проведення негласної слідчої розшукової дії, передбаченої статтею 260 КПК України, аудіо-, відео контролю особи мереж стосовно ОСОБА_13 від 27.02.2024 року (в якому міститься інформація про протиправну діяльність ОСОБА_13 та інших осіб); інші матеріали кримінального провадження у сукупності свідчать про причетність ОСОБА_5 до організації та вчинення інкримінованого їй правопорушення.
Досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в межах судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про продовження строку дії запобіжного заходу, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.
На даному етапі провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів, тому заперечення сторони захисту щодо необґрунтованості підозри слідчим суддею відхиляються.
Щодо ризиків кримінального провадження то слідчий у поданому клопотанні зазначає про ризик переховування, ризик знищення, спотворення будь-якої із речей чи документів, ризик незаконного впливу на свідків чи інших підозрюваних, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до частини першої статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу, згідно з частиною 2 даної статті, є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Співставляючи доводи клопотання сторони обвинувачення з долученими до клопотання матеріалами через призму заперечень сторони захисту, на предмет наявності ризику, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України, слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про його наявність, оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 15, частиною третьою статті 332 КК України. Так, санкція частини третьої статті 332 КК України відносить цей злочин до тяжких, та за нього передбачена можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за його вчинення у разі доведення вини, остання може переховуватися від слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. При вирішенні питання про наявність даного ризику також враховуються відомості про те, що підозрювана має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, та матиме можливість виїхати за межі території України та ухилитися від слідства та суду. Вказаний ризик оцінюється слідчим суддею з урахуванням того, що вчинення злочину мало корисливий мотив, та вчинено відносно значної кількості осіб, що свідчить і про наявність у підозрюваної ОСОБА_5 значної кількості незаконно отриманих доходів. Інформації про те, що соціальні зв'язки підозрюваної є настільки міцними, що б утримували її на території України, слідчому судді не надано. Тобто ризик передбачений пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України продовжує існувати і на даний час.
З приводу ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчим суддею береться до уваги, що дії підозрюваних ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_13 були узгоджені між собою із залученням великої кількості сторонніх осіб. Під час проведення обшуків у цьому кримінальному провадженні не відшукано та не вилучено всіх необхідних документів, місцезнаходження яких на даний час встановлюється. Тому, перебуваючи на свободі, ОСОБА_5 матиме можливість знищити, сховати або спотворити вказані документи, що мають значення для кримінального провадження безпосередньо або через інших осіб, що свідчить про те, що продовжує існувати ризик, передбачений пунктом 2 частини першої статті 177 КПК України.
Ризик, передбачений пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України, який полягає у незаконному впливі на потерпілих, свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні підтверджується тим, що додані до клопотання матеріали кримінального провадження містять справжні анкетні дані заявників, свідків, що може призвести до впливу на них шляхом умовлянь або погрожувань, у тому числі шляхом схиляння до дачі завідомо неправдивих показів, які виправдовують її, чим перешкоджати встановленню істини у провадженні, чи взагалі схиляння до відмови давати свідчення, чи їх спотворення на користь підозрюваної.
Крім того, не перебуваючи під вартою, ОСОБА_5 , матиме можливість домовлятись із співучасниками злочину про спільну позицію та процесуальну поведінку, а також, з огляду на широке коло зв'язків, обсяг яких встановлений органом досудового розслідування під час проведення слідчих дій, може отримувати консультації щодо можливостей уникнення від кримінальної відповідальності, що може бути використано нею для перешкоджання здійсненню досудового розслідування.
Також, підтверджується і заявлений слідчим ризик, щодо вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 , оскільки дії підозрюваної пов'язані з використанням ресурсів, що доступні благодійним організаціям. завдяки яким зможе продовжити вчинення інкримінованого їй діяння, в тому числі й для виконання раніше взятих на себе незаконних зобов'язань щодо виготовлення документів, які надають можливість перетнути державний кордон України третім особам, відомості про яких встановлюються органом досудового розслідування. Також під час оцінки вказаного ризику вбачається і те, що дії ОСОБА_5 в першу чергу були направленні на незаконне збагачення та мають систематичний характер вчинення дій направлених на підрив обороноздатності країни у період воєнного стану з метою отримання незаконного прибутку, що вказує на викривлений рівень її громадянської свідомості.
З урахуванням сукупності вищенаведених обставин, слідчий суддя вважає підтвердженою наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Під час розгляду клопотання, сторона захисту не навела інших обставин, які б дозволяли інакше оцінити наявність або ж відсутність ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України.
Мета і обставини, що були підставою для обрання підозрюваній ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є й надалі актуальними.
Слідчим суддею також враховується, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо сторона обвинувачення доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України (частина перша статті 184 КПК України).
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.
При оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини першої статті 177 КПК України, однак потребує встановлення реальної можливості допустити це в майбутньому.
Слідчий суддя вважає, що менш суворі запобіжні заходи, не пов'язані з триманням під вартою, зокрема: домашній арешт, в тому числі цілодобовий, надання підозрюваного на поруки особам, що заслуговують на довіру, а також особисте зобов'язання, з огляду на сукупність встановлених вище обставин, на даному етапі досудового розслідування не зможуть запобігти встановленим ризикам, однак зможуть завадити виконанню завдань кримінального провадження, оскільки пов'язані з доступом підозрюваної до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами, тощо. Натомість, на думку слідчого судді, можливість внесення підозрюваною застави у певному розмірі, з одного боку, не робить тримання під вартою безальтернативним для ОСОБА_5 , а з іншого, у разі її внесення, є достатнім стримуючим фактором задля запобігання вищенаведеним ризикам, які продовжують існувати.
Посилання ОСОБА_5 на ту обставину, що в цьому ж кримінальному провадженні відносно інших підозрюваних було застосовано менш тяжкі запобіжні заходи, як підстава для відмови у задоволення клопотання слідчого є неприйнятними, з огляду на те, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються відносно кожної особи окремо з урахуванням тих чи інших обставин, які досліджуються слідчим суддею під час розгляду відповідного клопотання та є індивідуальними у кожному з випадків.
З матеріалів долучених слідчим до клопотання слідчому судді, вбачається достатньо відомостей про обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя враховує специфіку кримінального правопорушення, методика розслідування якого вимагає послідовності і проведення значної кількості процесуальних дій.
Доводи слідчого щодо існування низки обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали мають ґрунтовні підстави, оцінку яким надано слідчим суддею під час вирішення питання про продовження строку досудового розслідування,
При цьому строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 29 серпня 2024 року.
Наявність обґрунтованої підозри у сукупності з ризиками кримінального провадження та потребами досудового розслідування на думку слідчого судді свідчить про наявність підстав для продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_5 з урахуванням вищезазначених обставин.
При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (пункт 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Відповідно до частини четвертої статті 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Зі структури статті 5 Конвенції в цілому, та її пункту 3, зокрема, слідує, що застава може вимагатись лише до тих пір, поки існують причини, що виправдовують затримання (зокрема, пункт 42 рішення ЄСПЛ у справі Musuc v. Moldova від 06 листопада 2007 року, заява № 42440/06, та пункт 139 рішення ЄСПЛ у справі Олександр Макаров проти Росії від 12 квітня 2009 року, заява № 15217/07). Влада повинна бути уважною у встановленні відповідної застави, як і у вирішенні питання про необхідність продовження ув'язнення обвинуваченого. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого (пункт 79 рішення ЄСПЛ у справі Mangouras v. Spain).
Положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують суд на наступні критерії, які слід врахувати при визначенні розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; дані про особу підозрюваного; встановлені ризики, відповідно до статті 177 КПК України; «професійне середовище» підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також, за певних обставин, - шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
У даному випадку слідчий у поданому клопотанні просив надати ОСОБА_5 можливість звільнення під заставу на умовах визначених в ухвалі Миколаївського апеляційного суду від 02 травня 2024 року.
За змістом ухвали від 02 травня 2024 року вбачається, що при визначенні ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судом було враховано, особу підозрюваної, її роль у кримінальному правопорушенні, майновий стан, а також враховано і доводи підозрюваної щодо непомірності раніше визначеного розміру застави, внаслідок чого суд дійшов висновку про можливість його зменшення з 450 розмірів прожиткового мінімуму до 80 таких розмірів.
Враховуючи, що визначений судом апеляційної інстанції розмір застави не виходить на межі, що визначені в частині п'ятій статті 182КПК України, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваної, слідчий суддя не вбачає підстав для його зменшення, оскільки, на думку слідчого судді, саме такий розмір застави з одного боку буде утримувати підозрювану від намірів та спроб порушити покладені на неї обов'язки, а з іншого, не перетворить обраний їй запобіжний захід на безальтернативне ув'язнення.
Керуючись статтями 176-178, 183, 193, 194, 196, 376 КПК України,
Продовжити підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 26 липня 2024 року включно (в межах строку досудового розслідування) з можливістю звільнення під заставу на умовах визначених в ухвалі Миколаївського апеляційного суду від 02 травня 2024 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню ГУНП в Миколаївській області після її оголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскарженою до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
(Повний текст ухвали оголошено 31 травня 2024 року о 08 годині 15 хвилин)
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_17