Справа № 473/3068/24
Номер провадження 1-кс/473/750/2024
"06" червня 2024 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі судді ОСОБА_1 , розглянувши заяву судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області ОСОБА_2 про самовідвід у справі №473/3068/24 за заявою ОСОБА_3 про скасування арешту у кримінальному провадженні № 12023152190001351
встановив
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями розгляд справи за заявою ОСОБА_3 про скасування арешту на його майно у кримінальному провадженні № 12023152190001351 від 26.12.2023 року розподілено на суддю ОСОБА_2 , якою 06 червня 2024 року було подано заяву про самовідвід. Вказана заява обґрунтована тим, що ОСОБА_3 є рідним братом її померлої двоюрідної сестри ОСОБА_4 та рідним дядьком її племінниці ОСОБА_5 .
Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст.ст. 75-79 КПК слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено: «кожен має право на справедливий розгляд його справи… незалежним і безстороннім судом, встановленим законом,…».
Вимога «безсторонність» згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з'ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-кого розумного сумніву з цього приводу у сторін.
Європейський суд з прав людини у справі «Мироненко і Мартенко проти України» зазначив, що наявність безсторонності має визначатися відповідно до п.1 ст.6 Конвенції за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто виявляв він упередженість або безсторонність у справі; за об'єктивним визначається, крім інших аспектів, чи забезпечували суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» від 24.02.1993 року та «Ветштайн проти Швейцарії»).
Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН №2006/23 від 27.07.2006 року визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі у розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
За такого, враховуючи наявність підстав для самовідводу, заяву судді ОСОБА_2 слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.75, 81 КПК України, суддя
постановив
заяву судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області ОСОБА_2 про самовідвід у розгляді справи №473/3068/24 за заявою ОСОБА_3 про скасування арешту у кримінальному провадженні № 12023152190001351- задовольнити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1