Справа № 944/417/24
Провадження №1-кп/944/802/24
про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
06.06.2024 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Яворові клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 серпня 2023 року за № 62023140120000515, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України,
встановив:
В провадженні Яворівського районний суд Львівської області перебуває вказане кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 календарних днів з подальшим його утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)» з визначенням застави у розмірі - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151 400 грн.
На обґрунтування клопотання зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, у військовий стан, не маючи наміру назавжди ухилитися від проходження військової служби, не отримавши дозволу відповідного начальника, 12 липня 2023 року, о 08 годині 00 хвилин, не з'явився вчасно на службу з лікування у військову частину НОМЕР_1 , яка розташовувалась у пункті постійної дислокації у АДРЕСА_1 , в умовах воєнного стану, та в період з 12 липня 2023 року відсутній на службі без поважних причин і не виконує свої службові обов'язки, а службовий час проводив на власний розсуд за місцем проживання.
Таким чином, солдат ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він під час проходження військової служби за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 на посаді номера обслуги 2 кулеметного взводу роти вогневої НОМЕР_2 , всупереч вимог у порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, бажаючи тимчасово ухилитися від проходження військової служби та проводити час на власний розсуд, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків в умовах воєнного стану, 12 липня 2023 року, о 08 годині 00 хвилин, без поважних причин не з'явився вчасно на службу у розташування військової частини НОМЕР_1 , яка розташовувалась у пункті постійної дислокації за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуває поза межами розташування території військової частини НОМЕР_1 , розташованого у АДРЕСА_1 .
01 листопада 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у порядку ч. 1 ст. 278, ч. 3 ст. 111, ч. 8 ст. 135 КПК України. Але враховуючи, що ОСОБА_4 скривається від органу досудового розслідування і не являється на місце служби з метою ухилитись від проходження військової служби, засобами поштового зв'язку два рази направлено три повістки про його явку як підозрюваного та повідомлення про підозру, а також повістки про його виклик направлялись на номер телефону ОСОБА_4 за допомогою соціальної Мережі «Ватсап», які він отримав, але до слідчого не явився.
Тобто, підозрюваний ОСОБА_4 жодного разу у визначений час до слідчого за викликами не з'явився, відомості щодо його місцезнаходження відсутні, місце служби про своє місце знаходження не повідомляє, на телефонні дзвінки неодноразово не відповідав.
Крім того, ОСОБА_4 достеменно знаючи про здійснення досудового розслідування за вищевказаних обставин, ухиляється від з'явлення до органу досудового розслідування про що свідчить неодноразові повідомлення слідчого про необхідність прибуття підозрюваного, для проведення слідчих дій, а також направлені повістки за місцем проживання останнього.
Викладене підтверджується протоколом допиту ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
Відносно ОСОБА_4 09 січня 2024 року було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151 400 грн. строком на шістдесят днів.
Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 14 березня 2024 року продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 діб, строком до 12 травня 2024 року.
Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 30 квітня 2024 року продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 діб, строком до 28 червня 2024 року.
Враховуючи, що строк тримання під вартою ОСОБА_4 завершується 12 травня 2024 року, а тому виникла необхідність в продовженні у судовому засідання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, зазначені в ухвалі суду про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшились, не змінились та продовжують існувати.
З врахуванням того, що солдат ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за якими законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, уникаючи притягнення до кримінальної відповідальності з одночасним ухиленням від військової служби, слід прийти до висновку про наявність ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобігти яким застосуванням більш м'якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 неможливо, оскільки обрання іншого, більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого та може призвести до його подальшого переховування від органів слідства та суду, з огляду на що, тримання останнього під вартою є єдиним, виключним і достатнім запобіжним заходом, який зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого на час судового розгляду справи.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності.
Так, під час досудового розслідування були допитані свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які прямо вказали на вчинення солдатом ОСОБА_4 нез'явлення на військову службу, вчиненому військовослужбовцем в умовах воєнного стану, що підтверджується протоколами допитів вищевказаних свідків, висновком службового розслідування та іншими матеріали кримінального провадження.
Таким чином, повідомлена ОСОБА_4 підозра на теперішній час є повністю обґрунтованою, що у свою чергу являється однією з необхідних підстав для застосування запобіжного заходу.
Щодо наявності у справі ризиків передбачених ч.1 ст. 177 КПК України зазначає, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину за яке, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років. Розуміючи тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, що і робив останній та 08 листопада 2023 року ОСОБА_4 був оголошений у розшук.
У разі відсутності запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ОСОБА_4 може впливати на свідків - військовослужбовців своєї частини, з метою схиляння їх до зміни або відмови від надання правдивих свідчень у суді, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій. При цьому, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину ОСОБА_4 , маючи певні навички використання зброї як військовослужбовець, перебуваючи на волі може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення справи.
Крім того, обвинувачений, що вчинив військовий злочин в умовах воєнного стану, з великою вірогідністю може вчинити інші тяжкі та особливо тяжкі злочини.
Про існування вказаного ризику свідчить систематичний характер протиправної діяльності обвинуваченого, що підтверджується характеризуючими матеріалами останнього, зокрема, відносно останнього в Бузький районний суд Львівської області скеровано обвинувальний акт за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Таким чином сторона обвинувачення вважає, що у кримінальному провадженні наявні ризики того, що у разі не обрання стосовно обвинуваченого запобіжного заходу, останній може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів; незаконно впливати на свідків обвинувачення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу окрім іншого повинно містити обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Між тим, Законом України № 2531-IX від 16.08.2022 статтю 176 КПК України доповнено частиною восьмою, згідно якої під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно такий запобіжний захід як тримання під вартою.
Враховуючи кваліфікацію дій ОСОБА_4 , (за ч. 5 ст. 407 КК України), а також дію у державі воєнного стану, те, що обвинувачений перебував у розшуку, і вищевказані зміни до чинного законодавства щодо тримання під вартою у злочинах, передбачених ст.407 КК України, сторона обвинувачення вважає, що у даному випадку застосувати до обвинуваченого більш м'який запобіжний захід неможливо.
В свою чергу, в умовах воєнного стану на території України, з метою належного покарання осіб, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини, такий підхід національних судів щодо застосування виключного виду запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не вплине негативно на обороноздатність держави в умовах воєнного стану, не здійснить підрив авторитету, бойової готовності та боєздатності підрозділу Збройних Сил України та не створить в очах військовослужбовців уяву безкарності та свавілля.
Отже, досягнення мети визначеної у ст. 177 КПК України наразі можливе виключно шляхом продовження ОСОБА_4 тримання під вартою.
Сторона обвинувачення акцентує увагу суду, що під час розгляду клопотання відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість перебування обвинуваченого під вартою, немає.
Вирішуючи питання щодо визначення розміру застави, який буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, а також є достатнім і прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, та з урахуванням наданих недостатніх даних слідчим про можливість внесення максимального розміру застави, вважає, що у даному випадку необхідно визначити розмір застави, який передбачений п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України - 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, наведених у ньому, просив таке задовольнити.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні просив змінити запобіжній захід у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позицію захисника.
Суд, оцінивши доводи клопотання, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника, дослідивши матеріали справи, вважає, що клопотання прокурора слід задовольнити частково з таких підстав.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 09 січня 2024 року до ОСОБА_4 було запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 14 березня 2024 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_4 було запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 30 квітня 2024 року продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 діб, строком до 28 червня 2024 року.
Строк дії ухвали Яворівського районного суду Львівської області від 30 квітня 2024 року про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 28 чеврня 2024 року, а ризики наведені в ухвалі про застосування запобіжного заходу на даний час не відпали, не змінилися, не зменшилися та продовжують існувати.
Так, зокрема ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії тяжких, та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до п'ятнадцяти років.
Враховуючи тяжкість передбаченого кримінального покарання та вагомість доказів зібраних органом досудового розслідування, дають обґрунтовані підстави вважати, що у випадку не продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою останній може переховуватись від суду, впливати на свідків та продовжувати вчиняти нові злочини.
Так, суд погоджується із твердженням прокурора, що у разі відсутності запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ОСОБА_4 може впливати на свідків - військовослужбовців своєї частини, з метою схиляння їх до зміни або відмови від надання правдивих свідчень у суді, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій.
Крім того обвинувачений може переховуватися від суду, про що свідчить його поведінка на досудовому розслідуванні, під час якого ОСОБА_4 не з'являвся до слідчого та прокурора та був оголошений в розшук.
Також суд погоджується з твердженням прокурора що, обвинувачений, що вчинив військовий злочин в умовах воєнного стану, з великою вірогідністю може вчинити інші тяжкі та особливо тяжкі злочини, оскільки про існування вказаного ризику свідчить те, що відносно ОСОБА_4 в Бузький районний суд Львівської області скеровано обвинувальний акт за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Крім того, відповідно до ч. 8176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно такий запобіжний захід як тримання під вартою.
Також вік та стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_4 дозволяє застосування до нього запобіжного заходу, пов'язаного з обмеженням волі та свободи пересування.
А тому є всі підстави вважати, що для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та виконання ним обов'язків, передбачений ч. 5 ст. 194 КПК йому слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Оскільки обвинувачений тривалий час брав участь у бойових, отримав контузію, заявив, що розкаюється у вчиненому і готовий продовжити службу у ЗСУ та захищати країну, тому суд вважає, що при постановленні ухвали при застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 4 ч. 5 с т. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що розмір застави у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560,00 грн., яка може бути внесена, як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою може забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків та може запобігти настанню ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які зазначені в даному клопотанню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176 - 178, 182 - 184, 193, 194, 196, 197, 205 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
ухвалив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українцю, громадянину України, уродженцю с. Гавареччина Золочівського району Львівської області, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2 , який утримується в Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)», запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - до 04 серпня 2024 року включно, з утриманням в Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)»,
На підставі частини 3 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обов'язків обвинуваченим ОСОБА_4 - 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму доходів громадян для працездатних осіб, що становить 60560,00 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.
Роз'яснити ОСОБА_4 його право внести або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати до суду за кожною вимогою;
- не відлучатися з Львівської області без дозволу суду;
- не спілкуватися із свідками в даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у випадку невиконання вищезазначених обов'язків та в подальшому розгляду питання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на підставі пункту 3 частини 4 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, суд матиме право не визначати розмір застави.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на начальника Яворівського відділу Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - протягом п'яти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1