Справа № 459/1270/24
Провадження № 1-кп/459/91/2024
06 червня 2024 року Червоноградський міський суд Львівської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у місті Червонограді кримінальне провадження №12024141150000056 від 09.01.2024 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Червоноград, Львівської області, громадянки України, українки, із середньою освітою, неодруженої, не працюючої, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.4 ст.185 КК України,-
ОСОБА_4 в період часу з 31 грудня 2023 року по 01 січня 2024 року , перебуваючи в квартирі АДРЕСА_3 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 , діючи умисно та керуючись корисливим мотивом, а саме маючи на меті в подальшому викрасти грошові кошти, скориставшись відсутністю уваги ОСОБА_6 , який перебував у вказаній квартирі , у приміщенні кімнати, із шафи, шляхом вільного доступу, таємно викрала банківські картки: № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 видані AT КБ «ПриватБанк» ОСОБА_6 для користування, яка згідно ст. 1 Закону України «Про інформацію», п.п. 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», є офіційним документом, тобто електронним платіжним документом, засобом доступу до банківського рахунку, відкритого на ім'я ОСОБА_6 .
Крім того, 01.01.2024 близько 00:30 години, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ (з подальшими змінами та доповненнями), діючи з прямим умислом на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер вчинюваних ним дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, використовуючи раніше викрадені банківські картки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 видані AT КБ «ПриватБанк» ОСОБА_6 , пін-код якої був їй відомий, шляхом зняття в банкоматі «Ощадбанку» за адресою: АДРЕСА_4 , таємно викрала з банківських рахунків ОСОБА_6 грошові кошти в загальній сумі 1100 гривень готівкою, після чого розпорядилася викраденими коштами на власний розсуд.
03 травня 2024 року між прокурором Червоноградської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12024141150000056, з одного боку, та підозрюваною у цьому кримінальному провадженні - ОСОБА_4 , разом із захисником ОСОБА_5 , з іншого боку, на підставі ст.ст.468, 469, 470, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з умовами угоди підозрювана ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнала свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.4 ст.185 КК України в обсязі оголошеної підозри. Сторони угоди узгодили покарання ОСОБА_4 за ч.1 ст.357, ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років із застосуванням звільнення на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням в межах визначеного судом іспитового строку та покладенням на ОСОБА_4 визначених судом обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Частиною 4 ст.469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Відповідно до вимог п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджену в ній міру покарання.
Обвинувачена та її захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні також просили затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому обвинувачена беззастережно визнала себе винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.4 ст.185 КК України, за обставин, які викладені в обвинувальному акті.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.4 ст.185 КК України, які на підставі ч.4 ст.12 КК України, відноситься кримінальних проступків та тяжких злочинів. Свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень визнала беззастережно.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена ОСОБА_4 цілком розуміє права, передбачені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою про визнання винуватості.
Також судом перевірено угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України (в тому числі, щодо змісту та порядку укладення угоди) та КК України (в тому числі щодо узгодженої міри покарання), підстав для відмови в її затверджені не встановлено.
З огляду на викладене, заслухавши думку учасників процесу про можливість затвердження угоди, суд дійшов висновку, що угоду про визнання винуватості, укладену 03 травня 2024 року між прокурором Червоноградської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 , та підозрюваною ОСОБА_4 необхідно затвердити, і призначити обвинуваченій узгоджену сторонами міру покарання.
Строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту закінчився, прокурор клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченій до суду не подавав.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні відсутній.
Питання щодо речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.314, 374, 468, 469, 472-475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 03 травня 2024 року між прокурором Червоноградської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12024141150000056 та підозрюваною у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 .
Визнати винною ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.4 ст.185 КК України та призначити їй покарання:
-за ч.1 ст.357 КК України - у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік;
-за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Іспитовий строк рахувати з дня проголошення вироку - 06 червня 2024 року.
Скасувати арешт, накладений ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 05.03.2024 року.
Речові докази:
-банківську карту «Універсальна» НОМЕР_2 , банківську карту «Для виплат» НОМЕР_1 , після набрання вироком законної сили, повернути потерпілому ОСОБА_6 ;
-диск «My MEDIA» DVD-R 4.7 Gb, із банкомату BRANCH 10013-0138 CHERVONOHRAD та банкомату 01300105 BRANCH 10013-0138, після набрання вироком законної сили, залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений сторонами кримінального провадження до Львівського апеляційного суду через Червоноградський міський суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення та на підставах, визначених ч.4 ст. 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий: ОСОБА_1