Справа №461/3665/24
Провадження №3/461/1563/24
06 червня 2024 року суддя Галицького районного суду м. Львова Стрельбицький В.В., за участю представника митного органу Лубоцького Б.І., захисника особи відносно якої складено протокол - адвоката Цебака І.С., розглянувши матеріали, які надійшли від Львівської митниці Державної митної служби про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Червона слобода Черкаського району Черкаської області, місце проживання - АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 від 20.08.2019 виданий 8012,
за ч. 6 ст. 470 Митного кодексу України,
встановив:
20.04.2024 о 23 годині 55 хвилин в зону митного контролю митного поста «Краковець» Львівської митниці, смугою руху «червоний коридор» в напрямку «в'їзд в Україну», прибув транспортний засіб марки RENAULT TRAFIC реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , яким гр. України ОСОБА_1 , слідував з Нідерландів в Україну, у якості пасажира.
Під час проходження митного контролю та митного оформлення вищезазначеного транспортного засобу, після проведення перевірки у відповідності до інформації електронної бази ЄАІС «Перетин кордону транспортним засобом» та спрацювання «АСАУР» з'ясовано, що гр. України ОСОБА_1 , ввіз на митну територію України транспортний засіб марки FORD, реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , VIN-код НОМЕР_5 , через митний пост "Малий Березний" Закарпатської митниці 24.03.2018 року по смузі руху «червоний коридор», у митному режимі «транзит» без письмового декларування та сплати усіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті транспортних засобів, на строк, передбачений нормами ст.95 МК України для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Одночасно, було встановлено відсутність у АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМС України інформації про вивезення з митної території України вказаного автомобіля, станом на 21.04.2024 року.
Частиною 1 ст.381 МК України встановлено, що транспортні засоби особистого користування, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, дозволяється ввозити на митну територію України з метою транзиту без письмового декларування та внесення на рахунок митного органу, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів з метою вільного обігу.
Згідно гл.55 р.ХІІ МК України, поміщення громадянином - резидентом транспортного засобу, постійно зареєстрованого у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, у будь-який інший митний режим ніж транзит супроводжуватиметься обов'язковим письмовим декларуванням цього транспортного засобу та виконанням інших митних формальностей, передбачених Митним кодексом України (письмове зобов'язання, застосування заходів гарантування тощо).
Отже, пропуск ввезеного 24.03.2018 гр. України ОСОБА_1 на митну територію України, транспортного засобу марки FORD, реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , VIN-код НОМЕР_5 , здійснено у порядку, передбаченому нормами ч.1 ст.381 МК України, у митному режимі «транзит», на строк, передбачений нормами ст. 95 МК України для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Згідно ч. 6 ст. 470 МК України, перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розукомплектування - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів.
Нормами ст.ст. 90 та 93 МК України визначено що товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, перебувають під митним контролем і повинні бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного ст.95 МК України.
Жодних документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, визначених статтею 460 Митного кодексу України гр. ОСОБА_1 не надав.
Згідно положень ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» № 671/97-ВР встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.
У відповідності до ст. 95 МК України, для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення у десять діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - п'ять діб. Згідно із нормами ч. 2 ст. 95 МК України, до строків зазначених у ч. 1 даної статті, не включається час дії обставин, зазначених у ст. 192 МК України.
На підставі ст. 192 МК України та розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 року № 657, гр. ОСОБА_1 до найближчого митного органу до завершення визначеного митницею строку транзиту про обставини подій, у зв'язку з якими порушено ці строки, та місцезнаходження товарів і транспортних засобів у випадку порушення строку транзиту внаслідок поломки транспортного засобу та його ремонту не звертався.
Таким чином, гр. України ОСОБА_1 не доставив транспортний засіб марки FORD, реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , VIN-код НОМЕР_6 до митного органу призначення, чим перевищив встановлений Митним кодексом України строк доставки транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, до митного органу призначення терміном більше ніж на тридцять діб.
Разом з тим, проведеною перевіркою баз даних митниці встановлено, що, станом на день передачі справи до суду і її розгляду, транспортний засіб марки FORD, реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , VIN-код НОМЕР_5 , у митному режимі «імпорт» не оформлено.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Цебак І.С. обставин наведених у протоколі не заперечив. У судовому засіданні пояснив, що транспортний засіб марки FORD, реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , VIN-код НОМЕР_5 був ввезений на територію України ОСОБА_1 .Однак, у подальшому цей автомобіль переданий представникам Збройних Сил України. У зв'язку з недостатньою обізнаністю з митними процедурами про наведені обставини митний орган своєчасно оповіщений не був. На підтвердження своїх пояснень надає копії документів щодо передачі автомобіля військовослужбовцям ЗСУ, а також пред'являє для огляду оригінал довідки командира військової частини НОМЕР_7 . Просив врахувати наведені обставини, а також те, що ОСОБА_1 раніше до відповідальності не притягувався, а тому при ухваленні рішення у справі застосувати до нього положення ст. 22 КУпАП та обмежитись усним зауваженням.
Представник Львівської митниці Державної митної служби протокол підтримав.
Заслухавши доводи представника митниці, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч.1 ст.486 МК України).
Частиною 6 ст. 470 МК України передбачена відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів.
У відповідності до вимог ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта, іншими документами.
Частиною 1 ст. 381 Митного кодексу України встановлено, що громадянам дозволяється поміщувати у митний режим транзиту транспортні засоби особистого користування з метою прохідного транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок митного органу, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом, та переміщуються громадянами-нерезидентами.
Відповідно до глави 55 р. ХІІ МК України, поміщення громадянином - резидентом транспортного засобу, постійно зареєстрованого у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, у будь-який інший митний режим ніж транзит супроводжуватиметься обов'язковим письмовим декларуванням цього транспортного засобу та виконанням інших митних формальностей, передбачених Митним кодексом України (письмове зобов'язання, застосування заходів гарантування тощо).
Пунктом 57 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, встановлено, що термін «товар» вживається в значенні будь-якої рухомої речі, у тому числі такої, на яку законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.
Таким чином, «транспортний засіб особистого користування» охоплюється поняттям «товар», оскільки є рухомою річчю.
Товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, перебувають під митним контролем і повинні бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного ст. 95 МК України (ст. 90 та 93 МК України).
У відповідності до ст. 95 МК України, для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в десять діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - п'ять діб.
Частиною 2 ст. 95 МК України встановлено, що до строків зазначених у ч. 1 даної статті, не включається час дії обставин, зазначених у ст. 192 МК України.
У відповідності до вимог ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта, іншими документами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення підтверджується наступними доказами, які досліджені та перевірені судом:
-протоколом про порушення митних правил №0487/20900/24 від 21.04.2024 року до якого ОСОБА_1 доповнень чи зауважень не висловив;
-доповідною запискою інспектора митниці;
-копією паспорта ОСОБА_1 ;
-копією технічного паспорту транспортного засобу;
-витягами з інформаційних систем ЄАІС та диспетчера ЗМК.
Вищенаведені докази є належними та допустимими, у своїй сукупності свідчать про наявність у діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбаченого ч. 6 ст. 470 МК України.
Зокрема, такі докази встановлюють дані про суб'єкта відповідальності, час ввезення транспортного засобу на територію України, митний режим ввезення, а також доводять відсутність даних стосовно своєчасного вивезення автомобіля за межі держави або поміщення його у інший митний режим.
Аналізуючи докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 МК України доведена належним чином.
При цьому суд враховує, що в ході розгляду справи не здобуто, а ОСОБА_1 митному органу або суду не подано документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили, видані компетентними органами (установами) та засвідчені в установленому порядку; примірник акту про проведення огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, магазинів безмитної торгівлі, територій вільних митних зон та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи, якщо аварія чи обставини непереборної сили мали місце на митній території України у зоні діяльності іншого митного органу та таким іншим митним органом проводився огляд; письмове підтвердження митного органу, якщо аварія чи обставини непереборної сили мали місце на митній території України у зоні діяльності іншого митного органу і таким іншим митним органом огляд не проводився згідно з абзацом четвертим пункту 5 цього розділу, тобто не виконано вимоги п. 6 Розділу VIII Порядку, затвердженого наказом МФУ від 31.05.2012 №657.
При вирішенні питання про відповідальність ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.
Указом № 64/2022 Президента України від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому період воєнного стану у державі було продовжено.
Положення Кодексу України про адміністративні правопорушення визначають наступне.
Стаття 23. Мета адміністративного стягнення
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Стаття 22. Можливість звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення
При малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Стаття 33. Загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення.
Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Особливості накладення стягнення при розгляді справ без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Отже, аналіз наведених положень та тлумачення визначення адміністративного стягнення вказує на те, що це захід адекватної реакції держави на вчинення фізичною чи юридичною особою адміністративних деліктів із акцентом як на майнові (фінансові) обмеження прав, правомочностей, так й вплив на саму особу, її психіку та поведінку. Крім того, адміністративне стягнення - це засіб примусу, що застосовується від імені держави до суб'єктів адміністративного проступку, визначених винними у вчиненні адміністративного проступку.
Одним із принципів реалізації гуманістичних проявів у правовому регулюванні суспільних відносин в Україні є можливість звільнення правопорушника від юридичної відповідальності, на підставі визнання уповноваженими посадовими особами вчиненого ним протиправного діяння малозначним для суспільства.
Втручання держави у право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися з дотриманням принципу «пропорційності» (principle of proportionality) - «справедливої рівноваги (балансу)» (fair balance) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» не означає обов'язкового досягнення соціальної справедливості у кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».
Отже, вирішуючи питання притягнення до відповідальності ОСОБА_1 враховую, що він раніше до адміністративної відповідальності не притягувався. Також, згідно долученої до матеріалів справи копії листа командира військової частини НОМЕР_7 (оригінал якого оглянутий у судовому засіданні) автомобіль марки FORD, реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , VIN-код НОМЕР_5 безоплатно передано військовослужбовцям даної частини для використання у своїй діяльності і він використовується військовослужбовцями мінометної батареї для перевезення особового складу та майна поза межами поля бою.
Дані обставини характеризують громадянина ОСОБА_1 виключно з позитивної сторони, оскільки він безпосередньо долучився до допомоги Збройним Силам України в умовах невиправданої та безпідставної російської збройної агресії, безоплатно і добровільно передав майно з приводу якого складено протокол захисникам країни.
При цьому, окрім наведених вище мотивів, суд у даній справі також враховує те, що в умовах російської збройної агресії проти України, здійснюючи правосуддя від імені Держави, він може в межах наданих йому дискреційних повноважень та вважає за доцільне не застосовувати до громадянина, який добровільно долучився до допомоги Збройним Силам Україні, адміністративне стягнення, що, серед іншого наведеного вище, відповідає принципам гуманізму.
Враховуючи наведені положення, доводи та мотиви, приймаючи до уваги характер вчиненого адміністративного правопорушення, відсутність даних про істотну шкоду та тяжкі наслідки від вчиненого, позитивні дані, які характеризують особу щодо якої складено протокол, суд приходить до переконання та висновку про те, що у даній конкретній справі до особи можливо застосувати положення ст. 22 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 527 МК України, у справі про порушення митних правил митний орган або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов:
1) про проведення додаткової перевірки;
2) про накладення адміністративного стягнення;
3) про закриття провадження у справі.
Приймаючи до уваги наведене вище, а також те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, враховуючи характер та фактичні обставини вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини, наслідки правопорушення, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, а провадження у справі закрити.
Керуючись ст.ст.458, 459, 461, 470, 486, 527, 528 МК України,
постановив:
ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 Митного кодексу України, обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі про притягнення звільнити від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 Митного кодексу України, обмежившись усним зауваженням.
Постанова може бути оскаржена упродовж десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.В. Стрельбицький