(ЗАОЧНЕ)
Єдиний унікальний номер №943/547/24
Провадження №2/943/611/2024
31 травня 2024 року м. Буськ
Буський районний суд Львівської області у складі:
головуючого-судді - Кос І.Б.,
за участю секретаря - Ладиги С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Буськ в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Романко В.Р. звернувся до суду із указаним позовом, у якому просить ухвалити рішення про стягнення на користь позивачки з відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання їхньої доньки ОСОБА_3 у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи стягнення з часу подання позовної заяви і до повноліття дитини, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 покликається на те, що нею, ОСОБА_4 , було укладено шлюб з відповідачем - ОСОБА_5 , який зареєстровано 07 травня 2008 р. відділом реєстрації актів цивільного стану Лисичанського міського управління юстиції Луганської області за актовим записом № 146. У шлюбі у них народились дитина: донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 видане повторно 07.05.2008 відділом реєстрації актів цивільного стану Лисичанського міського управління юстиції Луганської області за актовим записом № 106. Дитина проживає разом із позивачкою як внутрішньо переміщені особи в смт. Олесько Буської територіальної громади. Відповідач коштів на утримання дитини не надає. Вказує, що аліменти погоджується платити за рішенням суду. Відповідно до витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №№ 00043996813, 00043997648 від 12.03.2024 дошлюбне прізвище позивачки було ОСОБА_7 . З укладенням шлюбу з ОСОБА_5 , зареєстрованого 07.05.2008 відділом реєстрації актів цивільного стану Лисичанського міського управління юстиції Луганської області за актовим записом №146, позивачка набула прізвище ОСОБА_8 . Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 04.11.2013 у справі №415/5456/13-ц вказаний шлюб розірвано, позивачка залишилась на прізвищі ОСОБА_8 . Після повторного укладення шлюбу з ОСОБА_9 , зареєстрованого 17.04.2014 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Лисичанського міського управління юстиції у Луганській області, про що складено відповідний актовий запис № 90, позивачка набула прізвище ОСОБА_10 . Однак, рішенням Буського районного суду Львівської області від 13 вересня 2022 року у справі №943/550/22 вказаний шлюб також було розірвано, а позивачка залишилась на прізвищі ОСОБА_10 . Позивачка одна не може забезпечити утримання дитини, їй відомо, що відповідач працює та отримує сталий дохід. Відтак, як батько дитини, який працездатний, зможе сплачувати аліменти у розмірі однієї чверті свого заробітку (доходу). Крім того, відповідач інших утриманців немає, він працездатний, його стан здоров'я дозволяє працювати, а тому він може сплачувати такий розмір аліментів на одну дитину. Відтак, позивачка просила задовольнити заявлені позовні вимоги.
Ухвалою судді від 19.03.2024 року, після отримання інформації про зареєстроване місце проживання позивачки для визначення підсудності, вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін у справі.
Відповідно до довідки від 10 листопада 2022 року № 1311-7001924252 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відомо, що ОСОБА_1 зареєстрована в АДРЕСА_1 , а фактичне місце проживання (перебування) АДРЕСА_2 .
Позивачці невідоме теперішнє місце реєстрації проживання чи перебування відповідача. Однак, їй відоме останнє місце його проживання чи перебування - АДРЕСА_3 , яке на даний час знаходиться на тимчасово окупованій території України внаслідок збройної агресії російської федерації.
Відповідно до ч. 10 ст.187 ЦПК України якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Представник позивачка - адвокат Романко В.Р. в судове засідання не з'явився, в позовних вимогах просив розгляд справи проводити без їхньої участі за наявними матеріалами справи.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, жодних клопотань не надходило, 20.03.2024 року та 19.04.2024 року було здійснено оголошення про виклик ОСОБА_2 , особи зареєстроване місце проживання (перебування) місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України щодо умов проведення заочного розгляду справи суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали та з'ясувавши дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи із таких мотивів.
Згідно статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Відповідно до приписів статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України).
Згідно статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
В силу приписів частини першої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частинами першою та другою статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом установлено, що сторони по справі: відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00043996813 від 12.03.2024 року, 07 травня 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Лисичанського міського управління юстиції Луганської області за актовим записом № 146, ОСОБА_11 , було укладено шлюб з відповідачем - ОСОБА_2 .
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 07 травня 2008 року, виданого повторно відділом реєстрації актів цивільного стану Лисичанського міського управління юстиції Луганського області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має батьків: ОСОБА_2 та ОСОБА_12 .
Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 04.11.2013 року у справі №415/5456/13-ц вказаний шлюб розірвано, позивачка залишила прізвище « ОСОБА_8 ».
Відповідно до довідки від 08.03.2024 року №218, виданої Олеським старостинським округом Буської міської територіальної громади Золочівського району Львівської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає без реєстрації, як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 разом зі своїми дітьки: ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Нормою статті 180 Сімейного кодексу України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї (ч. 6 ст. 7 СК України).
Згідно частини першої та другої статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними, а також за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 181 СК України).
В силу приписів частини першої та другої статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення (ст. 182 СК України).
Згідно частини першої статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (ч. 5 ст. 182 СК України).
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СК України).
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, зокрема: для дітей віком від 6 до 18 років на увесь 2024 рік становить 3196 грн.
Разом із тим, як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 21 лютого 2018 року в справі №208/3075/16, що Сімейний кодекс України виходить із принципу рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
Ураховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що обраний позивачкою спосіб стягнення та визначений розмір аліментів відповідає вимогам Сімейного Кодексу України.
При вирішенні питання щодо судових витрат, позивач на підставі п. 3 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору при поданні позову про стягнення аліментів, а тому з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць. При цьому судом враховано вимоги ч. 1 ст. 191 СК України, згідно якої аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, тобто з 18.03.2024 року.
Отже, суд приходить до переконання про задоволення позовних вимог у частині стягнення із відповідача на користь позивачки аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи з 18.03.2024 року і до повноліття дитини, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Ураховуючи наведене та керуючись статтями 2, 4, 8, 10, 11, 12, 13, 76, 77, 78, 81, 82, 89, 223, 247, 259, 263, 264, 265, 273, 279, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи з 18.03.2024 року і до повноліття дитини, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 1211,20 гривень судового збору.
Допустити негайне виконання рішення Буського районного суду Львівської області від 31.05.2024 року в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги через Буський районний суд Львівської області до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи:
Позивачка: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Представник позивача: адвокат Романко Володимир Рудольфович (80500, вул. Петрушевича, буд. 8, Золочівського району Львівської області, РНОКПП НОМЕР_4 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ).
Повний текст рішення складено 05.06.2024 року.
Суддя: І. Б. Кос