Справа № 308/9122/24
06 червня 2024 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б., вивчивши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №00-7738396 від 28.04.2023 у розмірі 38650,00 грн., яка складається з 10500,00 грн. заборгованості за тілом та 28150,00 грн. заборгованості за відсотками та судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 травня 2024 року позовну заяву залишено без руху. Встановлено, що додана позивачем платіжна інструкція не є належним доказом сплати судового збору за даною позовною заявою.
04.06.2024 року представник позивача ОСОБА_2 подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, у якій зазначено, що в платіжній інструкції про сплату судового збору, наданій Позивачем, зазначено всі реквізити та дотримано всіх вимог у відповідності до п.п. 37,40 розділу II «Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг».
Зазначене перешкоджає вирішити питання про відкриття провадження з дотриманням вимог процесуального законодавства, а повторне залишення позовної заяви без руху нормами ЦПК України не передбачено.
Відповідно до ч. ч. 3, 5 ст.185 ЦПК України заява вважається неподаною і повертається позивачеві у випадку, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права.
Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Частиною 7 ст. 272 ЦПК України передбачено, що якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
Враховуючи, що представник позивача ознайомлений із змістом ухвали про залишення позовної заяви без руху у якій зазначено недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, 04.06.2024 року подано до суду заяву, якою недоліки вказані в ухвалі від 30.05.2024 року не усунуті, і станом на 06.06.2024 року усі недоліки, викладені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху усунуті не були, відтак приходжу до висновку, що вказану позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.
Інших матеріалів на виконання вимог ухвали від 30.05.2024 року від позивача на адресу суду не надходило.
При цьому, слід роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, - вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області Н.Б. Шумило