Справа № 308/9407/24
03 червня 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання старшого слідчого СВ Ужгородського РУП Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене процесуальним керівником у кримінальному провадженні - прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 , відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тересва Тячівського району Закарпатської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, адвоката, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України
про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою
Як убачається з клопотання та доданих матеріалів, СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні 42024072030000045 від 16.05.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України.
Згідно з клопотанням, у ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , маючи свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч вимог ч. 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо здійснення адвокатської діяльності на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, вчинив корупційний злочин за таких обставин.
31.12.2023 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вироком Виноградівського районного суду від 31.10.2023 у справі № 299/7020/23 засуджено за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді обмеження волі строком один рік.
На підставі ст.75 КК України звільнено засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку - протягом одного року - не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає наступні передбачені ст.76 КК України обов'язок повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
07.12.2023 ОСОБА_8 , на підставі даного вироку, було взято на облік Берегівським районним відділом №2 Філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області ДУ «Центр пробації» Міністерства юстиції України (справа №107/ЗВП/2023), де визначено чіткі обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. У період з грудня 2023 року по квітень 2024 року, ОСОБА_8 періодично, а саме двічі на місяць, з'являвся до даного органу пробації.
На початку травня 2024 року, у невстановлений час, в ході спілкування ОСОБА_8 з адвокатом ОСОБА_5 , останній почув, що ОСОБА_8 , який перебуває на обліку в органах пробації, вирішив поїхати до м. Київ на роботу, і не буде мати можливості виконувати вищевказані обов'язки.
Тоді ж, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди. Так, ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів висловив вимогу ОСОБА_8 надати йому неправомірну вигоду в розмірі 1600 доларів США, за яку, використовуючи свої особисті зв'язки, ОСОБА_5 обіцяв вплинути на прийняття рішення начальником Берегівського районного відділу №2 Філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області ОСОБА_9 щодо нереагування ним на неявку ОСОБА_8 в майбутньому протягом чотирьох місяців (з травня по серпень 2024 року), з розрахунку 400 доларів США за кожен місяць.
При цьому, за ненадання вказаної суми, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_8 , що до нього будуть застосовані заходи впливу органами пробації, і що ОСОБА_5 особисто проситиме ОСОБА_9 про заміну відбування покарання з випробуванням на реальну міру покарання - обмеження волі.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 КВК України, у разі систематичного невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, покладених на нього, систематичного вчинення адміністративних правопорушень уповноважений орган з питань пробації надсилає до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Крім цього, ч. 2 ст. 78 КК України передбачено, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Будучи поставленим у безвихідне положення, ОСОБА_8 з даною вимогою погодився, та, в подальшому, звернувся до працівників правоохоронного органу з відповідною заявою і був залучений до конфіденційного співробітництва у рамках кримінального провадження.
27.05.2024 о 15 год 55 хв за адресою: АДРЕСА_3 , у закладі громадського харчування «Buffet», під час зустрічі адвокат ОСОБА_5 , в ході розмови підтвердив вищевказані вимоги і запевнив, що в разі надання йому неправомірної вигоди, вплине на рішення органу пробації і ОСОБА_8 зможе не являтися туди.
В подальшому, ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, одержав для себе від ОСОБА_8 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів, частину обумовленої неправомірної вигоди в сумі 400 доларів США (16046 гривень згідно офіційного курсу НБУ), які були заздалегідь ідентифікованими, за вплив, шляхом використання своїх особистих зв'язків, на прийняття рішення начальником Берегівського районного відділу № 2 Філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області ОСОБА_9 , щодо нереагування ним на неявку ОСОБА_8 у травні 2024 року до органу пробації.
31.05.2024 приблизно о 10 год в ході особистої зустрічі у закладі громадського харчування в м. Іршава ОСОБА_5 , переконавшись у тому, що ОСОБА_8 має при собі обумовлену суму неправомірної вигоди у розмірі 1200 доларів США, повідомив останнього про необхідність передати їх йому пізніше та запевнив у виконанні їх вищевказаних домовленостей та можливості не прибувати до органу пробації наступні 3 місяці після передачі йому вказаної неправомірної вигоди.
01.06.2024, близько 11 год 20 хв, в АДРЕСА_3 , біля транспортного мосту, адвокат ОСОБА_5 , реалізовуючи свій злочинний умисел на отримання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, з використанням транспортного засобу, який перебуває у його користуванні - автомобіля «Mitsubishi Galant» реєстраційний номер НОМЕР_1 , як засобу маскування своїх злочинних дій, зупинився біля ОСОБА_8 , який за його вказівкою заздалегідь його очікував. Далі ОСОБА_5 наказав останньому сісти до салону автомобіля на переднє пасажирське сидіння.
Після того, як ОСОБА_8 сів до салону, автомобіль розпочав рух в бік с. Білки, та біля закладу громадського харчування «Ресто-Бар», що знаходиться по вул. Білецька, о 11 год 22 год адвокат ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, висунув вимогу передати йому в руки решту заздалегідь обумовленої суми, а саме 1200 доларів США, на виконання якої ОСОБА_8 , діючи під контролем працівників правоохоронних органів, передав ОСОБА_5 в руки заздалегідь ідентифіковані грошові кошти - 1200 доларів США (48600 гривень згідно офіційного курсу НБУ), які в подальшому адвокат ОСОБА_5 помістив до центрального підлокітнику між передніми пасажирськими сидіннями вказаного автомобіля.
За таких обставин, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди та 02.06.2024 року йому вручено повідомлення про підозру у вказаному злочині.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованому ОСОБА_5 , злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою ОСОБА_8 про вчинення злочину від 16.05.2024 р.; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 17.05.2024 р.; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 01.06.2024 р.; протоколом огляду та вручення грошових коштів від 27.05.2024; протоколом огляду та вручення грошових коштів від 01.06.2024; протоколом обшуку автомобіля від 01.06.2024; протоколом затримання особи ОСОБА_5 від 01.06.2024 р.; витягом з Єдиного реєстру адвокатів.
Обгрунтовуючи заявлене клопотання слідчий зазначає, що під час досудового розслідування встановлено наявність декількох ризиків, передбачених у п.1, п.2 п.3, п.4, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні корупційного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, а тому розуміючи невідворотність призначення йому покарання терміном від 3 до 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, за вчинений ним тяжкий злочин, ОСОБА_5 може ухилися від слідства і суду.
Також, враховуючи, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженні триває, підозрюваний ОСОБА_5 , маючи реальну можливість спілкуватися з свідками, може, зокрема, перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, вчиняти погрози, умовляння до свідків даного кримінального провадження, з огляду на безпосередність дослідження показань свідків у судовому засіданні, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином,зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання, чи штучно створити докази, в тому числі в електронному вигляді, які б підвереджували його невинуватість у вчиненні інкримінованих злочинів, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які маються істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, враховуючи зухвалість вчинення даного злочину.
Зазначає, що інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам, а тому на підставі викладеного, слідчий просить клопотання задовольнити.
У судовому засіданні встановлено, що клопотання про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, разом з матеріалами клопотання, вручено підозрюваному та його захиснику вчасно.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив таке задовольнити, враховуючи те, що ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, яке відноситься до категорії тяжкого корупційного злочину і передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна, та наявні достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду; може незаконно впливати на свідків, знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється. Зазначив, що відповідно до примітки ст. 45 КК України інкримінуємий ОСОБА_5 злочин відноситься до корупційних кримінальних правопорушень та за який згідно з ст. ст. 45,75 КК України неможливо звільнити від кримінальної відповідальності та звільнити від відбування покарання з випробуванням. Також додав, що зазначені в клопотанні обставини свідчать про неможливість застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 іншого більш м"якого запобіжного заходу.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 заперечив проти клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Зазначив, що клопотання є необґрунтованим, зазначені слідчим ризики не доведені і ґрунтуються на припущеннях, оскільки він не має наміру вчинити будь-яких з зазначених слідчим та прокурором дій, вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнає. Вилучені грошові кошти це його адвокатський гонорар за надання ОСОБА_8 правової допомоги, який був погоджений ними в усному порядку. Також зазначив, що має на утриманні двох неповнолітніх дітей, є адвокатом, позитивно характеризується та просив обрати відносно нього більш м"який запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту щоб мати можливість працювати та утримувати сім"ю.
Захисник підозрюваного -адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, зазначивши, що підозра необгрунтована, зазначені слідчим ризики не доведені і ґрунтуються на припущеннях. Пояснив, що його підзахисний не має наміру ухилятися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які маються істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється. Кваліфікація дій ОСОБА_5 є неправильною, у даному випадку взагалі відсутньою є подія злочину, оскільки отримані грошові кошти є адвокатським гонораром. Також просив врахувати, що ОСОБА_5 виключно позитивно характеризується, має на утриманні двох малолітніх дітей. Просив у задоволенні клопотання відмовити.
Заслухавши думку прокурора, який підтримав внесене клопотання, пояснення підозрюваного ОСОБА_5 та позицію його захисника адвоката ОСОБА_4 , слідчий суддя доходить наступного.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованість підозри містить у собі два аспекти. Перший стосується питання права: підозра має стосуватися правопорушення, передбаченого законом. Другий питання факту: мають бути доведені обставини, які за розумного та неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до певного кримінального правопорушення.
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції».
За визначенням ЄСПЛ "обгрунтована підозра" у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин" (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).
Зокрема, згідно з позицією Європейського суду з прав людини, відображеною у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Сукупність фактичних даних, які містяться в наведених матеріалах кримінального провадження, дає підстави вважати повідомлену ОСОБА_5 підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні вже під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується і з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Зокрема, відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполучного Королівства» (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.
Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
Відповідно до п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України взяття під варту як запобіжний захід може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
Під час обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 слідчий суддя враховує вимоги ст. ст. 5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також положення викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі Лабита проти Італії від 06.04.2000 року, згідно якого тримання підозрюваного під вартою на початку розслідування може бути обгрунтовано лише показаннями свідків, а також рішення Європейського суду з прав людини у справі Фераро- Бараво проти Італії від 14.03.1984 року, в якому зазначено що затримання і тримання під вартою особи під вартою, безумовно, допустимі не тільки у випадках доведеності факту вчинення злочину і його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягнення мети якого служить тримання під вартою.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у вчиненні вказаного кримінального правопорушення. Крім того, слідчий суддя враховує те, що відповідно до примітки ст. 45 КК України інкримінуємий ОСОБА_5 злочин відноситься до корупційних кримінальних правопорушень та за який згідно з ст. ст. 45,75 КК України неможливо звільнити від кримінальної відповідальності та звільнити від відбування покарання з випробуванням.
Зазначені обставини в своїй сукупності, на думку слідчого судді, дають підстави вважати, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_5 з метою уникнення від кримінальної відповідальності, буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема підшукуючи осіб, які можуть надати вигідні для нього неправдиві показання, чи штучно створити докази, в тому числі в електронному вигляді, які б підтверджували його невинуватість у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.
У відповідності до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, також враховує, дані, що характеризують ОСОБА_5 .
Так, згідно характеристики наданої міським головою від 03.06.2024 року ОСОБА_5 характеризується виключно позитивно. Одружений разом з дружиною виховують двох неповнолітніх дітей. Скарг на його поведінку від сусідів та мешканців міста до міської ради не поступало.
Позитивною також є характеристика ОСОБА_5 як адвоката надана головою Ради адвокатів Закарпатської області від 06.03.2024 року.
Згідно наданих свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 та НОМЕР_3 слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 є батьком двох малолітніх дітей: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Приймаючи до уваги вищенаведене та фактичні обставини справи, слідчий суддя враховуючи обгрунтованість підозри, тяжкість ймовірного покарання, конкретні обставини кримінального правопорушення, що злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 відноситься до корупційних кримінальних правопорушень, встановлені ризики, оцінені в сукупності з даними про особу підозрюваного, вважає, що матеріали внесеного клопотання містять достатньо обставин, які свідчать, що інші більш м'які запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому слідчий суддя доходить висновку, що внесене слідчим клопотання є обґрунтованим, відповідає вимогам закону та підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов"язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов"язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, виходить з вимог п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, і вважає, що розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків, передбачених цим Кодексом, становить - 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 181680,00 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят грн. 00 коп.) грн., оскільки, на думку слідчого судді саме такий розмір буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не буде завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний ОСОБА_5 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави, на ОСОБА_5 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слід покласти наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, а саме: АДРЕСА_4 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Також роз'яснити ОСОБА_5 , що в разі невиконання вище перерахованих обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тересва Тячівського району Закарпатської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, який має на утриманні двох малолітніх дітей, адвоката, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання під вартою - по 29.06. 2024 року включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України - 181680,00 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят грн. 00 коп.) грн.
Роз'яснити, що підозрюваний ОСОБА_5 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави на ОСОБА_5 покласти наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, а саме: АДРЕСА_4 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання ;
- утримуватися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що в разі невиконання вище перерахованих обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1