Справа № 304/1507/23 Провадження № 3/304/313/2024
05 червня 2024 року м. Перечин
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого, громадянина України,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
двадцятого липня 2023 року о 23.10 год між населеними пунктами Порошково - Т.Бистра Ужгородського району Закарпатської області ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Ford Focus», номерний знак НОМЕР_1 , відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху України.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про місце, дату та час судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку за адресою місця проживання, зазначеною ним при складанні протоколу, а також за адресою, зазначеною у довідці заступника начальника відділення поліції № 1, про причини неявки не повідомив.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Штефаняк І.І. у судовому засідання просив закрити провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки останній транспортним засобом не керував; складений відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, не може бути доказом керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки справа про адміністративне правопорушення про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрита у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Заслухавши його пояснення, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя прийшов до такого висновку.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Європейським Судом з прав людини неодноразово було наголошено, що суди при оцінці доказів мають керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Яременко проти України» від 12.06.2008, «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Кобець проти України» від 14.02.2008).
Суд встановив, що вина ОСОБА_1 стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 341111 від 20 липня 2023 року, Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до протоколу серії ААД № 341111, копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 268070 від 20 липня 2023 року, а також записами відеофайлів « ОСОБА_1 ч. 1 ст. 130 КУпАП».
Наведені та досліджені в судовому засіданні докази дають підстави визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Стягнення накладатиметься відповідно до санкції зазначеної норми закону, оскільки згідно положень ч. 2 ст. 33 КУпАП у випадках накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність не враховуються.
Щодо наданих у судовому засіданні пояснень адвоката Штефаняка І.І. про відсутність у матеріалах справи доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, то суд зазначає, що з доданого до матеріалів справи диску з відеозаписами як доказу вини ОСОБА_1 чітко чути, як водій пояснює працівникам поліції, що не розуміє, як міг з'їхати в кювет, можливо через несправність автомобіля (ймовірно зламалася рульова тяга).
Також у судовому засіданні адвокат Штефаняк І.І. не зміг повідомити про водія, який за версією ОСОБА_1 керував його транспортним засобом та з'їхав у кювет.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01 січня 2024 року згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» складає 605,60 грн.
Керуючись ст. 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк звернення постанови для виконання - три місяці з наступного дня після набрання постановою законної сили.
Суддя:Ганько І. І.