Єдиний унікальний номер 235/2145/24
Провадження № 2/235/814/24
27 травня 2024 року м. Покровськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
у складі: головуючого - судді Назаренко Г.В.
за участю відповідача ОСОБА_1
секретаря судового засідання Леонової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в порядку дистанційного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, -
У березні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що перебуває у шлюбі з ОСОБА_1 , шлюб зареєстровано 09.08.2019 Покровським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 319. Шлюбний договір з відповідачем не укладено.
Проживаючи у шлюбі з ОСОБА_1 , вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет; за спільні кошти 27 червня 2023 року вони придбали легковий автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, 2014р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 .
В січні 2024 року відповідач звернувся до суду з позовом про розірвання з нею шлюбу.
Між ними не досягнуто згоди щодо поділу майна, що стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.
Ринкова вартість придбаного у шлюбі з відповідачем легкового автомобіля за звітом з експертної оцінки колісного транспортного засобу, виконаного експертом-оцінювачем ОСОБА_3 19.02.2024, на теперішній час становить 414840 грн.
Наразі автомобіль знаходиться у користуванні відповідача. В подальшому вона не має наміру володіти вказаним майном і бажає залишити його відповідачу з отриманням за нього грошової компенсації в розмірі 207 420 грн, що дорівнює вартості 1/2 ідеальної частки вказаного транспортного засобу (а.с.2-4).
Ухвалою судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18 березня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін; відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження (а.с.22).
Позивач в судове засідання не з'явилася, надала клопотання, в якому позовні вимоги підтримала, просила справу розглянути за її відсутності (а.с.26).
В судовому засіданні відповідач позовні вимоги не визнав, пославшись на те, що перебував у шлюбі з ОСОБА_2 з 9 серпня 2019 року по березень 2024 року. У березні 2022 року дружина виїхала за межі України, де і проживає до теперішнього часу. У червні 2023 року він купив автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, 2014р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , тобто автомобіль було придбано під час їх окремого з позивачкою проживання та за його власні кошти. Весною 2024 року він вимушений був продати вказаний автомобіль за 45 000 грн, так як потрапив в ДТП, крім того мав потребу у грошових коштах, які були потрібні йому для вступу в навчальний заклад. У вартість автомобіля увійшла також вартість запчастин до цього автомобіля. Вважав, що спірний автомобіль не підлягає поділу, так як є його особистою власністю, а також не погодився з його ринкової вартістю, яку вважав завищеною.
Вислухавши відповідача, дослідивши письмові докази і оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд доходить наступних висновків.
Судом встановлені такі фактичні обставини та відповідна суть спірних правовідносин.
Сторони перебувають у шлюбі з 9 серпня 2019 року, шлюб зареєстровано Покровським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 319 (а.с.10). Доказів того, що шлюб між сторонами розірвано, суду надано не було.
Шлюбний договір між подружжям ОСОБА_4 укладено не було.
Обставиною, визнаною сторонами, а тому такою, що згідно з ч.1 ст.82 ЦПК України не підлягає доказуванню, є придбання під час шлюбу автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT, 2014р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , який зареєстрований за відповідачем 07.06.2023.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (пункт 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя та четверта статті 12 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.
Статтею 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя відповідно до ст.61 СК України може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.
Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ч.1 ст.69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Згідно з ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до ст.71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.
Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Неподільні речі присуджуються одному із подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Присудження одному із подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.
Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе лише за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 22, 30 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
Отже, вартість майна, що підлягає поділу, слід визначати, виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
У випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв'язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв'язку з припиненням її права на спільне майно.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 червня 2022 року у справі № 544/856/20 (провадження № 61-21406св21).
Доказів того, що автомобіль було придбано під час окремого проживання подружжя та за його власні грошові кошти, відповідачем суду надано не було, а тому суд виходить з того, що спірний автомобіль є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, який підлягає поділу судом у зв'язку з недосягненням подружжям згоди щодо способу його поділу.
Оскільки автомобіль було відчужено відповідачем у відсутність позивача та проти її волі, суд доходить висновку про те, що дійсна його вартість має бути врахована судом при поділі майна між подружжям.
Згідно зі звітом з експертної оцінки колісного транспортного засобу (висновку про вартість об'єкта оцінки) від 19.02.2024, виконавцем якого є ФОП « ОСОБА_3 », ринкова вартість автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 , складає 414 840 грн, ринкова вартість 1/2 ідеальної частки об'єкта оцінки складає 207 420 грн (а.с.11-15).
Зберігаючи об'єктивність і неупередженість, судом відповідно до положень п.3 ч.5 ст.12 ЦПК України відповідачу, який не був згодний з оцінкою спірного автомобіля, наданого позивачем, неодноразово в судовому засіданні роз'яснювалось його право заявити про призначення у справі автотоварознавчої експертизи для визначення ринкової вартості автомобіля, але останній не скористався наданим йому правом. На підставі наведеного, суд приймає звіт ФОП « ОСОБА_3 » з експертної оцінки колісного транспортного засобу (висновку про вартість об'єкта оцінки) від 19.02.2024 як належний доказ при визначенні дійсної вартості автомобіля, що підлягає поділу між подружжям.
З цих же підстав суд не бере до уваги вартість автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 , зазначену в договорі купівлі-продажу транспортного засобу № 8115/24/000414, в розмірі 28 000 грн, так як дана ціна вказаного транспортного засобу визначалася під час його продажу (купівлі) між ПП «Деталь Сервіс» та ОСОБА_5 і не є його дійсною вартістю у розумінні законодавства про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя (а.с.33).
На підставі наведеного, автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 , що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 , підлягає поділу: право власності на нього в порядку поділу необхідно визнати за відповідачем, стягнувши з нього на користь позивача грошову компенсацію вартості 1/2 частки у праві спільної сумісної власності на автомобіль в сумі 207 420 грн.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України у зв'язку із задоволенням позову, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в сумі 1659,36 грн підлягають покладенню на відповідача (а.с.1).
Судовий збір в сумі 414,84 грн підлягає поверненню позивачеві як зайво сплачений при зверненні до суду з позовом.
Відповідно до ст.372 ЦК України, ст.ст.60, 69-71 СК України, керуючись ст.ст.4, 19, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Поділити майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , - автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 .
Визнати в порядку поділу майна подружжя право власності за ОСОБА_1 на автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 .
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) грошову компенсацію вартості 1/2 частки у праві спільної сумісної власності на автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 , в сумі 207 420 (двохсот семи тисяч чотирьох двадцяти) гривень, на відшкодування сплаченого судового збору 1 659 (одну тисячу шістсот п'ятдесят дев'ять) гривень 36 копійок.
Повернути ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) зайво сплачений за квитанцією ID 7483-1034-4311-7017 від 07.03.2024 судовий збір в сумі 414 (чотирьохсот чотирнадцяти) гривень 84 копійок.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції за правилами ст.ст.354, 355 ЦПК України.
Вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 27 травня 2024 року. Повне судове рішення складене 3 червня 2024 року.
Суддя Г.В. Назаренко