Номер справи 220/712/24
Номер провадження № 2/220/152/24
06 червня 2024 року смт.Велика Новосілка Донецької області
Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Дурач О.А.
за участю секретаря Сербіної І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Великоновосілківського районного суду Донецької області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ), представник позивача ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_3 ) про зменшення розміру аліментів,-
19.04.2024 р. до суду надійшла дана позовна заява.
Провадження у справі відкрито 19.04.2024 р.
Короткий зміст вимог позовної заяви
Позивач свої вимоги мотивує тим, що рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області по справі №227/2996/15-ц з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 19.05.2015р. і до досягнення найстаршою дитиною ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття.
09.01.2018р. ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_6 , про що у матеріалах справи мається свідоцтво про шлюб, серія НОМЕР_1 . У ОСОБА_1 , від другого шлюбу народилися діти ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_3 .
Таким чином, у зв'язку з тим, що у позивача змінився сімейний стан, на його утриманні перебуває ще дві малолітні дитини, дружина, яка після народження молодшого сина перебуває у відпустці по догляду за дитиною і також потребує утримання, так як не працює,у зв'язку з доглядом за дитиною до трьох років, а тому аліменти, які стягуються на утримання дітей від першого шлюбу на користь відповідача, мають бути зменшені до 1/8 частини всіх видів доходу позивача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Позивач просить змінити розмір аліментів, які стягуються з нього на підставі вищезазначеного рішення суду з 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), на 1/8 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до повноліття дитини.
У судове засідання сторони та представник позивача не з'явились, про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлені належним чином. Представник позивача надав заяву, згідно якої просить справу розглядати без участі його та позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Відповідач викликалась до суду за останнім відомим місцем реєстрації проживання Веб-оголошенням на офіційному сайті Судова влада, оскільки за місцем її проживання поштові відділення не працюють у зв'язку з бойовими діями, як ВПО не зареєстрована. Отже, судом вживались заходи щодо з'ясування фактичного місця проживання відповідача, які не дали результатів. Неявка є повторною, вперше не з'явилась до суду у судове засідання 20.05.2024 р. Від відповідача клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, причини неявки суду не повідомив, заяви щодо можливості розгляду справи без його участі не надав, його неявка не перешкоджає розгляду даного провадження, а тому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу без участі відповідача та представника позивача, позивача, враховуючи подану ним заяву, в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін на теперішній час.
Фіксація судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області по справі №227/2996/15-ц з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 19.05.2015р. і до досягнення найстаршою дитиною ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття.
09.01.2018р. ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_6 , про що у матеріалах справи мається свідоцтво про шлюб, серія НОМЕР_1 . У ОСОБА_1 , від другого шлюбу народилися діти ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_3 .
Суд звертає увагу, що дитина, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народився до ухвалення рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області по справі №227/2996/15-ц від 04.06.2015 р., під час якого судом з'ясовувався і матеріальний, і сімейний стан позивача ОСОБА_1 при вирішенні питання про розмір стягнутих аліментів.
Отже, після даного рішення у позивача народилась дитина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що певним чином вплинуло на його матеріальний стан.
Згідно довідки № 131 від 05.03.2024 р., виданої виконавчим комітетом Добропільської міської ради, ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_4 разом зі своєю дружиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ,. та дітьми : ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з 2017 року по теперішній час.
Як вбачається з відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків станом на 11.03.2024 р., яка дана за період з 1 по 4 квартал 2023 р., у липні 2023 р. позивач отримав дохід 240000 грн. (регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Донецькій області) та у грудні 2023 р. 7200 грн. за надання земельного паю в оренду.
Відомості про доходи після 2023 р. не надані.
Інших доказів на підтвердження своїх вимог або заперечень щодо них сторонами на надано.
Мотиви, з яких виходить суд і застосовані норми права
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Стаття 15 Цивільного кодексу закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до чч.1, 2 ст.27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі ст.141 СК мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до стст.150, 180 СК батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями ст.181 СК способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу її матері, батька або в твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
У ч.3 ст.181 СК визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
У ч.1 ст.192 СК встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Згідно з п.23 постанови Пленуму ВС «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 №3 розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Ураховуючи зміст стст.181, 192 СК, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку зі значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
У постанові ВСУ від 5.02.2014 у справі №6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку зі значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач посилався на те, що в нього змінився сімейний і матеріальний стан, оскільки народились діти від другого шлюбу, дружина перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не має можливості працювати.
У ст.192 СК передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що підставами для зміни розміру аліментів є зміна як матеріального, так і сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому такі положення закону не виключають одночасного настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Одначе зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
Відповідно до ч.3 ст.12 Цивільного процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи й на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим кодексом.
Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи й підлягають установленню при ухваленні судового рішення (чч.1, 2 ст.77 ЦПК).
Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК обставини справи, які, за законом, мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст.80 ЦПК достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У ч.1 ст.89 ЦПК визначено: суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З наданих суду доказів, вбачається, що після рішення суду про стягнення аліментів у відповідача народилась одна дитина - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Відомості про доходи позивача після народження дитини ОСОБА_8 не надані, а, отже, позивачем не доведено такого погіршення його матеріального стану після рішення суду про стягнення аліментів, а також після 20.02.2024 р. (позивач обґрунтовує погіршення майнового стану народженням дитини), яке би стало підставою для зменшення розміру аліментів його на перших двох дітей. Дані щодо доходу дружини позивача, ОСОБА_6 , суду не надані, тим більш, у разі народження дитини передбачена державна соціальна допомога. З огляду на наведене, суд вважає, що зміна сімейного стану позивача, а саме - народження ІНФОРМАЦІЯ_7 сина ОСОБА_8 , не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.
Вказане встановлено також Постановою Верховного Суду від 16.09.2020 р. по справі №565/2071/19.
Отже, суд враховує, що позивач належними та допустимими доказами не підтвердив погіршення свого майнового стану, у тому числі у зв'язку з народженням дітитини ОСОБА_8 . Крім того, позивач не навів достатніх, належних та допустимих доказів перебування на його утриманні дружини, ОСОБА_6 , оскільки остання, хоча й дійсно має на утриманні дитину до 3 років, зареєстрована та фактично проживає за адресою позивача, проте вказаним особам надається державна допомога при народженні дитини та за наявності підстав інші соціальні виплати. Стороною позивача не надано даних щодо доходу позивача з 2024 року, з якого можливо б було зробити аналіз про розмір доходу позивача у порівнянні з 2023 р., суд позбавлений процесуальної можливості збирати докази у провадженні, тому береться до уваги саме відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків станом на 11.03.2024 р., з яких не вбачається зменшення доходу позивача. Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області по справі №227/2996/15-ц, розмір аліментів відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення у зв'язку з тим, що позивач має на утриманні малолітніх дітей без підтвердження погіршення його матеріального становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та суперечитиме їх інтересам.
Відповідно до ч.2 ст.51 Конституції сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно зі стст.18, 27 конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Висновки суду за результатами розгляду позову
Суд, із урахуванням наведених норм матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, належним чином оцінивши подані сторонами докази, беручи до уваги те, що ОСОБА_1 не довів підстав позову про зменшення розміру аліментів, визначених рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області по справі №227/2996/15-ц, йому в задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат
Оскільки у задоволенні позову позивачу відповідно в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору та правової допомоги стягненню з відповідача не підлягають відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 180,181, 182,183, 184, 185, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 2, 4, 7, 9, 10, 12, 76-81, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 274,352, 354, 355 ЦПК суд,-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ), представник позивача ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_3 ) про зменшення розміру аліментів - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки в апеляційному порядку повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Великоновосілківський районний суд Донецької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Копію рішення направити сторонам протягом двох днів, в електронній формі - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Суддя: О.А. Дурач