Справа № 141/234/24
Провадження № 1-кп/141/34/24
04 червня 2024 року с-ще Оратів
Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.04.2024 за № 12024025250000030 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Животівка Оратівського району Вінницької області, проживає по АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27 ч.1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,
В провадженні суду перебуває зазначене кримінальне провадження.
Згідно із обвинувальним актом досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 всупереч вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 2 квітня 1994 року № 217 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста» (зі змінами та доповненнями від 06.11.2019), уникаючи навчання, складання теоретичного і практичного іспитів у Держпродспоживслужбі, на початку листопада 2011 року, реалізуючи спільний умисел, направлений на підроблення посвідчення тракториста-машиніста на своє ім'я, в усній розмові при зустрічі з невстановленою органом дізнанням особою, перебуваючи неподалік приміщення Торгового центру « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого у АДРЕСА_2 , домовився про умови виготовлення з його даними підробленого посвідчення тракториста-машиніста на ім'я ОСОБА_4 . При цьому, він надав невідомій особі необхідні документи для виготовлення вищевказаного посвідчення тракториста-машиніста, а також здійснив фінансування його виготовлення, надавши невстановленій особі грошові кошти у сумі 2 000,00 гривень, які особисто передав невстановленій органом дізнання особі.
В подальшому, через декілька тижнів, а саме 28 грудня 2011 року ОСОБА_4 повторно зустрівся із невстановленою органом дізнанням особою в тому ж місці та отримав підроблене посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 , заповнене на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , категорій А, В, видане Держсільгоспінспекцією у Київській області 28.12.2011, яке підтверджує право його власника на керування транспортними засобами відповідних категорій.
Досудовим слідством дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, як пособництво в підробленні офіційного документа, який видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його іншою особою.
Крім того, 02.04.2024 приблизно об 11 год. ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом (трактором) марки «МТЗ 82», д.н.з. НОМЕР_2 , синього кольору, рухався по вул. Центральна напроти будинку під АДРЕСА_1 , де у зв'язку з порушенням Правил дорожнього руху, а саме п. 2.9.в (керування транспортним засобом з номерним знаком, що закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м), був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції СПД № 1 відділення поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, які здійснювали патрулювання на службовому автомобілі під час несення служби у добовому наряді.
Після зупинки транспортного засобу поліцейський з РПП СПД № 1 відділення поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 відповідно до ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» звернувся до водія ОСОБА_4 з вимогою пред'явити посвідчення тракториста-машиніста, на підставі якого він здійснював керування зазначеним транспортним засобом.
В подальшому того ж дня, 02.04.2024, приблизно об 11 год 05 хв ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний та незаконний характер своїх дій, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на використання завідомо підробленого документа, достовірно знаючи про те, що наявне у нього посвідчення тракториста-машиніста є підробленим, діючи умисно, надав для перевірки поліцейським завідомо підроблений документ - посвідчення тракториста-машиніста зі своїм фото, серії НОМЕР_1 , видане на ім'я ОСОБА_4 28.12.2011 Держсільгоспінспекцією у Київській області, яке згідно з відомостями Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, на ім'я останнього не видавалось, таким чином, використавши завідомо підроблений документ.
Відповідно до висновку судової технічної експертизи документів за № СЕ-19/102-24/6446-ДД від 09.04.2024 бланк посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 , яке видане Держсільгоспінспекцією у Київській області 28.12.2011 року на ім'я ОСОБА_4 , не відповідає встановленим зразкам аналогічних посвідчень, що перебувають в офіційному обігу на території України.
У бланку посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 , яке видане Держсільгоспінспекцією у Київській області 28.12.2011 на ім'я ОСОБА_4 , фонові зображення з лицьової та зворотної сторін (захисна сітка, мікротекст та текст бланку) нанесено за допомогою електрофотографічного способу друку.
Досудовим слідством дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.
04.06.2024 до суду надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 від 04.06.2024 про звільнення його від кримінальної відповідальності в частині пред'явленого обвинувачення за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності та закриття кримінального провадження в частині обвинувачення за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України.
В обґрунтування клопотання від 04.06.2024 зазначено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27 ч.1 ст. 358 КК України, було вчинено ОСОБА_4 у листопаді 2011 року, а тому на даний час з моменту вчинення вказаного кримінального проступку закінчились строки давності притягнення його до кримінальної відповідальності.
У підготовчому судовому засіданні 04.06.2024 обвинувачений ОСОБА_4 подане клопотання від 04.06.2024 підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у ньому, просив суд клопотання від 04.06.2024 задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечував щодо задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 від 04.06.2024 та зазначив, що кримінальне провадження відносно обвинуваченого може бути закрито та звільнено обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, на підставі ст. 49 КК України, оскільки вказаний кримінальний проступок було вчинено обвинуваченим у 2011 році.
Суд, заслухавши сторін кримінального провадження, розглянувши клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 від 04.06.2024, а також матеріали справи № 141/234/24, доходить наступних висновків.
Частинами 1, 2, ст. 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення (ч. 1 ст. 5 КПК України).
Згідно ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до п. 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Аналогічна норма закріплена у статті 62 Конституції України, відповідно до частини першої якої передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Тобто встановлювати вину особи можна виключно в обвинувальному вироку суду.
У справі «Грабчук проти України» Європейський суд з прав людини визнав порушення ч. 2 ст. 6 (презумпція невинуватості) та наголосив, що при закритті провадження у суді за строками давності суд не повинен висловлюватись у термінах, які не залишають сумніву щодо погляду на те, що заявниця вчинила злочин. Зокрема, у рішенні від 4 грудня 2000 року слідчий використав слова: «в діях [заявниця] є склад злочину» та «моменту, коли [заявниця] вчинила злочин», а суд зазначив, що в діяннях заявниці «вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст. 167 КК України. Такі твердження суперечать презумпції невинуватості, а тому дії українського суду ЄСПЛ визнав такими, що порушують Конвенцію з прав людини.
Статтею 44 КК України (у редакції на час вчинення кримінального правопорушення) визначено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, а також на підставі закону України про амністію чи акта помилування. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Згідно вимог частини четвертої статті 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Частиною першою статті 285 КПК України визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України (у редакції на час вчинення кримінального правопорушення) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.
Частиною другою статті 4 КК України передбачено, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Статтею 12 КК України визначено, що злочин, передбачений ч. 1 ст. 358 КК України (у редакції на час його вчинення), за ступенем тяжкості є злочином невеликої тяжкості.
Як убачається із обвинувального акту, подія кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , мала місце у листопаді-грудні 2011 року, більш точної дати та часу органом досудового розслідування не встановлено.
Отже, оскільки станом на час розгляду кримінального провадження з моменту вчинення кримінального проступку минуло більше трьох років, строки давності притягнення до кримінальної відповідальності закінчились, суд вважає, що наявні підстави для застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.
Згідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого. Таке звільнення є обов'язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4 ст. 49 КК України.
Судом установлено, що строки давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, закінчились, учасники кримінального провадження не заперечують щодо звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі положень ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження щодо нього в цій частині, а обставин щодо вчинення обвинуваченим протягом цих строків нового злочину (кримінального правопорушення) певного ступеня тяжкості чи ухилення обвинуваченого від слідства або суду не виявлено.
Згідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Таким чином, оскільки з дня вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення в частині обвинувачення за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України закінчилися строки давності, їх перебіг не зупинявся і не переривався, що є підставою для звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, на що останній надав письмове клопотання від 04.06.2024 та свою усну згоду, суд доходить висновку про можливість звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності та закриття кримінального провадження за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України.
Стосовно призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта в частині вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України суд, зважає на наступне.
Відповідно до ст. 315 КПК України якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду. З метою підготовки до судового розгляду суд: визначає дату та місце проведення судового розгляду; з'ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.
Враховуючи наведені вимоги діючого кримінально-процесуального законодавства України, суд зазначає, що під час підготовчого судового засідання будь-яких клопотань, які перешкоджають призначенню судового розгляду не заявлено, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності, підстав для закриття провадження або повернення обвинувального акту прокуророві не встановлено.
Відповідно до ст. 316 КПК України після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду, який має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.
Враховуючи викладене, суд вважає обвинувальний акт в частині вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, таким, що відповідає вимогам КПК України, а тому по справі необхідно призначити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 12, 49 КК України, ст.ст. 284-286, 288, 314-316, 369-372, 376 КПК України, суд
1. Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 від 04.06.2024 задовольнити.
2. Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, на підставі статті 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності.
3. Кримінальне провадження № 12024025250000030 від 02.04.2024 щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в частині обвинувачення за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України закрити на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КК України, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
4. Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024025250000030 від 02.04.2024, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, у відкритому судовому засіданні 11 червня 2024 року о 12 год 00 хв в приміщенні Оратівського районного суду Вінницької області в залі судових засідань.
5. Розгляд справи на підставі ст. 31 КПК України здійснювати суддею одноособово.
6. У судове засідання викликати учасників судового провадження, а саме: прокурора, обвинуваченого.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду в частині закриття кримінального провадження протягом семи діб з дня її проголошення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1