Справа № 145/660/24
05 червня 2024 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості по якому 10.02.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024020080000033 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України, -
В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження, відомості по якому 10.02.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024020080000033 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України.
В судове засідання з'явились прокурор ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 ..
Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилися, подали заяви про розгляд справи у їх відсутність.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 строком на 60 днів, оскільки визначені в ухвалі про обрання запобіжного заходу ризики не відпали та не зменшились. Зокрема, обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення. Застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не зможуть запобігти наявним ризикам, тому є необхідність у продовженні відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , який не працював, не має офіційного та постійного джерела доходу, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечува щодо задоволення клопотання прокурора.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 при вирішенні клопотання прокурора підтримав думку обвинуваченого.
Вислухавши заявлене клопотання прокурора, думку обвинуваченого та його захисника з приводу заявленого прокурором клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотання суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого такого заходу та продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення.
Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 13.03.2023 обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, який ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 08.04.2024 продовжено до 06.06.2024 включно.
Вирішуючи клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 суд враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.
При цьому, суд враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та незакінченому замаху на вчинення тяжкого злочину, а тому перебуваючи на волі, може, з метою уникнення покарання, незаконно впливати на потерпілих та свідків кримінального провадження або переховуватися від суду. Суд також зважає на фактичні обставини справи, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , його вік, характер висунутого звинувачення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі.
Станом на даний час зазначені в ухвалі Тирвівського районного суду Вінницької області від 13.03.2023 обставини, що слугували підставою для обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не змінилися, інших обставин, які б давали підстави до зміни запобіжного заходу сторонами не надано.
Таким чином, суд вважає, що є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може допустити невиконання процесуальних обов'язків, покладених на нього в зв'язку зі статусом обвинуваченого.
Відтак, для запобігання вказаним ризикам, та враховуючи суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст. 2 КПК України, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п. 79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року, суд вважає виправданим тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою та недостатнім застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Обставин, які є перешкодою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України - не встановлено.
Враховуючи вимоги норм розділу ІІ КПК України, зокрема, ст.ст. 177, 183, 199 КПК України, враховуючи той факт, що на даний час судовий розгляд даного кримінального провадження ще не розпочато, суд, з'ясувавши думку учасників кримінального провадження, вважає, що більш м'які заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду даного кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 177, 183, 199, 314-316, 331, 376 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб, тобто до 03 серпня 2024 року включно.
Копію ухвали направити для виконання начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)».
Оголосити перерву в судовому засіданні до 15 год. 30 хв. 31 липня 2024 року.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1