Провадження № 11-кп/803/1878/24 Справа № 189/321/23 № 1-кп/202/1329/2024 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
03 червня 2024 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
прокурора - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02 травня 2024 року про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України,
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02 травня 2024 року обвинуваченому ОСОБА_6 огли продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 30 червня 2024 року, включно, без визначення розміру застави.
Мотивуючи ухвалене рішення, суд, врахувавши тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 огли, покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим, особу обвинуваченого, посилався на те, що ризики передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не припинили існувати та застосування менш обтяжливого запобіжного заходу не зможе їм запобігти.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу, відмовити у задоволенні клопотання прокурора та змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Свої вимоги захисник обґрунтовує недоведеністю встановлених судом ризиків. Адвокат вважає, що прокурор обмежився лише перерахуванням ризиків, не навівши при цьому доказів, якими підтверджується те, що вони не припинили існувати. Окрім цього, адвокат зазначає, що суд відповідно до ст. 178 КПК України не врахував міцності соціальних зв'язків обвинуваченого, його характеристику, а також відсутності відомостей про неналежну процесуальну поведінку останнього. Захисник звертає увагу на те, що обвинувачений характеризується позитивно, має постійне місце реєстрації та проживання. Більш того, ним, як захисником, з обвинуваченим укладено усний договір про оренду житла.
Заслухавши суддю-доповідача, захисника та обвинуваченого, які апеляційну скаргу підтримали, прокурора, який просив ухвалу залишити без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Частиною другою цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
В силу вимог ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На переконання апеляційного суду суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.
Як встановлено апеляційним судом у судовому засіданні та що знайшло своє підтвердження і у відповідних матеріалах контрольного провадження, 02 травня 2024 року судом, на розгляді якого перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 , в порядку ст. 331 КПК України було розглянуто клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою останнього.
Вирішуючи питання про продовження строку застосування запобіжного заходу суд першої інстанції дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість подальшого тримання ОСОБА_6 під вартою, та обґрунтовано дійшов висновку про існування тих, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали. Судом встановлено, що процесуальні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились і виправдовують тримання обвинуваченого під вартою.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ретельно перевірив доводи прокурора про доцільність продовження тримання під вартою ОСОБА_6 та доводи захисту щодо зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м'який, належно з'ясував обставини, які мають значення для вирішення цього питання.
Так, суд першої інстанції, відповідно до ст. 178 КПК України, врахував тяжкість злочинів у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 , покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим, а також особу обвинуваченого та відповідно наявність передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК ризиків, які не припинили існувати, тому дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою останнього та відсутність процесуальної необхідності застосування менш суворого виду запобіжного заходу.
Матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, та апелянтом не наведені.
Доводи захисника про недоведеність встановлених судом ризиків не заслуговують на увагу.
На переконання колегії суддів, сукупність даних про тяжкість злочинів у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 , які відносяться до категорії нетяжких та тяжких, покарання, яке загрожує останньому у разі визнання винуватим, обставини провадження, зокрема залишення обвинуваченим потерпілого в небезпеці після скоєного ним же ДТП, а також стадію розгляду провадження, з урахуванням оголошеного на території України воєнного стану, беззаперечно вказує на їх існування.
Твердження захисника про наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків підстав для застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу суду також не дають, як і відомості про орендоване ОСОБА_6 у адвоката житло. На переконання колегії суддів, ці обставини не є стримуючим фактором належної процесуальної поведінки обвинуваченого, як такі, що не перешкодили йому розпочати злочинну діяльність.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки ухвалене у відповідності до вимог закону та на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, а тому не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
При цьому, колегія суддів хоча і погоджується з необхідністю подальшого тримання під вартою ОСОБА_6 , проте звертає увагу суду першої інстанції на тривалий строк ув'язнення останнього.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02 травня 2024 року про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України, залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4