Справа № 212/5300/24
3/212/2318/24
06 червня 2024 року м. Кривий Ріг
Суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Власенко М.Д., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Державної податкової служби України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , працюючої головою ліквідаційної комісії БО “БФ “Школа № 32”, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.1631 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 412 від 22 березня 2024 року, ОСОБА_1 , будучи головою ліквідаційної комісії БО “БФ “Школа № 32”, вчинила адміністративне правопорушення: встановлено порушення порядку ведення податкового обліку при заповненні звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з 01 липня 2017 року по 15 березня 2024 року, чим порушила п.46.1 ст.46, п.47.1 ст.47, ст.48, п.49.2 ст.49 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI )із змінами та доповненнями), Наказ Міністерства фінансів України від 17 червня 2016 року № 553 “Про затвердження форми звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації” (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 липня 2016 року за № 932/29062).
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, при цьому була повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи, шляхом направлення повістки про виклик до суду, причини неявки суду невідомі.
Оскільки відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.1631 КУпАП не є обов' язковою, суддя приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 .
Перевіривши та дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступного висновку.
Частина 1 статті 1631 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Згідно п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок, звіт - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску. Розрахунки (у тому числі розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), які подаються до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюються до податкової декларації. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.
Згідно п.47.1 ст.47 Податкового кодексу України, відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть: юридичні особи, резиденти або нерезиденти України, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи. Відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа, до складу якої він входить; 47.1.2. фізичні особи - платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом.
Статтею 48 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником; фізичною особою - платником податків або його представником; особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції.
Відповідно до п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності. Платники податку на прибуток підприємств, які оподатковуються за ставкою нуль відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу, подають контролюючим органам декларації (розрахунки) з податку на прибуток підприємств за спрощеною формою у порядку, встановленому цим Кодексом.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, в тому числі, перевіряє правильність складання протоколу інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, належно з'ясовує обставини справи.
Відповідно до вимог ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Досліджуючи зміст протоколу про адміністративне правопорушення, суддя дійшов висновку, що він не містить жодних відомостей щодо суті вчиненого адміністративного правопорушення, при цьому посилання у самому протоколі на звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, в якому викладені виявлені порушення, суперечить вимогам ст.256 КУпАП щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже не зазначення у протоколі суті адміністративного правопорушення не надає суду можливості встановити наявність такої обов'язкової ознаки складу адміністративного правопорушення як його об'єктивна сторона.
Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП України, розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи встановлені судом обставини, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.1631 КУпАП, що у відповідності до ч.1 ст.247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.62 Конституції України, ст.ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.1631 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її прийняття до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя: М.Д. Власенко