Справа № 199/4004/24
(3/199/2023/24)
іменем України
06.06.2024 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Дяченко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП
ОСОБА_1 , будучі особою, яка раніше притягувалась до адміністративної відповідальності за ч.ч. 1, 3 ст. 130 КУпАП, 05.05.2024 о 07:20 годині в м. Дніпрі по вул.Прянишникова, 49, керував транспортним засобом «Opel Zafira», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому медичному закладі, на що ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано на боді камери № 470229, № 470226, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 був сповіщений про дату, час і місце судового розгляду справи судовими повістками, які направлялися поштою, а також через офіційний веб-сайт судової влади, тобто судом прийнято вичерпні заходи для його повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і висловити своє відношення до складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності, не з'являється в судові засідання, визнано можливим розгляд справи у її відсутність, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 742077 від 05.05.2024, який складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП. Своїм підписом ОСОБА_1 підтвердив, що зі змістом протоколу ознайомлений. Протокол не містить пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності з приводу незгоди з фактичними обставинами, викладеними у ньому. Жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу, чи після його оформлення ОСОБА_1 не заявляв. Згідно протоколу слідує, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ), роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, а також положень ст. 268 КУпАП;
- карткою обліку адміністративного правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 01.04.2024 постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська було визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- карткою обліку адміністративного правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 12.01.2024 постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська було визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП;
- безперервним відеозаписом з нагрудних камер патрульних поліцейських № 470229, №470226, переглянутим судом, де зафіксовані події за участю ОСОБА_1 , які мали місце в ранковий час 05.05.2024 у м. Дніпрі по вул. Прянишникова, 49, де останній на пропозицію працівників поліції відмовляється проходити медичний огляд в закладі охорони здоров'я, задля з'ясування його стану наркотичного сп'яніння, мотивуючи тим, що він їде додому та по дорозі необхідно заїхати до церкви (07:22:50 година).
За таких обставин дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
Вирішуючи питання щодо застосування до ОСОБА_1 такого виду адміністративного стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами, виходжу з того, що ОСОБА_1 відповідно до довідки інспектора з відділу адміністративної практики УПП в Дніпропетровській області ДПП від 10.05.2024, не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами.
За таких обставин слід враховувати роз'яснення, яке міститься в п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зі змісту якого слідує, що суди не вправі застосовувати таке стягнення, як позбавлення права керувати транспортними засобами, тоді, коли винна особа взагалі його не має.
Таким чином, у відношенні ОСОБА_1 неможливо застосувати такий вид стягнення, визначений ч. 3 ст. 130 КУпАП, як позбавлення права керування транспортним засобом, оскільки ОСОБА_1 взагалі його не має.
Разом з тим, відповідно до ст. 29 КУпАП, конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.
Відповідно до ст. 313 КУпАП, постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, та грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, виконуються державними виконавцями в порядку, встановленому законом.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, постанов судів у справах про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», під час пред'явлення виконавчого документа до виконання подаються у разі виконання рішення про конфіскацію майна згідно з постановою суду - копія протоколу вилучення майна, що підлягає конфіскації, або довідка про відсутність такого майна.
Враховуючи вищевказані норми чинного законодавства України, до протоколу про адміністративне правопорушення за вчинення санкцією частини статті передбачено стягнення у виді конфіскації майна, особа, яка його склала, зобов'язана долучити протокол вилучення майна, що підлягає конфіскації, або довідку про відсутність такого майна.
Отже, накладаючи адміністративне стягнення в межах ч. 3 ст. 130 КУпАП суд враховує, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , який керував автомобілем «Opel Zafira», державний номерний знак НОМЕР_1 , належить ОСОБА_2 , а не безпосередньо ОСОБА_1 , тому автомобіль, який може бути у приватній власності правопорушника, не є знаряддям вчинення чи безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим суд позбавлений права призначити додаткове покарання у виді конфіскації транспортного засобу, який є у приватній власності.
На підставі ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 130, 283, 284 КУпАП
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3000 (три тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 51000,00 (п'ятдесят одна тисяча) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: І.В.Дяченко