Справа № 199/3534/24
(2/199/2090/24)
Іменем України
(заочне)
05.06.2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
у складі головуючого судді - Авраменка А.М.,
при секретарі судового засідання - Куземі О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
03 травня 2024 року до суду звернулась позивач із позовом про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, в якому просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання спільної дитини сторін - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів доходу (заробітку) платника аліментів, починаючи з моменту подачі позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття. В обґрунтування своїх вимог позивач послалась на те, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого мають спільну дитину. На теперішній час відповідач матеріальної допомоги на утримання сина не надає, хоча є працездатною особою, інших дітей чи непрацездатних членів сім'ї не має, а тому позивач просить суд задовольнити позов в повному обсязі.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 травня 2024 року було роз'єднано позовні вимоги, і вимоги щодо стягнення аліментів виділено в самостійне провадження за №199/3534/24 (провадження №2/199/2090/24), які у відповідності до положень ст.ст.33, 34, 188 ч.6 ЦПК України було передано на розгляд судді Авраменко А.М.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 травня 2024 року позовну заяву про стягнення аліментів прийнято до свого провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін.
В судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Відповідач відзив не подав, про причини своєї неявки суд не повідомив. Разом з тим, позивач направила до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
За таких обставин у відповідності до ст.ст.211, 223, 240, 280, 281 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності сторін та здійснити розгляд справи по суті в заочному порядку відповідно до Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України, а також без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису у відповідності до положень ст.247 ч.2 ЦПК України.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.
Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, від якого мають спільну дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який наразі проживає разом із позивачем та знаходиться на її утриманні. Дані обставини підтверджуються копіями свідоцтв про народження, про шлюб, копією акту про фактичне проживання особи від 26 квітня 2024 року, відомостями з Єдиного державного демографічного реєстру та копією паспорту позивача.
Також, як встановлено судом в ході розгляду справи та не спростовується матеріалами справи, що на даний час спільна дитина сторін знаходиться на утриманні позивача, відповідач матеріальної допомоги на утримання своєї дитини не надає.
Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами СК України, Закону України «Про охорону дитинства», Конвенції про права дитини.
Так, відповідно до ст.18 СК України кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу. Способом захисту сімейних прав та інтересів зокрема є примусове виконання добровільно не виконаного обов'язку.
Згідно ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Аналогічні положення містить ст.27 Конвенції про права дитини, якою також визначено, що батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом ст.ст.141, 180 СК України, ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, такий обов'язок є рівним для обох батьків, а розірвання шлюбу між ними, проживання батьків окремо від дитини не звільняє від даного обов'язку щодо дитини.
Згідно ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Нормою ст.182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Положеннями ст.7 СК України визначено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Схожі за змістом положенням містить ст.3 Конвенція про прав дитини.
Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті. На підставі таких доказів, наведених вище норм діючого законодавства, враховуючи, що відповідач є батьком спільної з позивачем малолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого зобов'язаний утримувати до досягнення повноліття, однак регулярної матеріальної допомоги на утримання своєї дитини не надає, хоча об'єктивних перешкод для цього або визначених законом, зокрема нормами ст.ст.188, 190 СК України, підстав для звільнення відповідача від обов'язку утримувати дитину, припинення права на аліменти тощо судом не встановлено, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись положеннями ст.264 ч.1 п.7, ст.430 ч.1 п.1 ЦПК України, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання даного рішення суду про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, враховуючи положення ст.ст.133, 141 ЦПК України та приймаючи до уваги, що позивач на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за даною категорією справ, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 гривень.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.7, 18, 141, 180-183, 188, 190, 191 СК України, ст.ст.8, 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст.3, 27 Конвенції про прав дитини, ст.ст.5, 12, 13, 19, 76-82, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 280, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ), аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів доходу (заробітку) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 03 травня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
У порядку розподілу судових витрат по справі стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ), на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 гривень.
Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.М. Авраменко