Справа № 991/4772/24
Провадження 1-кс/991/4807/24
05.06.2024 м. Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , у відкритому судовому засіданні, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
1.28.05.2024 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 засобами поштового зв'язку звернулись до Вищого антикорупційного суду (далі - суд, ВАКС) зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), передбачену п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, оскільки така не внесла відомості про кримінальне правопорушення за їх заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) не розпочала досудове розслідування та не проінформувала про це заявників.
2.03.06.2024 скарга надійшла до ВАКС та згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді, була передана на розгляд слідчій судді ОСОБА_1 .
3.Скаржники просили розглянути скаргу за їх відсутності. З огляду на що, а також засаду диспозитивності, слідча суддя вважає за можливе здійснити такий розгляд у відсутність скаржників.
4.НАБУ свого представника у судове засідання не направило. Оскільки, КПК України не встановлює перешкод для розгляду скарги у випадку не прибуття представника суб'єкта, дії або бездіяльність якого оскаржується, слідча суддя вважає за можливе розглянути таку скаргу.
5.Дослідивши скаргу, слідча суддя дійшла висновку про необхідність відмови у її задоволенні, з огляду на таке.
6.Скарга мотивована тим, що 13.05.2024 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до НАБУ із заявою № 13-05 про вчинення суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 382 КК України, у якій окрім іншого, просили внести відповідні відомості до ЄРДР та надіслати заявникам витяг з ЄРДР. Однак відомості за такою заявою до ЄРДР внесені не були.
7.На запит слідчої судді представник НАБУ повідомив, що заява ОСОБА_3 та інших № 13-05 від 13.05.2024 надійшла до НАБУ 17.05.2024 та зареєстрована за № Ко-7569. Листом від 22.05.2024 № 112-050/14659 заявникам повідомлено, що викладені у їх заяві твердження не містять конкретних, об'єктивних та фактичних даних, які містять ознаки кримінального корупційного правопорушення, що належить до підслідності НАБУ, а тому відсутні підстави для внесення відомостей до ЄРДР. Водночас, заяву скеровано для розгляду до Держаного бюро розслідувань.
8.Отже, відомості за заявою ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ЄРДР внесені не були.
9.Виходячи з наведеного, слідча суддя доходить висновку, що скарга подана особами, які мають право подавати таку скаргу відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, у строк, визначений ч. 1 ст. 304 КПК України.
10.Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
11.Отже, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає три обов'язкові ознаки: (1) прокурор, слідчий (детектив) наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; (2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; (3) відповідна процесуальна дія прокурором, слідчим (детективом) у встановлений строк не вчинена. Тобто, наведена норма дозволяє оскаржити слідчому судді не будь-яку бездіяльність, а лише ту, що стосується обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом.
12.Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
13.Ознакам, зазначеним у п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ч. 1 ст. 214 КПК України.
14.Отже, оскаржена ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 бездіяльність відповідає ч. 1 ст. 303 КПК України.
15.Також, згідно із ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
16.У силу ч. 2 ст. 33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
17.Остання встановлює, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 КК України (статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, та кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК України), а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України. Водночас, повинна бути наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
18.Так, абз. 5 п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України передбачено таку умову, як вчинення кримінальних правопорушень суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов'язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
19.Отже, скарга, з огляду на повідомлення про вчинення суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого статтею 364 КК України, підлягає розгляду в цьому суді.
20.Поряд з цим, слідча суддя бере до уваги, що у скарзі йде мова також про можливе вчинення інших кримінальних правопорушень, передбачених статтями 366, 382 КК України, цією ж особою, то з урахуванням положень п. 20-2 розділу XІ «Перехідні положення» КПК України, слідча суддя вважає, що загалом по такій скарзі має здійснюватися судовий контроль Вищим антикорупційним судом.
21.На підставі викладеного, скарга відповідає вимогам ст. 303, ч. 1 ст. 304 та ч. 1 ст.306 КПК України.
22.Поряд з цим, слідча суддя зауважує, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).
23.Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
24.Тобто, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення.
25.Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), у якій зазначено: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...».
26.Слідча суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов'язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.
27.За змістом заяви про вчинення кримінального правопорушення, суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 18.12.2023 постановила ухвалу у справі № 757/56141/23-ц, якою відмовила у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, завданої діями Ленінського районного суду м. Миколаєва та Миколаївського апеляційного суду при розгляді справи № 487/5627/21 щодо закриття кримінального провадження №42021000000001317 від 16.06.2021. Однак, заявники переконані, що суддя ОСОБА_6 внесла до названої ухвали завідомо неправдиві відомості, адже Київський апеляційний суд скасував аналогічну ухвалу судді Печерського районного суд м. Києва та наразі аналогічні справи розглядаються у цьому суді.
28.Заявники стверджують, що постановивши названу ухвалу суддя ОСОБА_6 порушила їх права, передбачені ч. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також постановила її з метою одержання неправомірної вигоди для суддів Ленінського районного суду м. Миколаєва та Миколаївського апеляційного суду, що є ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
29.Поряд з цим, заявники покликаються на те, суддя ОСОБА_6 , постановляючи названу ухвалу, також умисно не виконала ряд рішень Європейського суду з прав людини та Конституційного Суду України, що є ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 385 КК України.
30.Отже, наведене в заяві, на переконання скаржників, свідчить про наявність в діях судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 382 КК України.
31.Слідча суддя зауважує, що КПК України в ч. 1 ст. 214 не встановлює обов'язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити відомості до ЄРДР за будь-якою заявою, а тільки тією, що містить відомості про вчинення кримінального правопорушення. Також, така позиція відповідає усталеній судовій практиці в Україні та позиції ВС, викладеній вище.
32.На переконання слідчої судді, скарга ОСОБА_3 та інших не містить даних, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень.
33.Адже усі покликання скаржників у заяві № 13-05 від 13.05.2024 зводяться фактично до їх незгоди із ухвалою судді ОСОБА_6 , постановленою 18.12.2023 у справі № 757/56141/23-к, зокрема, із мотивами прийнятого рішення.
34.Однак, такі обставини, на переконання слідчої судді, не дають підстав стверджувати про наявність в діях судді будь-яких ознак кримінальних правопорушень. Адже лише незгода з таким не вказує на те, що воно суперечить закону, містить неправдиві відомості, прийняте з метою отримання неправомірної вигоди для третьої особи, а також, що суддя шляхом зловживання владою та службовим становищем умисно завдала істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам заявника, а також не дотрималася рішень ЄСПЛ чи Конституційного Суду України.
35.З огляду на наведене, обставини, викладені в заяві, не потребують перевірки засобами кримінального процесу.
36.Отже, оскільки викладене скаржниками не містить відомостей про вчинення кримінального правопорушення, відсутня бездіяльність уповноваженої особи НАБУ щодо невнесення відомостей до ЄРДР за їх заявою, а відповідно і щодо початку досудового розслідування та надання заявникам витягу з ЄРДР.
37.На підставі наведеного, слідча суддя вважає, що наявні підстави, для відмови у задоволенні скарги.
З огляду на викладене, керуючись статтями ст. 214, 303, 307, 371-372, 482-2 КПК України, слідча суддя
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої особи НАБУ.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Слідча суддя ОСОБА_1