про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку
на апеляційне оскарження та повернення апеляційної скарги
06 червня 2024 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Станковська Г.А., перевіривши апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Кіцманського районного суду Чернівецької області від 05 березня 2024 року, -
Цією постановою, ОСОБА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Визнано ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122-2 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк три місяці.
На підставі ст. 36 КУпАП, визначено адміністративне стягнення ОСОБА_1 в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Вважати ОСОБА_1 позбавленим права керування транспортними засобами після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
ЄУНСС №718/489/24 Головуючий у І інстанції: Мінів О.І.
Провадження №33/822/409/24 Доповідач: Станковська Г.А.
Категорія: ч.1 ст. 122-2, ч.1 ст. 130 КУпАП
Стягнуто з ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору .
На вказану постанову особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в його діях.
Попри це, також просить задовольнити його клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. Своє клопотання мотивує тим, що оскаржувана постанова не було йому вручена 05.03.2024, так як вона була виготовлена судом лише 06.03.2024, а на його електронну адресу копію постанови було направлено лише 07.03.2024. Тому, не маючи на руках постанови, він не знав мотивів суду, а відповідно й не міг здійснювати оскарження цієї постанови саме з 05.03.2024. Просить не застосовувати надмірний формалізм і надати можливість захистити свої інтереси та поновити строк на апеляційне оскарження постанови районного суду.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та доводи апелянта наведені в апеляційній скарзі у частині поновлення строку на апеляційне оскарження, суд вважає, що у задоволенні заявленого клопотання ОСОБА_1 слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути останньому, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.ст. 289, 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також, якщо у поновленні строку відмовлено.
Постанова Кіцманського районного суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122-2, ч.1 ст. 130 КУпАП винесена 05 березня 2024 року і строк на її апеляційне оскарження закінчився 14 березня 2024 року.
З постанови суду першої інстанції вбачається, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся за участі правопорушника ОСОБА_1 ..
Отже, приходжу до висновку, що правопорушник ОСОБА_1 , який подав апеляційну скаргу та будучи присутнім під час судового засідання в суді першої інстанції, був обізнаний про результат прийнятого судом рішення щодо нього та строки його оскарження.
Разом з тим, апеляційну скаргу ОСОБА_1 подав лише 23 травня 2024 року через поштове відділення, про що свідчить конверт долучений до апеляційної скарги (а.с.211).
Навіть, якщо брати до уваги те, що ОСОБА_1 отримав копію постанови суду першої інстанції лише 07 березня 2024 року, про що останній вказує у своєму клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, то крайньою датою звернення ним з апеляційною скаргою є 16 березня 2024 року.
Однак апеляційну скаргу ОСОБА_1 подано тільки 23 травня 2024 року, тобто поза межами встановленого процесуального строку та із суттєвим спливом часу (понад 2 місяці).
Попри це слід зазначити, що навіть захисником апелянта не дотримано передбачених законом строків звернення з апеляційною скаргою, так як адвокат Панков Д.В. вперше подав апеляційну скаргу через електронний суд лише 19 березня 2024 року.
При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що положення ст. 294 КУпАП не пов'язують перебіг строку на апеляційне оскарження із днем отримання копії постанови суду, а лише з днем її проголошення. Також, ця норма не пов'язує право апелянта на подання апеляційної скарги та порушення питання поновлення строку на апеляційне оскарження з моменту її опублікування у ЄДРСР.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику ЄСПЛ як джерело права.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2010 року Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточного рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Отже, апеляційний суд вважає, що поважних причин, які б безумовно свідчили про необхідність поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції не наведено та апеляційною інстанцією не встановлено.
Так, норми діючого КУпАП не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку оскарження постанови суду. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судових розгляд.
Одним із елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження судового рішення, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника судового розгляду.
Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин його пропуску не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
За правовим змістом зазначених норм, строк на оскарження постанови суду першої інстанції може бути поновлений скаржникові виключно у разі, коли він пропущений з поважних причин, які об'єктивно позбавляли останнього реалізувати своє законне право на оскарження судового рішення.
Обґрунтовуючи вище наведене, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови районного суду, а тому апеляційну скаргу відповідно до ст. 294 КУпАП необхідно повернути апелянту.
На підставі наведеного, керуючись ст. 289, 294 КУпАП, -
Відмовити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Кіцманського районного суду Чернівецької області від 05 березня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122-2 та ч.1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційну скаргу з усіма доданими до неї матеріалами повернути апелянту.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького
апеляційного суду Г.А. Станковська