06 червня 2024 року
м. Чернівці
справа № 725/11021/23
провадження 822/479/24
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Кулянди М.І.,
суддів: Половінкіної Н.Ю., Одинака О.О.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2 ,
апеляційна скарга ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , на рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці 15 березня 2024 року,
головуючий в суді першої інстанції суддя Галичанський О.І.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позов мотивовано тим, що 16 жовтня 2023 року о 08:23 год. в м. Чернівці, на перехресті вул. Січових Стрільців - Кишинівської, водій ОСОБА_2 , рухаючись транспортним засобом марки «Опель», державний номерний знак НОМЕР_1 по другорядній дорозі, не надав перевагу у русі транспортному засобу марки «Субару», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по головній дорозі. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки "Субару", державний номерний знак НОМЕР_2 зазнав значних механічних пошкоджень.
Постановою Першотравневого районного суду м.Чернівці від 07 листопада 2023 року у справі №725/8677/23 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП .
Вартість відновленого ремонту автомобіля «Субар», державний номерний знак НОМЕР_2 становить 80282 гривні 71 коп.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , на момент дорожньо-транспортної пригоди, була застрахована.
ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» виплатило ОСОБА_1 в рахунок нанесеного їй матеріальної шкоди 23850 грн. 65 коп.
Посилається на те, що ОСОБА_2 , як винуватець ДТП, повинен відшкодувати матеріальну шкоду у розмірі 53232 гривні 06 коп., що становить різницю між фактичним розміром завданої шкоди та сумою виплаченого страхового відшкодування, франшизу в розмірі 3 200 (три тисячі двісті) гривень та витрати на проведення експертного дослідження в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень.
Крім того, вказує, що вказані події, які пов'язані з ДТП спричинили їй душевних страждань та моральних переживань, змусили переживати стреси. Враховуючи вищезазначене, розмір заподіяної моральної шкоди, завданої потерпілій ОСОБА_1 відповідачем ОСОБА_2 внаслідок скоєння ним ДТП оцінює в розмірі 50 000 гривень, які просить стягнути з відповідача на її користь.
Просила суд стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду, заподіяну у зв'язку з пошкодженням автомобіля в розмірі 53232 гривні 06 коп матеріальну шкоду, 50 000 моральну шкоду, 3200 франшизу, вирішити питання про судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці 15 березня 2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків, заподіяних в результаті дорожньо-транспортної пригоди задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 53232 гривні 06 копійок та франшизу у розмірі 3200 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5000 гривень.
Вирішено питання про судові витрати.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що вина ОСОБА_2 у дорожньо-транспортній пригоді встановлена, а тому підлягає стягненню з відповідача різниця завданого збитку у розмірі 53232 гривні 06 коп та франшиза. Також, суд дійшов висновку про доведеність факту заподіяння позивачу моральної шкоди та наявність підстав для її відшкодування в розмірі 5000 гривень.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апелянт у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страхова відповідальність ОСОБА_2 застрахована Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» та оформлена полісом № № ЕР-211662665, страхова сума на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну становить 160000 гривень, шкоду заподіяну життю та здоров'ю - 320000 гривень, розмір франшизи 3200 гривень.
Оскільки, заявлена сума позову перебуває в межах ліміту страхового відшкодування, а тому належним відповідачем за даним позовом має бути ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», а не ОСОБА_2 .
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судом
16 жовтня 2023 о 08 год. 23 хв. в м. Чернівці, на перехресті вул. Січових Стрільців - Кишинівської, водій ОСОБА_2 , рухаючись транспортним засобом марки «Опель», державний номерний знак НОМЕР_1 по другорядній дорозі не надав перевагу у русі транспортному засобу марки «Субару», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по головній дорозі.
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки "Субару," державний номерний знак НОМЕР_2 зазнав механічних пошкоджень.
Постановою Першотравневого районного суду м.Чернівці від 07 листопада 2023 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 гривень
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , автомобіль марки «Субару», реєстраційний номер НОМЕР_2 на праві власності належить ОСОБА_1 ( а.с.17).
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , на момент дорожньо-транспортної пригоди, була застрахована у ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП».
Згідно висновку експерта № 76/23 від 02 листопада 2023 року, за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи, встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Субару» , реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження у ДТП 16 жовтня 2023 року, становить 80 282 грн. 71 коп ( а.с.24-31).
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з такого.
Апеляційний суд вважає помилковим висновок суду про можливість вирішення спору без залучення у справі належного відповідача.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на час дорожньо-транспортної пригоди) (далі Закон)у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування (страховим лімітом).
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону).
Такий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від
04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц та постановах Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 207/3222/16-ц, від 26 жовтня 2022 року у справі № 645/6088/18.
Згідно з положеннями частин першої та третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Згідно частин 1, 2 статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Статтею 175 ЦПК України передбачено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов'язаними за вимогою особами.
Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов'язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов'язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.
Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Такий правовий висновок Велика Палата Верховного Суду виклала в постанові від 17 квітня 2018 року в справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18).
З наявного в матеріалах справи висновку експерта за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи № 76/23 від 02 листопада 2023 року вбачається, що вартість відновлювального ремонту «Субару», 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження у ДТП 16 жовтня 2023 року становить 80282 гривні 71 коп.
Тобто вказана сума матеріального збитку, завданого ОСОБА_2 , внаслідок такого ДТП, перебуває в межах ліміту страхового відшкодування в розмірі 160000 гривень, передбаченого полісом № ЕР- 211662665.
Судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що 23 жовтня 2023 року ПрАТ «УСУ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» було виплачено ОСОБА_1 суму страхового відшкодування в розмірі 23850 гривень 65 копійок.
Отже, невідшкодованою залишилась завдана позивачу внаслідок ДТП майнова шкода у розмірі 53232 гривні 06 копійки, яку він просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 .
Однак, оскільки вказана сума знаходиться в межах ліміту страхового відшкодування в розмірі 160000 гривень, передбаченого полісом № ЕР- 211662665, належним відповідачем за даним позовом має бути ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», а не ОСОБА_2 , як помилково вважав позивач.
Однак, ОСОБА_1 не заявляв клопотання про залучення вищевказаної юридичної особи в якості відповідача.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов з підстав обґрунтованості та доведеності позову, не звернув уваги на те, що до участі у справі в якості відповідача не залучено ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», а висновок про доведеність чи недоведеність позову, підставність чи безпідставність позовних вимог має бути зроблений за участі у справі належного відповідача.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, яку Верховний Суд виклав у постанові від 9 вересня 2020 року у справі №466/2931/15-ц.
Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди
Помилковим є висновок суду першої інстанції про можливість стягнення моральної шкоди з відповідача без залучення до розгляду ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» в якості співвідповідача.
Згідно з статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно із положеннями частини першої статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно з статтею 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є зокрема, моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Статтею 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Особа, вважаючи страхове відшкодування моральної шкоди недостатнім для відшкодування моральної шкоди, має право на відшкодування відповідачем різниці між фактичним розміром завданої моральної шкоди і страховою виплатою, належною йому до виплати від страховика.
Отже, ліміт відповідальності страховика в межах відшкодування моральної шкоди, враховуючи ліміт за шкоду життю та здоров'ю в сумі 320 000гривень, складає 16 000 гривень (320000/100х5=16000).
Враховуючи обов'язок страховика з виплати страхового відшкодування, зокрема з відшкодування моральної шкоди, ліміт відповідальності страховика в межах відшкодування моральної шкоди, з метою встановлення обсягу відповідальності страховика та страхувальника за завдану відповідачем моральну шкоду, апеляційний суд вважає, що до участі у справі з розгляду даної вимоги слід залучити ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» в якості співвідповідача.
Оскільки позовні вимоги пред'явлено не до всіх належних відповідачів (не пред'явлено до страховика), то суд позбавлений можливості давати оцінку обґрунтованості такої позовної вимоги, визначати розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та здійснювати її розподіл між страховиком (у межах страхових сум) і винуватцем ДТП.
Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов'язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, яку Велика Палата Верховного Суду виклала у постанові від 29червня 2022року у справі № 477/874/19 та Верховний Суд виклав у постановах від 27 липня 2021 року у справі № 431/1397/20, від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19, від 10 грудня 2019 року у справі 199/6524/18, від 3серпня 2023року у справі № 759/1587/21,від 28жовтня 2020року у справі №761/23904/19.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до п. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Ураховуючи наведене вище, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Щодо судових витрат
Відповідно до правил статті 141 ЦПК України слід змінити розподіл судових витрат.
Згідно з п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З мотивувальної частини постанови вбачається, що апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги.
За подання апеляційної скарги апелянт сплатив 1030 гривень 66 коп, що підтверджується квитанцією.
Отже, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 слід стягнути 1030 гривень 66 коп в рахунок відшкодування судових витрат понесених на оплату судового збору за подання до суду апеляційної скарги.
Керуючись статтями 374,376,381,382 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , задовольнити.
Рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці 15 березня 2024 року скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1030 гривень 66 коп в рахунок відшкодування судових витрат понесених на оплату судового збору за подання до суду апеляційної скарги.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч.3 ст.389 ЦПК України.
Головуючий М.І. Кулянда
Судді: О.О. Одинак
Н.Ю. Половінкіна