Провадження № 11-сс/821/182/24 Справа № 705/1875/24 Категорія: ст.183 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
05 червня 2024 року Черкаський апеляційний суд в складі суддів:
суддя-доповідач ОСОБА_2
судді ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретар ОСОБА_5
за участі:
прокурора ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22.05.2024, якою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Умань
Черкаської області, громадянина України, не працевлаштованого, не одруженого, який
проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК
України раніше не судимий, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень,
передбаченого ч. ст.307, ч.1 ст.263КК України,
продовжено строк тримання під вартою по 27.06.2024 з можливістю внесення застави,
ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22.05.2024 ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою по 27.06.2024, задоволено клопотання захисника про зміну розміру застави з 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 50 (п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 151 400,00 гривень з покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
Ухвала слідчого судді мотивована тим, що прокурором доведені відповідно до ст. ст. 177, 178 КПК України мета та підстави застосування запобіжного заходу з урахуванням обставин, які повинні враховуватися при обранні запобіжного заходу. Також доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів на даному етапі досудового розслідування не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Слідчим суддею враховано тяжкість кримінального правопорушення, обставини його вчинення, дані про особу підозрюваного та те, що на цій стадії досудового розслідування неможливо провести всі заплановані слідчі дії, спрямовані на встановлення фактичних обставин справи, відсутність даних про можливість менш суворим запобіжним заходам запобігти наявним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного у зв'язку з чим дію запобіжного заходу продовжено в межах строку досудового розслідування, тобто до 27.06.2024.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, вважаючи її необґрунтованою захисник ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, якою просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою обрати більш м'який запобіжний захід ОСОБА_7 .
В обґрунтування апеляційної скарги захисник вказує на те, що слідчим не обґрунтовано у клопотанні, а прокурором не доведено в судовому засіданні чим кожен із ризиків підтверджується та які обставини свідчать про те, що вказані ризики продовжують існувати й обґрунтовують подальше тримання особи під вартою. Фактично знову всі ризики як слідчий, так і суд вважає встановленими лише на підставі тяжкості покарання, яке загрожує. При цьому судом не враховано, що на даному етапі лише вирішується питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а не вирішується питання про винність підозрюваного та призначення йому покарання за вчинений злочин. В даних обставинах при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без доведення існування ризиків на які посилається прокурор та не доведення перед судом можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, може розцінюватися лише як спосіб покарання підозрюваного за вчинені злочини, що порушує презумпцію невинуватості. На думку захисника поза увагою слідчого судді залишилися вимоги національного законодавства та практики ЄСПЛ.
Заслухавши доповідь судді, захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора, який просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, вивчивши матеріали клопотання та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, у провадженні СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024252100000011 від 26.01.2024, за ознаками складів злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України.
27.03.2024 ОСОБА_7 було затримано відповідно до ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
27.03.2024 повідомлено про підозру ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
В обґрунтування підозри ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 307 КК України слідчий СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 посилається на: рапорт прокурора Уманської окружної прокуратури ОСОБА_6 від 26.01.2024 року; протоколи допиту свідків ОСОБА_10 від 27.01.2024 року, ОСОБА_11 від 27.01.2024 року, ОСОБА_12 від 12.03.2024 та від 28.03.2024; протокол видачі предметів від 12.03.2024 року; протокол огляду предмета від 12.03.2024; висновок судової експертизи № СЕ-19/124-24/4257-НЗПРАП від 22.03.2024 року про вміст в своєму складі особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, масою особливо небезпечної психотропної речовини PVP в наданій речовині становить 0.126 грама; протокол видачі предметів від 27.03.2024 року; протокол огляду предмета від 27.03.2024; протокол затримання особи за підозрою у вчиненні злочину від 27.03.2024. Копії названих та інших документів долучено до клопотання.
Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду від 29.03.2024 до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, який відраховано з моменту фактичного затримання ОСОБА_7 27.03.2024, тобто до 25.05.2024.
Постановою керівника Уманської окружної прокуратури ОСОБА_13 від 20.05.2024 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 27.06.2024.
22.05.2024 слідчий СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області з клопотанням, погодженим прокурором Уманської окружної прокуратури ОСОБА_6 , про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України обґрунтовуючи його тим, що закінчити досудове розслідування в двомісячний строк неможливо, оскільки необхідно виконати наступні слідчі та процесуальні дії в даному кримінальному провадженні, зокрема: отримати матеріали проведення НСРД в даному кримінальному провадженні, повідомити ОСОБА_7 про зміну раніше повідомленої підозри з урахуванням отриманих висновків експерта та матеріалів НСРД, виконати вимоги ст.290 КПК України зі стороною захисту, що потребує певного часу відповідно до ч.10 ст.290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування; виконати інші слідчі та процесуальні дії, в яких виникне необхідність, що потребує додаткового часу а їх результати мають вирішальне значення для судового розгляду в процесі доказування.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так само як і про його продовження, слідчий суддя, для прийняття законного й обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України та практики ЄСПЛ, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали слідчого судді при розгляді питання доцільності продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 зазначених вимог кримінального процесуального закону дотримано та враховано всі обставини за яких таке продовження можливе.
Так, слідчим суддею, були заслухані пояснення прокурора, підозрюваного та його захисника, для з'ясування обставин, що мають значення при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, які в подальшому були оцінені слідчим суддею в сукупності та стали підставою для прийняття рішення.
Слідчий суддя при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою, належним чином дослідив всі обставини, які мають значення при вирішенні даного питання, врахував, конкретні обставини кримінального провадження, вагомість наданих стороною обвинувачення доказів, дані про особу ОСОБА_7 , в їх сукупності та правильно встановив, що продовжують існувати обґрунтовані ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
На противагу доводам апеляційної скарги захисника, що строк тримання під вартою продовжено лише з підстав тяжкості покарання, яке загрожує підозрюваному, то слідчим суддею під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою встановлено, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні в період введеного в Україні воєнного стану умисного тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна, підозрюваний не працевлаштований, не одружений, не має постійних джерел доходів, тобто у нього відсутні міцні соціальні зв'язки.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_7 не судимий в силу ст.89 КК України за ч.2 ст.263 КК України, також згідно інформації з військової частини ОСОБА_7 самовільно залишив місце служби, що свідчить про стійке неприйняття ним загально визнаних у суспільстві правил поведінки та моральності і характеризують його як особу, що схильна до вчинення кримінальних правопорушень, та, як наслідок, вказують на достатньо високу вірогідність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
Отже доводи апеляційної скарги захисника про недоведеність ризиків, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні, зводяться до незгоди з прийнятим слідчим суддею рішенням і висновків щодо наявності підстав для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 до закінчення строку досудового розслідування не спростовують.
Всі доводи апеляційної скарги були предметом дослідження та вивчення слідчого судді, за клопотанням захисника підозрюваному зменшено розмір застави, а твердження захисника про можливість застосування до ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою нічим не доведені. Та й можливість внесення застави є альтернативним запобіжним заходом триманню під вартою.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно п.1 ч.3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
З врахуванням викладеного, на думку апеляційного суду рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми доказами, дослідженими та оціненими судом, а тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_8 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 183, 193, 194, 199, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, суд , -
ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22.05.2024 про продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою по 27.06.2024 з можливістю внесення застави - залишити без змін, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді :