Справа № 405/3296/23
провадження № 1-кс/405/1483/24
03.06.2024 м. Кропивницький
слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника-адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кропивницькому клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 січня 2022 року № 12022120000000004 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. ст.366 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, українцю, уродженцю м. Вугледар Донецькоїобласті, одруженому, маючому на утриманні малолітню дитину, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 ,
слідчий відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 за погодженням з заступником відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком на 60 діб, з визначенням застави.
Прокурор у судовому засіданні надав пояснення, відповідно до яких просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід - тримання під вартою, посилаючись на обґрунтування пред'явленої підозри, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що викладені у клопотанні та неможливість їх запобіганню, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Захисник та підозрюваний у судовому засіданні надали пояснення, згідно з якими заперечували щодо задоволення клопотання. Вважали, що підозра необґрунтована, а ризики на які посилається сторона обвинувачення не доведені, просили застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту. Підозрюваний додав, що він одружений, у нього вагітна дружина, має на утриманні малолітню дитину.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків.
Встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Кіровоградській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022120000000004 від 06.01.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 191, ч.1 ст.366 КК України
22.05.2024 році ОСОБА_4 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом (ст. 2 КК України).
Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за вчинення якого передбачено у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Крім того, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за вчинення якого передбачено штраф від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Щодо обґрунтованості підозри:
Під час розгляду клопотання слідчий суддя приходить до висновку, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України. Його причетність до оголошеної підозри підтверджується протоколами допитів свідків працівників відділу освіти, культури, молоді та спорту Гурівської сільської ради; висновком судової експертизи матеріалів, речовин та виробів №23-4597 від 02.10.2023; висновком судово-товарознавчої експертизи №3516/23-27 від 08.11.2023; висновком судово-економічної експертизи №3665-3667/23-27 від 19.12.2023; висновком судово-почеркознавчої експертизи № 571/24-27 від10.04.2024; відповіддю ПП «ІМЛОР» № 20.04-1 від 09.04.2024 відповідно до якої будь-яких господарських відносин між ТОВ «Промтоперсурс» та ПП «ІМЛОР» протягом 2022 року не було; виписками по руху коштів по рахунках ТОВ «Промтопресурс» ПАТ КБ «Приватбанк» та іншими матеріалами.
Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини ( надалі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Слідчий суддя також зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обгрунтованості підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаyv.UnitedKingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
Необхідно зауважити, що на данному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. В світлі конкретних обставин данного клопотання досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.
Таким чином, наявні матеріали на думку слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що ОСОБА_4 міг вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч.4 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України.
У відповідності до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Щодо ризиків передбачених ст. 177 КПК України:
метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Перевіряючи доводи прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав вважати, що з огляду на обставини кримінального провадження та тяжкість інкримінованого підозрюваному правопорушення, на даний час існуює ризик того, що. з урахуванням тяжкості покарання та вагомості доказів обґрунтованості підозри, ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, що вже допитані у проваджені і дають викривальні свідчення, так і тих, що підлягають встановленню та допиту серед працівників ТОВ «Промтопресурс» та відділу освіти, культури, молоді та спорту Гурівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, з метою зміни та дачі показів останніми на його користь;
Оцінюючи обґрунтованість даного ризику, слідчий суддя виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили.
За таких обставин, оскільки допит свідків на стадії судового розгляду у цьому кримінальному провадженні ще не здійснено, то слідчий суддя погоджується з тим, що доведеним є ризик незаконного впливу підозрюваним ОСОБА_4 на свідків в даному кримінальному провадженні, з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.
Отже, під час розгляду клопотання, слідчий суддя встановив наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КК України.
Інші ризики на які посилається слідчий в клопотанні та прокурор у судовому засіданні не доведенні.
Згідно ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Мотивуючи неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, слідчий в своєму клопотанні про застосування запобіжного заходу тримання під вартою та прокурор в судовому засіданні під час розгляду клопотання слідчого застосовували загальні твердження, без належної аргументації з посиланням на певні обставини, а тому фактично не довели доцільність застосування до ОСОБА_4 такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, а також те, що жоден із більш м'яких, ніж тримання під вартою, запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Тобто, слідчий суддя приходить до переконливого висновку про те, що стороною обвинувачення не надано доказів, достатніх, щоб переконати суд у необхідності застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою.
Водночас, слідчий суддя при вирішенні питання про застосування ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує те, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (ч.5 ст.9 КПК). Так, згідно правової позиції ЄСПЛ, викладеної у пункті 80 рішення від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 178 ККПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Таким чином, під час розгляду клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, а тому при вирішенні питання про достатній та необхідний запобіжний захід, що може забезпечити належну процесуальну поведінку та запобігти встановленим ризикам, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, одружений, має вагітну дружина та має на утриманні малолітню дитину, соціально адаптований, має сталі соціальні зв'язки, позитивно характеризується, раніше не судимий.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Домашній арешт являє собою позбавлення свободи в розумінні підпункту «с» пункту 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини (пункт 17 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Вітторіо та Луіджи Манчіні проти Італії», «Лавентс проти Латвії»).
З урахуванням встановлених обставин, пояснень прокурора, підозрюваного та його захисника, практики ЄСПЛ, стану здоров'я підозрюваного, складу його сім'ї, характеризуючих даних на особу, беручи до уваги соціальні зв'язку підозрюваного та враховуючи вагітність його дружини, зважаючи на наявний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а також те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, слідчий суддя визнає за можливе, з урахуванням вимог ст.181 КПК України, застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід - домашній арешт, заборонивши підозрюваному в період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год.00 хв., наступного дня залишати житло та поклавши на нього обов'язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України, в межах строку досудового розслідування, тобто до 23.07.2024.
Отже, оскільки прокурором не доведено об'єктивної необхідності застосувати до підозрюваного виключно зазначеного в клопотанні запобіжного заходу- тримання під вартою, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку щодо можливості застосування до особи підозрюваного іншого, більш м'якого запобіжного заходу, а тому клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.176-197 КПК України,
клопотання слідчого - задовольнити частково.
Застосувати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашного арешту, який полягає у забороні підозрюваному в період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год.00 хв., наступного дня, до 23.07.2024 року, залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого у кримінальному провадженні, прокурора у кримінальному провадженні та слідчого судді, суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідного територіального органу Управління Державної міграційної служби у Кіровоградській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Контроль за виконанням підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків покласти на ГУНП в Дніпропетровській області
Строк дії ухвали, запобіжного заходу та покладених на підозрюваного обов'язків визначити до 23.07.2024 року.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_7