Справа № 386/666/24
Провадження № 2/386/318/24
Іменем України
05 червня 2024 року
Суддя Голованівського районного суду Кіровоградської області Червоненко Д.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «БАНК ФОРВАРД», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, встановив: 04.06.2024 року представник позивача - адвокат Єрмоленко Анна Володимирівна звернулася до Голованівського районного суду Кіровоградської області з позовом про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. № 823 від 30.01.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 26 645, 94 грн. на користь Акціонерного товариства «БАНК ФОРВАРД», таким, що не підлягає виконанню.
Крім цього, представник позивача стверджує, що ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору за подачу заяви на підставі ст.5 ЗУ «Про судовий збір» та ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», як споживач фінансових послуг, права якої порушені.
Порядок сплати і розмір судового збору визначений Законом України «Про судовий збір». Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов'язаними з порушенням їх прав. Згідно з преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. Відповідно до пункту 22 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Дійсно, у постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 643/2870/18 (провадження № 61-4126св19) Верховний Суд дійшов висновку, що позов про визнання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором таким, що не підлягає виконанню, стосується кредитних правовідносин. У випадку пред'явлення такого позову споживачем фінансових послуг підлягає застосуванню положення частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Проте, якщо позивач не зазначає жодних доводів того, на які саме потреби надано кредит, чи здійснювалось кредитування з метою задоволення позивачем особистих економічних та побутових потреб, в чому полягає порушення прав позивача як споживача фінансових послуг, то позов не пов'язаний з порушенням прав споживача. Так, зокрема у постанові Верховного Суду від 12.08.2020 року у справі № 638/6060/18 ( провадження № 61-2657св/19) зверталася увага , що для застосування ст. 22 Закону України « Про захист прав споживачів» має бути встановлено, що позов пов'язаний з порушення прав споживача.
Отже, для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, недостатньо зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача послуг. Тобто предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов'язаний з порушення права споживача з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів».
Як вбачається з позовної заяви, предметом спору є визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Сам виконавчий напис дійсно стосується стягнення заборгованості за кредитним договором, однак в позовній заяві не зазначено і до неї не додано доказів на підтвердження того на які саме потреби надано кредит, чи здійснювалось кредитування з метою задоволення позивачем особистих економічних та побутових потреб, в чому полягає порушення прав позивача як споживача фінансових послуг, а відтак дійти висновку, що позов пов'язаний з порушенням прав споживача неможливо.
Отже даний позов не може вважатися позовом на захист прав споживача в розумінні положень Закону України «Про захист прав споживачів», що виключає можливість розповсюдження встановленої ним пільги із сплати судового збору. Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру заяви, яка подана фізичною особою справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.). Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху. З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для сплати судового збору в сумі 1211,20 грн., На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про судовий збір» ст.ст. 2, 4 10, 12, 81, 83, 133, 136, 175, 177, 185 ЦПК України, суд, постановив: Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «БАНК ФОРВАРД», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, залишити без руху. Для усунення недоліків позовної заяви надати позивачу строк п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Д. В. Червоненко