Справа № 947/12108/24
Провадження № 3/947/2635/24
04.06.2024 року м. Одеса
Суддя Київського районного суду міста Одеси Чаплицький В.В., розглянувши матеріали справи які надійшли від Головного управління ДПС в Одеській області ДПС України про притягнення ОСОБА_1 , директора ТОВ «ВОНДЕР САН» до відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 24/15-32-07-09 від 19.03.2024 року директором ТОВ «ВОНДЕР САН» ОСОБА_1 порушено ведення податкового обліку, а саме: п.44.1, 44.3, 44.6 ст.44, п.198.5 ст.198, п.198.1, 198.2, 198.3, п.200.1, 200.4 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) на підставі акту перевірки від 13.03.2024 №9110/15-32-07-09-19.
ОСОБА_1 в судове засідання викликався.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд, розглянувши матеріали справи, вважає що адміністративна справа підлягає закриттю.
У відповідності до ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду, стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Триваючим адміністративними проступками є проступки, пов'язані з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою, які припиняються або виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної особи до відповідальності. Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності).
Разом з тим, продовжуваним адміністративним проступком є ряд ідентичних проступків, які вчиняються неодноразово з однаковою метою, формою вини, тими ж суб'єктами, засобами дії і які складають у сукупності єдине правопорушення.
Виходячи з матеріалів справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , аналізуючи допущені порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку на підприємстві та правову природу порушень, суд вважає, що виявлені в ході перевірки та викладені в акті перевірки від 13.03.2024 №9110/15-32-07-09-19 порушення порядку податкової звітності не є триваючими правопорушеннями, та фактично останнє правопорушення допущено в грудні 2023 року, а адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 надійшов до суду лише 10.04.2024 року, тобто після спливу строку притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Таким чином, відповідно до вимог ч.2 ст.38 КУпАП на момент надходження матеріалів про адміністративне правопорушення до суду строк притягнення до адміністративної відповідальності було закінчено.
Відповідно до вимог п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
НКР при ВАСУ зазначила, що зі змісту норм статей 247, 38 КУпАП закриття провадження можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; закінчення встановленого законом двомісячного строку, перебіг якого розпочинається з дня вчинення правопорушення (при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.)
В узагальненому науково-консультативному висновку НКР зазначила, що пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративне правопорушення.
НКР дійшла висновку, що поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями.
Прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчать про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.
У відповідності до узагальненого науково-консультативного висновку НКР при ВАСУ, під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст.38 КУпАП, вина особи не встановлюється.
Апеляційний суд, враховує практику Євпропейського Суду з прав людини ( пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігати будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від сусідів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
Виходячи з положень п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст.1631 КУпАП підлягає закриттю.
Керуючись ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрити, у зв'язку із закінченням строку для накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції протягом десяти діб з моменту її винесення.
Суддя Чаплицький В. В.