Провадження № 2/679/220/2024
Справа № 679/242/24
05 червня 2024 року
місто Нетішин Хмельницької області
Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Безкровного І.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на час навчання,
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Оліферук Жанна Антонівна, звернулася до Нетішинського міського суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на час навчання, вказавши у позові третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 .
В обґрунтування позову зазначається, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний за рішенням суду від 20.11.2023. Від цього шлюбу сторони мають двох дітей - малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на теперішній час продовжує навчання (у денній формі) на першому курсі у Національному авіаційному університеті з терміном навчання з 01.09.2023 по 30.06.2027.
Із відповідача на підставі судового наказу від 10.04.2023 було стягнуто аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частки його заробітку (доходу), але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину щомісячно, починаючи з 05.04.2023 і до досягнення дітьми повноліття.
18.01.2024 син сторін ОСОБА_5 , який продовжує бути зареєстрованим та проживати разом із позивачем, досяг повноліття, у зв'язку з чим стягнення аліментів на нього було припинено.
Відповідач також проживає разом із позивачем та третьою особою, проте ще до розірвання шлюбу ведення спільного господарства між сторонами було припинене, спільного бюджету вони на теперішній час не мають, а після досягнення сином повноліття відповідач повідомив йому, що з усіх фінансових питань той має звертатися до матері, зазначивши, що добровільної участі в його утриманні ОСОБА_2 не братиме.
Із вересня 2023 року син є студентом першого курсу денної форми навчання факультету комп'ютерних наук і технологій Національного авіаційного університету IV рівня акредитації із терміном навчання за освітнім рівнем бакалавра із 01.09.2023 по 30.06.2027.
Вартість навчання та проживання у гуртожитку до досягнення сином повноліття оплачувалися сторонами спільно, проте з моменту повноліття сина позивач робить це самостійно, зокрема ОСОБА_1 взяла на себе зобов'язання здійснювати оплату навчання у розмірі 30000 грн щорічно, у зв'язку з чим 07.02.2024 здійснила оплату за друге півріччя навчального 2023-2024 років у розмірі 15000 грн.
Лише на харчування та проїзд по м. Київ вона перераховує сину по 1000 грн на тиждень, на підтвердження чого до позову нею додаються квитанції від 26.01.2024, 01.02.2024 та 06.02.2024.
Позивач зазначає, що у зв'язку із навчанням їхній син має потребу у підручниках, посібниках, канцелярському приладді, комп'ютерних програм, доступі до інтернету тощо. Один-два рази на місяць син приїжджає додому, вартість проїзду у м. Київ та назад у м. Нетішин потягом становить орієнтовно 500 грн, а маршрутним автобусом - 1200 грн. Витрати на проїзд по м. Київ та оплату за користування гуртожитком несе позивач. Стипендії син не отримує та у зв'язку із денною формою навчання не має можливості працевлаштуватися та отримувати власний дохід, а тому потребує матеріальної допомоги у зв'язку із продовженням навчання.
Позивач має невеликий дохід та не в змозі самостійно матеріально забезпечувати сина, у той час як відповідач офіційно працевлаштований, отримує достойну заробітну плату та не має інших утриманців, окрім їх доньки ОСОБА_4 , на яку він сплачує аліменти в розмірі 1/6 частини заробітку.
З огляду на вказані обставини позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на час навчання їх сина у розмірі 1/5 частини всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до закінчення навчання, але не більше, ніж до досягнення сином 23 років.
04.03.2024 суддею було відкрите провадження у справі та визначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с. 30).
27.03.2024 представника відповідача - адвокатом Хмарук Ю.М. було подано відзив на позовну заяву, в якому зазначаться, що після досягнення сином сторін ОСОБА_3 повноліття ОСОБА_2 продовжував нести витрати на його утримання у розмірі, що становить 1/6 частину заробітку відповідача (а.с. 36-38).
Так, заробіток відповідача у січні 2024 року після усіх відрахувань склав 66197,60 грн, а у лютому - 50518,23 грн, отже 1/6 частка заробітку за ці місяці становить 11032,93 грн та 9419,71 грн відповідно.
У січні відповідач перерахував на особисту картку сина 5000 грн, а 31.01.2024 оплатив проживання у гуртожитку по червень 2024 року включно у розмірі 4000 грн. При цьому до 18.01.2024 кошти на утримання сина були стягнуті відповідно до судового наказу у справі 679/401/23. У лютому відповідач перерахував на картку сина загалом 1900 грн. Таким чином, за період з 19.01.2024 по лютий 2024 року відповідачем сплачено 10900 грн, а у березні (станом на дату подання відзиву) - 10000 грн, що становить орієнтовно 1/6 частки від заробітку, яка сплачувалася відповідачем раніше.
Отже, відповідач продовжує нести витрати на утримання сина, надаючи матеріальну допомогу безпосередньо сину, а не його матері.
Крім того, 14.03.2024 відповідачем була подана заява за місцем роботи на підставі ст. 187 Сімейного кодексу України про відрахування з 01.04.2024 з його заробітної плати 1/6 частки всіх доходів на утримання сина ОСОБА_5 безпосередньо на його рахунок, і відповідна заява відповідача була погоджена його роботодавцем
Також представником у відзиві зазначається, що відповідач 25.08.2023 сплатив іншу половину вартості навчання сина в розмірі 15000 грн. До того ж не відповідає дійсності твердження позивача, що витрати на проживання сина у гуртожитку сторони несли спільно, оскільки 28.08.2023 відповідачем сплачено 4000 грн за проживання у гуртожитку за період із вересня 2023 року по січень 2024 року, а 31.01.2024 - у розмірі 4000 грн за період із лютого по червень 2024 року.
При цьому відповідач продовжує проживати разом із позивачем та дітьми в одній квартирі, а тому стверджує, що син завжди проїжджає додому потягом, а не автобусом. При дворазовому приїзді додому щомісячні витрати на потяг становлять 1000 грн, на автобус - 2400 грн. Щодо витрат на проїзд по м. Києву, то син їх практично не несе, оскільки гуртожиток № НОМЕР_1 , в якому він проживає, розташований за адресою: АДРЕСА_1 - у безпосередній близькості від Державного авіаційного університету, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Таким чином, витрати на навчання, проживання , а також проїзд додому (із розрахунку приїзду два рази на місяць, крім липня та серпня) становлять орієнтовно 4000 грн на місяць (у разі приїзду потягом) або ж 5200 грн (уразі приїзду автобусом).
У той же час розмір інших витрат (на придбання підручників, посібників, канцелярського приладдя, доступ до інтернету) позивач не вказує.
Крім іншого, позивач не несе жодних витрат на житлово-комунальні послуги, які надаються за місцем проживанням сторін, оскільки такі послуги у повному обсязі оплачуються відповідачем самостійно.
Відповідач погоджується нести (та фактично несе) витрати на утримання сина в розмірі 1/6 (а не 1/5) частини від його заробітку, та погоджується сплачувати їх постійно безпосередньо сину, а не позивачу.
З огляду на це представник відповідача просила суд відмовити у задоволенні позову у зв'язку з його безпідставністю, а також вказала, що ОСОБА_2 були понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн (а.с. 36-38).
05.06.2024 судом було задоволене клопотання представника відповідача про долучення письмового доказу, а саме копії довідки Філії «ВП «Хмельницька АЕС» АТ «НАЕК» Енергоатом» № 272 від 21.05.2024.
Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 з 24.07.2005 перебували у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний за рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 20.11.2023. Від цього шлюбу сторони мають двох дітей - малолітню доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 4, 5-6).
10.04.2023 Нетішинським міським судом Хмельницької області було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_6 у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину щомісячно, починаючи з 05.04.2023 і до досягнення дітьми повноліття (а.с. 7).
На теперішній час повнолітній ОСОБА_3 зареєстрований разом із батьками за адресою: АДРЕСА_3 та є студентом першого курсу (денної форми навчання) факультету комп'ютерних наук та технологій Національного авіаційного університету із терміном навчання за освітнім ступенем бакалавра з 01.09.2023 по 30.06.2027 (а.с. 11, 16, 17, 23).
Як вбачається із договору № 000000001751 про навчання у Національному авіаційному університеті від 11.08.2023, укладеного між цим навчальним закладом та ОСОБА_2 (замовником), предметом цього договору є надання здобувачу ОСОБА_3 освітньої послуги на рівні стандартів вищої освіти. Загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання складає 120000 грн. Щорічна вартість освітньої послуги за період 2023-2027 навчальних років складає 30000 грн (а.с. 8-9).
Із додаткової угоди № 1 до договору № 000000001751 від 11.08.2023 вбачається, що у зв'язку з фактичним виконанням зобов'язань з оплати сторони домовилися внести зміни до договору, а саме замінити замовника на ОСОБА_1 , якою 07.02.2024 було сплачено 15000 грн за навчання ОСОБА_3 (а.с. 10).
Також із доданих до позову виписок з Інтернет-банкінгу вбачається, що ОСОБА_7 було переведено на картку № НОМЕР_2 наступні грошові кошти: 26.01.2024 - 1000 грн; 01.02.2024 - 1000 грн; 06.02.2024 - 1000 грн (а.с. 13, 14, 15).
Відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той із батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Судом було встановлено, що ОСОБА_3 , який є сином сторін і на даний час досяг віку 18 років (і в той же час йому не виповнилося 23 років), продовжує навчатися на денній формі навчання у Національному авіаційному університеті, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги.
Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Разом із цим із довідки Філії «ВП «Хмельницька АЕС» АТ «НАЕК» Енергоатом» № 145 від 18.03.2024 вбачається, що ОСОБА_2 працює на посаді заступника начальника цеху із залізничного транспорту ТрЦ і його сукупний заробіток за період із вересня 2023 року по лютий 2024 року складає 427417,48 грн, а саме: у вересні 2023 року - 52681,86 грн; у жовтні 2023 року - 74233,53 грн; у листопаді 2023 року - 74233,53 грн; у грудні 2023 року - 81279,95 грн; у січні 2024 року - 82233,04 грн; у лютому 2024 року - 62755,57 грн (а.с. 40).
Відповідно до ч. 1 ст. 187 СК України один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві.
Із довідки Філії «ВП «Хмельницька АЕС» АТ «НАЕК» Енергоатом» № 272 від 21.05.2024 вбачається, що у квітні 2024 року із зарплати відповідача було утримано аліменти на ОСОБА_3 у розмірі 16704,62 грн на підставі заяви ОСОБА_2 від 13.03.2024 на ім'я роботодавця, в якій він просив стягувати з нього аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 до закінчення ним навчання, але не більше, ніж до досягнення ним 23 років, у розмірі 1/6 частини всіх доходів відповідача з 01.04.2024 (а.с. 56, 81).
Суд бере до уваги, що з урахуванням розміру заробітної плати відповідача 1/6 частина його доходів складає суму, що у кілька разів перевищує прожитковий мінімум, встановлений станом на 01.01.2024 для працездатних осіб, який відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» № 3460-IX від 09.11.2023 складає 3028 грн.
У той же час обов'язок щодо утримання до досягнення двадцятитрічного віку повнолітнього сина сторін, який продовжує навчання, покладається на обох батьків, тобто в тому числі на позивача.
Син сторін ОСОБА_3 проживає разом із обома батьками, при цьому відповідач протягом лютого-березня 2024 року оплачував житлово-комунальні послуги за адресою місця проживання сторін та їх повнолітнього сина ОСОБА_3 у м. Нетішин Шепетівського району Хмельницької області, що підтверджується доданими до відзиву виписками з Інтернет-банкінгу (а.с. 59-74).
28.08.2023 та 31.01.2024 відповідачем було сплачено по 4000 грн за проживання ОСОБА_3 у гуртожитку № НОМЕР_1 за періоди із 01.09.2023 по 31.01.2024 та з 01.02.2024 по 30.06.2024 відповідно (а.с. 42, 58).
Крім того, 25.08.2023 ОСОБА_2 було перераховано 15000 грн за навчання ОСОБА_3 (а.с. 57).
Із доданих до відзиву виписок з Інтернет-банкінгу вбачається, що ОСОБА_2 було переведено на картку № НОМЕР_3 наступні грошові кошти: 18.01.2024 - 5000 грн; 04.02.2024 - 300 грн; 14.02.2024 - 500 грн; 19.02.2024 - 600 грн; 22.02.2024 - 500 грн; 01.03.2024 - 500 грн; 02.03.2024 - 700 грн; 06.03.2024 - 2000 грн; 12.03.2024 - 1000 грн; 17.03.2024 - 1000 грн; 21.03.2024 - 3000 грн; 23.03.2024 - 300 грн; 24.03.2024 - 500 грн; 26.03.2024 - 1000 грн (а.с. 41-55).
Таким чином, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи щодо ненадання відповідачем матеріальної допомоги сину сторін, якої останній потребує у зв'язку із продовженням ним навчання, були спростовані дослідженими судом письмовими доказами. При цьому відповідач, який також проживає разом із сином, не позбавлений права надавати останньому матеріальну допомогу безпосередньо.
За таких обставин, оскільки відповідач належним чином виконує свій обов'язок щодо утримання сина, який продовжує навчання, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на час навчання - відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ; місце проживання: АДРЕСА_3 ).
Представник позивача: адвокат Оліферук Жанна Антонівна (РНОКПП НОМЕР_5 ; адреса місця роботи: АДРЕСА_4 ).
Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_6 ; місце проживання: АДРЕСА_3 ).
Представник відповідача: адвокат Хмарук Юлія Миколаївна (РНОКПП НОМЕР_7 ; адреса місця роботи: АДРЕСА_5 ).
Третя особа: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_8 ; місце проживання: АДРЕСА_3 ).
Суддя І.Г. Безкровний