Справа № 463/4202/24
Провадження № 2-н/463/1189/24
про відмову у видачі судового наказу
06 червня 2024 року суддя Личаківського районного суду м.Львова Грицко Р.Р., вивчивши матеріали заяви заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» про видачу судового наказу про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 заборгованості за спожиту електричну енергію,
заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» звернулося до Личаківського районного суду м.Львова із заявою про видачу судового наказу з вимогою про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 заборгованості за спожиту електричну енергію за період з 01.05.2021 року по 01.04.2024 року у розмірі 2995,68 гривень та 302,80 гривень судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.47 ЦПК України, здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи. Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст.33 ЦК України, неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного нею самостійно відповідно до закону. Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника. Якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть її батьки (усиновлювачі) або піклувальник. Неповнолітня особа несе відповідальність за шкоду, завдану нею іншій особі, відповідно до статті 1179 цього Кодексу.
Згідно відповіді Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області від 21.05.2024 року, яка надійшла на адресу суду 05.06.2024 року, дата народження одного із боржників ОСОБА_3 зазначена 06.01.2008 року, тобто на час звернення із даною заявою така особа є неповнолітньою, тому не може нести відповідальності за даними зобов'язаннями.
Згідно з п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Згідно з ч.ч.2, 3 ст.165 ЦПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу. У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Враховуючи наведене, вважаю, що у видачі судового наказу в частині вимог до ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід відмовити.
Згідно з ч.1 ст.166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Відповідно до ч.2 ст.164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст.ст.165, 166 ЦПК України, суддя, -
відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за спожиту електричну енергію.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання до Львівського апеляційного суду.
Суддя Грицко Р.Р.