Справа №463/4946/24
Провадження №1-кс/463/4394/24
про повернення скарги
05 червня 2024 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , розглянувши матеріали скарги адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого Першого СВ ТУ ДБР, розташованого у м.Львові, ОСОБА_4 від 23.04.2024 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №62020140000000833 від 21.07.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, -
встановив:
05.06.2024 року через підсистему «Електронний суд» до суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого Першого СВ ТУ ДБР, розташованого у м.Львові, ОСОБА_4 від 23.04.2024 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №62020140000000833 від 21.07.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України.
Оглянувши матеріали скарги, вважаю, що її слід повернути скаржнику виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.304 КПК України, скарга повертається, якщо скаргу подала особа, яка немає права подавати скаргу.
Згідно частини 1 статті 58 КПК України, передбачено, що потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник - особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником.
Статтею 45 КПК України встановлено загальні вимоги до особи, яка має намір брати участь в кримінальному провадженні в процесуальному статусі захисника. Так, захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію). Захисником не може бути адвокат, відомості про якого не внесено до Єдиного реєстру адвокатів України або стосовно якого у Єдиному реєстрі адвокатів України містяться відомості про зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Відповідно до положень частин 1,3 ст.26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
У зв'язку із вищенаведеним приходжу до висновку, що повноваження захисника або представника в кримінальному провадженні підтверджується в порядку, передбаченому КПК України.
Так, повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні у відповідності до вимог статті 50 КПК України, підтверджуються: 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Встановлення будь-яких додаткових вимог, крім пред'явлення захисником документа, що посвідчує його особу, або умов для підтвердження повноважень захисника чи для його залучення до участі в кримінальному провадженні не допускається.
У відповідності до позиції Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловленої в постанові від 06.02.2018 року у справі №752/11464/16-к, встановлено, що пункт 2 частини першої статті 50 КПК визначає, що повноваження захисника мають вважатися підтвердженими, якщо - на додаток до документу, передбаченого пунктом 1, захисник надав хоча б один з документів, передбачених пунктом 2 частини першої цієї статті.
Ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Пунктом 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі - Положення № 41) передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
За змістом пункту 12 Положення № 41 імперативно визначено, що ордер містить наступні реквізити: 12.1. Серію, порядковий номер ордера; 12.2. Прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; 12.3. Посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; 12.4. Назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо); 12.5. Прізвище, ім'я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; 12.6. Ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об'єднання та його місцезнаходження); 12.7. Адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, яке видає ордер; 12.8. Обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги; 12.9. Дату видачі ордера; 12.10. Підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); 12.11. Підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (у графі «Адвокат»); 12.12. Підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об'єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням. Під час дії воєнного стану на території України реквізити, передбачені цим підпунктом, можуть оформлятись у відповідності до п. 10 цього Положення; 12.13. Двовимірний штрих-код QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ.
Згідно з пунктом 11 Положення № 41 ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Суд зауважує, що ордер, згенерований через «Особистий кабінет адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України, має містити обов'язкові реквізити, визначені Положенням № 41. У випадку автоматичного не заповнення при генерації деяких реквізитів, такі заповнюються адвокатом самостійно (позиція КАС ВС, висловлена в постанові від 30 жовтня 2023 року у справі № 520/10636/23, адміністративне провадження № К/990/34376/23).
Судом встановлено, що скарга подана представником ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_2 через підсистему «Електронний суд», який на підтвердження своїх повноважень до матеріалів клопотання додав електронний ордер про надання правничої (правової) допомоги серії ВС №1021410.
Зі змісту ордера вбачається, що він не містить таких обов'язкових реквізитів, визначених Положенням № 41, як власноручного підпису адвоката у графі «Адвокат», що свідчить про відсутність у нього обов'язкових реквізитів, визначених Положенням № 41.
Вказане виключає, в даному випадку, можливість посилання на ордер як на документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги в Личаківському районному суді м.Львова.
При цьому накладення адвокатом електронного цифрового підпису на копію ордера не свідчить про дотримання вимог щодо його змісту, в розумінні Положення № 41, а лише засвідчує правовий статус електронної копії документа.
З огляду на те, що в ордері відсутні такі обов'язкові реквізити, як підпис адвоката, а також беручи до уваги наведені вище норми, суд дійшов висновку, що наданий представником скаржника документ не може вважатися юридично значимим документом для цілей підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів ОСОБА_3 .
Вказане узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним в ухвалах Верховного Суду від 02 жовтня 2023 року у справі № 380/12464/22 та від 11 жовтня 2023 року у справі № 520/14924/23.
Також правова позиція, щодо того, що обов'язковим реквізитом ордеру є власноручний підпис адвоката (у графі «Адвокат») висловлена в ухвалах Верховного Суду від 26 січня 2023 року у справі № 450/605/22, від 07 лютого 2023 року у справі № 466/77/22, якими закрито касаційне провадження, а також в постановах Верховного Суду від 22 грудня 2022 року у справі № 450/569/22 та від 07 лютого 2023 року у справі № 466/487/22.
А тому суд вважає, що скаргу необхідно повернути скаржнику, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
При цьому, слід роз'яснити скаржнику, що у відповідності до ч.7 ст.304 КПК України повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Керуючись вимогами статей 303, 304, 306, 307, 372, 392 КПК України, -
постановив:
Скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого Першого СВ ТУ ДБР, розташованого у м.Львові, ОСОБА_4 від 23.04.2024 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №62020140000000833 від 21.07.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України - повернути скаржнику.
Роз'яснити скаржнику, що повернення скарги не позбавляє його права повторно звернутися до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1