Єдиний унікальний номер судової справи 462/1918/24
Номер провадження 2/462/814/24
про повернення позовної заяви
05 червня 2024 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Галайко Н. М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Франківська районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування, Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування про усунення перешкод в спілкуванні, встановлення способу участі у спілкуванні та порядку побачення з дитиною (онукою та сином),
встановив:
Рух справи в суді.
Уповноважений представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Бартків І. Б., 05.03.2024 року (вх. № 5742) звернувся у Залізничний районний суд м. Львова із позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Франківська районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування, Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування про усунення перешкод в спілкуванні, встановлення способу участі у спілкуванні та порядку побачення з дитиною (онукою та сином), у якій просить суд:
- зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди у спілкуванні з онукою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- визначити такі способи участі у спілкуванні з онукою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як щотижневі побачення особисто за попередньою домовленістю у телефонному режимі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2024 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Галайко Н. М.
Судом у порядку ч. 6 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) 05.03.2024 року направлявся запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі. Також, запит направлявся і відносно позивача у справі.
Відповіді на вказані запити надійшли до суду 22.04.2024 року.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 22.04.2024 року позовну заяву було залишено без руху, у зв'язку з її істотними недоліками.
На усунення недоліків позивачу надавався п'ятиденний строк.
11.05.2024 року ОСОБА_1 отримав зазначену ухвалу суду, що підтверджується трекінгом відправлень АТ «Укрпошта», однак у встановлений ухвалою строк стороною позивача не було усунуто недоліки заяви, вказані в ухвалі суду.
Щодо не усунення недоліків позову.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.
Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07.07.1989 року) (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду № 752/24739/19, провадження № 61-20936 св 21/ від 18.01.2023 року).
Відповідно, ухвала про залишення позовної заяви без руху станом на 05.06.2024 року не була виконана, що позбавляє суд можливості відкрити провадження у справі, будь-яких заяв чи клопотань від позивача у справі не надходило, що може свідчити про втрату правового інтересу до цієї справи.
Щодо клопотань про продовження строку на усунення недоліків.
10.05.2024 року (вх. № 11480) від представника ОСОБА_1 - адвоката Гавриченко Ж. В. до суду надійшло письмове клопотання (документ сформований в системі в системі «Електронний суд» 10.05.2024 року) про продовження строку на усунення недоліків. Так, із вказаного клопотання вбачається, що остання просить суд надати додатковий строк - п'ять днів на усунення недоліків позовної заяви, аргументуючи таке клопотання вступом її у справу, як представника.
Окрім цього, 10.05.2024 року (вх. № 11423) від представника ОСОБА_1 - адвоката Гавриченко Ж. В. до суду надійшло письмове клопотання (документ сформований в системі в системі «Електронний суд» 09.05.2024 року) про ознайомлення з матеріалами справи.
Однак вказаний представник не скористалася своїм правом на ознайомлення з матеріалами справи, до суду, станом на 05.06.2024 року для ознайомлення з такими не з'явилася.
Також, 17.05.2024 року (вх. № ЕП-2224/24) від уповноваженого представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бартківа І. Б. на електронну пошту суду надійшла письмова заява про отримання копії ухвали суду. Із змісту вказаної заяви вбачається, що останній просить суд продовжити процесуальний строк для виконання вимог ухвали суду про залишення без руху. Також останній долучив копію відповіді про наявність Електронного кабінету у ЄСІТС.
Матеріали справи містять письмове клопотання уповноваженого представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бартківа І. Б. від 07.03.2024 року (вх. № 5901) про долучення до матеріалів справи копії документів та ознайомлення із матеріалами справи.
Однак вказаний представник не скористався своїм правом на ознайомлення з матеріалами справи, до суду, станом на 05.06.2024 року для ознайомлення з такими не з'явився.
Окремо суд вважає необхідним звернути увагу на висновки зазначені у постанові Великої палати Верховного Суду від 13.09.2023 року у справі № 204/2321/22 (провадження № 14-48цс22) із яких, у тому числі вбачається, що звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв'язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду. Наведені висновки не стосуються адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, судових експертів, державних органів та органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку.
Відповідно до п. 10 Положення про ЄСІТС адвокати реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку.
Вимога про звернення до суду через підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи є обов'язковою для осіб, визначених п. 10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
Звернення фізичної особи (за виключенням адвокатів та інших, передбачених пунктом 10 Положення про ЄСІТС осіб) до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв'язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.
Адвокат Бартків І. Б., після залишення позовної заяви без руху надав відомості про реєстрацію, на виконання вимог п. 10 Положення про ЄСІТС офіційної електронної адреси в електронному кабінеті, однак подав заяву про отримання копії ухвали суду та продовження строків не з використанням сервісу «Електронний суд», а електронною поштою, що свідчить про використання заявником способу звернення до суду з заявою, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.
Матеріали заяви не містять відомостей про підписання документа електронним цифровим підписом із застосування посиленого сертифіката відкритого ключа та перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на заяву з використанням підсистеми «Електронний суд».
Обмеження, пов'язанні з використанням підсистеми «Електронний суд», у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.
Отже формування заяви у підсистемі «Електронний суд» не здійснено, а докази перевірки електронного цифрового підпису із застосування посиленого сертифіката відкритого ключа та перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на заяву з використанням підсистеми «Електронний суд», відсутні.
Адвокат Бартків І. Б., як представник ОСОБА_1 міг подати заяву у письмовій формі, або в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з використанням власного електронного підпису.
Отже суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Тобто зазначена норма визначає право, а не обов'язок суду продовжити встановлений судом процесуальний строк. Продовження процесуального строку, встановленого судом або законом, можливе за певних обставин: наявність поданого клопотання сторони або ініціативи суду, дійсних об'єктивних обставин, які унеможливлюють вчинення учасником справи процесуальних дій до закінчення встановленого процесуального строку, належно обґрунтованих та підтверджених доказами (ухвала Верховного Суду по справі №177/87/22 від 03.11.2023 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Водночас наявність лише клопотання учасника справи без належного обґрунтування та підтвердження доказами обставин, що унеможливлюють вчинення ним процесуальних дій до закінчення встановленого процесуального строку, не є безумовною підставою для задоволення такого клопотання та продовження строку.
З огляну на вказане, у задоволенні клопотань про продовження строку для усунення недоліків, встановленого ухвалою суду від 22.04.2024 року слід відмовити.
Підсумки.
За нормою ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд приймає до уваги позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, висвітлену 07.02.2024 року у справі № 295/434/22, провадження № 61-10948св23, згідно якої формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанню судового рішення та є порушенням» ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 28.10.1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13.01.2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», від 08.03.2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).
Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
Стаття 6 Конвенції гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд при цьому враховує, що ЄСПЛ у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У той же час, ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Так, згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України заява вважається неподаною і повертається позивачеві у випадку, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
У зв'язку з тим, що сторона позивача не усунула вказані в ухвалі суду недоліки у встановлений строк, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід повернути позивачу.
На підставі наведеного та керуючись ст. 185 ЦПК України, суд -
постановив:
У задоволенні клопотань представника ОСОБА_1 - адвоката Гавриченко Жанни Володимирівни та адвоката Бартківа Ігора Богдановича про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви, встановленого ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 22.04.2024 року - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Франківська районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування, Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування про усунення перешкод в спілкуванні, встановлення способу участі у спілкуванні та порядку побачення з дитиною (онукою та сином) - вважати неподаною та повернути позивачу разом з усіма доданими до неї документами.
Копію заяви залишити в суді (ч. 6 ст. 185 ЦПК України).
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із такою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).
Порядок оскарження ухвали суду та набрання нею законної сили.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
Ухвала набирає законної сили з моменту їх підписання (ч. 2 ст. 261 ЦПК України).
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: Н. М. Галайко