3/441/22/2024 441/2821/23
06.06.2024 суддя Городоцького районного суду Львівської області Перетятько О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від начальника Відділення поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області на
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 653828 від 18.11.2023 року, ОСОБА_1 19.08.2023 року о 00 год. 10 хв., у м. Городку по вул. майдан Гайдамаків, 14 керував автомобілем Ауді А6, р.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Згідно з результатом токсилогічного дослідження від 21.08.2023 зразка крові ОСОБА_1 відібраного 19.08.2023 року, вміст етанолу становив 2.28 %( проміле), згідно відповіді на запит від 11.10.2023 року, чим порушив вимоги п.2.9 а ПДР України.
Дії ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення поліцейським СРПП ВнП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області капітаном поліції Кричковським Н.Л. кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини не визнав. Пояснив, що в день ДТП алкоголю не вживав, яким чином в крові міг бути присутній етанол пояснити не може.
Захисник - адвокат Шачіна Н.М. подала письмове клопотання, яким просила закрити провадження у зв'язку з відсутністю складу та події правопорушення.Вказує, що відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного спяніння в день вчинення ДТП. Вказала, що відносно ОСОБА_1 протокол складався 18.11.2023 року про правопорушення від 19.08.2023 року, згідно результату токсилогічного дослідження № 4622, яке проводилось 21.08.2023 року. Комунальне некомерційне підприємство «1 Територіальне медичне об'єднання м. Львова», яке здійснило дослідження на предмет травматичних ушкоджень, не включено до переліку закладів охорони здоров'я, що здійснюють огляд водіїв транспортних засобів на наявність ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Зазначила, що ОСОБА_1 не пригадує жодних дій медичних працівників, пов'язаних із проведенням тестування на вміст алкоголю у видихуваному повітрі за допомогою будь-яких приладів та відібрання біологічних речовин для дослідження. Акт та Висновок про стан сп'яніння на підставі медичного огляду не видавався, в якій годині відбирався зразок крові не зазначено.Також зазначає, що протокол було складено на 90-й день після ДТП та відібрання зразка крові, що позбавляє можливості просити про проведення повторної експертизи.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, захисника, оглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.
Головним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування кожної обставини, вирішення її в точній відповідності з законодавством.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За змістом ст. 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
Відповідно до ст.1КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Стаття 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ч. 1 ст.254 КУпАП при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол. За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Стаття 251 КУпАП передбачає, що наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи орган (посадова особа) встановлює у визначеному законом порядку на основі будь-яких фактичних даних, тобто доказів. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями п. 27 Постанови пленуму ВСУ від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», судам роз'яснено, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, із наведених норм закону вбачається, що відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачене ч.ч. 1, 2 ст. 130 КУпАП, несе саме особа, яка керує транспортним засобом.
Як встановлено в суді, 19.08.2023 року о 00 год. 10 хв., у м. Городку по вул. майдан Гайдамаків, 14 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Ауді А6 д.н.з НОМЕР_1 спричинив ДТП, внаслідок чого отримав травму та був госпіталізований до ВНМД ВП « Лікарня Святого Пантелеймона» КНП «1 територіальне об'єднання м. Львова», постановою судді Городоцького районного суду Львівської області від 18.10.2023 був притягнутий до відповідальності за ознаками ч.1 ст.122-2, ст.124 КУпАП та підданий стягненню.
За положеннями ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з п. 3.3. Розділу ІІІ Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 року № 100 нагрудна відеокамера (відеореєстратор) повинна активовуватись працівником патрульної поліції та знаходитись у режимі відеозйомки при будь-якому контакті з особами, зокрема, але не виключно: при оформленні дорожньо-транспортної пригоди; при перевірці документів; при поверхневому огляді; при загрозі використання фізичної сили, спеціальних засобів або вогнепальної зброї; при наданні допомоги особам; у випадках, коли усвідомлення особою факту відеофіксації її поведінки може сприяти вирішенню конфліктної ситуації.
Відповідно до п. 3.5 Розділу ІІІ Інструкції, після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора), все спілкування повинно бути записане безперервно.
Із долучених матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що свідків, як при проходженні огляду на стан алкогольного сп'яніння, так і при складанні протоколу, не було. Крім того, відсутні відеоматеріали фіксації події.
Згідно дублікату Результату токсикологічного дослідження № 4622 від 22.08.2023 року дослідження крові ОСОБА_1 проводилось ВНМД КНП 1ТМО лікарем Баган 21.08.2023 року ( початок 9:00 год; закінчено 11:00 год) Вміст етанолу становив 2,28 %.
Згідно відповіді адміністрації комунального некомерційного підприємства « Львівське територіальне медичне об'єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» від 11.10.23 № 3206 вбачається, що цей медичний заклад не включений до переліку закладів охорони здоров'я, що здійснюють огляд водіїв транспортних засобів на наявність ознак алкогольного, наркологічного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Акт та Висновок про стан алкогольного сп'яніння на підставі медичного огляду не видавався.
19.08.2023 року під час звернення ОСОБА_1 до ВНМД ВП « Лікарня Святого Пантелеймона» КНП « 1 Територіальне медичне об'єднання м. Львова» йому проводився огляд на предмет травматичних ушкоджень, на огляд з метою виявлення ознак, зокрема, алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 не направлявся.
Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до п.14 Розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року, якщо водій учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов'язково проводиться дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров'я, куди він доставлений.
Також згідно п.п.12,13 Розділу ІІІ зазначеної Інструкції, предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
Відповідно до вимог п.п.15, 16, 19, 20, 22 Розділу ІІІ вказаної Інструкції, за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акту медичного огляду. Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я. Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Наданий суду дублікат результату токсикологічного дослідження № 4622 від 21.01.2023 року на вміст алкоголю не може бути визнаний беззаперечним доказом керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, оскільки, лише підтверджує наявність алкоголю в крові ОСОБА_1 , а адміністративний матеріал не містить будь-яких відомостей, щодо дотримання процедури проведення огляду водія на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я відповідно до встановленого законодавством порядку (ст.266 КУпАП, Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103).
Медичний заклад, який проводив токсикологічне дослідження, не включений до переліку закладів охорони здоров'я, що здійснюють огляд водіїв транспортних засобів на наявність ознак алкогольного, наркологічного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Акт та Висновок про стан алкогольного сп'яніння на підставі медичного огляду не видавався, усупереч п.7 Порядку відповідно до якого поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охопрони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав, не вказано години, в якій проводився відбір крові, тому неможливо встановити, скільки часу минуло з моменту ДТП до часу відібрання крові, при цьому, дослідження проводилось по спливу двох діб, сам ОСОБА_1 обставини і час відібрання зразків вказати не зміг.
Відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи, зокрема, на стан алкогольного сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Інших об'єктивних доказів вини гр. ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
При цьому, протокол про адміністративне правопорушення та рапорт працівника поліції не можуть бути визнані належними доказами по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою вони не є самостійними беззаперечними доказами, а обставини викладені в них повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Статтею 62 Конституції Українипередбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 2ст. 7 КУпАПпровадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Більш того, згідно з ч. 1ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v.Spain» від 06.12.1998 (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, ураховуючи відсутність у матеріалах відеозапису події, відсутність свідків, які б могли засвідчити обставини події, відсутність направлення особи до медичного закладу, відповідно до переліку закладів охорони здоров'я, що здійснюють огляд водіїв на наявність ознак сп'яніння, відібрання зразків у водія у невстановлений час та інше, вважаю, у даному, конкретному випадку склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не доведено.
З огляду на те, що в матеріалах справи не міститься жодного належного й допустимого доказу на підтвердження, поза розумним сумнівом, факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, всі сумніви щодо доведеності вини останнього тлумачаться на його користь.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд, у відповідності до положень п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з вищенаведеного, вважаю що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку із чим провадження в даній справі слід закрити.
В свою чергу, статтею 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому згідно ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, підстав для стягнення судового збору з ОСОБА_1 не вбачаю.
Керуючись ст.62 Конституції України, п.1 ч.1 ст.247, п.3 ч.1 ст.284 КУпАП, суддя, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Перетятько О.В.