05 червня 2024 року
м. Київ
справа №580/8362/23
адміністративне провадження № К/990/19299/24
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Радишевської О.Р., Кашпур О.В.,
перевірив касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Дяченка Олексія Володимировича на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Служби безпеки України, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 травня 2021 року по 21 серпня 2023 року включно;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 травня 2021 року по 21 серпня 2023 року включно відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08 лютого 1995 року № 100.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року апеляційну скаргу задоволено частково. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Служби безпеки України щодо непроведення з ОСОБА_1 повного розрахунку у день звільнення з військової служби. Стягнуто зі Служби безпеки України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 20000 грн (двадцять тисяч гривень).
17 травня 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» представник позивача надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.
Предметом спору у цій справі є стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Черкаським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
Оскаржуючи рішення суду апеляційної інстанції у справі, яка розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі послався на підпункти «а», «б» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
В обґрунтуванні підпункту «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України представник позивача зазначає, що Шостим апеляційним адміністративним судом винайдено власний механізм встановлення суми компенсації передбаченої статтею 117 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), який полягає у тому, що сума компенсації визначається, виходячи від суб'єктивних переконань колегії суддів, які неможливо пояснити, що підтверджується рішеннями у різних справах.
Колегія суддів зазначає, що фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі має поставити на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми. Так, скаржник викладає доводи щодо наявності у цій справі підпункти «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України з посиланням на рішення Першого апеляційного адміністративного суду у різних справах, в яких, за твердженням представника позивача, винайдений власний механізм встановлення суми компенсації передбаченої статтею 117 КЗпП України, проте колегія суддів відхиляє цей довід, оскільки скаржник посилається на справи за різними обставинами справи та дослідженими доказами на відміну від цієї справи, що своєю чергою не можна визнати належним обґрунтуванням виняткового випадку допуску цієї касаційної скарги у справі, яка розглянута судами в порядку спрощеного позовного провадження, на підставі підпункту «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
В обґрунтуванні підпункту «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України представник позивача зазначає, що позивач зазнав як матеріальних збитків, так і доклав значних моральних та фізичних зусиль в період часу з моменту звернення з позовною заявою до суду до моменту повного виконання рішень суду.
Верховний Суд зазначає, що наведених скаржником доводів не вбачається виняткового випадку, оскільки рішення у цій справі, у контексті індивідуальних ознак цього спору, не тягне за собою наслідки, які мають самобутню своєрідність, особливості, характерні виключно для особи, яка подає касаційну скаргу. Скаржник не продемонстрував й наявності виключних обставин, які за положеннями КАС України могли б вимагати касаційного розгляду справи.
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
В обґрунтуванні підпункту «б» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України представник позивача зазначає про необхідність прийняття цієї касаційної скарги тим, що позивач позбавлений можливості спростувати обставини встановлені у рішенні суду першої та апеляційної інстанцій, подавши нову позовну заяву, оскільки при розгляді саме цієї справи розглядається питання належної позивачу суми середнього заробітку за затримку повного розрахунку при звільненні.
Суд відхиляє такі доводи з огляду на те, що в обґрунтування вказаного твердження представник позивача не навів та не обґрунтував, які саме встановлені оскарженим судовим рішенням він позбавлений можливості спростувати, при розгляді іншої справи та яким чином ці обставини впливають на вирішення спору у конкретній іншій справі.
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «б» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відтак, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження.
З огляду на відхилення Верховним Судом зазначених заявником виняткових обставин, передбаченої пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - Дяченка Олексія Володимировича на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
2. Копію цієї ухвали у вигляді електронного документу направити заявнику до електронного кабінету, а у разі його відсутності - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.А. Уханенко О.Р. Радишевська О.В. Кашпур