Постанова від 03.06.2024 по справі 560/15343/23

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/15343/23

Головуючий у 1-й інстанції: Козачок І.С.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

03 червня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Матохнюка Д.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 10.07.2023 №968200895661;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу державної служби період його роботи на посаді голови Скаржинецької сільської ради з 01.12.2010 по 01.12.2020;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити пенсію державного службовця відповідно до норм Закону України №3723-ХІІ «Про державну службу» з дати звернення за призначеням пенсії, здійснивши перерахунок та виплату пенсії з урахуванням довідок про складові заробітної плати, виданих Розсошанською сільською радою 03.07.2023 за №214 та №215.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2023 позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступні обставини.

Позивач з 01.11.2017 року перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

05.07.2023 року позивач звернувся до відповідача з заявою про переведення його на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу", додавши довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 03.07.2023 №214 та №215, видані Розсошанською сільською радою Хмельницького району Хмельницької області.

За принципом екстериторіальності розгляд заяви здійснено Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, який рішенням від 10.07.2023 №968200895661 відмовив позивачу у переведенні на пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу» у зв'язку з відсутністю необхідного стажу на посадах, віднесених до посад державної служби.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 25.07.2023 №2200-0304-8/67872 позивача повідомлено про прийняте рішення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість вимог позивача та наявність підстав для їх задоволення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Так, до 01 травня 2016 року суспільні відносини, що охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу регулювались Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ).

З 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України "Про державну службу" №889-VIII від 10.12.2015 (далі - Закон № 889-VIII), в Прикінцевих та перехідних положеннях якого закріплено, що Закон України №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону №889-VIII, втратив чинність.

Пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Пунктом 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Вказане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою в постанові від 13 лютого 2019 року за результатами апеляційного перегляду рішення Верховного Суду 04 квітня 2018 року у зразковій справі №822/524/18 (Пз/9901/23/18).

Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Як встановлено з матеріалів справи, 05.07.2023 позивач звернувся до відповідача з заявою про переведення його на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу", додавши довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 03.07.2023 №214 та №215, видані Розсошанською сільською радою Хмельницького району Хмельницької області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 10.07.2023 №968200895661 відмовлено у переведенні позивача на пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу» у зв'язку з відсутністю необхідного стажу на посадах, віднесених до посад державної служби.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції щодо наявності підстав для зарахування до спеціального стажу, що дає право на пенсію за віком держслужбовцям періоди перебування позивача на посаді голови Скаржинецької сільської ради з 01.12.2010 по 01.12.2020.

Так, Порядок обчислення стажу державної служби», який був чинний до 01.05.2016 року, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 р. №283.

Згідно з п. 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" №2493-III від 07.06.2001 в органах місцевого самоврядування встановлюється, серед інших, четверта категорія посад, до якої належать посади голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі), керівників управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, Севастопольської міської та секретаріату Київської міської рад, секретарів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, заступників міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) голів з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, директорів, перших заступників, заступників директорів департаментів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, міських (міст районного значення) голів, селищних і сільських голів, посади заступників голів районних рад.

Згідно з п. 4 Порядку №229 до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

У пункті 4 частини 2 статті 46 Закону України "Про державну службу" № 889-VIII зазначено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Отже, статтею 14 Закону № 2493 посада, на якій працював позивач - сільський голова, була віднесені до четвертої категорії посад у органах місцевого самоврядування, отже відповідний період роботи зараховується і до стажу державної служби.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до відомостей трудової книжки позивача, останній 01.12.2010 обраний сільським головою (склав присягу, присвоєно 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування, присвоєно 8 ранг посадової особи), 19.11.2015 обраний сільським головою (присвоєно 7 ранг 4 категорії посадової особи місцевого самоврядування, складено присягу посадової особи місцевого самоврядування на сесії), 02.12.2020 повноваження припинені.

Зважаючи на це, період роботи позивача з посаді голови Скаржинецької сільської ради з 01.12.2010 по 01.12.2020 повинен зараховуватись до стажу державної служби. Відповідачі зазначене належними доказами не спростували і протилежне суду не довели.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для зарахування періоду роботи позивача на посаді голови Скаржинецької сільської ради з 01.12.2010 по 01.12.2020 до спеціального стажу, що дає право на пенсію за віком держслужбовця.

Щодо довідок про складові заробітної плати, виданих Розсошанською сільською радою 03.07.2023 за №214 та №215, то колегія суддів зазначає, наступне.

Предмет апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції в цій частині стосується можливості при переведенні на пенсію за віком згідно із Законом № 3723-XII та Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII врахування довідок про складові заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, необхідних для розрахунку такої пенсії.

Разом з цим, у справі, яка розглядається, спір виник щодо права позивача на пенсію по віку державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у сукупності із пунктом 12 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, оскільки територіальний орган Пенсійного фонду України не визнав цього права за позивачем

У свою чергу, вимоги позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та здійснити нарахування і виплату пенсії по віку державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу", врахувавши до розрахунку пенсії виплати, зазначені у довідках від 03.07.2023, є передчасними, оскільки стосуються розміру пенсійних виплат, які ще не обраховані суб'єктом владних повноважень, який наділений такою дискрецією, наслідки якої можуть бути предметом перевірки судом на відповідність критеріям, визначеним у статті 2 КАС України, а отже така вимога спрямована на майбутнє, через що не підлягає задоволенню з огляду на те, що судовому захисту підлягає тільки порушене право.

Аналогічна правова позиція стосовно вказаного питання висловлена Верховним Судом у постанові від 12.09.2023 року у справі №560/8328/22.

Так, згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Доцільно відзначити, що здійснення дискреційних повноважень може в деяких випадках передбачати вибір між здійсненням певних дій і нездійсненням дії.

Акт, прийнятий у ході здійснення дискреційних повноважень, підлягає контролю відносно його законності з боку суду або іншого незалежного органу. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Отже, суд не може перебирати на себе функції, які відносяться до виключної компетенції органів Пенсійного фонду, зокрема-функції щодо перерахунку пенсії та зобов'язання відповідача прийняти те чи інше рішення.

Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №752/20012/16-а, від 12 червня 2018 року у справі № 800/248/17, від 12 лютого 2019 року у справі №825/1602/17 та від 05 березня 2019 року у справі №2040/6320/18.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги відповідача частково спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстави для часткового скасування оскаржуваного судового рішення.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відтак, колегія суддів вважає, що необхідно частково скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити частково.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2023 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 10.07.2023 №968200895661.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період його роботи на посаді голови Скаржинецької сільської ради з 01.12.2010 по 01.12.2020.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію державного службовця відповідно до норм Закону України №3723-ХІІ «Про державну службу» з дати звернення за призначеням пенсії.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Біла Л.М.

Судді Гонтарук В. М. Матохнюк Д.Б.

Попередній документ
119533498
Наступний документ
119533500
Інформація про рішення:
№ рішення: 119533499
№ справи: 560/15343/23
Дата рішення: 03.06.2024
Дата публікації: 07.06.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (03.06.2024)
Дата надходження: 25.08.2023
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії