П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
04 червня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/668/24
Перша інстанція: суддя Біоносенко В. В.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Домусчі С.Д.
суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання відмови протиправною, зобов'язання підготувати та надати до територіального пенсійного органу нові довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, із зазначенням певних відомостей,
Позивач, ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив суд:
- визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 у виготовленні та наданні до ГУ ПФУ в Миколаївській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для проведення перерахунку розміру пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 та 01.02.2023;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області нову довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 2020, 2021, 2022 та 2023 рік на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 та 01.02.2023 року.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволений повністю.
Визнані протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 року для перерахунку його пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023 року.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04 1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 та з 01.02.2023.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять грн двадцять коп.) гривень.
На виконання вказаного судового рішення 26.03.2024 Миколаївським окружним адміністративним судом виданий виконавчий лист (а.с. 40).
29.03.2024 від відповідача надійшла заява про визнання виконавчого листа від 26.03.2024 по справі №400/668/24 таким, що не підлягає виконанню.
Заява обґрунтована тим, що рішення суду від 22.02.2024 не отримано відповідачем своєчасно у зв'язку зі збоями в роботі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав судове рішення 27.03.2024 та 28.03.2024 ним було направлено апеляційну скаргу. Відповідач наголошує, що суд зобов'язаний впевнитись, що рішення набрало законної сили та в подальшому протягом п'яти днів видати виконавчий документ.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року в задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання виконавчого листа по справі №400/668/24 від 26.03.2024 таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ІНФОРМАЦІЯ_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та задовольнити клопотання про визнання виконавчого листа від 26.03.2024 по справі №400/668/24 таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що рішення суду від 22.02.2024 не отримано відповідачем своєчасно у зв'язку зі збоями в роботі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав судове рішення 27.03.2024 та 28.03.2024 ним було направлено апеляційну скаргу.
Позивач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.
За приписами ч. 1 ст. 374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Згідно з ч. 2 ст. 374 КАС України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Так, Верховний Суд у постанові від 05.11.2020 (справа №752/2391/17 (2а-14/09)), з урахуванням узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015, дійшов висновку, що наведені в статті 374 КАС України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові і процесуально-правові.
До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов'язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником поза межами виконавчого провадження чи іншою особою.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:
- видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);
- коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;
- видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;
- помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;
- видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;
- пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Таке законодавче визначення виконавчого провадження характеризує його як виключно примусове виконання судових рішень, а тому факт відкриття виконавчого провадження розпочинає процедуру саме примусового виконання судового рішення.
За такого правового регулювання судові рішення, крім рішень про стягнення періодичних платежів, можуть бути виконані добровільно, виключно до моменту відкриття виконавчого провадження.
Апеляційний суд зазначає, що суд може визнати виконавчі документи такими, що не підлягають виконанню, якщо обов'язок боржника дійсно відсутній, проте на даний час виконавче провадження відкрито, визначення чи є обов'язок у боржника чи відсутній здійснюється у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Вказаний Закон встановлює певний порядок вчинення виконавчих дій та не надає державному виконавцю права вільного розсуду визначати доцільно чи недоцільно вживати їх взагалі, а тому він зобов'язаний вчиняти всіх необхідних заходів для повного та своєчасного виконання рішення суду відповідно до закону, а не крізь призму суб'єктивного сприйняття доцільності вирішувати питання чи здійснювати виконання за виконавчим документом чи ні, про що наголошено в постанові Верховного Суду від 17.09.2021 у справі №905/2999/17.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в даному випадку, рішення суду по справі №400/668/24 складено у повному обсязі 22.02.2024, останнім днем подачі апеляційної скарги на рішення по справі є 25.03.2024 року.
На момент видачі виконавчого листа - 26.03.2024 апеляційна скарга не надходила, відтак рішення набрало законної сили, а тому у суду були підстави для видачі виконавчих листів по цій справі.
Отже, за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову в задоволенні заяви.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, апеляційний суд, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням.
Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 294, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України,
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року у справі № 400/668/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складений 04.06.2024
Суддя-доповідач С.Д. Домусчі
Судді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький