Апеляційне провадження Доповідач - Кулікова С.В.
№ 22-ц/824/11752/2024
м. Київ Справа № 759/18906/23
04 червня 2024 року Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Кулікової С.В., перевіривши відповідність вимогам ст. 354, ст. 356 ЦПК України апеляційної скарги представника ОСОБА_1 адвоката Якименко Миколи Миколайовича на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 10 квітня 2024 року постановлену під головуванням судді Єросова І.Ю., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, Виконавчий комітет Броварської міської ради Броварського району Київської області про визначення місця проживання малолітньої дитини,-
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 10 квітня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
Дату складання повного тексту ухвали не вказано.
Не погоджуючись із ухвалою суду, представника ОСОБА_1 адвокат Якименко Микола Миколайович 01 травня 2024 року подав апеляційну скаргу.
07 травня 2024 року апеляційна скарга зареєстрована в Київському апеляційному суді.
30 травня 2024 року справа надійшла до Київського апеляційного суду на запит.
Апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження в якому, як на поважність пропуску строку на апеляційне оскарження вказує, що копію оскаржуваної ухвали отримали 15 квітня 2024 року в електронному суді, а отже має право на поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ст. 354 ЦПК України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 3 статті 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
У разі пропуску строку звернення до суду, особіналежить обґрунтувати поважність причин пропускутакого строку.
Поважними причинами можуть визнаватись лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.
Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Перелік поважних причин, які враховуються для поновлення пропущеного строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення.
Відповідно до положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, згідно з якою кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Також необхідно зазначити, що судом досліджуються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана ухвала постановлена 10 квітня 2024 року за відсутності сторін по справі. Дату складення повного тексту оскаржуваної ухвали не вказано. Оскаржувана ухвала оприлюднена в ЄДРСР 17 квітня 2024 року.
Апелянт в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження вказує, що копію оскаржуваної ухвали отримали 15 квітня 2024 року в електронному суді, а отже має право на поновлення строку на апеляційне оскарження .
З апеляційною скаргою апелянт звернувся 01 травня 2024 року, тобто зі спливом строку визначеного ст. 354 ЦПК України.
Апелянт як поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження вказує те, що оскаржувану ухвалу отримали 15 квітня 2024 року в електронному суді, однак не надав підтвердження тому та такі відомості відсутні в матеріалах справи.
Наведені в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження обставини не є поважними підставами пропуску строку в розумінні закону. Апелянт не надав підтвердження отримання повного тексту оскаржуваної ухвали 15 квітня 2024 року .
З врахуванням вищезазначеного наведені в заяві про поновлення строку причини його пропуску суд визнає неповажними.
Відповідно до ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на те, що підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження вказані у заяві є неповажними, апелянту надається право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою, в якій вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження з наданням доказів їх поважності, а також документально підтвердити дату отримання оскаржуваної ухвали.
Окрім іншого апелянт звертаючись з апеляційною скаргою не сплатив судовий збір.
Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до суду апеляційної скарги на ухвалу суду, судовий збір оплачується в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня становить 3 028,00 грн.
Таким чином, за подання апеляційної скарги на ухвалу підлягає сплаті судовий збір в розмірі 605,6 грн.
Доказів про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду не надано.
За наведених обставин, суд пропонує апелянту усунути зазначені недоліки апеляційної скарги шляхом подання на адресу Київського апеляційного суду документу про сплату судового збору на суму 605,6 грн. за реквізитами: одержувач - ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010, МФО банку: 899998, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, та/або належні та допустимі докази на підтвердження звільнення заявника від сплати судового збору.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються копії апеляційних скарг та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Проте, в матеріалах справи відсутні копії апеляційних скарг з додатками, у відповідності до кількості учасників справи.
З огляду апелянту надається право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою, в якій вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження з наданням доказів їх поважності, а також документально підтвердити дату отримання оскаржуваного рішення, платити судовий збір та надати копії апеляційних скарг у відповідності до кількості учасників справи.
Керуючись ст.ст. 185, 354, 356, 357 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Якименко Миколи Миколайовича на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 10 квітня 2024 року залишити без руху та надати апелянту строк для усунення вказаних недоліків - десять днів з дня отримання цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений судом строк вимог цієї ухвали, апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Роз'яснити, що у разі не виконання вимог даної ухвали у визначений строк в частині подання заяви про поновлення строку, у відкритті апеляційного провадження за скаргою буде відмовлено.
Роз'яснити, що у разі не виконання вимог даної ухвали в частині сплати судового збору та надання копій апеляційних скарг, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: