Апеляційного провадження: Доповідач - Кулікова С.В
№ 33/824/2445/2024
м. Київ Справа № 758/13381/23
29 травня 2024 року суддя Київського апеляційного суду Кулікова С.В., розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Ополонець Ірини Володимирівни на постанову Подільського районного суду м. Києва від 26 березня 2024 року за матеріалами, які надійшли з Київської митниці Державної митної служби про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ознаками порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України,-
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 26 березня 2024 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, та накладено штраф у розмірі 50 відсотків товару у розмірі 243 742 гривні 76 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 гривень 60 копійок.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 адвокат Ополонець І.В. подала апеляційну скаргу, в якій просила постанову суду скасувати, прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує на те, що судом першої інстанції формально здійснено аналіз самого протоколу про порушення митних правил, складеного Енергетичною митницею та не надано жодної оцінки його змісту, тому і не враховано, що протокол складено з численними порушеннями, а отже були підстави направлення цього протоколу на дооформлення митному органу, а не ухвалення на його підставі рішення.
Вказувала, що судом першої інстанції формально здійснено аналіз матеріалів адміністративної справи, котрі слугували складанню протоколу, а саме: інвойсів та відповіді митних органів Республіки Польща.
Посилалася на те, що судом не надано оцінки додатковим поясненням поданих 19.03.2024 року на заперечення енергетичної митниці від 29.02.2024 року та неправильно застосовано таку норму матеріального права, як Постанову Кабінету Міністрів України від 09.04.2022 року №436 «Про застосування заборони ввезення товарів з російської федераціі». Не застосовано такі норми матеріального права, як частини 2 та 3 ст.44, ст..48 Митного кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Ополонець І.В. та представника митного органу - Холодкову О.С., дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Так, судом встановлено, що 03.05.2022 року через пункт пропуску «Рава-Руська - Хребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці з Республіки Польща транспортним засобом р.н. KA3368CT/ НОМЕР_1 , підприємство перевізник ТОВ «Торгруп» (код ЄДРПОУ 38510889), на митну територію України на адресу ТОВ «Катма Груп» (м. Київ, вул. Павла Усенко, буд. 8, оф. 23, код ЄДРПОУ 41775494) ввезено товар «газ вуглеводний скраплений LPG» у кількості 17 860 кг, 33,993 тис. л при 15 градусах Цельсія, вартістю 16 663,38 доларів США.
Переміщення товару через митний кордон України було здійснено на підставі наступних документів:
- попередня митна декларація типу «ІМ ЕЕ» від 03.05.2022 № UA903000/2022/906077;
- товаротранспортна накладна CMR від 02.05.2022 № 59/2022;
- рахунок (invoice) від 02.05.2022 № FE/RZA/22/00047, в якому зазначена країна походження товару - Казахстан (Country of origin: Kazakhstan);
- зовнішньоекономічний контракт від 25.03.2022 № 20220325UAKAT та доповнення до нього від 25.03.2022 № 1.
Відповідно до умов зазначеного зовнішньоекономічного контракту, продавцем та відправником товару виступає польське підприємство «Unimot» S.A. (ul. Swierklanska 2a, 47-120 Zawadzkie, Polska, VAT № PL 7561967341), одержувачем та покупцем є ТОВ «Катма Груп».
Зазначений товар 04.05.2022 (після доставки товарів до митниці призначення) директором ТОВ «Катма Груп» ОСОБА_1 , як декларантом, був заявлений до митного оформлення у відділі митного оформлення «Львів» митного поста «Західний» Енергетичної митниці та випущений у вільний обіг за митною декларацією типу «ІМ 40 ДЕ» № UA903050/2022/004830.
В графі 34 зазначеної митної декларації декларантом заявлено країну походження товару - Казахстан. Крім того декларантом до митних органів надано «Декларацію про походження товару (Declaration of origin)» від 02.05.2022 № FE/RZA/22/00047, відомості про яку внесені до графи 44 митної декларації типу «ІМ 40 ДЕ» № UA903050/2022/004830.
Для підтвердження відомостей про країну походження товару, директором ТОВ «Катма Груп» під час переміщення товару через митний кордон України до митних органів надано декларацію про походження товару (заява про країну походження товару, зроблена у зв'язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару), а саме рахунок (invoice) від 02.05.2022 № FE/RZA/22/00047, в якому зазначено, що країна походження товару-Казахстан.
З метою здійснення перевірки законності ввезення на митну територію України даного товару Енергетичною митницею був направлений запит до митних органів Республіки Польща (лист Енергетичної митниці від 30.09.2022 № 7.6-3/20-26/2276).
Відповідно до інформації та копій документів, наданих митними органами Республіки Польща (лист Держмитслужби від 15.06.2023 № 26/26-04/7.6/1446) продавцем та відправником товару є польське підприємство «Unimot» S.A. (ul. Swierklanska 2a, 47-120 Zawadzkie, Polska, VAT № PL 7561967341) одним з видом діяльності якого є зокрема оптова торгівля паливом та супутніми продуктами (PKD code 46.71.Z), одержувачем та покупцем товару в Україні є ТОВ «Катма Груп».
Також митними органами Республіки Польща повідомлено про відсутність в польській митній декларації відомостей про країну походження товару та в документах, а саме в рахунку (invoice) від 02.05.2022 № FE/RZA/22/00047, наданому польським підприємством «Unimot» S.A., відсутній запис про країну походження товару - Казахстан (Country of origin: Kazakhstan).
Згідно з інформацією, розміщеною в АСМО «Інспектор» ПІК «Провадження в справах про ПМП» Держмитслужби, встановлено, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, відповідальність за які передбачена ст. ст. 482, 483 Митного кодексу України, не притягувалась.
Ухвалюючи постанову про визнання винною громадянки України ОСОБА_1 в порушенні митних правил за частиною першою статті 483 Митного Кодексу України та, накладаючи на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, на користь держави у розмірі 250 293 гривні 52 копійки, суд першої інстанції вказав, що директором ТОВ «Катма Груп» ОСОБА_1 було здійснено переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо країни походження товару.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
У ч.1 ст. 489 МК України зазначено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вищевказані вимоги закону судом першої інстанції дотримано у повному обсязі і висновок суду про наявність вини громадянки України ОСОБА_1 , яка на дату переміщення через митний кордон України та митного оформлення товарів була керівником ТОВ «Катма Груп», у порушені митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, за обставин, наведених у протоколі - підтверджується наявними у справі доказами.
Висновки, які викладені в постанові суду, відповідають матеріалам справи і фактичним обставинам події. При винесені постанови судом першої інстанції було вжито заходів для всебічного, повного та об'єктивного дослідження матеріалів справи.
Диспозицією ч. 1 ст. 483 МК України передбачена адміністративна відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто, з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
На момент прийняття оскаржуваної постанови судом першої інстанції набули чинності зміни до санкції ст. 483 МК України, яка наразі передбачає накладення штрафу в розмірі від 50 до 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, або з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю.
Таким чином, основним безпосереднім об'єктом є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.
Об'єктивною стороною правопорушення є неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги, вартості тощо.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 6 постанови від 03.06.2005 року № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи (авіа накладна, інвойс тощо), дозвіл відповідних органів.
Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави з якої вони ввезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.
Відповідно до ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються:
1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів;
2) поясненнями свідків;
3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності;
4) висновком експерта;
5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
У справі, що переглядається, суд першої інстанції встановив, що не спростовано матеріалами справи та захисником ОСОБА_1 адвокатом Ополонець І.В., що відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту від 25.03.2022 року № 20220325UAKAT, продавцем та відправником товару виступає польське підприємство «Unimot» S.A. (ul. Swierklanska 2a, 47-120 Zawadzkie, Polska, VAT № PL 7561967341), одержувачем та покупцем є ТОВ «Катма Груп».
В графі 34 митної декларації типу «ІМ 40 ДЕ» № UA903050/2022/004830 декларантом заявлено країну походження товару - Казахстан. Крім того, декларантом до митних органів надано «Декларацію про походження товару (Declaration of origin)» від 02.05.2022 року № FE/RZA/22/00046 відомості про яку внесені до графи 44 митної декларації типу «ІМ 40 ДЕ» № UA903050/2022/004830.
Для підтвердження відомостей про країну походження товару, директором ТОВ «Катма Груп» під час переміщення товару через митний кордон України до митних органів надано декларацію про походження товару рахунок (invoice) від 02.05.2022 року № FE/RZA/22/00047, в якому зазначено, що країна походження товару-Казахстан.
З метою здійснення перевірки законності ввезення на митну територію України даного товару Енергетичною митницею був направлений запит до митних органів Республіки Польща (лист Енергетичної митниці від 30.09.2022 № 7.6-3/20-26/2276).
Митними органами Республіки Польща повідомлено про відсутність в польській митній декларації відомостей про країну походження товару та в документах, а саме в рахунку (invoice) від 02.05.2022 року № FE/RZA/22/00047, наданому польським підприємством «Unimot» S.A., відсутній запис про країну походження товару - Казахстан (Country of origin: Kazakhstan).
Відповідно до інформації, наданої митними органами Республіки Польща, було повідомлено, що країною походження товару є російська федерація, а саме:
- «відповідно до доказів, наданих «Unimot» S.A., країною походження експортованого товару є російська федерація (пункт 4 листа)»;
- «ми не встановили, яка компанія є виробником вуглеводної газової суміші в скрапленому вигляді, експортованої в Україну, але ми встановили, як вже зазначалось вище, що країною походження експортованого товару є російська федерація, і що він був придбаний у Польщі, Швейцарії та Австрії» (пункт 6 листа);
- «відповідно до рахунків-фактур, наданих компанією «Unimot» S.A., та пояснень цієї компанії, країною походження суміші вуглеводних газів у скрапленому вигляді, реалізованої компанією «Unimot» S.A. є російська федерація» (пункт 7 листа).
За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно дослідив надані митними органами матеріали, на підставі яких було складено протокол про порушення митних правил, та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність того факту, що ОСОБА_1 під час декларування товару вчинила дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу України документів, що містять неправдиві відомості щодо країни походження товару, чим вчинила порушення митних правил, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 483 МК України.
Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки такі висновки суду підтверджуються матеріалами справи, з яких достовірно встановлено вчинення ОСОБА_1 , як директором ТОВ «Катма Груп» дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу України документів, що містять неправдиві відомості щодо країни походження, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 483 МК України.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_1 не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України, є безпідставними, виходячи з наступного.
Відповідно до п.п.8 частини 1 ст.4 МК України, декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування. Обов'язки, права та відповідальність декларанта визначені статтею 266 МК України, зокрема: здійснити декларування товарів відповідно до встановленого порядку та надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей.
Згідно ч. 1 ст. 265 МКУ декларантами мають право виступати: при переміщенні товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України або при зміні митного режиму щодо товарів на підставі зовнішньоекономічного договору, укладеного резидентом, - резидент, яким або від імені якого укладено цей договір.
Відповідно до ч. 2 ст. 459 МК України суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.
Посадова особа підприємства - керівник та інші працівники підприємства (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов'язків відповідають за виконання вимог, встановлених законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України з питань митної справи.
Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до зовнішньоекономічного договору від 22.05.2022 року №20220325UAKAT, ввезення товару на митну територію України організовано ТОВ «Катма Груп», директором якого є громадянка України ОСОБА_1 .
В матеріалах справи міститься договір від 16.10.2018 року №83 на митно брокерське обслуговування, укладений між ТОВ «Еверіс» (митний брокер) та ТОВ «Катма Груп» в особі директора ОСОБА_1 (клієнт).
Відповідно до пункту 2.2.1 вказаного договору клієнт зобов'язаний надати митному брокеру всі необхідні документи для митного оформлення. Згідно пункту 5.3 договору клієнт несе відповідальність за точність, достовірність та своєчасність наданої інформації та документів, пов'язаних з митним оформленням вантажу. Відповідно до п.8.5 договір вступає в силу з моменту підписання і діє до моменту письмового повідомлення про завершення дії даного договору однієї із сторін.
Докази припинення дії вказаного договору матеріали справи не містять.
Враховуючи наведене, саме ОСОБА_1 , як директор підприємства, була відповідальною за декларування товару та за недопущення порушення товариством порядку митного оформлення товарів при переміщенні їх через митний кордон України і, як відповідальна посадова особа ТОВ «Катма Груп», є суб'єктом притягнення до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України.
Доводи апеляційної скарги про те, що законодавчі обмеження (заборона) на ввезення такого товару, як «газ вуглеводний скраплений LРС» з походженням з російської федерації, були запроваджені лише 09 травня 2023 року, тобто, через рік після ввезення товару ТОВ «Катма Груп» на митну територію України, апеляційний суд відхиляє, з огляду на наступне.
Нормами ст. 335 МК України встановлено, що під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі документи та відомості, зокрема, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв'язку із застосуванням захисних заходів. Незалежно від виду транспорту, яким здійснюється переміщення товарів, під час прибуття товарів у пункт пропуску через державний кордон України надаються документи (відомості) або їх реквізити, у тому числі, засобами інформаційних технологій (або у вигляді електронного документа), які підтверджують дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України.
Постановами Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 року № 1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з російської федерації» та від 09.04.2022 року № 426 «Про застосування заборони ввезення товарів з російської федерації» заборонено ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з російської федерації.
Таким чином, на момент перетину кордону та декларування товару 03.05.2022 року чинними були заборони щодо ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з російської федерації.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було досліджено наявність в діях ОСОБА_1 об'єктивної та суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, а саме : вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, активної поведінки (вчинку) особи, та судом першої інстанції не доведено умислу ОСОБА_1 на вчинення дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом надання до митного органу як підставу для переміщення через митний кордон України недостовірних документів, апеляційний суд вважає безпідставними, враховуючи наведене.
Основним безпосереднім об'єктом порушення є встановлений порядок переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України.
Об'єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.
Суб'єкт правопорушення осудна особа, яка досягла 16-річного віку, а також посадова особа підприємства. Посадова особа підприємства керівник та інший працівник підприємства (резиденти й нерезиденти), які у зв'язку з постійно або тимчасово виконуваними ними трудовими (службовими) обов'язками відповідають за додержання вимог, встановлених МК України, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку.
Суб'єктивна сторона характеризується умисною формою вини. Для кваліфікації дій за ст. 483 МК України не мають значення мотив і мета їх вчинення, а також те, чи настали від цього шкідливі наслідки.
ТОВ «Катма Груп», який є імпортером товару на митну територію України та пред'являє документи митним органам, повинно дотримуватись вимог законодавства, виконувати митні правила України. Відповідно до 1, 6 ст. 43 МК України, документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.
Продавець товару польське підприємство «Unimot» S.A. (ul. Swierklanska 2a, 47-120 Zawadzkie, Polska, VAT № PL 7561967341) не є виробником товару та за місцезнаходженням перебуває в Польщі, звідки і відправлявся товар. Одним з видом діяльності відправника товару є, зокрема, оптова торгівля паливом та супутніми продуктами (PKD code 46.71.Z),
Тому директор ТОВ «Катма Груп» ОСОБА_1 чітко розуміла та усвідомлювала характер протиправної дії щодо ввезення на територію України «газу вуглеводного скрапленого LРС» невідомого походження, на підставі документу, який містить недостовірні відомості щодо країни походження, та свідомо припускав настання шкідливих наслідків (складання протоколу про ПМП, завдання шкоди населенню, державі). Вказані дії ОСОБА_1 характеризується умисною формою вини.
Крім того, митними органами Республіки Польща, серед іншого, було повідомлено, що країною походження товару є російська федерація, а саме:
- «відповідно до доказів, наданих «Unimot» S.A., країною походження експортованого товару є російська федерація (пункт 4 листа)»;
- «ми не встановили, яка компанія є виробником вуглеводної газової суміші в скрапленому вигляді, експортованої в Україну, але ми встановили, як вже зазначалось вище, що країною походження експортованого товару є російська федерація, і що він був придбаний у Польщі, Швейцарії та Австрії» (пункт 6 листа);
- «відповідно до рахунків-фактур, наданих компанією «Unimot» S.A., та пояснень цієї компанії, країною походження суміші вуглеводних газів у скрапленому вигляді, реалізованої компанією «Unimot» S.A. є російська федерація» (пункт 7 листа).
Відповідно до пункту 6 постанови № 8 від 03.06.2005 року Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, підтверджується сукупністю наявних у матеріалах справи доказів.
Факт вчинення вказаного правопорушення, за обставин викладених у протоколі про порушення митних правил, підтверджується зібраними у справі доказами, які повністю узгоджуються між собою.
Підстав вважати їх недопустимими апеляційний суд не вбачає.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції взагалі не застосовано такі норми матеріального права, як частини 2 та 3 ст. 44 ,ст. 48 МК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, апеляційний суд відхиляє, так як саме на порушення вказаних норм матеріального права посилався суд першої інстанції, зазначаючи, що директор ТОВ « Катма Груп» ОСОБА_1 при переміщені товару через митний кордон України вказала недостовірні відомості про країну походження товару, вказавши країну походження- Казахстан, тоді як країною походження вказаного товару є російська федерація, товари якої були заборонені до переміщення через митний кодон України станом на 03 травня 2022 року.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини.
В своєму рішенні у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, ЄСПЛ зазначив про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції й зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).
Переглядаючи постанову суду першої інстанції в межах доводів поданої апеляційної скарги апеляційний суд вважає, що при розгляді даної справи, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно дослідив дані, що містяться в матеріалах справи, належним чином перевірив обставини викладені у протоколі про порушення митних правил, дав цим обставинам належну оцінку та, дійшов правильного висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Ополонець Ірини Володимирівни залишити без задоволення.
Постанову Подільського районного суду міста Києва від 26 березня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду С.В. Кулікова