Київський апеляційний суд
6 травня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження № 12020100080004481 щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця м. Києва, громадянина України,
що зареєстрований та проживає за адресою:
АДРЕСА_1 , судимого:
1) вироком Апеляційного суду міста Києва від 01.02.2016
за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.263, ч.2 ст.289 КК України
на підставі ст.71 КК України на 5 років 6 місяців
позбавлення волі з конфіскацією майна;
2) вироком Святошинського районного суду м. Києва від 26.05.2023
за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України на 6 місяців арешту,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.345 КК України,
за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 19 квітня 2024 року,
Святошинським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.345 КК України, та ОСОБА_8 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що 8 грудня 2020 року близько 2 години він і ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою, шляхом віджиму пластикових вхідних дверей проникли в приміщення кіоску " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", що на АДРЕСА_2 , звідки повторно таємно викрали гриль "HURAKAN HKN-GW7M", гриль "HURAKAN HKN-PB22R", планшет "Apple Ipad", принтер "SPARK-PP-2030", три камери відеоспостереження "DS-2CD1121-1", детектор валют "PRO-4", металевий сейф, в якому знаходились грошові кошти в сумі 7 040 гривень, драбину, продукти харчування та гроші в сумі 2 000 гривень, які належали ФОП ОСОБА_9 , чим завдали останньому матеріальної шкоди на загальну суму 40 860 гривень 35 копійок.
Крім того, 8 грудня 2020 року близько 2 години 20 хвилин ОСОБА_7 , перебуваючи на АДРЕСА_3 , умисно заподіяв працівнику правоохоронного органу - оперуповноваженому управління карного розшуку ГУ НП у м. Києві майору поліції ОСОБА_10 при виконанні ним своїх службових обов'язків тілесне ушкодження середньої тяжкості у виді переломів шилоподібних відростків променевої та ліктьової кістки правого передпліччя.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 19.04.2024 за наслідками розгляду клопотання прокурора ОСОБА_7 скасовано запобіжний захід у вигляді застави та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів по 16.06.2024 включно без визначення розміру застави.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати і постановити нову ухвалу, якою до обраного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави у сумі 81 080 гривень.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, зазначає, що висновки суду про невиконання ОСОБА_7 своїх процесуальних обов'язків щодо явки до суду не відповідають фактичним обставинам, тому що причини кожного неприбуття в судові засідання обвинувачений підтверджував документально. Останні два засідання, коли ОСОБА_7 , не прибув, пояснюються тим, що йому не вручалися повістки, а тому він не був повідомлений про дати судових засідань. Стосовно приводу, то, на думку захисника, він належним чином не виконувався. Обвинувачений працює, а тому не може весь час перебувати вдома. Враховуючи те, що ОСОБА_7 сплатив визначений йому раніше розмір застави в сумі 40 540 гривень, вважає, що його підзахисному можливо визначити подвійний розмір застави.
Заслухавши суддю-доповідача; доводи захисника ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити; доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу суду законною, обґрунтованою і вмотивованою; провівши судові дебати, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що в її задоволенні належить відмовити, з таких підстав.
Задовольняючи клопотання прокурора, суд першої інстанції погодився з доводами про те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, і що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти цим ризикам.
Згідно з ч.ч.1, 2, 3 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно з ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог цих норм у сукупності з положеннями ст.200 КПК України підставами для зміни запобіжного заходу є обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
Судом першої інстанції вказані вимоги закону дотримано, викладені в ухвалі висновки є обґрунтованими і доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Як встановив суд, ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 09.12.2020 до ОСОБА_7 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначено розмір застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 40 450 гривень, зазначено, які обов'язки з передбачених ст.194 КПК України будуть покладені на нього у разі внесення застави, та наслідки їх невиконання. 10.12.2020 ОСОБА_7 був звільнений з-під варти у зв'язку із внесенням застави.
Оскільки обвинувачений не прибув у судове засідання 20.03.2024, а в судове засідання 16.04.2024 не було здійснено його привід у зв'язку з відсутністю за місцем проживання, ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 16.04.2024 оголошено розшук ОСОБА_7 , надано дозвіл на його затримання, матеріали кримінального провадження щодо нього виділено в окреме провадження, яке зупинено.
18.04.2024 ОСОБА_7 був затриманий на підставі цієї ухвали.
Суд першої інстанції врахував, що ОСОБА_7 усвідомлює тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим в інкримінованих кримінальних правопорушеннях, що підтверджується тим, що він переховувався від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, ухиляється від відбування покарання, призначеного вироком Святошинського районного суду м. Києва від 26.05.2023, у зв'язку з чим Святошинським УП ГУНП у м. Києві оголошено його розшук. Також ОСОБА_7 є судимим, і на даний час на розгляді лише у головуючого у цьому кримінальному провадженні перебувають ще два кримінальних провадження щодо ОСОБА_7 , в яких до нього застосовувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, після внесення якої він звільнявся з-під варти і майже одразу вчиняв нові корисливі кримінальні правопорушення.
Вказані обставини, на думку колегії суддів, переконливо свідчать, що обвинувачений може переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, і що застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та не запобігатиме спробам вчинити вказані дії.
Погоджується колегія суддів і з висновком суду про відсутність підстав визначати ОСОБА_7 розмір застави, оскільки до нього вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений обвинуваченим, і у зв'язку з тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, вчиненого із застосуванням насильства. Такий висновок є обґрунтованим і повністю узгоджується з приписами ч.4 ст.183 КПК України.
Отже, ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою і вмотивованою, тому підстав для задоволення апеляційної скарги захисника колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407, 4221 КПК України, колегія суддів
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 19 квітня 2024 року про зміну обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави на тримання під вартою залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3