31 жовтня 2023 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_6 на вирок Оболонського районного суду міста Києва від 18 травня 2023 року у кримінальному провадженні № 120 221 000 500 000 23 від 04 січня 2022 року стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дружківка Донецької області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_2 , судимої:
- 11.08.2020 Деснянським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком в 1 рік;
- 07.07.2021 Дружківським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України на 3 роки позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 79 КК України з іспитовим строком 2 роки;
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_6 , -
Вироком Оболонського районного суду міста Києва від 18.05.2023 ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Дружківського міського суду Донецької області від 07.07.2021 визначено ОСОБА_6 остаточне покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили змінено запобіжний захід ОСОБА_6 з застави на тримання під вартою в Державній установі "Київський слідчий ізолятор", взявши її під варту в залі суду.
Ухвалено строк покарання ОСОБА_6 обчислювати з 18.05.2023.
Зараховано до строку відбування покарання ОСОБА_6 період, який вона перебувала під вартою у даному кримінальному провадженні: 14.11.2022 по 20.12.2022 з розрахунку, що один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
Заставу визначену ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 15.11.2022 у розмірі 49.620 грн., внесену 19.12.2022 за обвинувачену ОСОБА_6 заставодавцем ОСОБА_8 на депозитний рахунок ТУ ДСА України у м. Києві, - повернуто заставодавцю ОСОБА_8 відповідно до ст. 182 КПК України, після набрання вироком суду законної сили.
У провадженні вирішена доля речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_6 визнано винною у тому, що 03.01.2023, близько 21 год. 30 хв., у неї, яка перебувала у приміщенні гіпермаркету "Епіцентр", що по проспекту Степана Бандери, б. 11-А, у м. Києві , виник умисел, спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна, що належить ТОВ "Епіцентр-К".
Реалізуючи свій умисел, спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна ОСОБА_6 , впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, взяла з торгових полиць товари, а саме: "Антисептик для рук РROTEX з дозатором", ємністю 1 л, вартістю 99 грн. 00 коп. (без урахування ПДВ); "ЦИНК К&ЗДОРОВ'Я ТАБЛЕТКИ № 60", вартістю 41 грн. 20 коп. (без урахування ПДВ); "Септофан Квік", вартістю 111 грн. 74 коп. (без урахування ПДВ); "Засіб антисептичний для поверхонь "БІОЩИТ СТАНДАРТ", вартістю 61 грн. 67 коп. (без урахування ПДВ); "Лампа FIL Emilight", вартістю 58 грн. 33 коп. (без урахування ПДВ), а всього на загальну суму 371 грн. 94 коп. (без урахування ПДВ), які заховала до сумки, що була при ній.
Виконавши усі дії, які ОСОБА_6 вважала необхідними для доведення свого умислу до кінця, остання направилася до виходу з гіпермаркету та, не розрахувавшись за викрадене майно, намагалася залишити його приміщення, однак свої дії не довела до кінця з причин, що не залежали від її волі, оскільки була зупинена працівником охорони гіпермаркету.
Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у разі доведення його до кінця, ОСОБА_6 могла б спричинити ТОВ "Епіцентр К" майнову шкоду на загальну суму 371 грн. 94 коп. (без урахування ПДВ).
Непогоджуючись з вироком суду першої інстанції, захисник ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просить вирок Оболонського районного суду міста Києва від 18.05.2023 щодо неї скасувати, а кримінальне провадження закрити на підставі п. 3 ч.1 ст. 284 КПК України у зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості та вичерпаністю можливостей отримання таких доказів у суді.
Вобґрунтування апеляційної скарги, захисник ОСОБА_5 вказує, щовисновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки не підтверджуються належними, допустимими та достовірними доказами, дослідженими під час судового розгляду, а тому вирок Оболонського районного суду міста Києва від 18.05.2023 стосовно ОСОБА_6 підлягає скасуванню, а кримінальне провадження - закриттю.
Так, захисник ОСОБА_5 посилається, що судом у вироку зазначені показання обвинуваченої, які не відповідають дійсним її показанням в суді, що викладені судом на власний розсуд в бік сторони обвинувачення, бо в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 надала показання, що вона дійсно 03.01.2022 перебувала у приміщенні гіпермаркету " Епіцентр ", що по проспекту Степана Бендери, б. 11-А, у м. Києві , де з торгових полиць у магазині вона дійсно брала товар, проте у подальшому передумала його купляти та залишила в гіпермаркеті "Епіцентр" та покинула магазин. Охороною гіпермаркету "Епіцентр" вона затримана не була, а після того як вона вийшла з магазину по дорозі в гіпермаркет "АШАН" незнайомий чоловік запропонував купити антисептик для рук, таблетки " ОСОБА_9 ", "Септофан Квік", засіб антисептичний та лампу, які вона і придбала та поклала до сумки, а після цього вже була затримана працівниками охорони гіпермаркету "АШАН", які передали її охоронцям гіпермаркету "Епіцентр". Далі працівники охорони викликали поліцію та вилучили у неї товар, який продав їй незнайомий чоловік.
Також, як зазначає захисник, обвинувачена ОСОБА_6 в судовому засіданні та під час перегляду запису до протоколу огляду місця події пояснила, що вимушена під тиском працівників поліції сказати що начебто вона товар викрала в гіпермаркеті "Епіцентр" і таким чином себе обмовила тому, що поспішала до малолітньої доньки. Працівники поліції їй сказали, що вона визнавала вину або в іншому випадку не відпустять, якщо ж визнає вину, то їй буде визначений лише штраф і вона піде додому.
Водночас, захисник наполягає, що за даними відеозапису, що є додатком до протоколу огляду місця події від 04.01.2022, суд у вироку зробив висновок, що ОСОБА_6 стверджувала, що не мала наміру сплачувати кошти за вищевказані товари, проте суд не звернув увагу, що слідчий під чає огляду місця події фактично перейшов до допиту ОСОБА_6 , не роз'яснивши право на захист, а тому цей доказ є недопустимим.
Захисник звертає увагу і на те, що твердження суду, що ОСОБА_6 була затримана працівниками охорони гіпермаркету "Епіцентр" - не відповідає фактичним обставинам провадження, що підтверджується відеозаписом з камер відеоспостереження, зафіксованих у приміщенні гіпермаркету " Епіцентр " за адресою: м. Київ, проспект Степана Бендери, б. 11-А , проте в процесі перегляду відеофайлу незрозуміло, який саме товар бере з полиць обвинувачена ОСОБА_6 , далі відео переривається і взагалі не видно з чим ОСОБА_6 проходить через лінію кас магазину.
Вказує захисник і на те, що обвинувачена та сторона захисту не повинні доводити свою непричетність до злочину, а навпаки сторона обвинувачення повинна довести, що саме обвинувачена вчинила злочин.
Напереконання захисника, судом першої інстанції 02.03.2023 досліджено безпосередньо в судовому засіданні письмові докази, надані стороною обвинувачення, відповідно до ст. 23 та ст. 358 КПК України, які теж не підтверджують вину обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй злочину.
Підсумовуючи, захисник робить висновок, що вина обвинуваченої ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, - є недоведеною.
Потерпілий ТОВ "Епіцентр К" та його представник ОСОБА_10 про дату, час та місце розгляду провадження під час дії воєнного стану повідомлялися у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом.
Неявка представника потерпілого в судове засідання суду апеляційної інстанції не перешкоджає розгляду провадження за нормою ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення обвинуваченої та захисника на підтримку доводів апеляційної скарги в повному обсязі, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних вимог, вважаючи вирок суду першої інстанції законним і обґрунтованим, дослідивши докази у провадженні на часткове задоволення клопотання захисника ОСОБА_5 , провівши судові дебати та вислухавши останнє слово обвинуваченої ОСОБА_6 , перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції з дотриманням вимог ст. 62 Конституції України та ст. 404 КПК України, в межах апеляційної скарги в обсязі, підтриманому стороною захисту, з урахуванням позиції сторін у провадженні в суді апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції на предмет його законності, обґрунтованості та вмотивованості, відповідно до положень ст. 370 КПК України.
Зокрема, за приписами ст. 370 КПК України, законним є рішення, ухвалене компетентним судом з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Даних вимог закону суд першої інстанції дотримався і його висновки про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, за обставин, встановлених судом, які викладені у вироку, підтверджуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.
Так, відповідальність за ч. 2 ст. 185 КК України настає за таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.
Об'єктивна сторона крадіжки полягає в дії - таємному незаконному, безоплатному, поза волею власника вилученні чужого майна.
Таємним вважається викрадення, коли воно вчинюється за відсутності особи, у власності чи під охороною якої перебувало майно, що викрадається, або у присутності такої особи непомітно для неї, а також у присутності сторонніх осіб, які не усвідомлюють акту викрадення майна, або суб'єкт крадіжки знає, що ці особи не будуть йому перешкоджати.
Так, з показань обвинуваченої ОСОБА_6 у суді першої інстанції випливає, що вона своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, не визнала та суду показала, що придбала вищевказаний товар у магазині "Ашан", після чого зайшла до гіпермаркету "Епіцентр" з раніше придбаним товаром.
Пройшовши декілька відділів, обравши товар для оплати, вона підійшла до лінії кас, що знаходяться на виході з гіпермаркету.
Після оплати товарів, а саме серветок - у кількості 2 штук, до неї підійшов охоронець та запропонував пройти до кімнати охорони.
У суді апеляційної інстанції обвинувачена ОСОБА_6 також не визнала вини і за позицією сторони захисту, вказала, що вона була в той день в магазині "Епіцентр" та дійсно розглядала товари, які планувала купити, але не взяла товари, бо потрібно було ще зайти купити продукти харчування.
Вона вийшла з магазину "Епіцентр" на вулицю, де її чекав чоловік з товаришем, вона попросила її ще почекати, поки вона зайде в "Ашан".
Магазини "Епіцентр" та "Ашан" знаходяться в межі однієї площадки автостоянки, відстань між ними може складати приблизно 500 м.
Перед тим як зайти в магазин "Ашан", вона купила деякі речі в чоловіка, який стояв біля магазину, фактично на тротуарі площадки автостоянки і торгував різними товарами, що були дешевші, ніж у магазині.
Коли вона зайшла в магазин "Ашан", то свої речі, де у сумці перебував і куплений у невідомого чоловіка товар, вона не опломбувала у плівку, як того фактично вимагають правила поводження покупців в магазині з товаром, який куплений поза межами магазину, бо поспішала і це була її помилка.
Її- ОСОБА_6 затримали працівники магазину "Ашан", оскільки в неї була не упакована сумка, вони оглянули її речі і подумали, що це товари з магазину "Епіцентр", хоча вона говорила, що купила ці товари у чоловіка на вулиці, але вони покликали охоронця "Епіцентру", якому її фактично і передали для з'ясування обставин.
Поки оглядали її речі, її чоловік чекав на неї на вулиці, а коли вона визнала, що взяла товари, тоді її відпустили і сказали, що викличуть її у відділок поліції.
ОСОБА_6 зауважила, що вона щиро кається в тому, що робила раніше, але крадіжку, що їй інкримінується у даному провадженні, - вона не вчиняла.
Отже, за будь-яких обставин, ОСОБА_6 визнала те, що в магазині "Епіцентр" за досліджуваних обставин, вона з полиць брала товар.
Водночас, ОСОБА_6 в суді апеляційної інстанції не змогла пояснити, як товар, який у неї був вилучений, повністю відповідає товару, який вона начебто купила у невідомого під магазином за меншу ціну, - що на переконання колегії суддів, є явно надуманим з метою уникнення відповідальності за вчинене, що не підтверджується і доказами у провадженні.
Так, згідно з даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 04.01.2022, ОСОБА_10 повідомив щодо вчиненого ОСОБА_6 злочину, зазначивши, що остання 03.01.2022 у приміщенні гіпермаркету " Епіцентр ", за адресою: м. Київ, просп. Степана Бандери, б. 11-А , таємно, шляхом вільного доступу намагалась викрасти товар з торгівельного залу, однак свій умисел не змогла довести до кінця з причин, що не залежали від її волі (а.п. 70, 141 т. 1).
На підставі поданої заяви ОСОБА_10 , 04.01.2022 відповідні відомості було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань з зазначенням того, що 03.01.2022, близько 21 год. 30 хв., у приміщенні гіпермаркету "Епіцентр", що за адресою: м. Київ, просп. Степана Бандери, б.11-А, ОСОБА_6 таємно, шляхом вільного доступу намагалась викрасти товар на суму 371 грн. 94 коп. (без урахування ПДВ) з торгового залу гіпермаркету "Епіцентр", однак свій умисел не змогла довести до кінця з причин, що не залежали від її волі (а.п. 64, 140 т. 1).
Згідно з даними протоколу огляду місця події з фототаблицями та відеозаписом, 04.01.2022, в період часу з 02 год. 15 хв. по 02 год. 21 хв., було оглянуто службове приміщення гіпермаркету " Епіцентр ", що за адресою: м. Київ, просп. Степана Бандери, б. 11-А , під час чого ОСОБА_6 добровільно дістала з сумки чорного кольору, з якої було вилучено неоплачені товари, а саме: "Антисептик для рук РROTEX з дозатором", ємністю 1 л. вартістю 99 грн. 00 коп. (без урахування ПДВ); "ЦИНК К&ЗДОРОВ'Я ТАБЛЕТКИ № 60", вартістю 41 грн. 20 коп. (без урахування ПДВ); "Септофан Квік", вартістю 111 грн. 74 коп. (без урахування ПДВ); "Засіб антисептичний для поверхонь БІОЩИТ СТАНДАРТ", вартістю 61 грн. 67 коп. (без урахування ПДВ); "Лампа FIL Emilight", вартістю 58 грн. 33 коп. (без урахування ПДВ), а всього на загальну суму 371 грн. 94 коп. (без урахування ПДВ).
Вказані предмети були поміщені до пакету, який скріплено ниткою (а.п. 142-144, 145-146, 147 т. 1), що визнані речовими доказами у провадженні (а.п. 150 т. 1), що передані на зберігання ТОВ "Епіцентр К" (а.п. 151 т. 1).
Відповідно до довідки ТОВ "Епіцентр-К" від 04.01.2022 вартість товарів без урахування ПДВ становить: "Антисептик для рук РROTEX з дозатором", ємністю 1 л, вартість 99 грн. 00 коп.; "ЦИНК К&ЗДОРОВ'Я ТАБЛЕТКИ № 60", вартість 41 грн. 20 коп.; "Септофан Квік", вартість 111 грн. 74 коп.; "Засіб антисептичний для поверхонь БІОЩИТ СТАНДАРТ", вартість 61 грн. 67 коп.; "Лампа FIL Emilight", вартість 58 грн. 33 коп.
За безперервним відеозаписом, що є додатком до протоколу огляду місця події від 04.01.2022 та був предметом перегляду та дослідження і суду апеляційної інстанції, випливає, що ОСОБА_6 на питання працівника поліції чи маєте Ви неоплачені товари, відповіла - так.
На прохання працівника поліції ОСОБА_6 добровільно дістає товари з своєї сумки, що перебувала на плечі: " ОСОБА_11 для рук РROTEX з дозатором"; " ЦИНК К&ЗДОРОВ'Я ТАБЛЕТКИ № 60 "; "Септофан Квік"; "Засіб антисептичний для поверхонь БІОЩИТ СТАНДАРТ".
ОСОБА_6 . водночас пояснила, що поклала товар сумку в торговій залі в гіпермаркеті "Епіцентр", що за адресою: м. Київ, просп. Степана Бандери, б. 11-А , після чого вийшла за каси, не розрахувавши за нього.
ОСОБА_6 на запитання працівника поліції також зазначала, що у неї були відсутні грошові кошти для оплати за товар, вона товар не планувала виносити з маркету, але зрозуміла, що товар їй потрібен і вона передумала.
Згідно з даними протоколу огляду предмету (відеозапису подій 03.01.2022) від 10.01.2022, було оглянуто вміст оптичного диска з відеозаписами з камер відеоспостереження, зафіксованих у приміщенні гіпермаркету " Епіцентр ", за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, б. 11-А , за даними якого зафіксовано перебування обвинуваченої ОСОБА_6 в приміщенні магазину "Епіцентр К", її пересування по торговельному залу, взяття товару з полиць, переміщення їх під руку, її присідання між полицями, після чого товару під рукою не має, але вона поправляє сумку, підходячи до каси № 30, де розплачується за товар, який їй не інкримінується, після чого виходить з магазину (а.п. 155-160 т. 1).
Під час безпосереднього дослідження відеозапису, у тому числі в судовому засіданні в суді апеляційної інстанцій, випливає, що 03.01.2022 ОСОБА_6 , одягнена у куртку чорного кольору, джинси червоного кольору, взуття білого кольору.
Вона зайшла до магазину "Епіцент" з сумкою чорного кольору, яка перебуває у неї на плечі, переміщується приміщенням торгової зали, підходить до полиць з товаром та кладе правою рукою в ліву руку товар, повторюючи вказаний алгоритм дій декілька разів у різних відділах.
Згодом, дійсно присідає між полицями з товаром, який тотожний до того, що був вилучений під час затримання обвинуваченої, після чого встає вже без товару під рукою та одягає сумку чорного кольору собі на плече.
У подальшому, пройшовши декілька відділів, обравши товар для оплати, остання підійшла до лінії кас, що знаходяться на виході з гіпермаркету.
Після чого, розрахувавшись за 2 пачки серветок, попрямувала до виходу із гіпермаркету "Епіцентр" (а.п. 161 т. 1).
ОСОБА_6 в суді апеляційної інстанції не змогла пояснити, де дівся товар гіпермаркету "Епіцентр", який вона взяла з полиць у торговельній залі та вочевидь був у неї в руках.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Вищевказані докази дослідженні у судовому засіданні, суд обґрунтовано визнав належними, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість, чи неможливість використання інших доказів.
Зокрема, допитаний у судовому засіданні в суді першої інстанції свідок ОСОБА_12 показав, що 03.01.2022, приблизно о 22 год., випадково зустрів обвинувачену ОСОБА_6 біля гіпермаркету "Епіцентр", що по проспекту Степана Бандери, б. 11-А, в м. Києві .
Через деякий час до неї підійшов невідомий чоловік та запропонував, з його слів, купити деякі товари за вигідною ціною.
Після чого, ОСОБА_6 передала грошові кошти за ці товари та попросила їх (кого не уточнено) почекати її, поки вона сходить до магазину "Ашан".
В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції захисник ОСОБА_5 вказав, що не зможе забезпечити явку до апеляційного суду свідка ОСОБА_12 , оскільки, як повідомила обвинувачена ОСОБА_6 , вказаний свідок перебуває в лавах ЗСУ.
У свою чергу захисник ОСОБА_5 , посилаючись в суді апеляційної інстанції на те, що показання свідка ОСОБА_12 викладені у вироку неправильно, проте не вважав за необхідне його повторно допитувати та вказав, що свідок може лише пояснити про те, що ОСОБА_6 купувала товар з рук у невідомої особи біля "Епіцентру", а потім і вказав, що зв'язку з свідком ОСОБА_12 не має, що перешкодило і суду апеляційної інстанції вжити заходів у будь-якій доступній формі під час дії воєнного стану для виклику цього свідка до суду апеляційної інстанції.
Сторона захисту не посилалася про необхідність допитувати як свідка ОСОБА_15 в даному кримінальному провадженні.
Водночас, ОСОБА_6 не змогла роз'яснити в суді апеляційної інстанції про те, чому свідок ОСОБА_12 , вказуючи, що випадково зустрів її- ОСОБА_6 біля гіпермаркету "Епіцентр", не вказав чи був при цьому її чоловік - Крайній, чому невідомий чоловік фактично у вечірню пору доби підійшов саме до неї з пропозицією купити у нього товар, - що, само по собі, не узгоджується з показаннями самої обвинуваченої про те, що невідомий торгував товаром фактично з бруківки біля магазину, що це вона самостійно підійшла до нього, без будь-якого супроводу, і навіщо потім ОСОБА_12 (можливо з Крайнім чи особою, що продала їй товар) чекати на ОСОБА_6 , яка пішла до магазину "Ашан".
А тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо оцінки показань свідка ОСОБА_12 та обвинуваченої ОСОБА_6 під час судового засідання в суді першої інстанції щодо непричетності в інкримінованому їй злочині, як таких, що суперечать дослідженим доказам, ОСОБА_12 є близьким другом обвинуваченої (товаришем її чоловіка - ОСОБА_15, який не допитувався), а тому і його показання оцінені як намагання уникнути відповідальності ОСОБА_6 за вчинення нею злочину.
За викладеним у сукупності, на переконання колегії суддів, доводи сторони захисту щодо непричетності ОСОБА_6 до вказаного кримінального правопорушення - нічим не підтвердженні, окрім намагання обвинуваченою, що є особою з вищою освітою, а саме закінчила Київський національний університет кіно та телебачення, за фахом - режисер, вказати, що вона не є настільки орієнтовною у поводженні, зокрема в магазині, за визначеними правилами, що унеможливлюють притягнення до відповідальності невинної особи, - бо саме ОСОБА_6 , яка раніше неодноразово притягалася до відповідальності за вчинення крадіжок/замаху на крадіжку, заволоділа майном з полиць, що їй інкримінується, у спосіб приховання товару у сумці, після чого взяла інший товар на незначну суму, за який відкрито і розплатилася, покинувши торговельний зал гіпермаркету "Епіцентр", перейшовши до іншого торговельного залу магазину "Ашан", працівники якого, через не загорнуту/опломбовану в поліетилен сумку обвинуваченої доволі великих розмірів і першочергово виявили у ОСОБА_6 товар, що продається у гіпермаркету "Епіцентр", охоронець якого і з'ясовував обставини придбання товару в обвинуваченої, яка відразу ж, без будь-якого тиску на неї, всупереч заперечень сторони захисту, сказала, що має при собі неоплачений товар.
Не може бути розцінено як тиск на ОСОБА_6 питання працівника охорони гіпермаркету "Епіцентр" чи є у неї неоплачений товар, а після відповіді, що є - не є спроможними і доводи сторони захисту, що ОСОБА_6 начебто обіцяли накладення на неї штрафу, якщо вона визнає свою провину.
Крім того, не можна не послатися на те, що діалог охоронця і обвинуваченої, чи пояснення обвинуваченої щодо товару та його оплати - є допитом ОСОБА_6 у змісті закону, який передбачає за собою роз'яснення їй прав або ж залучення захисника тощо.
Водночас слід вказати, що ОСОБА_6 не заперечувала обставини того, що під час огляду місця події, де у неї вилучався товар, були присутні поняті, які їй невідомі, а отже і підстав підписувати недостовірні відомості, що викладені у протоколі - у них/понятих не було.
Підписала вказаний протокол і ОСОБА_6 без будь-яких застережень, а тому її посилання в суді апеляційної інстанції про вчинення на неї тиску чи перекручування подій, які зафіксовані у протоколі - є голослівними.
Будь-яких заяв/повідомлень про вчинення на ОСОБА_6 тиску - матеріали провадження не містять.
Не послалася на написання таких заяв/повідомлень і сторона захисту в суді апеляційної інстанції.
Отже, дослідивши з достатньою повнотою та оцінивши докази в провадженні, у їх сукупності, суд першої інстанції і дійшов ґрунтовного висновку про доведеність поза розумним сумнівом вини обвинуваченої ОСОБА_6 у закінченому замаху на повторне, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), оскільки остання виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, кваліфікувавши її дії за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, щоб тягли за собою скасування вироку суду, у тому числі з закриттям кримінального провадження, у зв?язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанні можливості їх отримання, як про те висловив прохання в апеляційній скарзі захисник ОСОБА_5 , - колегія суддів не вбачає.
Як указують положення ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Норма ч. 2 ст. 50 КК України регламентує, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, зокрема засудженими, так і іншими особами.
Призначене судом першої інстанції обвинуваченій ОСОБА_6 покарання у повній мірі відповідає вказаним загальним засадам призначення покарання.
Так, призначаючи обвинуваченій покарання, суд першої інстанції взяв до уваги ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким, вчиненим з прямим умислом, та відсутність обставин, згідно ст.ст. 66, 67 КК України, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Врахував суд і дані про особу обвинуваченої ОСОБА_6 , яка офіційно не працевлаштована, має на утриманні малолітню дитину 2017 року народження, за місцем проживання характеризується формально позитивно, на спеціальному обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває.
Водночас, не можна не послатися на дані вимоги Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП у м. Києві щодо ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.п. 164-166 т. 1).
Так, за даною довідкою від 05.01.2022, ОСОБА_6 засуджена:
- вироком Дарницького районного суду міста Києва від 19.11.2019 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу в розмірі 850 грн., який набрав законної сили 20.12.2019.
07.05.2020 знята з обліку Дарницького РВ м. Києва з питань пробації у зв'язку з заміною штрафу на громадські роботи.
10.06.2021 знята з обліку Дружківського МО філіалу ДУ "Центр пробації" в Донецькій області у зв'язку з відбуванням покарання у виді громадських робіт;
- вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 21.11.2019 за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу в розмірі 850 грн.
01.12.2020 знята з обліку Дарницького РВ м. Києва з питань пробації у зв'язку з сплатою штрафу;
- вироком Деснянського районного суду міста Києва від 11.08.2020 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі зі звільненням від його відбування на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік,
- вироком Дружківського міського суду Донецької області від 07.07.2021 за ч. 2 ст. 185 КК України, з застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України, до покарання у виді 3 років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 79 КК України з іспитовим строком 2 роки.
Послалася ОСОБА_6 в суді апеляційної інстанції, у відповідь на запитання суду, і на те, що стосовно неї на даний час є провадження в Деснянському районному суді міста Києва, де вона визнає себе винуватою у вчиненні крадіжки.
За цими даними, що характеризують особу ОСОБА_6 , суд першої інстанції і дійшов висновку щодо необхідності призначення обвинуваченій ОСОБА_6 покарання у не у максимальних межах, встановлених в санкції ч. 2 ст. 185 КК України, проте без застосування положень ст. 75/ст. 79 КК України, яке слід відбувати реально за приписами ст. 78 КК України.
Саме таке покарання, як дійшла висновку і колегія суддів, є необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, водночас поставивши питання перед службою у справах дітей та сім'ї Подільської районної у м. Києві державної адміністрації питання необхідність влаштування малолітньої дитини обвинуваченої ОСОБА_6 - ОСОБА_14 або встановлення опіки чи піклування над нею (а.п. 197 т. 1), з правильністю чого погоджується і суд апеляційної інстанції.
Судом вірно застосовано і вимоги ст. 71 КК України, оскільки ОСОБА_6 вчинила злочин 03.01.2022 в період іспитового строку, який було визначено вироком Дружківського міського суду Донецької області від 07.07.2021.
Доля речових доказів вирішена на підставі ст. 100 КПК України.
За викладеним, апеляційна скарга захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_6 , залишити без задоволення, а вирок Оболонського районного суду міста Києва від 18 травня 2023 року у кримінальному провадженні № 120 221 000 500 000 23 від 04 січня 2022 року стосовно ОСОБА_6 , - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченою ОСОБА_6 , яка тримається під вартою, - у той самий строк з дня вручення їй копії ухвали.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3