05 червня 2024 року м. Дніпросправа № 160/24799/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Шлай А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року (суддя Серьогіна О.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та стягнення грошової компенсації вартості за не отримане речове майно, -
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та стягнення грошової компенсації вартості за не отримане речове майно.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року позов задоволено частково.
Суд вирішив визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 при звільненні з військової служби та виключенні зі списків особового складу суми грошової компенсації вартості за не отримане речове майно.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано, що на час прийняття наказу командира військової частини від 30.12.2016 №153 позивач погодив всі розрахунки та не оскаржував наказ про виключення зі списків особового складу військової частини та усіх видів забезпечення.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як було встановлено судом першої інстанції, позивач проходив військову службу за контрактом у Військовій частині НОМЕР_1 .
ОСОБА_1 є учасником бойових дій, про що свідчить копія посвідчення серії НОМЕР_4 від 15.09.2015, яка наявна в матеріалах справи.
Відповідно до копії наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.06.2016 за №253 ОСОБА_1 з 30.12.2016 виключено зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , з усіх видів забезпечення та направлено на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
07.08.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити виплату грошової компенсації за неотримане речове майно.
Листом Військової частини НОМЕР_1 від 24.08.2023 №823 позивачу повідомлено, що відповідно вимог статті 5 Закону України «Про звернення громадян» у зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписаним заявником із зазначенням дати. Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику. Запропоновано позивачу оформити звернення з дотриманням вказаних вимог, а саме зазначити дату та направити повторно.
Позивач звернувся до суду з даним позовом.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Відповідно до абз.2 п.1 статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 року № 178 затверджено Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.
Відповідно до п.2 Порядку № 178 виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.
Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця (п.3 Порядку № 178).
Відповідно до п.4 Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Згідно п. 5 Порядку № 178 довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.
Відповідно до пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.
Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Вірно суд першої інстанції зазначив, що у разі звільнення військовослужбовця з військової служби, у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби.
Суд першої інстанції вірно врахував, що застосовування в пункті 3 Порядку № 178 словосполучення «у разі звільнення з військової служби» свідчить про те, що право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно не залежить від факту закінчення проходження військової служби (виключення військовослужбовця зі списків особового складу). Військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.
Як було встановлено судом першої інстанції, 07.08.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити виплату грошової компенсації за неотримане речове майно.
Належну позивачу грошову компенсацію за неотримане речове майно не виплачено.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги слід було задовольнити шляхом зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.
Суд першої інстанції також вірно взяв до уваги, що оскільки на час звернення позивача до суду з цим позовом (22.09.2023) тримісячний строк звернення з дати відміни карантину на території України (24 години 00 хвилин 30.06.2023 року) не сплинув, позивачем не пропущено тримісячний строк звернення з цим позовом до суду, передбачений ст. 233 Кодексу законів про працю України.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та стягнення грошової компенсації вартості за не отримане речове майно залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 05 червня 2024 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя О.О. Круговий
суддя А.В. Шлай