30 травня 2024 року м. Дніпросправа № 280/10791/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,
за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 березня 2024 року
у справі №280/10791/23
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про зобов'язання здійснити виплати,-
У грудні 2023 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в просив зобов'язати військову частину № НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу премію за серпень 2023, передбачену Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України та деяким іншим особами, затвердженого наказом міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, а також додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану», за серпень 2023 року.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01 березня 2024 року у справі №280/10791/23 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання здійснити виплати - відмовлено.
Судом вказано, що згідно Порядку №260 премія належить до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців. В свою чергу, кожна з наведених у пункті 5 розділу ХVI Порядку №260 обставин є самостійною підставою для позбавлення військовослужбовця премії на підставі наказу командира військової частини, який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання. Разом з тим, суд врахував, що є підставою для невиплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, за місяць, у якому здійснено порушення, згідно з наказом командирів (начальників) військових частин щодо виплати додаткової винагороди за минулий місяць, що видається до 5 числа поточного місяця, які вживали алкогольні напої (наркотичні або психотропні речовини) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибували на службу та/або виконували обов'язки військової служби в стані алкогольного (наркотичного) сп'яніння,- за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошене наказом командира (начальника). Суд встановив, що відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 29.08.2023 №6135 про накладення дисциплінарних стягнень на військовослужбовців Військової частини НОМЕР_1 , на позивача накладене дисциплінарне стягнення та позбавлено премії в повному обсязі за серпень 2023 року, та додаткової винагороди за серпень 2023 року. Суд врахував, що наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 29.08.2023 №6135 є чинним, правомірність прийняття відповідачем цього наказу не є предметом розгляду цієї справи. З цих підстав, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 березня 2024 року у справі №280/10791/23, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Скаржник зазначає, що на момент подання позову він не знав, яким чином його позбавили виплат. Звертає увагу, що в нього не було можливості належним чином сформулювати позовні вимоги через бездіяльність відповідача та не надання ним копій витребуваних адвокатом документів, зокрема копії наказу від 29.08.2023 №6135, який наданий лише під час розгляду справи, а саме 29.01.2024, отриманий позивачем 31.01.2024. Вважає, що адміністративний суд може і зобов'язаний в окремих випадках вийти за межі позовних вимог, якщо спосіб захисту, обраний позивачем, є недостанім для захисту його прав. Вказує, що суд для повного захисту його прав мав дослідити правомірність наказу відповідача від 29.08.2023 №6135 та не спонукати позивача ініціювати подання інших позовів для цього. Звертає увагу, що позивач не надав документів, які підтверджують вчинення позивачем дисциплінарного правопорушення у вигляді вживання під час походження військової служби спиртних напоїв. Зазначає, що огляд на стан сп'яніння позивача здійснено за допомогою технічного засобу, термін повірки якого минув. Вважає, що акт №561 від 27.08.2023 огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу не може бути належним доказом того, що позивач вчинив дисциплінарний проступок, передбачений абз.7 ст.4 Дисциплінарного статут ЗСУ. З цих підстав вказує, що позбавлення позивача премії та додаткової винагороди за серпень 2023 року, наказ відповідача №6135 в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення, є безпідставним та незаконним.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивач з травня 2022 мобілізований на військову службу, та проходить військову службу у званні солдата, посада - водій 2 відділення автомобільного взводу підвозу пального та мастильних матеріалів, батальйону матеріального забезпечення Військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 29.08.2023 №6135 про накладення дисциплінарних стягнень на військовослужбовців Військової частини НОМЕР_1 , наказано: накласти дисциплінарне стягнення «СУВОРА ДОГАНА» за наступні порушення:
2.10 За порушення вимоги абзацу 5 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, частини 3 етапі 172-20 КУпАП в порядку ст. 48 п. «в» Дисциплінарного статуту Збройних Сил України накласти дисциплінарне стягнення «сувора догана» на наступних військовослужбовців:
солдата ОСОБА_1 , водія 2 відділення автомобільного взводу підвозу пального та мастильних матеріалів роти забезпечення пальним та мастильними матеріалами батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , адміністративний протокол від 27.08.2023 ДНЛ №2/1229 ч.3 ст. 172-20 КУпАП.
Помічнику командира військової частини з фінансово-економічної роботи - начальнику служби врахувати факт накладення дисциплінарного стягнення при нарахуванні премії за серпень 2023 року, та винагороди за серпень 2023 року передбаченої постановою КМУ від 24.02.2022 №168.
Помічнику командира військової частини з фінансово-економічної роботи - начальнику служби фінансово-економічної служби позбавити премії в повному обсязі за серпень 2023 року, та позбавити винагороди за серпень 2023 року передбаченої постановою КМУ від 24.02.2022 №168 солдата ОСОБА_1 , водія 2 відділення автомобільного взводу підвозу пального та мастильних матеріалів роти забезпечення пальним та мастильними матеріалами батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 .
Згідно довідки Військової частини НОМЕР_1 від 13 січня 2024 року №1/45, позивач проходить службу у Військовій частині НОМЕР_1 в період з 09.05.2022 по т.ч. В вересні 2023 року зараховано на картковий рахунок ПриватБанку: 6805,74 грн - грошове забезпечення за серпень 2023 року (утримано 14 748,60 грн премію в повному обсязі - сувора догана, ч.3 ст. 172-20 КУпАП (наказ від 29.08.2023 №6135), ПНСВ (наказ від 19.09.2023 №6380). Виплата додаткової винагороди під час дії воєнного стану згідно постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 зa серпень 2023 року не здійснювалась, в зв'язку з не включенням військовослужбовця до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.09.2023 №6267 (вживання алкогольних напоїв (наркотичних та психотропних речовин) на території військової частини, виконання службових обов'язків в нетверезому стані (у стані наркотичного сп'яніння), наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 29.08.2023 №6135).
Позивач, вказуючи про наявність підстав для нарахування та виплатити йому премії і додаткової винагороди за серпень 2023 року, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Згідно з приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Положеннями ст. 9 Закону №2011 передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України (далі - Порядок №260 в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно п. 1 розділу XVI Порядку №260 командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.
Відповідно до п. 3 розділу XVI Порядку №260 командири (начальники) виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини, який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання, з урахуванням військової дисципліни, наявності дисциплінарних стягнень, показників виконання службових обов'язків.
Пунктом 5 розділу ХVI Порядку №260 передбачено випадки, коли військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються.
28.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»
Згідно положень розділу XXXIV Порядку №260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям виплачується додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Відповідно до приписів п. 8 та 9 розділу XXXIV Порядку №260 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Положеннями п.14 розділу XXXIV Порядку №260 визначено перелік випадків, коли до наказів про виплату додаткової винагороди військовослужбовці не включаються.
Колегією суддів досліджено, що матеріали справи містять витяг з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 29.08.2023 №6135, з якого вбачається накладення дисциплінарних стягнень на військовослужбовців Військової частини НОМЕР_1 , зокрема:
За порушення вимоги абзацу 5 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, частини 3 етапі 172-20 КУпАП в порядку ст. 48 п. «в» Дисциплінарного статуту Збройних Сил України накласти дисциплінарне стягнення «сувора догана» на наступних військовослужбовців:
солдата ОСОБА_1 , водія 2 відділення автомобільного взводу підвозу пального та мастильних матеріалів роти забезпечення пальним та мастильними матеріалами батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , адміністративний протокол від 27.08.2023 ДНЛ №2/1229 ч.3 ст. 172-20 КУпАП.
Також, наказом №6135 помічнику командира військової частини з фінансово-економічної роботи - начальнику служби визначено врахувати факт накладення дисциплінарного стягнення при нарахуванні премії за серпень 2023 року, та винагороди за серпень 2023 року передбаченої постановою КМУ від 24.02.2022 №168.
Помічнику командира військової частини з фінансово-економічної роботи - начальнику служби фінансово-економічної служби визначено позбавити премії в повному обсязі за серпень 2023 року, та позбавити винагороди за серпень 2023 року передбаченої постановою КМУ від 24.02.2022 №168 солдата ОСОБА_1 , водія 2 відділення автомобільного взводу підвозу пального та мастильних матеріалів роти забезпечення пальним та мастильними матеріалами батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 .
Як правильно досліджено судом першої інстанції, наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 29.08.2023 №6135 є чинним, правомірність прийняття відповідачем цього наказу не є предметом розгляду цієї справи.
Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що на момент подання позову він не знав, яким чином його позбавили виплат, що в нього не було можливості належним чином сформулювати позовні вимоги, а суд для повного захисту його прав мав дослідити правомірність наказу відповідача від 29.08.2023 №6135, оскільки зі змісту листа військової частини НОМЕР_1 від 28.11.2021 №1/1271, який наданий на запит представника позивача, вбачається, що підставою для утримання з позивача премії за серпень 2023 року є зокрема сувора догана, наказ від 29.08.2023 №6135. Також, наявність обізнаності про те, що підставою для утримання з позивача премії за серпень 2023 року є зокрема сувора догана, наказ від 29.08.2023 №6135, позивачем зазначено безпосередньо у позовній заяві.
Апеляційний суд звертає увагу, що одним із принципів адміністративного судочинства є змагальність сторін та диспозитивність.
Згідно положень ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Отже, на суд покладено обов'язок вирішувати лише ті питання і вимоги по суті спору, за вирішенням яких звернувся позивач. Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.
Колегія суддів звертає увагу, що предметом позову в цій справі є лише зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу премію і додаткову винагороду за серпень 2023 року. Питання правомірності наказу відповідача від 29.08.2023 №6135 до предмету позову у цій справі не належить.
З цих підстав, апеляційний суд відхиляє доводи скаржника про те, що суд першої інстанції для повного захисту його прав мав дослідити правомірність наказу відповідача від 29.08.2023 №6135.
Підсумовуючи викладене, враховуючи приписи розділів ХVI та XXXIV Порядку №260, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача були наявні підстави для невиплати позивачу премії та додаткової винагороди за серпень 2023 року відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.08.2023 №6135. Натомість зворотні доводи скаржника свого підтвердження не знайшли.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Підсумовуючи, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 березня 2024 року у справі №280/10791/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко