30 травня 2024 року м. Дніпросправа № 280/1092/23
головуючий суддя І інстанції - Кисіль Р.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.12.2023 року в адміністративній справі №280/1092/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬБАКОР" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬБАКОР" звернулось до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №864/2110/31-00-04-02-04 від 08.11.2022 в повному обсязі.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.12.2023 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬБАКОР" було задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №864/2110/31-00-04-02-04 від 08.11.2022.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що з огляду на факт неподання позивачем податкових декларацій з акцизного податку за період з січня 2022 року по серпень 2022 року, відповідачем було обґрунтовано застосовано штрафні санкції, а тому спірне податкове повідомлення-рішення було прийнято останнім з дотриманням приписів чинного законодавства.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції, ТОВ «АЛЬБАКОР» ( зареєстровано як юридична особа та здійснює такі види діяльності за КВЕД: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.
На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу ІІ Податкового кодексу України, у порядку визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі - ПК України), відповідачем було проведено камеральну перевірку позивача щодо порушення правил (термінів) подання податкової звітності з акцизного податку за період січень-серпень 2022 року, за результатами якої контролюючим органом складено акт від 29.09.2022 №748/31-00-04-02-04/37129163 «Про результати камеральної перевірки щодо неподання податкової звітності».
Перевіркою встановлено, що позивачем не подано декларації з акцизного податку за січень-серпень 2022 року, чим порушено вимоги п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 223.2 ст. 223 ПК України.
На підставі зазначеного вище акту перевірки відповідачем 26.06.2023 прийнято податкове повідомлення-рішення №864/2110/31-00-04-02-04 від 08.11.2022, яким до позивача за порушення 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 223.2 ст. 223 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 2720,00 грн.
28.11.2022 позивачем подано до Державної податкової служби України скаргу на податкове повідомлення-рішення №864/2110/31-00-04-02-04 від 08.11.2022.
За результатами розгляду даної скарги Державною податковою службою України прийнято рішення про результати розгляду скарги №2259/16/99-00-06-03-01-06 від 30.01.2023 яким відмовлено в задоволенні скарги.
Вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення від №864/2110/31-00-04-02-04 від 08.11.2022, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позові вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем вчасно подано декларації з акцизного податку до ДПІ у Дарницькому районi м. Києва, виконано обов'язок щодо подачі декларації, передбачений п.223.2 ст.223 ПК України, а тому податкове повідомлення-рішення відповідача №864/2110/31-00-04-02-04 від 08.11.2022 не відповідає вимогам п.п. 1, 3 ч. 2 КАС України, оскільки винесене контролюючим органом не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв'язку із чим є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
За змістом підпунктів 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу (пункт 6.1 статті 6 ПК України).
Пунктом 46.1 статті 46 ПК України передбачено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
За змістом пунктів 49.1, 49.2 та 49.3 статті 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Згідно з підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до підпункту 9.1.4 пункту 9.1 статті 9 ПК України акцизний податок належить до загальнодержавних податків.
Згідно з підпунктом 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 ПК України акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).
За змістом пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 212.3.1 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України, особи - суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.
Пунктом же 223.2 статті 223 ПК України передбачено, що платники податку, визначені пунктом 212.1 статті 212 цього Кодексу (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5-1, 215.3.5-2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу.
При цьому, аналіз приписів підпункту 212.3.1-1 пункту 212.3 статті 212 та пункту 223.2 статті 223 ПК України свідчить, що платник акцизного податку лише після здійснення реєстрації останнього як платника податку у контролюючого органу за місцезнаходженням пункту продажу товарів подає до останнього декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу. Разом з тим, саме за контролюючим органом, в якому зареєстрований платник податків, як платник акцизного податку, виникає одночасний обов'язок щодо прийняття податкової звітності по акцизному податку від суб'єкта господарювання.
Пунктом 120.1 статті 120 ПК України визначено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року №1588 затверджено Порядок обліку платників податків і зборів (надалі - Порядок №1588), згідно з пунктами 7.1, 7.2 та 7.3 якого, якщо відповідно до законодавства в платника податків, крім обов'язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов'язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов'язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.
Для взяття на облік за неосновним місцем обліку платник податків зобов'язаний протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об'єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню чи пов'язані з оподаткуванням, подати до відповідного контролюючого органу заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП (додаток 9). Дані заяви про взяття на облік за неосновним місцем обліку вносяться до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб.
У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов'язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.
Форму декларації акцизного податку та Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року №14, й згідно з пунктами 12 та 13 цього Порядку у разі подання платником до контролюючого органу Декларації, заповненої з порушеннями вимог пунктів 48.3, 48.4 статті 48 глави 2 розділу II Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику письмове повідомлення про відмову у прийнятті Декларації із зазначенням причин такої відмови (у разі отримання Декларації поштою або засобами електронного зв'язку - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання, у разі отримання особисто - протягом трьох робочих днів з дня її отримання). У разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті Декларації платник має право подати нову Декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання або оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, встановленому статтею 56 глави 4 розділу II Кодексу.
Відповідно до Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України №233 від 10 квітня 2008 року, підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку (пункт 7.5 Інструкції).
Як вбачається з матеріалів справи, з 01.01.2022 позивач перебуває на обліку в Центральному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків, разом з тим, в силу вимог п.п. 212.3.1-1 п. 212.3 ст. 212 ПК України, позивач також перебуває на обліку в ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, як платник акцизного податку з об'єкту, який розташований у цьому районі м. Києва.
Як зазначено в акті перевірки від 29.09.2022 №748/31-00-04-02-04/37129163, позивач на території підпорядкованій ДПІ у Дарницькому районі м. Києва мав у періоді, який перевірявся, діючі ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
З матеріалів справи видно, що позивачем своєчасно подано декларації акцизного податку до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва: за січень 2022 - подано 21.02.2022; за лютий 2022 - подано 25.03.2022; за березень 2022 - подано 20.04.2022; за квітень 2022 - подано 17.05.2022; за травень 2022 - подано 20.06.2022; за червень 2022 - подано 19.07.2022; за липень 2022 - подано 22.08.2022; за серпень 2022 - подано 19.09.2022.
Зазначені декларації прийнято податковим органом, що підтверджується поданими позивачем копіями квитанцій № 2.
Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що на контролюючий орган, до якого направлено декларації, покладено обов'язок щодо перевірки наявності та достовірності заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 ПК України, серед яких, зокрема, визначено найменування контролюючого органу, до якого подається звітність (пункт 48.3 статті 48 Податкового кодексу України).
Таким чином, з огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає правильними висновки суду першої інстанції, що декларації позивача з акцизного податку за січень-серпень 2022 року, станом на момент проведення камеральної перевірки, були прийнятими та зареєстрованими у встановленому законодавством порядку, а відтак, твердження відповідача про їх неподання позивачем є безпідставними.
Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 05.07.2021 року по справі № 820/762/17, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.12.2023 року в адміністративній справі №280/1092/23 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов