05 червня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/750/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Першого відділу ДВС у м. Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , про визнання протиправними та скасування постанов, -
І. РУХ СПРАВИ
1.1. ОСОБА_4 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач), в якому просить:
- постанову від 07.11.2023 року яка складена заступником начальника відділу Першого відділу ДВС у м. Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Душенко В.В. було складено Постанову про накладення штрафу серії ВП № 51114733 на ОСОБА_4 у розмірі 3400,00 гривень за невиконання рішення суду;
- постанову від 09.11.2023 року яка складена заступником начальника відділу Першого відділу ДВС у м. Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Душенко В.В. було складено Постанову про накладення штрафу серії ВП № 51114733 на ОСОБА_4 у розмірі 3400,00 гривень за невиконання рішення суду;
- постанову від 21.11.2023 року яка складена заступником начальника відділу Першого відділу ДВС у м. Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Душенко В.В. було складено Постанову про накладення штрафу серії ВП № 51114733 на ОСОБА_4 у розмірі 3400,00 гривень за невиконання рішення суду;
- постанову від 23.11.2023 року яка складена заступником начальника відділу Першого відділу ДВС у м. Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Душенко В.В. було складено Постанову про накладення штрафу серії ВП № 51114733 на ОСОБА_4 у розмірі 3400,00 гривень за невиконання рішення суду;
- постанову від 05.12.2023 року яка складена заступником начальника відділу Першого відділу ДВС у м. Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Душенко В.В. було складено Постанову про накладення штрафу серії ВП № 51114733 на ОСОБА_4 у розмірі 3400,00 гривень за невиконання рішення суду;
- постанову від 07.12.2023 року яка складена начальника відділу Першого відділу ДВС у м. Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Душенко В.В. було складено Постанову про накладення штрафу серії ВП № 51114733 на ОСОБА_4 у розмірі 3400,00 гривень за невиконання рішення суду;
- постанову від 14.12.2023 року яка складена заступником начальника відділу Першого відділу ДВС у м. Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Душенко В.В. було складено Постанову про накладення штрафу серії ВП № 51114733 на ОСОБА_4 у розмірі 3400,00 гривень за невиконання рішення суду;
- постанову від 14.12.2023 роту яка складена заступником начальника відділу Першого відділу ДВС у м. Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Душенко В.В. було складено Постанову про накладення штрафу серії ВП № 51114733 на ОСОБА_4 у розмірі 3400,00 гривень за невиконання рішення суду;
- постанову від 19.12.2023 року яка складена заступником начальника відділу Першого відділу ДВС у м. Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Душенко В.В. було складено Постанову про накладення штрафу серії ВП № 51114733 на ОСОБА_4 у розмірі 3400,00 гривень за невиконання рішення суду;
- постанову від 25.12.2023 року яка складена заступником начальника відділу Першого відділу ДВС у м. Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Душенко В.В. було складено Постанову про накладення штрафу серії ВП № 51114733 на ОСОБА_4 у розмірі 3400,00 гривень за невиконання рішення суду;
- постанову від 28.12.2023 року яка складена заступником начальника відділу Першого відділу ДВС у м. Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Душенко В.В. було складено Постанову про накладення штрафу серії ВП № 51114733 на ОСОБА_4 у розмірі 3400,00 гривень за невиконання рішення суду;
- постанову від 01.01.2024 рову яка складена заступником начальника відділу Першого відділу ДВС у м. Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Душенко В.В. було складено Постанову про накладення штрафу серії ВП № 51114733 на ОСОБА_4 у розмірі 3400,00 гривень за невиконання рішення суду;
- постанову від 02.01.2024 року яка складена заступником начальника відділу Першого відділу ДВС у м. Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Душенко В.В, було складено Постанову про накладення штрафу серії ВП № 51114733 на ОСОБА_4 у розмірі 3400,00 гривень за невиконання рішення суду;
- постанову від 11.01.2024 року яка складена заступником начальника відділу Першого відділу ДВС у м. Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Душенко В.В. було складено Постанову про накладення штрафу серії ВП № 51114733 на ОСОБА_4 у розмірі 3400,00 гривень за невиконання рішення суду;
- постанову від 16.01.2024 року яка складена заступником начальника відділу Першого відділу ДВС у м. Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Душенко В.В. було складено Постанову про накладення штрафу серії ВП № 51114733 на ОСОБА_4 у розмірі 3400,00 гривень за невиконання рішення суду;
- постанову від 26.01.2024 рогу яка складена заступником начальника відділу Першого відділу ДВС у м. Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Душенко В.В. було складено Постанову про накладення штрафу серії ВП № 51114733 на ОСОБА_4 у розмірі 3400,00 гривень за невиконання рішення суду;
- постанову від 09.02.2024 року яка складена заступником начальника відділу Першого відділу ДВС у м. Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Душенко В.В. було складено Постанову про накладення штрафу серії ВП № 51114733 на ОСОБА_4 у розмірі 3400,00 гривень за невиконання рішення суду;
- постанову від 09.02.2024 року яка складена заступником начальника відділу Першого відділу ДВС у м. Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Душенко В.В. було складено Постанову про накладення штрафу серії ВП № 51114733 на ОСОБА_4 у розмірі 3400,00 гривень за невиконання рішення суду.1.2. Ухвалою суду від 07.09.2023 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
1.3. Ухвалою суду від 20.02.2024 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено розгляд справи по суті.
1.4. 28.02.2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву.
1.5. Ухвалою суду від 04.03.2024 року, занесеною до проколу судового засідання, до участі у справі залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 .
1.6. Ухвалою суду від 04.03.2024 року, занесеною до проколу судового засідання, до участі у справі залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 .
1.7. Ухвалою суду від 18.03.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без руху.
1.8. 11.04.2023 року від учасників справи надійшли клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами за їх відсутності. У зв'язку з викладеним, суд, керуючись частиною 3 статті 194 та частиною 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), визнав за можливе здійснити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2.1. Заступником начальника Першого відділу ДВС у м. Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Душенко В.В у рамках виконавчого провадження №51114733 винесено 17 (сімнадцять) постанов про накладення на ОСОБА_4 штрафу у розмірі по 3400,00 грн. за невиконання рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці у справі № 727/10594/13-ц.
2.3. Позивач не погоджується з прийнятими відповідачем постановами, у зв'язку з чим звернулась до суду з даним позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція позивача
3.1. У судовому засіданні в обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що у оскаржуваних постановах зазначено, що ОСОБА_1 , не виконала рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці у справі № 727/10594/ 13-ц від 23.10.2014 року, відповідно до якого було зобов'язано ОСОБА_5 не чинити перешкод ОСОБА_3 у спілкуванні з донькою ОСОБА_6 .
3.2. Однак, під час проведення виконавчих дій боржник неодноразово наголошувала державному виконавцю, що вона жодним чином не чинить перешкод у спілкуванні доньки із батьком, однак такі обставини не переконують посадову особу, яка в свою чергу здійснює тиск на матір дівчинки шляхом накладення стягнень, не зважаючи на той факт, що матір дитину приводила на побачення. Так в оскаржуваних постановах державний виконавець зазначає, що ним перевірено виконання боржником рішення суду за адресою АДРЕСА_1 (місце проживання батька) та побачення з дитиною не відбулося, оскільки боржник не забезпечив присутність дитини, саме тому вважає, що є підстави для накладення штрафу.
3.3. Водночас, наголошує, що існує неясність у тому, яким чином можна встановити невиконання ОСОБА_4 судового рішення, якщо воно полягає у зобов'язанні не чинити перешкод, адже суд не зобов'язував позивача силоміць притягувати доньку проти її волі та ще й додому до батька. ОСОБА_4 проживає за адресою АДРЕСА_2 , а перевірка здійснювалась за адресою АДРЕСА_1 .
3.4. Принагідно інформує, що ОСОБА_4 , не чинила та не чинить перешкод ОСОБА_3 у спілкуванні з донькою ОСОБА_6 , в той же час не може силоміць доставляти (приводити) доньку в місце проживання батька. Суд зобов'язав ОСОБА_5 не чинити перешкод у спілкуванні батька з дитиною, в той же час суд жодним чином не зобов'язував ОСОБА_1 доставляти дитину саме за місцем проживання батька. Ні батько, ні державний виконавець не цікавляться думкою самої ОСОБА_7 , яка неодноразово виражала своє небажання, зустрічатись із батьком, як у судових засіданнях так і при зустрічі з держаним виконавцем та психологом.
3.5. На переконання позивача, умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
3.6. Однак державний виконавець не тільки не встановив сам факт невиконання судового рішення, адже воно полягає лише у не перешкоджанні, а не в обов'язковому приводу доньки на місце, але й не переконався чи були поважні причини неприбуття ОСОБА_7 на зустріч із батьком, яка на той час була працевлаштована.
3.7. Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України “Про виконавче провадження”. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
3.8. У зв'язку із наведеним, позивач вважає, що державний виконавець здійснив підміну понять, вимагаючи забезпечити боржником ОСОБА_4 побачень стягувача з дитиною за адресою місця фактичного проживання стягувача, а саме: АДРЕСА_1 , вийшов за межі судового рішення самовільно, оскільки таких вимог в рішенні не передбачено.
При цьому звертає увагу, що ні батько, ні державний виконавець не цікавились думкою Еліни, яка неодноразово виражала своє небажання зустрічатися з батьком, як у судових засіданнях так і при зустрічі з державним виконавцем та психологом.
3.9. Окрім цього, позивач та її представник звернули увагу суду на процедурні порушення допущенні державним виконавцем при прийнятті оскаржуваних постанов. Зокрема, при складанні актів державного виконавця не залучались понятті, оскаржувані постанови винесені не тоді, як зазначено в них (не вірна дата), державний виконавець не перевіряв, чи дійсно ОСОБА_7 не з'являлася до батька, ним не враховано, що на час з'явлення до батька, ОСОБА_7 працювала.
3.10. Враховуючи вищевикладені обставини справи та норми чинного законодавства, представник позивача вважає, що державним виконавцем не доведено правомірності застосування штрафу, а тому спірні постанови про стягнення штрафу є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Позиція відповідача
3.11. У судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо задоволення позову, вважає постанови про накладення штрафів такими, що винесені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, оскільки рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці у справі №727/10594/ 13-ц від 23.10.2014 року, позивачем не виконано.
3.12. В обґрунтування своєї позиції наголошує на тому, що чинна редакція статті 64-1 Закону України “Про виконавче провадження” передбачає, що виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Отже, боржник, якою є позивач по справі, зобов'язана, була вчиняти активні дії щодо забезпечення побачень стягувача з дитиною, однак наведеного вона не робила.
3.13. Щодо пояснень позивача про зайнятість неповнолітньої доньки на роботі як на поважну причини її неявки на побачення з батьком, то представник відповідача вважає, що такі доводи не заслуговують на увагу, виходячи із наступного.
3.14. Так, 02.01.2024 року на адресу Першого відділу ДВС надійшла заява адвоката Кутровської Н.М., яка представляла у виконавчому провадженні інтереси боржника ОСОБА_4 , про долучення до матеріалів виконавчого провадження наказу про працевлаштування неповнолітньої ОСОБА_8 з графіком роботи з понеділка по суботу з 15:00 години до 17:00 - 18:00 години, що, на її думку, свідчить про відсутність правових підстав для нарахування штрафних санкцій.
3.15. 30.01.2024 року на адресу Першого відділу ДВС надійшла заява адвоката Кутровської Н.М. (додана до позовної заяви) про долучення до матеріалів виконавчого провадження копії трудового договору ОСОБА_2 , що також, на думку представника, свідчить про відсутність правових підстав для нарахування штрафних санкцій.
3.16. Відповідно до наказу № 7-к від 30.10.2023 року та трудового договору від 30.10.2023 року ОСОБА_2 з 01.11.2023 року прийнято на роботу на основне місце роботи на посаду прес-секретаря на 1 ставку, розмір ставки 7000 грн., до ТОВ «Закон і порядність», керівником якого є представник боржника ОСОБА_9 .
3.17. Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_9 є представником боржника ОСОБА_4 у виконавчому провадженні з 20.09.2022 року (ордер в матеріалах ВП), вона обізнана як щодо змісту судового рішення, яким ОСОБА_4 зобов'язано забезпечити присутність дитини на побаченнях з батьком ОСОБА_10 , так і до часу та місця виконання такого рішення, а також як адвокат, спеціаліст в галузі юриспруденції, розуміє про обов'язковість та необхідність виконувати судові рішення, що ухвалені іменем України, наслідки ухилення від його виконання.
3.18. Також, враховуючи ту обставину, що ОСОБА_2 є неповнолітньою, у неї відсутній обов'язок по утриманню будь-кого з осіб, визначених нормами Сімейного кодексу України, а також те, що згідно вимог закону обов'язок по її утриманню до виповнення 18 років (23-х у випадку продовження навчання) лежить на батьках, про що ОСОБА_9 , як правнику, також відомо, забезпечення виконання боржником судового рішення в даному конкретному випадку має пріоритетне значення, ніж перебування доньки на робочому місці у час та години, визначені рішенням судом для побачень з батьком. Відтак роботодавець ОСОБА_9 , зобов'язана, будучи обізнаною про судове рішення, звільнити свого неповнолітнього працівника від виконання трудових обов'язків для забезпечення виконання такого рішення.
3.19. За таких обставин Перший відділ ДВС вважає такі дії ОСОБА_9 як створення штучних перешкод у виконанні судового рішення боржником, оскільки вона в такий спосіб сприяє ОСОБА_4 в ухиленні від виконання нею обов'язку по забезпеченню присутності дитини на побаченнях з батьком, що зайвий раз свідчить на користь висновку, що саме дії боржника ОСОБА_4 , що направлені на невиконання судового рішення, є результатом небажання доньки спілкуватись з батьком.
3.20. Крім цього, як вбачається з вхідного штампу, що міститься на заяві ОСОБА_9 , вона повідомила про працевлаштування ОСОБА_2 тільки 02.01.2024 року, а в позовній заяві просить визнати з цих підстав поважною причиною її відсутність на зустрічах з батьком, починаючи з 07.11.2023 року.
3.21. Однак, Перший відділ ДВС не був вчасно повідомлений, а відтак обізнаний, зокрема у листопаді-грудні 2023 року про працевлаштування неповнолітньої ОСОБА_2 .
3.22. Також, представник відповідача звернув увагу суду на ту обставину, що 14.12.2023 року складено одну постанову про накладення штрафу на ОСОБА_4 у розмірі 3400 грн. у зв'язку з невиконанням судового рішення, хоча боржником оскаржується дві постанови за вказану дату, кожна на суму 3400 грн.
3.32. Що стосується небажання самої дитини зустрічатись з батьком то представник відповідача суду пояснив, що у зв'язку з тривалим невиконанням ОСОБА_4 рішення суду, а також з метою налагодження контакту між батьком та донькою постановою старшого державного виконавця ОСОБА_11 23.06.2021 року до виконавчих дій було залучено психолога ОСОБА_12 .
3.33. У висновку від 13.08.2021 року, наданому ОСОБА_12 за наслідками спілкування з ОСОБА_6 та сторонами виконавчого провадження під час зустрічі батька та дитини, психолог прийшла до висновку про наявність у поведінці Еліни ознаки феномену відчуження від батька, емоційна залежність у прийнятті власного рішення від матері, знаходження дитини під її психологічним впливом. Психолог піддала аналізу поведінку матері під час проведення виконавчої дії, та встановила факт створення останньою перешкод у спілкуванні батька та дитини, зокрема, намагання вплинути на думку дитини задля переконання у недоречності зустрічей з батьком, на які дівчинка погодилась, шляхом формування у дитини відчуття провини за таке спілкування.
3.34. Крім цього, стягувачем за виконавчим провадження ( ОСОБА_3 ) надано виконавцю і ряд висновків інших психологів - ОСОБА_13 від 07.11.2018 року, та ОСОБА_14 від 16.01.2019 року, 21.02.2020 року, 09.04.2021 року, зі змісту яких вбачалось, що після розлучення сторін позиція ОСОБА_4 характеризується особистим ворожим ставленням до колишнього чоловіка й навіюванням донці (прямим та непрямим) ворожого ставлення до батька, свідомим залученням дитини до конфлікту, перетворенням її на заручника ситуації, спекулюванням станом та почуттями дитини, формуванням у дитини негативного образу батька, що завдає психологічного каліцтва дитині, спричиняє невиправну шкоду психоемоційному стану дитини, повноцінному, гармонійному формуванню її особистості та моделей майбутньої поведінки у побудові стосунків з чоловіками.
3.35. Вказані докази свідчать на користь висновку, що небажання дитини спілкуватись з батьком є результатом протиправних дій боржника, яка тривалий час свідомо налаштовувала дитину проти батька.
Між тим, забезпечення можливості спілкування батька та дитини протягом певного, визначеного судом, проміжку часу, без участі позивача, не може бути унеможливлено небажанням дитини спілкуватися з батьком та не є поважною причиною невиконання рішення про участь батька у вихованні дитини.
Пояснення третьої особи ОСОБА_3 .
3.36. ОСОБА_3 та його представниця, вважають позов необґрунтованим та просять суд у його задоволенні відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначили, що ОСОБА_4 систематично не виконує рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці у справі № 727/10594/ 13-ц від 23.10.2014 року, відповідно до якого зобов'язано ОСОБА_5 не чинити перешкод ОСОБА_3 у спілкуванні з донькою ОСОБА_6 .
Наведена систематичність унеможливлює реалізувати ОСОБА_3 свої батьківські права, а тому єдиним виходом із ситуації є штрафування позивачки, яка в силу положень статті 64-1 Закону України “Про виконавче провадження” зобов'язана забезпечити побачення стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням суду.
3.37. Також, суду пояснили, що вважають ОСОБА_4 винною в тому, що ОСОБА_2 не хоче зустрічатися зі своїм батьком, оскільки позивач негативно впливає на свою доньку, не вживає жодних заходів щодо її спілкування з батьком (не залучає психологів, медіаторів, тощо).
Пояснення третьої особи ОСОБА_2 .
3.38. ОСОБА_2 та її представниця, вважають позов обґрунтованим та просять суд його задовольнити. В обґрунтування своєї позиції зазначили, що ОСОБА_4 не чинила перешкод ОСОБА_3 у спілкуванні з донькою, оскільки саме остання - ОСОБА_2 не має бажання спілкуватися з її біологічним батьком.
3.39. Також, ОСОБА_2 суду повідомила, що у неї щодо батька залишилися неприємні спогади з дитинства, зокрема коли він побив її дідуся та хотів заподіяти шкоди їй, однак за неї заступилася її матір. Вона вже доросла людина і не бажає спілкуватися з тим, з ким їй не приємно спілкуватися.
При цьому, звертає увагу суду, що рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці у справі № 727/10594/ 13-ц від 23.10.2014 року її не зобов'язували зустрічатися з ОСОБА_3 .
3.40. Щодо її працевлаштування то ОСОБА_2 суду пояснила, що це було її особисте бажанням у тому числі у зв'язку із потребою в коштах, оскільки внаслідок систематичної сплати матір'ю штрафів в сім'ї відчувається потреба в грошах.
ІV. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
4.1. Дослідженням матеріалів справи судом встановлено, що заступником начальника Першого відділу ДВС у м. Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Душенко В.В у рамках виконавчого провадження №51114733 винесено 17 (сімнадцять) постанов про накладення на ОСОБА_4 штрафу у розмірі 3400,00 грн. за невиконання рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці у справі № 727/10594/13-ц.
4.2. Виконавче провадження №51114733 відкрито за виконавчим листом від 23.10.2014 року, виданим Шевченківським районним судом м. Чернівці у справі № 727/10594/13-ц, яким, згідно резолютивної частини рішення суду від 15.10.2014 року, визначено:
“Зобов'язати ОСОБА_5 не чинити перешкод ОСОБА_3 у спілкуванні з донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначити участь ОСОБА_3 у вихованні доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення системних побачень з дитиною першої та третьої суботи місяця з 14 до 18 годин, перший та третій вівторок місяця, другий та четвертий четвер місяця з 15 до 18 годин, а також щорічно в день народження дитини 7 грудня, на Новий рік 1 січня, у дні релігійних свят - Різдво Христове, Великдень, Трійця з 14 до 17 годин за місцем проживання позивача за відсутністю матері з правом відвідування культурно-масових, спортивних, розважальних та оздоровчих закладів з поверненням дитини після побачень до місця проживання матері.
Дозволити ОСОБА_3 самостійно організовувати та проводити на території України оздоровлення доньки ОСОБА_6 двічі на рік у період шкільних канікул, але не більше 12 днів кожного разу”.
4.3. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09.11.2022 року (справа №727/10594/13-ц, провадження №2-р/727/4/22) відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_4 про роз'яснення судового рішення (Т.1, а.с.233-234).
Підставою для звернення із заявою про роз'яснення судового рішення стало те, “… що на сьогодні зі сторони органу виконавчої служби виникло питання, що ніби матір-заявниця чинить перешкоди у виконанні судового рішення, відповідно було складено ряд постанов про притягнення її до відповідальності у виді штрафу. У заявниці, як матері немає механізму примусово заставити дитину спілкуватися. Вважає, що роз'яснення даної частини рішення дасть можливість подальшому уникнути непорозумінь з органами виконавчої служби, дасть можливість поважати точку зору дитини при виконанні судового рішення”.
Відповідно до мотивувальної частини цієї ухвали суд зазначив наступне:
“…Відповідно до ч. 1 ст. 64-1 Закону України “Про виконавче провадження”, виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.
Отже, ОСОБА_5 має забезпечити побачення ОСОБА_3 відповідно до рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 15 жовтня 2014 року, а саме: визначити участь ОСОБА_3 у вихованні доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення систематичних побачень з дитиною першої та третьої суботи місяця з 14 до 18 години, перший та третій вівторок місяця, другий та четвертий четвер місяця з 15 до 18 години, а також щорічно в день народження дитини 7 грудня, на Новий рік 1 січня, у дні релігійних свят Різдво Христове, Великдень, Трійця з 14 до 17 години за місцем проживання позивача за відсутності матері з правом відвідування культурно-масових, спортивних, розважальних та оздоровчих закладів з поверненням дитини після побаченнь до місця проживання матері та дозволити ОСОБА_3 самостійно організовувати та проводити на території України оздоровлення доньки ОСОБА_6 двічі на рік у період шкільних канікул, але не більше 12 днів кожного разу.
Щодо зобов'язання ОСОБА_5 не чинити перешкод ОСОБА_3 у спілкуванні з донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , то це стосується безпосередньо предмета позову щодо усунення перешкод у спілкування з дитиною, що є позовом про заборону ОСОБА_1 , яка чинила перешкоди ОСОБА_3 у здійснені ним свого права на спілкування з дитиною, у зв'язку з чим виник спір між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та ОСОБА_5 звернувся до суду, тобто, рішення не припускає різного тлумачення що та не допускає подвійного трактування.
Отже, зміст рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 червня 2014 року, що змінено рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 15 жовтня 2014 року, викладено чітко і зрозуміло та не допускає подвійного його трактування”.
4.4. Крім цього, у матеріалах виконавчого провадження міститься:
- висновок за результатами роботи психолога ОСОБА_12 від 13.08.2021 року згідно якого в поведінці ОСОБА_2 ( ОСОБА_6 ) спостерігаються ознаки феномену відчуження від батька та емоційна залежність у прийнятті власного рішення від матері (Т.2, а.с.1-2);
- висновок за результатами психологічного аналізу конфліктної ситуації, що склалась між колишнім подружжям громадян ОСОБА_3 і ОСОБА_4 після розлучення від 07.11.2018 року, складений психологом ОСОБА_13 , згідно якого ОСОБА_2 ( ОСОБА_6 ) переживає так званий конфлікт лояльності, ставши заручником конфліктних взаємин між її батьками ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , що призводить до формування у неї “синдрому відчуження від батька” (Т.2, а.с.133-143);
- висновки психолога за результатами вивчення ситуації з метою забезпечення сприятливих умов повноцінного розвитку дитини від 16.01.2019 року та 21.02.2020 року, складені практикуючим психологом ОСОБА_15 , згідно яких “Необхідно розв'язати конфлікт між ОСОБА_16 та ОСОБА_17 . Оскільки, батьки ОСОБА_7 все ще цього не зробили, необхідно залучити посередника (медіатора) для розв'язання наявних протиріч або звернутися до сімейного консультанта або психолога”, “Наразі склалися такі обставини психологічного характеру, які унеможливлюють повноцінні родинні стосунки між донькою та батьком і родичами по батьковій лінії. Для відновлення повноцінного спілкування необхідним є залучення спеціаліста з дитячої та сімейної психології, який знайомий з проявами феномену “емоційного відчуження дитини” за ОСОБА_18 ” (Т.2, а.с.144-147, а.с.148-150);
- висновки та рекомендації за результатами роботи психолога від 09.04.2021 року, складені практикуючим психологом ОСОБА_15 , згідно яких в поведінці ОСОБА_7 спостерігаються ознаки феномену відчуження від батька та налаштування проти нього. У зв'язку із цим, а також із теоретичним обґрунтуванням формування відчуження в дошкільному віці та подальшим сприйняттям дівчиною інформації про батька, достовірність свідчень ОСОБА_7 підлягає сумнівам з точки зору психологічної теорії (Т.2, а.с.151-155).
Крім цього, представником позивача надано суду:
- експертне дослідження висновок від 18.01.2020 року, складений практичним психологом ЦСПРД ССД Чернівецької ОДА Кузіною - ОСОБА_19 , згідно якого ОСОБА_7 має достатній рівень розвитку емоційного інтелекту та когнітивних функцій усвідомлено (базуючись на власних почуттях, переживаннях та досвіді) на даному етапі уникає (відмовляється) спілкування з біологічним батьком. … При розмові про біологічного батька, ОСОБА_7 займає тверду позицію, що зараз вона не хоче з ним спілкуватись, не розуміє для чого їй це потрібно (Т.3, а.с.138-141);
- висновок практичного психолога від 17.10.2023 року ОСОБА_20 від 17.10.2023 року, згідно якого ОСОБА_7 знаходиться в емоційно дискомфортному стані пов'язаному з постійним відчуттям примусу з боку біологічного батька ОСОБА_21 , орієнтованому на їхнє спілкування. Дівчина гостро реагує на будь-які ситуації пов'язані з нав'язуванням думок і вчинків, які їй не притаманні. Примусом її робити, те що вона не хоче. Виключно діями біологічного батька ОСОБА_21 в Еліни сформоване відчуття, що вона йому не цікава, як людина і особистість. І це викликає в ній небажання з ним спілкуватися, особливо за участі третіх осіб. Також усвідомлюючи, що будь-яка зустріч, між нею та батьком, буде нести виховний та звинувачувальний характер (Т.3, а.с.142-147).
4.5. Щодо обставин накладення штрафу, то судом встановлено, що:
- 07.11.2023 року державним виконавцем повторно перевірено виконання боржником (позивачем у справі) рішення суду о 15:00 годин за адресою: АДРЕСА_1 (місце проживання батька). Побачення з дитиною не відбулося оскільки боржник не забезпечив присутність дитини ОСОБА_6 за місцем проживання стягувача, про що 07.11.2023 року державним виконавцем складено Акт, та 07.11.2023 року винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 3400,00 грн;
- 09.11.2023 року державним виконавцем повторно перевірено виконання боржником рішення суду о 15:00 годин за адресою: АДРЕСА_1 (місце проживання батька). Побачення з дитиною не відбулося оскільки боржник не забезпечив присутність дитини ОСОБА_6 за місцем проживання стягувача, про що 09.11.2023 року державним виконавцем складено Акт, та 09.11.2023 року винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 3400,00 грн;
- 21.11.2023 року державним виконавцем повторно перевірено виконання боржником рішення суду о 15:00 годин за адресою: АДРЕСА_1 (місце проживання батька). Побачення з дитиною не відбулося оскільки боржник не забезпечив присутність дитини ОСОБА_6 за місцем проживання стягувача, про що 21.11.2023 року державним виконавцем складено Акт, та 21.11.2023 року винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 3400,00 грн;
- 23.11.2023 року державним виконавцем повторно перевірено виконання боржником рішення суду о 15:00 годин за адресою: АДРЕСА_1 (місце проживання батька). Побачення з дитиною не відбулося оскільки боржник не забезпечив присутність дитини ОСОБА_6 за місцем проживання стягувача, про що 23.11.2023 року державним виконавцем складено Акт, а 23.11.2023 року винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 3400,00 грн;
- 05.12.2023 року державним виконавцем повторно перевірено виконання боржником рішення суду о 15:00 годин за адресою: АДРЕСА_1 (місце проживання батька). Побачення з дитиною не відбулося оскільки боржник не забезпечив присутність дитини ОСОБА_6 за місцем проживання стягувача, про що 05.12.2023 року державним виконавцем складено Акт, та 05.12.2023 року винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 3400,00 грн;
- 07.12.2023 року державним виконавцем повторно перевірено виконання боржником рішення суду о 15:00 годин за адресою: АДРЕСА_1 (місце проживання батька). Побачення з дитиною не відбулося оскільки боржник не забезпечив присутність дитини ОСОБА_6 за місцем проживання стягувача, про що 07.12.2023 року державним виконавцем складено Акт, та 07.12.2024 року винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 3400,00 грн;
- 14.12.2023 року державним виконавцем повторно перевірено виконання боржником рішення суду о 15:00 годин за адресою: АДРЕСА_1 (місце проживання батька). Побачення з дитиною не відбулося оскільки боржник не забезпечив присутність дитини ОСОБА_6 за місцем проживання стягувача, про що 14.12.2023 року державним виконавцем складено Акт, та 14.12.2023 року винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 3400,00 грн;
- 19.12.2023 року державним виконавцем повторно перевірено виконання боржником рішення суду о 15:00 годин за адресою: АДРЕСА_1 (місце проживання батька). Побачення з дитиною не відбулося оскільки боржник не забезпечив присутність дитини ОСОБА_6 за місцем проживання стягувача, про що 19.12.2023 року державним виконавцем складено Акт, та 19.12.2023 року винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 3400,00 грн;
- 25.12.2023 року державним виконавцем повторно перевірено виконання боржником рішення суду о 15:00 годин за адресою: АДРЕСА_1 (місце проживання батька). Побачення з дитиною не відбулося оскільки боржник не забезпечив присутність дитини ОСОБА_6 за місцем проживання стягувача, про що 25.12.2023 року державним виконавцем складено Акт, та 25.12.2024 року винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 3400,00 грн;
- 28.12.2023 року державним виконавцем повторно перевірено виконання боржником рішення суду о 15:00 годин за адресою: АДРЕСА_1 (місце проживання батька). Побачення з дитиною не відбулося оскільки боржник не забезпечив присутність дитини ОСОБА_6 за місцем проживання стягувача, про що 28.12.2023 року державним виконавцем складено Акт, та 28.12.2023 року винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 3400,00 грн;
- 01.01.2023 року державним виконавцем повторно перевірено виконання боржником рішення суду о 14:00 годин за адресою: АДРЕСА_1 (місце проживання батька). Побачення з дитиною не відбулося оскільки боржник не забезпечив присутність дитини ОСОБА_6 за місцем проживання стягувача, про що 01.01.2024 року державним виконавцем складено Акт, та 01.01.2024 року винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 3400,00 грн;
- 02.01.2024 року державним виконавцем повторно перевірено виконання боржником рішення суду о 15:00 годин за адресою: АДРЕСА_1 (місце проживання батька). Побачення з дитиною не відбулося оскільки боржник не забезпечив присутність дитини ОСОБА_6 за місцем проживання стягувача, про що 02.01.2024 року державним виконавцем складено Акт, та 02.01.2024 року винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 3400,00 грн;
- 11.01.2024 року державним виконавцем повторно перевірено виконання боржником рішення суду о 15:00 годин за адресою: АДРЕСА_1 (місце проживання батька). Побачення з дитиною не відбулося оскільки боржник не забезпечив присутність дитини ОСОБА_6 за місцем проживання стягувача, про що 11.01.2024 року державним виконавцем складено Акт, та 11.01.2024 року винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 3400,00 грн;
- 16.01.2024 року державним виконавцем повторно перевірено виконання боржником рішення суду о 15:00 годин за адресою: АДРЕСА_1 (місце проживання батька). Побачення з дитиною не відбулося оскільки боржник не забезпечив присутність дитини ОСОБА_6 за місцем проживання стягувача, про що 16.01.2024 року державним виконавцем складено акт, та 16.01.2024 року винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 3400,00 грн.
- 25.01.2024 року державним виконавцем повторно перевірено виконання боржником рішення суду о 15:00 годин за адресою: АДРЕСА_1 (місце проживання батька). Побачення з дитиною не відбулося оскільки боржник не забезпечив присутність дитини ОСОБА_6 за місцем проживання стягувача, про що 25.01.2024 року державним виконавцем складено Акт, та 26.01.2024 року винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 3400,00 грн.
- 06.02.2024 року державним виконавцем повторно перевірено виконання боржником рішення суду о 15:00 годин за адресою: АДРЕСА_1 (місце проживання батька). Побачення з дитиною не відбулося оскільки боржник не забезпечив присутність дитини ОСОБА_6 за місцем проживання стягувача, про що 06.02.2024 року державним виконавцем складено Акт, та 09.02.2024 року винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 3400,00 грн;
- 08.02.2024 року державним виконавцем повторно перевірено виконання боржником рішення суду о 15:00 годин за адресою: АДРЕСА_1 (місце проживання батька). Побачення з дитиною не відбулося оскільки боржник не забезпечив присутність дитини ОСОБА_6 за місцем проживання стягувача, про що 08.02.2024 року державним виконавцем складено Акт, та 09.02.2024 року винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 3400,00 грн.
4.6. Також, дослідженням матеріалів справи встановлено, що 02.01.2024 року на адресу Першого відділу ДВС надійшла заява ОСОБА_9 (додана до позовної заяви), про долучення до матеріалів виконавчого провадження наказу №7-к від 30.10.2023 року про працевлаштування ОСОБА_8 у товаристві з обмеженою відповідальністю «Закон і порядність» (керівник ОСОБА_9 ) з 1 листопада 2023 року на основне місце роботи на посаду прес-секретаря на 1 ставку ставкою заробітної плати 7000 грн (Т.3, а.с.17-18).
4.7. Крім цього, у матеріалах справи наявний трудовий договір №5 між працівником і керівником, яка використовує найману працю від 30.10.2023 року, згідно якого ОСОБА_8 безстроково працевлаштована у товаристві з обмеженою відповідальністю «Закон і порядність» (керівник ОСОБА_9 ) з 1 листопада 2023 року на основне місце роботи на посаду прес-секретаря з заробітною платою 7000 грн, з графіком роботи з понеділка по суботу 15.00-18.00, субота з 14:00 -17:00 (3 години на день, не більше 20 годин на тиждень) (Т.3, а.с.20).
При цьому суд звертає увагу, що в матеріалах виконавчого провадження та у письмових доказах наданих суду позивачем, не міститься інформації щодо дати надходження такого трудового договору до відповідача (відсутня дата та номер вхідного номера). У відзиві на позов та відповідно до письмових пояснень представник відповідача стверджує, що трудовий договір до Першого відділу ДВС надійшов 30.01.2024 року, що не заперечується позивачем.
4.8. Також, у матеріалах справи містяться документи, що підтверджують факт оплати праці ОСОБА_8 у товаристві з обмеженою відповідальністю «Закон і порядність» (керівник ОСОБА_9 ) (Т.3, а.с.178-186).
V. ПОЗИЦІЯ СУДУ
5.1. Предметом цього позову є 17 (сімнадцять) постанов заступника начальника Першого відділу ДВС у м. Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Душенко В.В по виконавчому провадженню №51114733, якими на позивача накладено штраф у розмірі по 3400,00 грн.
5.2. Отже, при розгляді цієї справи, суд має надати зазначеним постановам відповідача оцінку на предмет відповідності чинним нормативно-правовим актам, через призму верховенства права.
5.3. Водночас суд звертає увагу на те, що в цій справі в межах адміністративної юрисдикції, надаватиметься оцінка виконання позивачем рішення суду, яке прийняте в цивільній справі та врегульовує сімейні правовідносини пов'язанні з проведенням побачень батька з донькою. За загальними стандартами правосуддя судовий контроль за виконанням рішення суду здійснюється тим судом, яким прийняв рішення в межах своєї юрисдикції. Однак, для справ цієї категорії (оскарження постанов щодо застосування штрафу) законодавець наділив саме суд адміністративної юрисдикції повноваженнями, перевіряти законність постанов державного виконавця про застосування штрафу, а тому суд має перевірити правомірність оскаржуваних постанов, дотично перевіряючи, як позивач, будучи боржником по виконавчому провадженню, виконує рішенням суду у цивільній справі.
5.4. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ).
5.5. У відповідності до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
5.6. Відповідно до статті 2 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
5.7. Згідно частини 1 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини 2 статті 18 Закону №1404-VIII).
5.8. Відповідно до статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, в тому числі, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
5.9. Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання” від 03.07.2018 року, №2475-VIII внесено зміни до Закону №1404-VІІІ, якими додано статтю 64-1.
5.10. Так, статтею 64-1 Закону №1404-VIII визначено порядок виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною.
Тобто, наведена стаття є спеціальною нормою, якою врегульовані правовідносини з виконання рішення суду про встановлення побачення з дитиною та про усунення перешкод у побаченні з дитиною. А отже, вона є пріоритетною при правозастосуванні до цих правовідносин.
5.11. Відповідно до частини 1 статті 64-1 Закону №1404-VIII виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням, а згідно частини 2 цієї ж статті Закону №1404-VIII державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.
Аналогічні положення містить розділ IX Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 (далі - Інструкція №512/5).
5.12. Проаналізувавши наведені положення частини 1 статті 64-1 Закону №1404-VIII слід прийти до висновку, що боржник зобов'язаний вчинити активні дії щодо забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.
При цьому суд звертає увагу, що чинна редакція частини 1 статті 64-1 Закону №1404-VIII, змінила підхід до даного виду правовідносин, внаслідок чого пасивна поведінка боржника у виді не чинення перешкод у спілкуванні дитини із стягувачем - є недостатньої. Боржник має певні позитивні зобов'язання, сутність яких полягає у вчиненні активних дій щодо забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням суду.
5.13. Відповідно до резолютивної частини рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці у справі № 727/10594/13-ц, на виконання якого відкрито виконавче провадження №51114733 за виконавчим листом від 23.10.2014 року, визначено:
“Зобов'язати ОСОБА_5 не чинити перешкод ОСОБА_3 у спілкуванні з донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначити участь ОСОБА_3 у вихованні доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення системних побачень з дитиною першої та третьої суботи місяця з 14 до 18 годин, перший та третій вівторок місяця, другий та четвертий четвер місяця з 15 до 18 годин, а також щорічно в день народження дитини 7 грудня, на Новий рік 1 січня, у дні релігійних свят - Різдво Христове, Великдень, Трійця з 14 до 17 годин за місцем проживання позивача за відсутністю матері з правом відвідування культурно-масових, спортивних, розважальних та оздоровчих закладів з поверненням дитини після побачень до місця проживання матері.
Дозволити ОСОБА_3 самостійно організовувати та проводити на території України оздоровлення доньки ОСОБА_6 двічі на рік у період шкільних канікул, але не більше 12 днів кожного разу”.
5.14. Аналізуючи наведене, слід прийти до висновку, що суд цивільної юрисдикції встановив, окрім іншого, право ОСОБА_3 (батьківських прав не позбавлений) на систематичні побачення з його донькою ОСОБА_6 (на сьогодні ОСОБА_2 ), та зобов'язав ОСОБА_5 (на сьогодні ОСОБА_4 ) не чинити перешкод ОСОБА_3 у спілкуванні з донькою ОСОБА_6 .
5.15. Окрім цього, суд звертає увагу, що позивач у цій справі зверталась із заявою про роз'яснення судового рішення у частині його виконання, оскільки у неї немає механізму примусово заставити дитину спілкуватися з батьком.
Як встановлено судом вище, ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09.11.2022 року (справа №727/10594/13-ц, провадження №2-р/727/4/22) відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_4 про роз'яснення судового рішення (Т.1, а.с.233-234).
Відповідно до мотивувальної частини цієї ухвали суд зазначив наступне:
“… ОСОБА_5 має забезпечити побачення ОСОБА_3 відповідно до рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 15 жовтня 2014 року, а саме: визначити участь ОСОБА_3 у вихованні доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення систематичних побачень з дитиною першої та третьої суботи місяця з 14 до 18 години, перший та третій вівторок місяця, другий та четвертий четвер місяця з 15 до 18 години, а також щорічно в день народження дитини 7 грудня, на Новий рік 1 січня, у дні релігійних свят Різдво Христове, Великдень, Трійця з 14 до 17 години за місцем проживання позивача за відсутності матері з правом відвідування культурно-масових, спортивних, розважальних та оздоровчих закладів з поверненням дитини після побачень до місця проживання матері та дозволити ОСОБА_3 самостійно організовувати та проводити на території України оздоровлення доньки ОСОБА_6 двічі на рік у період шкільних канікул, але не більше 12 днів кожного разу.
Щодо зобов'язання ОСОБА_5 не чинити перешкод ОСОБА_3 у спілкуванні з донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , то це стосується безпосередньо предмета позову щодо усунення перешкод у спілкування з дитиною, що є позовом про заборону ОСОБА_1 , яка чинила перешкоди ОСОБА_3 у здійснені ним свого права на спілкування з дитиною, у зв'язку з чим виник спір між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та ОСОБА_5 звернувся до суду, тобто, рішення не припускає різного тлумачення що та не допускає подвійного трактування…”.
5.16. Суд у цій справі не вправі переоцінювати судові рішення судів загальної юрисдикції, а отже встановлені ними обставини та прийнятті рішення, є обов'язковими як для державного виконавця, так і для сторін виконавчого провадження.
5.17. Аналізуючи наведені судові рішення, у сукупності з положеннями частини 1 статті 64-1 Закону №1404-VIII, слід прийти до висновку, що ОСОБА_4 зобов'язана вчиняти активні дії щодо забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням суду.
Відсутність у рішенні Шевченківського районного суду м. Чернівці у справі №727/10594/13-ц прописаного детального алгоритму дій щодо організації побачень батька з донькою, свідчить про його гнучкість та не позбавляє обов'язку позивача у цій справі виконувати положення частини 1 статті 64-1 Закону №1404-VIII.
5.18. Крім цього, відповідно до пункту 9 частини 1 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість судового рішення.
Наведені положення Конституції України, дублюються в усіх процесуальних кодексах України (а тому числі КАС України) та є в усіх міжнародних нормативно-правових актах, які стосуються питань судоустрою.
5.19. Дослідженням матеріалів справи, а також заслухавши пояснення учасників справи, судом встановлено, що рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 червня 2014 року, яке змінено рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 15 жовтня 2014 року, у справі №727/10594/13-ц - не виконується, що фактично нівелює його сутність та дискредитує органи державної влади в Україні.
Наведене є неприпустимим у правовій державі та негативно сприймається ЄСПЛ, відповідно до його усталеної практики.
5.20. Відповідно до частини 3 статті 64-1 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.
5.21. З наведених вище положень Закону №1404-VIII слідує, що підставою для прийняття державним виконавцем постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути виключно невиконання такого рішення без поважних причин, тоді як боржник мав реальну можливість та обов'язок виконати судове рішення.
5.22. Дослідженням матеріалів виконавчого провадження, а також з врахуванням пояснень сторін у справі та третьої особи, встановлено, що 07.11.2023 року, 09.11.2023 року, 21.11.2023 року, 23.11.2023 року, 05.12.2023 року, 07.12.2023 року, 14.12.2023 року, 19.12.2023 року, 25.12.2023 року, 28.12.2023 року, 01.01.2024 року, 02.01.2024 року, 11.01.2024 року, 16.01.2024 року, 25.01.2024 року 06.02.2024 року, 08.02.2024 року ОСОБА_4 не забезпечила присутність дитини ОСОБА_2 ( ОСОБА_6 ) за місцем проживання стягувача, тим самим не виконавши рішення суду.
5.23. В обґрунтування не можливості забезпечити присутність дитини ОСОБА_2 ( ОСОБА_6 ) за місцем проживання стягувача позивач зазначає, що остання є працевлаштованою, у зв'язку із наведеним не може систематично прибувати на побачення в першій та третій суботи місяця з 14 до 18 годин, першого та третього вівторка місяця, другого та четвертого четверга місяця з 15 до 18 годин, а також щорічно в день народження дитини 7 грудня, на Новий рік 1 січня, у дні релігійних свят - Різдво Христове, Великдень, Трійця з 14 до 17 годин за місцем проживання ОСОБА_3 , як то передбачено рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці у справі № 727/10594/13-ц.
Також, звертає увагу на те, що ОСОБА_2 ( ОСОБА_6 ) не бажає зустрічатися з ОСОБА_3 , в силу особистої неприязні.
5.24. Щодо не можливості ОСОБА_2 прибути на побачення до батька у зв'язку із її працевлаштуванням на посаду прес-секретаря у товаристві з обмеженою відповідальністю «Закон і порядність», суд зазначає наступне.
5.25. Так, дійсно відповідно до трудового договору №5 між працівником і керівником, яка використовує найману працю від 30.10.2023 року та наказу №7-к від 30.10.2023 року, ОСОБА_2 працевлаштована з 01.11.2023 року на посаду прес-секретаря товариства з обмеженою відповідальністю «Закон і порядність» з понеділка по суботу 15.00-18.00, субота з 14:00 -17:00 (3 години на день, не більше 20 годин на тиждень) (див. пункти 4.6. - 4.8. цього рішення).
Керівником товариства з обмеженою відповідальністю «Закон і порядність» є ОСОБА_9 , яка водночас є представником позивача у цій справі, була її представником у виконавчому провадженні та відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень (відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру) була представником ОСОБА_4 в інших адміністративних справах, пов'язаних з накладанням штрафу в рамках цього виконавчого провадження за не виконання рішення суду (справи №600/6009/23, 600/3939/22-а, 600/3877/22-а, 600/443/22-а).
5.26. Шляхом співставлення графіку роботи ОСОБА_2 в товаристві з обмеженою відповідальністю «Закон і порядність» (з понеділка по суботу 15.00-18.00, субота з 14:00 -17:00) з графіком побачень, визначених рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці у справі № 727/10594/13-ц (перша та третя субота місяця з 14 до 18 годин, перший та третій вівторок місяця, другий та четвертий четвер місяця з 15 до 18 годин, а також щорічно в день народження дитини 7 грудня, на Новий рік 1 січня, у дні релігійних свят - Різдво Христове, Великдень, Трійця з 14 до 17 годин), судом встановлено, що не в святкові та вихідні дні, ці графіки накладаються (співпадають) один на одного. Тобто, час побачення ОСОБА_2 з ОСОБА_3 , припадає на початок її роботи в товаристві з обмеженою відповідальністю «Закон і порядність», при цьому навіть в суботу.
5.27. Таке співпадіння графіків, суд не вважає випадковим, а враховуючи те, що особа керівника товариства з обмеженою відповідальністю «Закон і порядність» ОСОБА_9 , водночас є багаторічним представником позивача у справах пов'язаних з виконанням рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці у справі № 727/10594/13-ц, суд вважає, що графік роботи ОСОБА_2 розроблений навмисно з метою уможливлення породження підстав для не виконання рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці у справі № 727/10594/13-ц.
У даному разі, суд стверджує, що ОСОБА_9 , будучи обізнаною з рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці у справі № 727/10594/13-ц щодо періодичності побачень, діючи в інтересах свого багаторічного довірителя, навмисно сприяла працевлаштуванню ОСОБА_2 з таким графіком в товаристві з обмеженою відповідальністю «Закон і порядність». Суд має обґрунтований сумнів щодо її безсторонності, як роботодавця ОСОБА_2 .
5.28. Також, в контексті наведеного слід звернути увагу, що трудовий договір до Першого відділу ДВС надійшов 30.01.2024 року, що не заперечується позивачем. Тобто до цього часу державний виконавець не міг знати про графік роботи ОСОБА_2 .
5.29. Щодо не бажання ОСОБА_2 ( ОСОБА_6 ) зустрічатися з ОСОБА_3 , то суд насамперед звертає увагу на конфліктні відносини між позивачем, з якою проживає ОСОБА_2 ( ОСОБА_6 ) та ОСОБА_3 . Своє негативне відношення до колишнього чоловіка позивач та ОСОБА_2 не приховувала у залі судового засіданні.
5.30. У матеріалах виконавчого провадження містяться висновки психологів (див. пункт 4.4. цього рішення), згідно змісту яких ОСОБА_2 ( ОСОБА_6 ) переживає так званий конфлікт лояльності, ставши заручником конфліктних взаємин між її батьками ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , що призводить до формування у неї “синдрому відчуження від батька”.
Також, представником позивача надано суду експертне дослідження висновок від 18.01.2020 року, складений практичним психологом ЦСПРД ССД Чернівецької ОДА Кузіною - ОСОБА_19 , та висновок практичного психолога від 17.10.2023 року ОСОБА_20 від 17.10.2023 року, згідно якого ОСОБА_7 знаходиться в емоційно дискомфортному стані пов'язаному з постійним відчуттям примусу з боку біологічного батька ОСОБА_21 , орієнтованому на їхнє спілкування. Дівчина гостро реагує на будь-які ситуації пов'язані з нав'язуванням думок і вчинків, які їй не притаманні. Примусом її робити, те що вона не хоче. Виключно діями біологічного батька ОСОБА_21 в ОСОБА_7 сформоване відчуття, що вона йому не цікава, як людина і особистість. І це викликає в ній небажання з ним спілкуватися, особливо за участі третіх осіб. Також усвідомлюючи, що будь-яка зустріч, між нею та батьком, буде нести виховний та звинувачувальний характер.
5.31. Аналізуючи наведені висновки психологів, слід прийти до висновку, що їх зміст різниться, залежно від того, хто є ініціатором проведення таких досліджень.
При цьому суд звертає увагу на те, що висновок практичного психолога від 17.10.2023 року Кузіної - ОСОБА_19 від 17.10.2023 року, згідно якого ОСОБА_2 знаходиться в емоційно дискомфортному стані пов'язаному з постійним відчуттям примусу з боку біологічного батька ОСОБА_3 , орієнтованому на їхнє спілкування, в матеріалах виконавчого провадження відсутній, а отже не міг бути врахований державним виконавцем при прийнятті оскаржуваних постанов.
5.32. При вирішенні цього спору суд вважає за необхідним звернути увагу на постанову Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12.04.2021 року, справа № 638/12278/15-ц (провадження 4-с/638/65/20), в якій зазначено, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини вимагає врахування поглядів дітей, ці погляди не обов'язково є незмінними, а заперечення дітей, які мають бути наділені належною увагою, не обов'язково є достатніми для подолання інтересів батьків, особливо в тому, щоб мати постійний контакт з їхніми інтересами з дитиною. Зокрема, право дитини висловлювати свої власні погляди не повинно тлумачитися як ефективне надання безумовного права вето дітям без будь-яких інших факторів, що розглядаються, а також проведення експертизи для визначення їх найкращих інтересів. Такі інтереси зазвичай диктують, що зв'язки дитини з сім'єю повинні зберігатися, за винятком випадків, коли це може шкодити його здоров'ю та розвитку (рішення у справі «А.В. проти Словенії» від 09 квітня 2019 року).
5.33. Аналізуючи наведене вище, суд вважає, що будь-яких доказів неможливості забезпечити присутність дитини ОСОБА_6 за місцем проживання стягувача позивач не надала ні суду, ні державному виконавцю при винесенні оскаржуваних постанов. При цьому суд звертає увагу на наявність комунікації між нею та державним виконавцем.
5.34. Суд не перекладає вину за цю конфліктну ситуацію на ОСОБА_4 , оскільки конфлікт це завжди непорозуміння між двома і більше особами. Однак, суд вважає, що позивач, незважаючи на своє відношення до ОСОБА_3 , зобов'язана була вчиняти дії щодо забезпечення спілкування доньки з батьком, в тому числі шляхом залучення медіатора тощо.
Але нічого з цього не було зроблено, жодних доказів зворотного позивач суду не надала.
Її позиція заснована насамперед на тому, що вона не зобов'язана сприяти проведенню побачень ОСОБА_6 з ОСОБА_3 на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці у справі № 727/10594/13-ц, що є помилковим.
5.35. За своєї природою штраф, який накладений державним виконавцем на позивача, має свою особливість, згідно якого особа карається саме за бездіяльність. Доказів активних дій щодо виконання рішення суду позивач не надала, а отже правомірно була притягнута до відповідальності згідно статті 64-1 Закону №1404-VIII.
5.36. Щодо процедурних порушень з боку державного виконавця під час прийняття оскаржуваних постанов (при складанні актів державного виконавця не залучались понятті, оскаржувані постанови винесені не тоді, як зазначено в них (не вірна дата), державний виконавець не перевіряв, чи дійсно Еліна не з'являлася до батька) то під час судового розгляду справи процедурні порушення, які б стали підставою для скасування оскаржуваних постанов про накладення штрафу, судом не виявлені.
5.37. Закон суровий, але він закон та підлягає застосуванню незалежно від причин конфлікту в цих правовідносинах, у зв'язку з чим, суд вважає, що у задоволенні цього позову необхідно відмовити повністю.
VІ. ВИСНОВКИ СУДУ
6.1. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а згідно частини 2 цієї статті КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
6.2. Аналізуючи матеріали адміністративної справи у своїй сукупності та враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що відповідачем доведено суду правомірність прийняття оскаржуваних позивачем постанов, а тому суд вважає, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
6.3. Окрім цього, суд вважає за необхідним зазначити, що ОСОБА_3 має право на побачення зі своєю донькою, а позивач зобов'язана не вчиняти перешкоди цьому. При цьому, суд усвідомлює те, що позивач як матір, яка постійно проживає разом з дітьми, може впливати на їх волевиявлення щодо побачень з батьком.
6.4. Надаючи в межах адміністративної справи суху оцінку наведеній вище сімейній трагедії, суд не вирішить конфлікт між учасниками цієї справи, однак він зорієнтує сторони на подальшу комунікацію між собою, заради майбутнього дитини. Рішення суду необхідно виконувати, навіть якщо внутрішні переконання цьому суперечать.
VІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
7.1. У зв'язку із відмовою у задоволенні цього позову, суд не стягує та не присуджує судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250, 287 КАС України, суд -
1. У задоволенні позову ОСОБА_4 до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов, відмовити повністю.
Згідно статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
У відповідності до статей 287, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач - Перший відділ державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Чернівці, вул. Леоніда Дергача, буд. 25-27, код ЄДРПОУ 41659926).
Третя особа - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Третя особа - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ).
Суддя О.В. Анісімов