про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
05 червня 2024 року справа № 580/5536/24
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Руденко А. В., розглянувши матеріали позовної заяви приватного підприємства «Агротрейд групп» до Христинівської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, визнання незаконними та скасування рішень, зобов'язати вчинити певні дії,
31.05.2024 до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов приватного підприємства «Агротрейд групп» (далі - позивач) в особі представника адвоката Чернілевського Віталія Григоровича до Христинівської міської ради (далі відповідач), в якому позивач просить:
- визнати бездіяльність Христинівської міської ради, що полягає у не вчиненню дій, передбачених ст. ст. 123, 124, 127, 134-139 Земельного кодексу України, по проведенню земельних торгів земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 7124610100:01:003:0521 площею 23,5604 га, яка знаходиться за межами населеного пункту, в адміністративних межах селища Верхнячка Уманського району Черкаської області та земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 7124610100:01:003:0522 площею 3,4000 га, яка знаходиться за межами населеного пункту, в адміністративних межах селища Верхнячка Уманського району Черкаської області, на підставі заяви приватного підприємства «Агротрейд групп» про включення земельних ділянок до переліку земельних ділянок, право оренди на які пропонуються для продажу на земельних торгах (у формі аукціону) від 15.02.2024 року №04, протиправною;
- визнати незаконним та скасувати рішення Христинівської міської ради від 12.03.2024 № 29-15/1-VІІІ «Про внесення змін до договору оренди землі»;
- визнати незаконним та скасувати Рішення Христинівської міської ради від 12.03.2024 року № 29-15/2-VІІІ «Про внесення змін до договору оренди землі»;
- зобов'язати Христинівську міську раду на підставі заяви приватного підприємства «Агротрейд групп» про включення земельних ділянок до переліку земельних ділянок, право оренди на які пропонуються для продажу на земельних торгах (у формі аукціону) від 15.02.2024 №04 провести земельні торги по передачі в земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 7124610100:01:003:0521 площею 23,5604 га, яка знаходиться за межами населеного пункту, в адміністративних межах селища Верхнячка Уманського району Черкаської області та земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 7124610100:01:003:0522 площею 3,4000 га, яка знаходиться за межами населеного пункту, в адміністративних межах селища Верхнячка Уманського району Черкаської області, у порядку, передбаченому ст. ст. ст. 123, 124, 127, 134-139 Земельного кодексу України.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначає, що 14.03.2014 між ОСОБА_1 та ГУ Держземагентства у Черкаській області укладено договори оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 7124610100:01:003:0522 площею 3,4000 га та кадастровим номером 7124610100:01:003:0521 площею 23,5604 га, які знаходиться за межами населеного пункту, в адміністративних межах Верхняцької селищної ради Христинівського району Черкаської області. 27.03.2014 між ОСОБА_1 та ГУ Держземагентства у Черкаській області було укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 7124681500:05:001:0038 площею 49,7413 га, яка знаходиться за межами населеного пункту, в адміністративних межах Вербуватської сільської ради Христинівського району Черкаської області строком на 10 років.
Зазначені земельні ділянки ОСОБА_1 отримав для створення фермерського господарства. 25.11.2014 ОСОБА_1 заснував фермерське господарство «Сарматія» на підставі зазначених земельних ділянок. З моменту створення фермерського господарства «Сарматія» у правовідносинах оренди відбулася фактична заміна орендаря фізичної особи ОСОБА_1 на засноване ним фермерське господарство «Сарматія». Фермерської діяльності ОСОБА_1 ні особисто, ні через фермерське господарство не здійснював, а земельні ділянки ОСОБА_1 як фізична особа здав у суборенду, уклавши 11.05.2016 з ПП «Агротрейд групп» договори суборенди земельних ділянок.
За час оренди земель орендарем земель ФГ «Сарматія» допускалося порушення умов договорів та несвоєчасно вносилася орендна плата. Рішенням Господарського суду Черкаської області у справі №925/360/20 було розірвано договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 7124681500:05:001:0038 площею 49,7413 га.
12.02.2024 ОСОБА_1 звернувся до Христинівської міської ради про поновлення договорів оренди земельних ділянок з кадастровим номером 7124610100:01:003:0522 площею 3,4000 га та кадастровим номером 7124610100:01:003:0521 площею 23,5604 га. При цьому, ініціював продовження дії договорів оренди громадянин ОСОБА_1 , а не ФГ «Сарматія», яке є належним користувачем земельними ділянками.
Представник вважає, що відповідач не досліджував питання належного виконання орендарем умов договорів оренди земельними ділянками 7124610100:01:003:0522 та 7124610100:01:003:0521.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 15.02.2024 про включення земельних ділянок до переліку земельних ділянок, право оренди на які пропонуються для продажу на земельних торгах (у формі аукціону). Однак, відповідач не розглянув заяву позивача та не прийняв жодного рішення по суті заяви. Натомість відповідач передав земельні ділянки у користування (без проведення земельних торгів), в результаті чого незаконно розпорядилася майном комунальної власності. Так, рішеннями Христинівської міської ради від 12.03.2024 № 29-15/1-VIII та 29-29-15/2-VTII «Про внесення змін до договору оренди землі» було продовжено договори оренди земельними ділянками громадянину ОСОБА_1 на 10 років.
Такі рішення відповідача представник позивача вважає незаконними, оскільки рада не встановила належного користувача земельними ділянками та не визначила чи дотримувався користувач умов договорів оренди під час їх дії і чи можливо здійснювати поновлення договорів у порядку ч. 1 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» в редакції, яка діяла на момент укладення договорів оренди. Таким чином, на думку представника, земельні ділянки 7124610100:01:003:0522 та 7124610100:01:003:0521 були безпідставно передані в оренду фізичній особі, яка не була користувачем земельних ділянок, без застосуванням земельних торгів.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись із матеріалами позову, суддя з'ясував наявність підстав для відмови у відкритті провадження у цій справі.
Так, згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень..
На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Як вже зазначалося, позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності відповідача, що полягає у не вчиненню дій, передбачених ст. ст. 123, 124, 127, 134-139 Земельного кодексу України, по проведенню земельних торгів земельних ділянок з кадастровими номерами 7124610100:01:003:0521 та 7124610100:01:003:0522; визнання незаконними та скасування рішень Христинівської міської ради від 12.03.2024 № 29-15/1-VІІІ та № 29-15/2-VІІІ «Про внесення змін до договору оренди землі».
Суддя врахував, що відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.03.2014, 27.03.2014 та 25.04.2014 відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_1 від 29.07.2020 № 218261060 зареєстроване право оренди ОСОБА_1 на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності з кадастровими номерами:
7124610100:01:003:0521 площею 23,5604 га, місцем розташування якої є адміністративні межі Верхняцької селищної ради Христинівського району Черкаської області;
7124681500:05:001:0038 площею 49,7413 га, що розташована в адміністративних межах Вербуватської сільської ради Христинівського району;
712461000:01:003:0522 площею 3,4000 га, що розташована в адміністративних межах Верхняцької селищної ради Христинівського району Черкаської області.
25.11.2014 ОСОБА_1 засновано фермерське господарство «Сарматія», вказані вище земельні ділянки виділені фізичній особі ОСОБА_1 для створення фермерського господарства, що установлено рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.08.2020 у справі №925/360/20.
11.05.2016 на підставі, відповідно до умов та в межах договору оренди землі від 27.03.2014, укладеного між Головним управлінням Держземагенства в Черкаській області і громадянином України ОСОБА_1 , між ОСОБА_1 та ПП «Агротрейд Групп» укладено договір суборенди земельної ділянки, за умовами пунктів 1, 2 якого ОСОБА_1 надав, а ПП «Агротрейд Групп» прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 7124681500:05:001:0038 площею 49,7413 га, що розташована в адміністративних межах Вербуватської сільської ради Христинівського району.
11.05.2016 на підставі, відповідно до умов та в межах договору оренди землі від 14.03.2014, укладеного між Головним управлінням Держземагенства в Черкаській області і громадянином України ОСОБА_1 , між ОСОБА_1 та ПП «Агротрейд Групп» укладений договір суборенди земельної ділянки, за умовами пунктів 1, 2 якого ОСОБА_1 надав, а ПП «Агротрейд Групп» прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 712461000:01:003:0522 площею 3,4000 га, що розташована в адміністративних межах Верхняцької селищної ради Христинівського району Черкаської області.
11.05.2016 на підставі, відповідно до умов та в межах договору оренди землі від 14.03.2014, укладеного між Головним управлінням Держземагенства в Черкаській області і громадянином України ОСОБА_1 , між ОСОБА_1 та ПП «Агротрейд Групп» укладений договір суборенди земельної ділянки, за умовами пунктів 1, 2 якого ОСОБА_1 надав, а ПП «Агротрейд Групп» прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 7124610100:01:003:0521 площею 23,5604 га, місцем розташування якої є адміністративні межі Верхняцької селищної ради Христинівського району Черкаської області.
16.06.2016 право суборенди ПП «Агротрейд Групп» зареєстроване державним реєстратором виконавчого комітету Верхняцької селищної ради Христинівського району Черкаської області та земельні ділянки відповідно до актів приймання - передачі перейшли у користування ПП «Агротрейд Групп», як суборендаря.
Рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 31.07.2020 у справі № 706/1436/19 за позовом Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі у задоволенні позову Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області відмовлено та встановлено:
що згідно з умовами договору від 14.03.2014 оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності з кадастровим номером 7124610100:01:003.0521 площею 23,5604 га, що розташовується за межами населеного пункту, але в адміністративних межах Верхняцької селищної ради Христинівського району Черкаської області, орендар зобов'язаний був вносити орендну плату за користування земельною ділянкою у грошовій формі в розмірі 4,5 % від її нормативно грошової оцінки, що складає 28 161,51 грн в рік;
що орендна плата за передану в суборенду земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності з кадастровим номером 7124610100:01:003:0521 площею 23,5604 гане сплачувалась;
що 24.03.2014 право оренди земельної ділянки зареєстроване у визначеному чинним законодавством порядку;
що вказаний об'єкт оренди ОСОБА_1 на умовах укладеного 11.05.2016 договору суборенди земельної ділянки передав у володіння і користування ПП "Агротейд груп".
що 12.06.2016 право суборенди ПП "Агротейд груп" зареєстроване у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
що згідно з наявної у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформації обов'язок зі сплати орендної плати з моменту укладення договору суборенди перейшов до суборендаря (а.с.37 зв. сторона);
що відповідно до наданої 19.12.2018 Уманським управлінням ГУ ДФС у Черкаській області на підставі даних ІТС «Податковий блок» інформації, ОСОБА_1 не декларував і не сплачував орендної плати за земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності з кадастровим номером 7124610100:01:003:0521 площею 23, 5604 га;
що за вказану земельну ділянку подає податкові декларації та сплачує орендну плату ФГ «Сарматія».
У зв'язку з цими обставинами суд зробив висновок, що з часу укладення договору суборенди і реєстрації права суборенди, належна позивачеві і передана ним в оренду ОСОБА_1 земельна ділянка обробляється іншою особою - ПП "Агротейд груп", що сторонами не оспорюється і підтверджується інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; що відповідач не веде обробіток спірної земельної ділянки і обоє 'язку зі сплати орендної плати не має внаслідок передачі її у володіння і користування на умовах договору суборенди.
25.05.2020 ГУ ДПС у Черкаській області надіслало на адресу ОСОБА_1 податковими повідомленнями рішеннями за номерами 6619867-5255-2305, 6619870-5255-2305, 68935-5255-2305 з вимогою про сплату орендної плати за 2020 рік.
25.09.2021 Згідно з квитанціями №1-1415К, №1-1407К, №1-1543К ОСОБА_1 перерахував на рахунки Казначейства України в загальній сумі 431 890,70 грн орендної плати з фізичних осіб.
31.08.2022 у справі №706/131/21 рішенням Христинівського районного суду Черкаської області стягнуто з ПП "Агротейд груп" на користь ОСОБА_1 255 653,70 грн завданих збитків та розірвано укладені 11.05.2016 між ОСОБА_1 та ПП "Агротейд груп" Договори суборенди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності: площею 23,5604 га з кадастровим номером 7124610100:01:003:0521, місцем розташування якої є адміністративні межі Верхняцької селищної ради Христинівського району Черкаської області; площею 3,4000 га з кадастровим номером 712461000:01:003:0522, що розташована в адміністративних межах Верхняцької селищної ради Христинівського району Черкаської області. Надалі постановою Черкаського апеляційного суду від 17.11.2022 вказане рішення суду першої інстанції було скасоване і у позові було відмовлено повністю.
Однак своєю постановою від 07.06.2023 Верховний Суд скасував частково постанову суду апеляційної інстанції і зазначив таке: "Скасовуючи рішення районного суду, яким визнано наявність підстав для розірвання оспорюваних договорів суборенди, суд апеляційної інстанції зазначив, що у матеріалах справи відсутні докази несплати ПП «Агротрейд групп» орендних платежів за договорами суборенди. З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів не погоджується з огляду на таке. (...) З огляду на зазначене, враховуючи, що позивач посилався на невиконання відповідачем обов'язку зі сплати орендних платежів, саме відповідач повинен був довести виконання ним зазначеного обов'язку та надати докази, які підтверджують це. Отже, тягар доказування зазначеної обставини у спірних правовідносинах лежить на відповідачеві. Встановивши відсутність доказів на підтвердження сплати відповідачем орендних платежів за договорами суборенди, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 в частині розірвання оспорюваних договорів суборенди на підставі систематичної несплати орендної плати. При цьому судом правильно визначено, що зобов'язання за договором суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 7124681500:05:001:0038 були виконані ФГ «Сарматія» на підставі рішення Господарського суду Черкаської області від 20 серпня 2020 року справі № 925/360/20. Отже, відсутні підстави для розірвання договору суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 7124681500:05:001:0038 у зв'язку з несплатою орендних платежів. Суд апеляційної інстанції зазначене не врахував та помилково скасував у цій частині рішення районного суду, яке відповідає нормам матеріального та процесуального права."
20.08.2020 рішенням Господарського суду Черкаської області у справі № 925/360/20 за позовом заступника керівника Уманської місцевої прокуратури Черкаської області в інтересах держави в особі Вербуватської сільської ради Христинівського району Черкаської області та Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області до ОСОБА_1 та Фермерського господарства «Сарматія», яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15 лютого 2021 року, з Фермерського господарства «Сарматія» на користь Вербуватської сільської ради Христинівського району Черкаської області відповідно до договору оренди від 27.03.2014 стягнено 176 237 грн заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою площею 49,7413 га (кадастровий номер - 7124681500:05:001:0038), яка розташована в адміністративних межах Вербуватської сільської ради Христинівського району, а Договір оренди земельної ділянки площею 49,7413 га (кадастровий номер - 7124681500:05:001:0038) в адміністративних межах Вербуватської сільської ради Христинівського району від 27.03.2014, що укладений між ОСОБА_1 та Головним управлінням Держземагенства в Черкаській області і зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно 25.04.2014 - розірвано.
При цьому, розриваючи договір оренди земельної ділянки площею 49,7413 га (кадастровий номер - 7124681500:05:001:0038) від 27.03.2014 між ОСОБА_1 та Головним управлінням Держземагенства в Черкаській області та стягуючи з ФГ "Сарматія" 176 237 грн заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою і 4776 грн витрат на сплату судового збору, суд прийшов до висновків про те, що у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою відбулася фактична заміна орендаря і обов'язки землекористувача перейшли до фермерського господарства з дня його державної реєстрації, що з дати реєстрації фермерського господарства обов'язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалася, тому саме воно є належним відповідачем щодо стягнення заборгованості.
ОСОБА_1 звернувся до міського голови Христинівської міської ради із заявами від 09.02.2024 та від 12.02.2024 про продовження дії договорів оренди від 14.03.2014 земельних ділянок з кадастровими номерами 7124610100:01:003:0521 та 7124610100:01:003:0522 відповідно.
Згідно з додатковими угодами про внесення змін до договорів оренди від 14.03.2014, зазначені договори продовжено до 14.03.2034.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 15.02.2024 № 04 про включення земельних ділянок до переліку земельних ділянок, право оренди на які пропонуються для продажу на земельних торгах (у формі аукціону) та просив прийняти рішення про включення зазначених земельних ділянок комунальної власності до переліку земельних ділянок комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами.
Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач не розглянув заяву позивача та не прийняв жодного рішення по суті заяви.
Рішеннями Христинівської міської ради від 12.03.2024 № 29-15/1-VIII та 29-29-15/2-VTII «Про внесення змін до договору оренди землі» було продовжено договори оренди земельними ділянками громадянину ОСОБА_1 до 14.03.2034.
На адвокатський запит представника позивача адвоката Чернілевського В. Г. виконавчий комітет Христинівської міської ради надав відповідь листом від 10.05.2024 № 03-10-12-2042, в якому повідомив про прийнятті Христинівською міською радою рішення від 12.03.2024 № 29-15/1-VIII та 29-29-15/2-VTII «Про внесення змін до договору оренди землі».
Таким чином, суддя дійшов висновку, що оспорювані рішення Христинівської міської ради від 12.03.2024 № 29-15/1-VIII та 29-29-15/2-VTII «Про внесення змін до договору оренди землі» є ненормативними актами органу місцевого самоврядування, які вичерпали свою дію внаслідок їх виконання, і з прийняттям яких виникли цивільні правовідносини, зокрема, у третьої особи ОСОБА_1 право власності (оренда земельних ділянок), як речове право.
Тобто, оскаржувані ненормативні акти суб'єкта владних повноважень вичерпали свою дію у зв'язку з їх реалізацією. Таким чином, виник спір про цивільне право і подальше оспорювання рішень органу місцевого самоврядування, на підставі яких виникло таке право, не може здійснюватися за правилами адміністративного судочинства.
Отже, у спірних правовідносинах хоча позивач і оспорює рішення відповідача як суб'єкта владних повноважень, однак подальші правовідносини, що склались за наслідком цих рішень, призвели до зміни (виникнення, припинення) цивільних правовідносин і мають майновий характер.
Таким чином, суддя дійшов висновку, що цей спір хоча й зумовлений владними функціями відповідача як суб'єкта владних повноважень, однак має за мету захист приватного права, що виключає можливість його розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Суддя також врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 12.07.2018 у справі № 296/7213/14-а, про те, що неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Ураховуючи наведені вище нормативні положення, не можна вважати публічно-правовим спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права - фізичною особою чи юридичною особою, у якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, хоч у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.
До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб'єкта, а останній, відповідно, зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 914/2006/17).
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 804/8836/17 вказано, що неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Крім того, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 6 квітня 2018 року у справі № 810/2421/16 та від 6 червня 2018 року № 826/631/15 вказано, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після своєї реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися не в порядку адміністративної юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.
Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки речові права оренди на земельні ділянки 7124610100:01:003:0521 площею 23,5604 га та 7124610100:01:003:0522 площею 3,4000 га зареєстроване за ОСОБА_1 .
Згідно із частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Одним зі способів захисту цивільного права є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої статті 16 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Натомість, як зазначено вище, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
При цьому, суддя вважає за необхідне вказати, що виникнення спірних правовідносин у цій справі, зумовлено, зокрема, незгодою позивача з діями відповідача щодо прийняття рішень від 12.03.2024 № 29-15/1-VIII та 29-29-15/2-VTII «Про внесення змін до договору оренди землі», якими продовжено договір оренди на земельні ділянки до 14.03.2034.
Позивач вважає, що при вирішенні питання щодо користування земельними ділянками підлягав застосуванню порядок поновлення чинний на березень 2024 рік - ст. 126-1, 134 Земельного кодексу України та ст. 33 ЗУ «Про оренду землі», а саме відповідач повинен був провести торги та у випадку рівних пропозицій, надати перевагу пропозиції попереднього користувача (за умови належного виконання ним умов договорів оренди при дії договорів). Відповідачем застосовано поновлення договору через процедуру ч. 1 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» в редакції закону на 14.03.2014. Відповідач не перевірив, що користувач земельних ділянок, яким є ФГ «Сарматія» не мав статус добросовісного користувача і не мав права на переважне право на поновлення договору оренди, так як допустив порушення умов договору оренди під час його дії, а громадянин ОСОБА_1 не являється користувачем даних земельних ділянок і отримати їх у користування має право на земельних торгах. Також рішення прийняті на користь фізичної особи ОСОБА_1 , а не фермерського господарства «Сарматія», тобто не на користь належного землекористувача.
Проаналізувавши позовні вимоги позивача та їх обґрунтування, суддя зауважує, що підстави позову фактично зводяться до визнання за ним першочергового права на спірні земельні ділянки, що може мати наслідком вимоги неправомірності продовження з третьою особою ( ОСОБА_1 ) договорів оренди земельних ділянок 7124610100:01:003:0521 площею 23,5604 га та 7124610100:01:003:0522 площею 3,4000 га.
При цьому, як зазначалось вище, інше речове право - право оренди земельної ділянки, з кадастровими номерами 7124610100:01:003:0521 та 7124610100:01:003:0522, зареєстроване за ОСОБА_1 , про що внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.
Згідно із ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб'єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.
Враховуючи, що в цій справі оскаржуються рішення, які вичерпали свою дію, незважаючи на участь у спорі суб'єкта владних повноважень, суддя дійшов висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим, а має вирішуватися судами за правилами цивільного судочинства.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Отже, у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельної ділянки в оренду (користування), тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації, подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися в порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.
Скасування такого акта не породжує наслідків для користувача земельної ділянки, оскільки в такої особи виникло право користування земельною ділянкою, яке ґрунтується на правовстановлюючих документах. Тому, обраний спосіб захисту порушеного права (оскарження рішень суб'єкта владних повноважень про розпорядження земельними ділянками) не забезпечує його реального захисту.
Тобто, предметом розгляду в цій справі є не стільки рішення органу місцевого самоврядування, як суб'єкта, наділеного владно-управлінськими функціями, скільки приватний інтерес позивача щодо набуття права оренди на земельні ділянки, належні на даний час іншій особі, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.
Відповідно до частини 3 статті 19 КАС України адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі з обов'язком суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Таким чином, суддя, урахувавши суть спірних правовідносин та їх суб'єктний склад, дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у цій справі, у зв'язку з тим, що вона не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
Зважаючи на предмет позову, суддя вважає за необхідне роз'яснити позивачу про право на звернення до місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Суддя також роз'яснює, що відповідно до ч. 5 ст. 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Зважаючи на відсутність доказів понесення позивачем судових витрат зі сплати судового збору за звернення з позовною заявою до адміністративного суду, відсутні підстави для їх повернення.
При цьому, суддя врахував, що відповідно до акта суду від 31.05.2024 при роздрукуванні адміністративного позову виявлено, що відсутня квитанція про сплату судового збору, яка зазначена в п. 17 переліку документів та інших доказів, копії яких додаються до заяви.
Керуючись ст. ст. 2-20, 143, 170-171, 255, 295 КАС України, суддя
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом приватного підприємства «Агротрейд групп» до Христинівської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, визнання незаконними та скасування рішень, зобов'язати вчинити певні дії.
Копію ухвали разом із позовною заявою, доданими до неї матеріалами повернути позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Алла РУДЕНКО