Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
05 червня 2024 року справа № 520/14320/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши заяву відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та заяву позивача про усунення недоліків у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо непроведення з ОСОБА_1 остаточного розрахунку при звільненні, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2020 по 23.04.2021 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (з урахуванням раніше сплачених сум) за періоди: - з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, - з 01.01.2021 року по 23.04.2021 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 1 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби за період з 23.04.2021 по день фактичної виплати недоплаченої суми грошового забезпечення.
Ухвалою від 27.05.2024 відкрито спрощене провадження у цій справі.
Відповідачем 30.05.2024 подано до суду відзив, в якому зазначено про порушення позивачем строку звернення до суду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 позов залишено без руху.
Позивачем на виконання вищевказаної ухвали у встановлений в ній строк подано до суду клопотання, в якому вказано, що позивач звільнений зі служби наказом відповідача від 23.04.2021 року, тобто в той період, коли редакція ст.233 КЗпП не передбачала строкових обмежень на звернення до суду за захистом своїх прав. Відтак, застосуванням ст.233 КЗпП у редакції, яка діє з 19.07.2022 до даних правовідносин матиме наслідок протиправного надання їй зворотної дії у часі, що суперечить ст.58 Конституції України. Щодо строків звернення до суду в розрізі нині чинної редакції норми ст.233 КЗпП України, позивач вказав, що позивач дізнався про порушення своїх прав, отримавши лист відповідача від 01.05.2024 року на адвокатський запит представника позивача, а з позовом звернувся 23.05.2024, тобто з дотриманням тримісячного строку. Докази зазначеного маються в матеріалах справи - лист відповідача від 01.05.2024 року на адвокатський запит представника позивача.
Суд зазначає, що відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.121 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 N 2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 N 2352-IX , який набрав чинності 19 липня 2022 року, частини першу та другу статтю 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).».
Відповідно до пункту першої глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Верховний Суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, у постанові від 25.04.2023 у справі № 380/15245/22 наголосив, що положення ст. 233 КЗпП в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед ч. 5 ст. 122 КАС України.
До 19.07.2022 КЗпП не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому зарплати; після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, зокрема і про стягнення належної працівнику зарплати, обмежено трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (аналогічний висновок зробив КАС ВС у рішенні від 06.04.2023 у справі № 260/3564/22).
Утім, відповідно до п. 1 гл. XIX “Прикінцеві положення” КЗпП під час дії карантину, встановленого Кабміном з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 233 КЗпП, продовжуються на строк дії такого карантину; отже, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених ст. 233 КЗпП, на строк дії такого карантину.
Постановою КМУ від від 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Тобто, з 01.07.2023 строк звернення до суду з позовними вимогами про виплату грошового забезпечення чи його складових обмежено трьома місяцями, і у випадку спірних правовідносин такий строк сплинув 02.10.2023.
З цим позовом позивач звернувся до суду 23.05.2024, тобто, поза межами визначеного КЗпП України строку звернення до суду.
Відтак, аргументи позивача про те, що строк звернення до суду є необмеженим, суд вважає неприйнятними.
При цьому позивач аргументовано зазначає, що він звернувся до суду після того, як на запит його адвоката відповідачем надано у встановлений законом строк відповідь про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, цей строк не перевищує трьох місяців.
Згідно з положеннями ч.13 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи, що позивачем подано відповідну заяву у строк, встановлений судом, а причини поважності пропуску строку, зазначеній у ній, суд вважає поважними, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення такої заяви.
Керуючись ст.ст. 72, 80, 118, 121, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву позивача - задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску строку до суду з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відмовити у задоволенні заяви відповідача про залишення позову без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Олексій КОТЕНЬОВ