Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код: 34390710, тел. 730 42 72
з питання повернення позову та з питання повернення судового збору
05 червня 2024 р. справа № 520/15293/24
Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Сліденко А.В., розглянувши питання наявності правових підстав для прийняття рішення про відкриття провадження в адміністративній справі за матеріалами адміністративного позову ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про: 1) визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області щодо нездійснення виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати в розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713; 2) зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області провести перерахунок та виплату щомісячної доплати ОСОБА_1 виходячи із суми 2000 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих від 14.07.2021 №713, з урахуванням виплачених сум, починаючи з 01.07.2021,
встановив:
Даний позов надійшов до суду 31.05.2024р. з використанням функціоналу Електронного кабінету підсистеми "Електронний суд", і ухвалою від 03.06.2024 р. був залишений без руху у зв'язку із наявністю недоліків в оформленні у вигляді ознак звернення до суду поза межами строку.
04.06.2024 р., до вирішення суддею питання про відкриття провадження по справі, не усуваючи недоліків позову, представник позивача подав до суду заяву про відкликання адміністративного позову.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач до відкриття провадження в адміністративній справі подав заяву про її відкликання.
З огляду на викладене, адміністративний позов належить повернути позивачеві.
Окрім того, у заяві від 04.06.2024р. представник позивача просить суд вирішити питання стосовно повернення судового збору на користь представника, ОСОБА_2 , оскільки за викладеними у заяві твердженнями, сплата судового збору відбувалась з банківського рахунку представника.
Вирішуючи клопотання про повернення судового збору суб"єкту права, який не є учасником відповідної судової справи, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Згідно з ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Таким законом наразі є Закон України від 08.07.2011р. №3674-VI "Про судовий збір".
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України від 08.07.2011р. №3674-VI "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст.7 Закон України від 08.07.2011р. №3674-VI "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Частиною ч. 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд відмічає, що за визначенням ч.1 ст.42 КАС України учасниками справи є сторони, треті особи, а у розумінні ч.1 ст.46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Пунктом 8 частини 1 статті 4 КАС України встановлено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, спеціальною нормою процесуального закону чітко визначено, що сплачений позивачем (або в інтересах позивача іншим уповноваженим суб"єктом права) судовий збір стягується саме на користь позивача.
Згідно з ч.6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Суд зважає, що згідно з ч.1 ст.243 КАС України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови.
Відповідно до ч.2 ст.243 КАС України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Зважаючи на ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. по справі «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011р. по справі «Серков проти України» (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05), суд вважає, що за загальним правилом у разі відсутності прямої вказівки закону про протилежне суб"єкти права - учасники суспільних відносин, котрі є не сторонами конкретної судової справи або учасниками конкретної судової справи не можуть набути розумних очікувань або обгрунтованих сподівань на постановлення у межах таких справ відносно себе будь-яких судових рішень, позаяк інше є порушенням права на доступ до суду у розумінні ст.ст.6, 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Матеріалами справи підтверджується, що згідно з квитанцією №4427-7385-3674-6501 від 31.05.2024р. сплата судового збору у сумі 968,96 грн у межах справи №520/15293/24 відбулась.
Отже, з викладених вище міркувань, суд доходить до переконання про те, що сплачений у межах справи №520/15293/24 судовий збір може бути повернутий виключно позивачеві, а не будь-якому іншому суб"єкту права, який не є учасником справи №520/15293/24.
При цьому, джерела оплати судового збору та будь-які домовленості з приводу порядку сплати судового збору між позивачем та представником позивача, а також відомості банківських рахунків для повернення судовоог збору за клопотанням представника позивача, але на користь позивача, не мають юридичного значення для правильного розв"язання даного питання.
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, 132, 169, 241-243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
ухвалив:
1.Заяву представника позивача від 04.06.2024р. - задовольнити частково.
2.Позов - повернути.
3.Роз'яснити, що повернення позову не позбавляє права повторного звернення.
4.Заяву у решті вимог - залишити без задоволення.
5.Копію ухвали надіслати заявникові.
6.Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України, тобто негайно після підписання.
Суддя А.В. Сліденко