Справа № 500/1740/24
05 червня 2024 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Триплекс" до Тернопільської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови в прийнятті митної декларації,
Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Триплекс" (далі - Товариство, ТОВ фірма "Триплекс", позивач) через представника - адвоката Чергінець Анастасію Олегівну звернулося до суду з позовом до Тернопільської митниці, у якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2023/000188/1 від 12.10.2023, картку відмови в прийнятті митної декларації №UA403070/2023/000299 від 12.10.2023.
Позов обґрунтовано тим, що ТОВ фірма "Триплекс" перебуває у договірних відносинах із компанією «FARMINA PET FOODS DOO» (Сербія), яка на підставі договору купівлі-продажу №1/20FTX від 24.05.2021 продає позивачу товари для домашніх тварин.
З метою митного оформлення ввезеного на територію України товару уповноваженим представником Товариства подано електронну митну декларацію (далі - МД) № 23UA403070004451U6, до якої додавалися документи на підтвердження митної вартості за ціною договору, серед яких: договір купівлі-продажу №1/20FTX від 24.05.2021, додаток до договору №74, пакувальний лист, інвойс, ЦМР, міжнародний ветеринарний сертифікат або свідоцтво, сертифікат походження товару, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг, договір про надання послуг митного брокера, копія митної декларації країни відправлення. При митному оформленні товару у відповідача виникли сумніви в достовірності заявленої митної вартості товарів, ним витребувано додаткові докази.
Незважаючи на подані документи, відповідачем прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів. Вартість за одиницю товару визначена з урахуванням вартості на ідентичні товари на рівні 2,2483 дол. США/кг.
Підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів вказані такі обставини: відсутні документи щодо якості товару - сертифікат аналізу, розбіжності щодо умов поставки товару між договором та рахунком, розбіжності стосовно перевізника.
Спростовуючи мотиви оскаржуваного рішення, Товариство вказує, що сертифікат аналізу для даного товару необов'язковий, в рахунку на оплату більш детально вказані умови поставки товару, стосовно розбіжностей у відомостях про перевізника, то ТОВ фірма «Триплекс» уклала договір з ФОП ОСОБА_1 на надання послуг перевезення, крайній залучав перевізника ФОП ОСОБА_2 .
Позивачем визначено митну вартість товарів, пред'явлених до митного оформлення, відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) та надано всі необхідні документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості.
У відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів. У електронному повідомленні митниці та оскаржуваних рішеннях відповідачем не вказано, які саме конкретні причини (підстави, передумови, невідповідності) стали підставою для витребовування від нього додаткових документів.
При цьому надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товари та їх ціну, а отже у сукупності ці відомості підтверджують числові значення митної вартості (її складових) й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
З наведених підстав ТОВ фірма "Триплекс" вважає протиправним рішення про коригування митної вартості №UA403070/2023/000188/1 від 12.10.2023 та прийняту на його основі картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2023/000299 від 12.10.2023. Просить позов задовольнити.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) у строк, встановлений статтею 258 КАС України, суддею одноособово.
22.04.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач позовні вимоги заперечує (а.с.97-105). Зазначає, що згідно з МД №23UA403070004451U6 від 11.10.2023 на митну територію України надійшов товар покупця ТОВ фірма "Триплекс", а саме: корм для собак та котів. Для підтвердження митної вартості за ціною договору позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД. У поданих документах були наявні розбіжності та невідповідності, через що витребовувалися додаткові документи від декларанта.
Додатково поданих Товариством документів було недостатньо для підтвердження митної вартості товарів, тому Тернопільською митницею прийнято оскаржуване рішення. Підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості були: відсутність сертифікату аналізу та копії експортної декларації; розбіжності між умовами поставки, вказаними у договорі № 1/20 FTX від 24.05.2021 (умови поставки FCA) та в рахунках фактурах від 06.10.2023 № 23-380-003193, №23-380-003194 (умови поставки EXW); розбіжності у документах, що підтверджують надання транспортно-експедиційних послуг від 10.10.2023 (у рахунку № 0910/10 від 10.10.2023 постачальником зазначено ФОП ОСОБА_1 , а в автотранспортній накладній (ЦМР) від 06.10.2023 №А№987540 зазначено перевізником ОСОБА_2 ); у рахунку фактурі від 06.10.2023 № 23-380-003193 вказана знижка, яка непередбачена зовнішньоекономічним договором FTX від 24.05.2021 № 1/20 FTX; прайс лист від 12.10.2023 №б/н є не знеособленим та містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки EXW, що обмежує конкурентність.
В оскаржуваному рішенні (у гр.33) зазначено причини, через які заявлена декларантом митна вартість не могла бути визнаною, описано послідовність застосування методів визначення митної вартості. За основу для обрахунку митної вартості задекларованого товару взято інформацію щодо вартості товару згідно з митним оформленням, яке здійснено в попередніх періодах. Митна вартість товару була визначена за резервним методом.
Представник відповідача вказує, що оскаржувані рішення прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства та обґрунтовано, просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою суду від 23.05.2024 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні, витребувано додаткові пояснення у позивача.
09.05.2024 надійшли додаткові пояснення стосовно розбіжностей у документах, що подавалися разом з митною декларацією до митного оформлення, в частині умов поставки, транспортно-експедиційних послуг, надання знижки та інше, про що зазначено у змісті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів № UA403070/2023/000188/1 від 12.10.2023 (а.с.131-132).
Так, представник позивача вказує, що договір купівлі-продажу №1/20FTX від 24.05.2021 є типовою формою договору поставки для позивача, більш детальна інформація по кожній з поставок вказується у специфікація, пакувальних листах та/або в інших документах. У процесі взаємовідносин сторони дійшли згоди поставляти товар на умовах EXW, про що було відображено в інвойсах №23-380-003193 та № 23-380-003194.
Щодо надання знижки, то вона передбачена у специфікації та інвойсі, а відповідно до умов договору №1/20FTX від 24.05.2021 продавець постачає товар саме згідно додатків до договору - специфікацій.
Деталізовано порядок надання транспортно-експедиційні послуг ФОП ОСОБА_1 з залученням перевізника ФОП ОСОБА_2 на підставі договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом №54 від 29.09.2023.
Відповідач 27.05.2024 направив заперечення на такі письмові пояснення позивача, наполягаючи, що зміна умов поставки по договору купівлі-продажу №1/20FTX від 24.05.2021 належним чином не зафіксована, розбіжності в документах на підтвердження транспортних витрат не спростовані (а.с.153-154).
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Розгляд справи здійснювався відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України.
Суд, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ТОВ фірма "Триплекс" зареєстрована як юридична особа, основним видом діяльності є оптова торгівля фармацевтичними товарами (а.с.44).
24.05.2021 між компанією «FARMINA PET FOODS DOO» (Сербія, продавець) та ТОВ фірма "Триплекс" (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 1/20 FTX, за умовами якого продавець зобов'язується продати, а покупець купити товар в асортименті, кількості і по цінах і вартості, вказаним в додатках (специфікаціях), які є невід'ємною частиною договору (а.с.15-16).
На виконання цього зовнішньоекономічного контракту Товариством України ввезено товар. 11.10.2023 уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_3 , подано до митного оформлення МД типу ІМ40ДЕ № 23UA403070004451U6, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення три групи товарів (№1, №2, №3), спірним є митна вартість по товару під №1: «Повнораціонний корм для собак або котів, розфасований для роздрібної торгівлі, з вмістом крохмалю понад 10 мас.% але не більше 30 мас. % крохмалю, без вмісту молочних продуктів, в асортименті: FUN CAT MEAT 20 KG/Повнораціонний корм для котів Фан Кет з м'ясом 20 кг - 144 шт.; FUN DOG ADULT 20 KG/Повнораціонний корм для дорослих собак Фан Дог 20 кг - 216шт.; FUN DOG LAMB 10 KG/Повнораціонний корм для дорослих собак Фан Дог з ягням 10 кг - 126 шт.; N&D ANCESTRAL GRAIN CAT CHICKEN, SPELT OATS & POMEGRANATE NEUTERED ADULT 300 G/Повнораціонний корм N&D для дорослих кастрованих котів з куркою, спельтою, вівсом та гранатом 300 г - 384 шт.; N&D ANCESTRAL GRAIN DOG CHICKEN, SPELT, OATS & POMEGRANATE PUPPY MINI 25 KG/Повнораціонний корм N&D для цуценят міні порід з куркою, спельтою, вівсом та гранатом 25 кг - 96 шт.; N&D ANCESTRAL GRAIN DOG CHICKEN, SPELT, OATS & POMEGRANATE PUPPY MINI 800 G/Повнораціонний корм N&D для цуценят міні порід з куркою, спельтою, вівсом та гранатом 800 г - 240 шт.; N&D ANCESTRAL GRAIN DOG LAMB & BLUEBERRY PUPPY MEDIUM & MAXI 100 G/Повнораціонний корм N&D для цуценят середніх та великих порід з ягням та чорницею 100 г - 500 шт.; N&D ANCESTRAL GRAIN DOG LAMBSPELT, OATS & BLUEBERRY ADULT MEDIUM & MAX1100 G/Повнораціонний корм N&D для дорослих собак середніх та великих порід з ягням, спельтою, вівсом та чорницею 100 г - 500 шт.; N&D ANCESTRAL GRAIN DOG LAMBSPELT, OATS & BLUEBERRY ADULT MIN1100 G/Повнораціонний корм N&D для дорослих собак міні порід з ягням, спельтою, вівсом та чорницею 100 г - 500 шт.; N&D ANCESTRAL GRAIN DOG LAMB, SPELT OATS & BLUEBERRY ADULT MINI 800 G/Повнораціонний корм N&D для дорослих собак міні порід з ягням, спельтою, вівсом та чорницею 800 г - 240 шт.; N&D PUMPKIN DOG LAMB & BLUEBERRY ADULT MEDIUM & MAXI 100 G/Повнораціонний корм N&D для дорослих собак середніх та великих порід з ягням, гарбузом і чорницею 100 г - 500 шт.; N&D PUMPKIN DOG LAMB & BLUEBERRY PUPPY MINI 100 G/Повнораціонний корм N&D для цуценят міні порід з ягням, гарбузом і чорницею 100 г - 400 шт.; N&D DOG PUMPKIN LAMB & BLUEBERRY PUPPY MINI 25 KG/Повнораціонний корм N&D для цуценят міні порід з ягням, гарбузом і чорницею 25 кг - 96 шт.; N&D QUINOA CAT SKIN & COAT QUAIL & COCONUT ADULT 15 KG/N&D КЕТ для шкіри та шерсті з кіноа, перепілкою та кокосом для дорослих котів 15 кг - 192 шт.; N&D QUINOA CAT SKIN & COAT QUAIL & COCONUT ADULT 300 G/N&D КЕТ для шкіри та шерсті з кіноа, перепілкою та кокосом для дорослих котів 300 г - 384 шт.; N&D QUINOA CAT SKIN & COAT QUAIL & COCONUT ADULT 5 KG/N&D КЕТ для шкіри та шерсті з кіноа, перепілкою та кокосом для дорослих котів 5 кг - 48 шт. Торговельна марка - Farmina. Виробник - FARMINA PET FOODS DOO. Країна виробництва - Сербiя (RS). (а.с.110).
До цієї МД, як вбачається з інформації, що міститься в графі 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи: сертифікати якості № б/н від 06.10.2023; пакувальний лист №23-380-003193 від 06.10.2023; рахунок-фактура (інвойс) № 23-380-003193 від 06.10.2023; накладна УМВС № А№987540 від 06.10.2023; міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво №270-323 12570/23-05 від 06.10.2023; сертифікат про походження товару №14.03.3-9560-2023 від 27.09.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №0910/10 від 10.10.2023; довідка про вартість перевезення товару №60 від 06.10.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 1/20 FTX від 24.05.2021 та доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 74 від 15.09.2023; сертифікати формули №б/н від 06.10.2023; копія митної декларації країни відправлення №16765 від 07.10.2023.
Митна вартість по товару під №1 визначена Товариством за другим методом - за ціною договору щодо ідентичних товарів.
Під час здійснення митного контролю за МД № 23UA403070004451U6 відповідачем 11.10.2023 направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів, вказаних у частинах другій та третій статті 53 МК України (а.с.114).
На вимогу митниці уповноваженою особою декларанта, окрім наданих до МД документів, додатково було надано: платіжний документ, що підтверджує вартість товару, № 164 від 02.10.2023; прайс-лист № б/н від 12.10.2023. Листом від 12.10.2023 декларант повідомив митницю про те, що інших додаткових документів надати не може (а.с.115-116).
За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2023/000188/1 від 12.10.2023, у графі 33 якого зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару.
Оскаржуване рішення містить наступні мовити його прийняття. За результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів встановлено, що оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору № 1/20 FTX від 24.05.2021. Згідно пункту 5.2.1 договору покупцеві повинні бути надані наступні документи, зокрема: сертифікат аналізу, копія експортної декларації. Однак до митного оформлення сертифікат аналізу та копія експортної декларації не подані. В графі 2 договору № 1/20 FTX від 24.05.2021 вказано умови поставки FCA. Хоча в рахунках фактурах від 06.10.2023 № 23-380-003193, № 23-380-003194 вказано умови поставки EXW. В рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від 10.10.2023 № 0910/10 постачальником зазначено ФОП ОСОБА_1 , а в автотранспортній накладній (ЦМР) від 06.10.2023 №А№987540 зазначено перевізником ОСОБА_2 , договори на перевезення з якими не надавалися. В рахунку фактурі від 06.10.2023 № 23-380-003193 вказана знижка, яка не передбачена зовнішньоекономічним договором FTX від 24.05.2021 № 1/20 FTX. Додатково надісланий прайс-лист від 12.10.2023 №б/н є не знеособленим та містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки EXW, що обмежує конкурентність.
У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою.
З цього Тернопільська митниця виснувала, що наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів.
Також у рішенні зазначено, що за результатом проведеної консультації з декларантом дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно зі статтею 58 МК України, другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації для їх застосування, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59- 63 МК України. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно зі статтею 64 МК України.
За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за МД від 25.07.2023 № UA110110/2023/005391 на рівні 2,1221 EUR/кг, що становить 2,2483 дол. США/кг (повнораціонний корм для собак або котів 14524 кг; країна виробництва Китай; умови поставки - EXW) (а.с.14).
Тернопільською митницею одночасно з прийняттям рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2023/000188/1 від 12.10.2023 прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403070/2023/000299 (а.с.10 зворот).
Позивач з метою випуску товару у вільний обіг скористався правом, визначеним частиною сьомою статті 55 МК України, та подав митному органу нову митну декларацію, сплативши суму митних платежів згідно із заявленою митною вартістю із наданням гарантій відповідно до розділу X МК України в забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом (а.с.119-121).
У подальшому, не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації за заявленою митною вартістю за ціною договору та коригуванням митної вартості товарів, карткою відмови, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб'єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).
Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.
Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У пункті 2 частини п'ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.
Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов'язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.
Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відповідно до частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.
Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.
Фактичною підставою для сумніву митного органу щодо заявленої митної вартості товару згідно з МД №23UA403070004451U6 від 11.10.2023 були такі обставини:
1) відсутність сертифікату аналізу та копії експортної декларації, які відповідно до пункту 5.2.1 зовнішньоекономічного договору № 1/20 FTX від 24.05.2021 надаються покупцеві при поставці товару;
2) розбіжності в умовах поставки: у графі 2 договору № 1/20 FTX від 24.05.2021 вказано умови поставки FCA, а в рахунках фактурах від 06.10.2023 № 23-380-003193, №23-380-003194 вказано умови поставки EXW;
3) в рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від 10.10.2023 № 0910/10 постачальником зазначено ФОП ОСОБА_1 , а в автотранспортній накладній (ЦМР) від 06.10.2023 №А№987540 зазначено перевізником ОСОБА_2 , договори на перевезення з якими не надавалися;
4) у рахунку фактурі від 06.10.2023 № 23-380-003193 вказана знижка, яка не передбачена зовнішньоекономічним договором FTX від 24.05.2021 № 1/20 FTX;
5) прайс-лист від 12.10.2023 №б/н є не знеособленим та містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки EXW, що обмежує конкурентність.
6) вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою.
Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України документи, які подавалися разом із митною декларацією, а також додатково подані документи, суд дійшов висновку, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості (описані вище обставини), є безпідставними та надуманими.
Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів, вказаних судом вище, та застосував другий метод визначення митної вартості - за ціною ідентичних товарів.
Фактурна вартість усієї продукції (груп товарів №1, №2, №3) становила 51290,40 євро або 1980060,76 грн. До складових митної вартості позивач включив транспортні витрати на суму 35000,00 грн (витрати за кодом 10 - на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України), про що зазначено в графі 17 оскаржуваного рішення (а.с.14). Митна вартість визначена позивачем по товару №1 за ціною ідентичних товарів становила 18202,52 євро або 702706,34 грн, після коригування митним органом митна вартість встановлена у розмірі 21905,17 євро.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Підтверджуючими документами про вартість товару є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).
Перевірячи правильність обчислення митної вартості суд з'ясував таке.
На підтвердження погодженої сторонами ціни за поставлену продукцію, декларантом позивача відповідачу надано, серед іншого, такі документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 1/20 FTX від 24.05.2021 та доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 74 від 15.09.2023; рахунок-фактуру (інвойс) № 23-380-003193 від 06.10.2023, який складений на групу товарів №1 та товар №3 на загальну суму 16462,56 євро, платіжний документ, наданий як додатковий на вимогу митного органу, №164 від 02.10.2023.
Додатково до МД декларантом позивача подавалися й інші документи: сертифікати якості № б/н від 06.10.2023; пакувальний лист №23-380-003193 від 06.10.2023; міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво №270-323 12570/23-05 від 06.10.2023; сертифікат про походження товару №14.03.3-9560-2023 від 27.09.2023; сертифікати формули №б/н від 06.10.2023; копія митної декларації країни відправлення №16765 від 07.10.2023.
Разом з митною декларацією були надані і документи, що стосуються транспортних витрат до митної території України такі як: накладна УМВС (ЦМР) № А№987540 від 06.10.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №0910/10 від 10.10.2023; довідка про вартість перевезення товару №60 від 06.10.2023.
Відповідно до пункту 5 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, як витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Частиною 11 вказаної статті визначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, зокрема, витрати на транспортування після ввезення.
Позивачем відповідно до вимог статті 58 МК України до ціни товару було додано витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що Товариство визначило вартість товарів вищу, ніж за ціною договору, взявши для обрахунку ціну ідентичних товарів.
Повертаючись до підстав оскаржуваного рішення, та надаючи оцінку кожній з них, суд зазначає про таке.
Стосовно відсутності копії експортної декларації, то така надана разом з МД, про що зазначає сам же відповідач у відзиві на позовну заяву та підтверджується переліком документів вказаних у графі 44 МД №23UA403070004451U6 від 11.10.2023.
Щодо відсутності сертифіката аналізу, який передбачений пунктом 5.2.1 зовнішньоекономічного договору № 1/20 FTX від 24.05.2021, то суд з'ясував таке.
У пункті 5.2 та підпункті 5.2.1 зовнішньоекономічного договору № 1/20 FTX від 24.05.2021 сторонами визначено: товар, зазначений у пункті 1.1 договору буде вважатися поставленим продавцем і прийнятий покупцем за наступних умов, серед яких: якщо продавець передав і покупець прийняв наступні товаросупровідні документи: рахунок-фактуру, сертифікат походження, сертифікат аналізу, сертифікат якості, ветеринарний сертифікат, пакувальний лист, копію експертної декларації, ЦМР.
У переліку документів, які подавалися до МД №23UA403070004451U6 від 11.10.2023, відсутній такий документ як сертифікат аналізу.
Позивач в спростування цієї обставини зазначає, що для даного товару такий документ є необов'язковим. При цьому Товариством надано такі сертифікати аналізу для іншої групи товарів, що декларувалися у цій же МД, - товар №2 (а.с.84-92).
На переконання суду, наявність чи відсутність саме цих документів (сертифікатів аналізу) стосується умов виконання зовнішньоекономічного договору № 1/20 FTX від 24.05.2021 між його учасниками та жодним чином не впливають на митну вартість імпортованого товару, не дають жодних підстав стверджувати про розбіжності у поданих Товариством до митного оформлення документах чи не підтвердженні складових митної вартості, тому вказана підстава є необґрунтованою.
Стосовно розбіжностей в умовах поставки, то суд зазначає, що відповідно до пункту 2.2 договору № 1/20 FTX від 24.05.2021 продавець постачає товар в термін 45 днів від дати 100% передплати. Поставка товарів здійснюється відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс” (редакція 2020 року) на умовах FCA, Indija (Сербія/Naples (Італія).
У рахунку фактурі від 06.10.2023 № 23-380-003193 (що стосується груп товарів під №1 та №3) вказано умови поставки EXW.
Зміна умов поставки між сторонами зовнішньоекономічного контракту не суперечить загальним умовам договору № 1/20 FTX від 24.05.2021. У спірному випадку сторони дійшли згоди поставляти товар на умовах EXW, про що було відображено в інвойсах №23-380-003193 (що стосується груп товарів під №1та №3) та №23-380-003194 (що стосується груп товарів під №2). Така обставина не впливає на визначення митної вартості товару та безпідставно вказана відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару.
При цьому суд зауважує, що по товарах №2 та №3, які постачалися одночасно, таку зміну умов постачання митний орган не виявив як розбіжності у документах, що впливають на складові митної вартості, та провів розмитнення товарів №2 та №3.
Також на переконання суду на складові митної вартості не впливає надана продавцем-нерезидентом Товариству по окремих товарах знижка, всього на суму 24 євро (а.с.59), протилежного відповідач не довів. Крім того, суд ще раз зазначає, що в кінцевому результаті вона не вплинула на задекларовану митну вартість товару №1, бо позивач визначив таку вищою, ніж ціна договору.
В ході розгляду справи не знайшли своє підтвердження і обставини щодо розбіжностей у документах, які підтверджують витрати на транспортування. Так, для отримання транспортно-експедиційних послуг для перевезення товару між ТОВ фірма «Триплекс» (клієнт, замовник) та ФОП ОСОБА_1 (експедитор) укладений договір транспортного експедирування №ТЧ 1/23 від 12.04.2023 (а.с.147-150). Відповідно до пункту 1.1 цього договору експедитор виконує і організовує виконання послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. В свою чергу, експедитор для надання послуг перевезення залучив перевізника ФОП ОСОБА_2 , з яким уклав договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом №54 від 29.09.2023 (а.с.137-139).
Безпосередньо між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ фірма «Триплекс» ніяких договірних відносин не було, усі послуги перевезення для Товариства були надані ФОП ОСОБА_1 за договором №ТЧ 1/23 від 12.04.2023, про що свідчить рахунок на оплату №0910/10 від 10.10.2023, акт наданих послуг №0910/10 від 13.10.2023, платіжна інструкція №2125986173 від 17.10.2023 (а.с.136, 140).
Витрати на транспортування позивачем належним чином підтверджені, розбіжностей у документах судом не встановлено.
При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14, у якій Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду досліджував питання доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення згідно умов МК України та виснував: якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи).
З огляду на це суд зазначає, що наведені вище судом докази, які подавалися декларантом позивача на підтвердження транспортних витрат, є допустимими та достатніми доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Іншою підставою для невизнання заявленої митної вартості товарів відповідач вказує, що прайс-лист є не знеособленим та містить інформацію виключно на умовах поставки, визначених для позивача, що обмежує конкурентність.
З цього приводу суд зауважує, що прейскурант (прайс-лист) є одним з допоміжних (додаткових) документів, який митний орган може витребувати у декларанта відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг. Зазвичай прейскуранти (прайс-листи) виробника товару містять пропозицію продавця, адресовану необмеженому колу покупців, з відомостями, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс-лист є документом довільної форми.
Враховуючи те, що інформація, яка міститься у прайс-листі № б/н від 12.10.2023 відповідає іншим документам, які надавались позивачем до митного оформлення, а саме: рахунку (інвойсу), специфікації, експортній митній декларації країни відправлення, то ціни, вказані у прайс-листі продавця є актуальними на час здійснення замовлення покупцем щодо поставки партії товару.
Крім того, відсутність загального прайс-листа (адресованого невизначеному колу покупців) від виробника товару не може бути підставою для коригування митної вартості товару, оскільки останній не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів.
Аналогічний правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 23.10.2020 у справі № 810/690/17, від 02.06.2022 у справі № 460/2674/20.
При розгляді справи суд не встановив у документах, які подані декларантом до митного оформлення ознак підробки документів чи відсутності у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Декларант позивача надав митному органу належні та допустимі, достатні докази на підтвердження ціни товару і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.
Щодо мотивів відповідача про те, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів. Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
У постанові від 09.11.2022 у справі № 815/2162/17 Верховний Суд зазначив про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості.
Наведені обставини, встановлені у цій справі, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.
Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п'ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.
Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
За обставин цієї справи, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Натомість у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. На думку суду, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом визначення митної вартості.
Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.
При цьому митний орган належно не обґрунтував свої рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403070/2023/000188/1 від 12.10.2023 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2023/000299 не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, тому їх слід визнати протиправними та скасувати, а позов належить задовольнити повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, враховуючи, що суд задовольняє позов повністю, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 3028,00 грн, перерахованого до бюджету згідно з платіжною інструкцією №5391870 від 03.04.2024 (а.с.58).
Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Триплекс" (вулиця Троїцька, 21А, місто Дніпро, 49101, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 20244069) до Тернопільської митниці (як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (вулиця Текстильна, 38, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46020, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи в ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403070/2023/000188/1 від 12.10.2023.
Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2023/000299.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Триплекс" судовий збір у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено та підписано 05 червня 2024 року.
Суддя Чепенюк О.В.